Навигация
Організаційні структури управління підприємством
37172
знака
1
таблица
1
изображение
3. Організаційні структури управління підприємством
Успіх системи управління багато в чому залежить від сформувалася організаційної структури управління установою охорони здоров'я, особливостей її функціонування і намічених перспектив розвитку. Під організаційною структурою управління розуміється упорядкована сукупність стійко взаємопов'язаних елементів, що забезпечують функціонування і розвиток організації як єдиного цілого.
Організаційною структурою управління визначається також як форма розподілу і кооперації управлінської діяльності, в рамках якої здійснюється процес управління по відповідних функціях, направлених на рішення поставлених завдань і досягнення намічених цілей. Організаційна структура управління визначає склад підрозділів апарату управління, їх взаємозалежності та взаємозв'язку. При лінійній структурі процес управління здійснюється через взаємини між начальником і підлеглими. Розподіл посадових обов'язків здійснено таким чином, щоб кожен службовець був максимально націлений на виконання виробничих завдань організації (рисунок 1.4).
Даний тип організаційної структури управління застосовується в умовах функціонування дрібних підприємств. Це пов'язано, перш за все, з тим, що всі повноваження – прямі (лінійні) – йдуть від вищої ланки управління до нижчого. У числі переваг лінійної організації – відповідальність, встановлені зобов'язання, чіткий розподіл обов'язків і повноважень; оперативний процес прийняття рішень, простота у розумінні та використанні, можливість підтримувати необхідну дисципліну.
Серед недоліків лінійної побудови організації – негнучкість, жорсткість, непристосованість до подальшого зростання організації. Лінійна структура орієнтована на великий обсяг інформації, що передається від одного рівня управління до іншого, обмеження ініціативи у працівників нижчих рівнів управління. Вона пред'являє високі вимоги до кваліфікації керівників та їх компетенції з усіх питань виробництва та управління підлеглими. Структура управління повільно реагує на внутрішні і зовнішні зміни (зокрема, на зміни кон'юнктури), виключає новаторський ризик підприємця, оскільки в ній відсутня автономія керівників підрозділів при прийнятті багатьох рішень.
Функціональна структура склалася як неминучий результат ускладнення процесу управління. При функціональній структурі управління загальні для декількох підрозділів функції управління передаються одному органу або виконавцю, що виконує однорідні за змістом або технології робіт функції і котра отримує накази від кількох керівників. Принцип створення функціональної структури зводиться до групування персоналу по тим широким задачам, які він виконує. Конкретні характеристики та особливості діяльності того чи іншого підрозділу відповідають найбільш важливих напрямків діяльності всього підприємства.
Позитивна сторона функціональної структури управління – виключення дублювання діяльності виконавців, кожен з таких виконавців може найбільш ефективно виконувати окремі функції. Недоліки – відсутність єдності при отриманні розпоряджень, оскільки вони надходять від кількох керівників, погіршення координації діяльності по мірі зростання складності виробничого процесу і поглиблення спеціалізації.
Ці недоліки в певній мірі можуть бути усунені при лінійно-функціональної структури управління, коли управлінські рішення розробляють висококваліфіковані й досвідчені фахівці, а розпорядження віддаються за ієрархією лінійних ланок.
Основна роль цих підрозділів полягає у підготовці проектів рішень, які вступають в силу після затвердження відповідними лінійними керівниками. Основною перевагою цієї структури є те, що вона, зберігаючи цілеспрямованість лінійної структури, дає можливість спеціалізувати виконання окремих функцій і тим самим підвищити компетентність управління в цілому.
Лінійно-штабна організаційна структура являє собою лінійно-функціональну структуру управління, доповнену штабним органом. Штабні структури створюються в наступних випадках: – ліквідація наслідків або запобігання стихійних лих, аварій, катастроф.
Наприклад, штаб з ліквідації наслідків повені, штаб цивільної оборони; – освоєння нової продукції, нової технології, не традиційною для даного підприємства охорони здоров'я; – рішення раптово виниклої неординарною завдання, наприклад, пов'язаної з агресивною поведінкою конкурентів на ринку і необхідністю розробки відповідної реакції. Штабний підрозділ може носити як тимчасовий, так і постійний характер і виконувати консультаційну роль при постановці та реалізації конкретної проблеми, завдання.
При створенні штабу для ведення консультаційної діяльності, як на тимчасовій, так і постійній основі, як правило, їх повноваження суттєво обмежені.
Достоїнствами лінійно-штабної організаційної структури управління є: – ефективне використання виробничого та управлінського потенціалу для вирішення екстремальних задач;
– оперативність рішень.
Недоліки: – порушення принципу єдиноначальності;
– складність узгодження виробничих завдань і програм штабу;
– виникнення в колективі соціально-психологічних проблем;
– переважання організаційно-розпорядчих методів управління над економічними. Подальша доля штабного органу може складатися по-різному, в залежності від обставин.
Так, після закінчення ліквідації наслідків стихійного лиха він розпускається. При освоєнні ж нової продукції штаб разом з відповідними структурами може виділитися в самостійний підрозділ.
Основні проблеми, що виникають при розробці організаційних структур управління:
а) встановлення правильних взаємовідносин між окремими підрозділами, що
б) пов'язано з визначенням їхніх цілей, умов роботи і стимулювання;
в) розподіл відповідальності між керівниками;
г) вибір конкретних схем управління і послідовних процедур при прийнятті рішень;
д) організація інформаційних потоків;
е) вибір відповідних технічних засобів.
Проблема вдосконалення організаційної структури управління передбачає уточнення функцій підрозділів, визначення прав та обов'язків кожного керівника і співробітника, усунення багатоступеневості, дублювання функцій і інформаційних потоків. Основним завданням тут є підвищення ефективності управління. Ключовими поняттями структур управління є елементи, зв'язки (відношення), рівні і повноваження.
Елементами організаційною структурою управління можуть бути як окремі робітники (керівники, фахівці, службовці), так і служби, або органи апарату управління, в яких зай та або інша кількість фахівців, що виконають певні функціональні обов'язки. Є два направлення спеціалізації елементів організаційною структурою управління:
а) залежно від складу структурних підрозділів організації вичленяються ланки структури управління, які здійснюють маркетинг, менеджмент виробництва, науково-технічного прогресу і т. п.;
б) виходячи з характеру загальних функцій, які виконуються в процесі управління, формуються органи, що займаються плануванням, що організовують виробництво, працю і управління, контролюючи всі процеси в організації. Відносини між елементами структури управління підтримуються завдяки зв'язкам, що прийнято поділяти на горизонтальні і вертикальні. Перші носять характер погодження і є однорівневими.
Другі – це відносини підпорядкування. Необхідність в них виникає при ієрархічності побудови системи управління, тобто при наявності різних рівнів управління, на кожному з яких переслідується своя мета. [5, c. 420]
Таким чином, впровадження нових прогресивних методів управління на малих підприємствах установи охорони здоров'я сьогодні стикається з труднощами, зумовленими специфікою медичної діяльності:
– має місце нематеріальне виробництво;
– тут процес виробництва і споживання послуги збігається в часі і просторі, суспільству важко вести облік вкладу охорони здоров'я у зростання національного багатства країни;
– предметом праці тут є людина, а видатки на охорону здоров'я часто перевищують фінансові можливості пацієнта;
– медична послуга виступає як жива праця, що ускладнює визначення її ціни, а отже і доходи установи охорони здоров'я в умовах ринку;
– об'єкт привласнення – конкретна трудова діяльність медичного персоналу, яка часом оплачується не за законами ринку.
На підставі розглянутого матеріалу теоретичних аспектів управління малим підприємством в галузі охорони здоров'я в сучасних умовах господарювання можна зробити наступні висновки: До малих підприємств належать підприємства середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб.
Поняття суб'єктів малого підприємництва в Україні визначено Законом «Про державну підтримку малого підприємництва», який встановлює правові засади державної підтримки суб'єктів малого підприємництва.
Процес управління складається з чотирьох взаємозалежних функцій: планування, організації, мотивації і контролю. Існують наступні методи управління: економічні, адміністративні, демократичні і брократіческіе. Організаційна структура управління малим підприємством установи охорони здоров'я має такі структури: лінійна, функціональна, структура.
Похожие работы
... і особливо якщо протягом тривалого часу існує несправедливість у структурі оплати праці в даного роботодавця - перехід до відкритої системи не рекомендується. Розділ 2. Аналіз системи матеріального заохочення на підприємстві ТОВ “СТК лтд” 2.1 Завдання й джерела аналізу мотивації праці робітників Основне завдання економічного аналізу полягає в тому, щоб дати об'єктивну оцінку виробничо- ...
... Кабінету Міністрів України. В шкідливих умовах праці знаходяться близько 400 чоловік, з них 30 жінок. Висновки Тема даної дипломної роботи: „Розробка заходів щодо удосконалення антикризового управління підприємством (на прикладі КП ”Втп ”ВОДА”)”. Проведені в роботі дослідження дозволяють зробити наступні висновки. В першому теоретичному розділі повністю розкрита сутність обраної теми, досліджено ...
... ефективного управління грошовими ресурсами, а також доручення брокерським конторам здійснювати операції з цінними паперами підприємства на вторинному ринку як уповноваженим ділерам [14, 16]. Ще одним елементом є цикл управління корпоративним нерухомим майном. Система управління корпоративною власністю в частині об’єктів нерухомого майна базується: – знаннях про склад об’єктів корпоративної ...
... чином вище сформульовано і зазначено основні пропозиції КП «Здолбунівкомуненергія» щодо покращення управління персоналом. 3.3 Реструктуризація виробництва, як шлях стратегічного управління Як було зазначено в пункті 2.1 даної курсової роботи на підприємстві КП «Здолбунівкомуненергія» здебільшого такі котельні установки, ресурсний потенціал яких давно вичерпаний. Відповідно підприємство у ...
0 комментариев