Навигация
Підходи підготовки економіста
17970
знаков
0
таблиц
0
изображений
3. Підходи підготовки економіста
Професійна підготовка майбутнього економіста – педагогічний процес у закладах освіти економічного профілю, що може бути різноманітним і різноплановим, результатом якого є формування та розвиток професійної готовності фахівця-економіста; професійна готовність майбутнього економіста – інтегративна якість його особистості, яка проявляється у формах активності та визначає здібність ставити перед собою професійні цілі, обирати способи їх досягнення, контролювати цей процес, здійснювати самоконтроль за виконанням власних дій і прогнозувати шляхи підвищення продуктивності роботи у професійному напряму. Компоненти професійної готовності фахівців-економістів взаємопов‘язані та логічно поділені на дві групи: перша група визначена професійними якостями фахівця: планово-змістовими, організаційними, мотиваційними, контролюючими, координаційними; друга група – особистісними якостями економіста: вольовими, емоційними, мобілізаційними, самоусвідомленістю, рефлексивно-комунікаційними.
Педагогічні умови професійної підготовки економістів: організація педагогічного процесу, спрямованого на формування та розвиток професійної готовності майбутнього фахівця; застосування особистісно орієнтованого підходу до підготовки майбутніх економістів, створення особистісно орієнтованих взаємовідносин; ліквідація дублювання змісту економічної освіти шляхом удосконалення та максимального розвитку міжпредметних зв’язків між школою та ВЗО; використання віртуальних методів навчання із застосуванням інформаційних технологій.
Особистісно орієнтований підхід – цілеспрямоване конструювання педагогічного процесу, орієнтованого на особистість, природний процес саморозвитку початків здібностей і творчого потенціалу особистості, з визнанням її унікальності, інтелектуальної і моральної свободи, права на повагу шляхом реалізації визначених педагогічних умов; з цих позицій визначено види особистісно орієнтованих взаємовідносин, а також ознаки таких взаємовідносин та функціональні ролі.
Міжпредметні зв’язки – логічні зв’язки між навчальними дисциплінами, що сприяють формуванню цілісного уявлення про явища природи, допомагають використовувати власні знання у вивченні різних навчальних предметів. Конкретизовано їх типи: тимчасовий (хронологічний) та понятійний (ідейний); визначено функціональні ролі, відповідно до освітніх рівнів системи безперервної економічної освіти: попередні; супутні та перспективні. Віртуальні методи навчання класифіковано у дві групи: перша група – традиційні активні імітаційні методи навчання, друга група – методи дистанційного навчання.
Навчально-виховний комплекс – соціально-педагогічна система, де на підставі спільних зусиль усіх суб’єктів створюється спеціально організоване педагогічне середовище, яке максимально сприяє різнобічному розвитку особистості. Специфікою роботи комплексу професійної підготовки майбутніх економістів ”школа – ВЗО”, як багаторівневої педагогічної системи, що складається з трьох рівнів-підсистем (1 рівень - професійної орієнтації, 2 рівень - базової професійної підготовки, 3 рівень - поглибленої спеціалізації), є цілісне утворення у цілеспрямованій взаємодії, що характеризується одночасною взаємообумовленістю сторін, унаслідок контролю, аналізу, рекомендацій щодо можливості досягти означеної мети: підготувати освіченого економіста-професіонала. Успішне досягнення мети забезпечувалося, по-перше, ступенем необхідності та поєднанням педагогічних умов на кожному рівні навчання, а, по-друге, контролем, аналізом і рекомендаціями майбутнім економістам щодо формування та розвитку їхньої професійної готовності. Наочним результатом всебічного аналізу педагогічних умов професійної підготовки майбутніх економістів у комплексі стала розробка, впровадження і наукове обґрунтування експериментальної технології з впровадженням відповідних педагогічних умов щодо професійної підготовки майбутніх економістів у комплексі „школа – вищий заклад освіти”.
Висновки
В Україні вимоги до компетентності випускника ВНЗ певного профілю визначені в освітньо-кваліфікаційній характеристиці (ОКХ) та освітньо-професійній програмі (ОПП), що є стандартами вищої освіти. В освітньо-професійній програмі встановлюються вимоги до змісту, обсягу та рівня освітньої та професійної підготовки, вона є основою при розробленні відповідних навчальних планів і програм усіх навчальних дисциплін, визначенні засобів діагностики рівня якості освітньо-професійної підготовки фахівця з кожного предмета.
Узагальнюючи перелічені наукові дослідження, державні нормативні документи, галузеві стандарти ОКХ і ОПП, можна виокремлити певні вимоги до особистості фахівця та вимоги до його професійної діяльності.
Особистість
Професійна діяльність
знання, вміння, навички;
професійні якості та здібності;
настанови, ціннісні орієнтації;
психофізіологічні якості та особливості;
рівень професійної компетентності
проблеми (завдання);
рівень діяльності;
види діяльності;
технології, способи діяльності;
функції фахівця
Отже, модель магістра – це комплексна система його професійних та особистісних характеристик, що включає професійні знання, вміння та навички, професійні та особистісні якості фахівця, необхідні для здійснення професійної діяльності.
Як бачимо, модель формування магістра складається з двох части: 1) моделі формування особистості; 2) моделі формування професійної діяльності. У ВНЗ має бути створена така педагогічна система, що забезпечить підготовку студентів до професійної діяльності засобами всіх предметів. Модель спеціаліста є основою, що дозволяє визначити компоненти педагогічної системи формування МКК (мету, принципи, зміст, методи, організаційні форми навчальної діяльности).
Це передбачає вирішення таких завдань:
визначення змісту, що відповідає професійним та особистісним потребам студентів;
застосування ефективних методів засвоєння знань, набуття вмінь та навичок;
введення оптимальних форм взаємодії викладача та студентів;
забезпечення психолого-педагогічних умов для навчання та розвитку особистості студента.
Роль викладача має полягати в організації діяльності спілкування, у допомозі студентам у визначенні цілей та методів вивчення МКК, у поетапному формуванні розумових дій, що забезпечить свідоме засвоєння навчального матеріалу та подальшу самоосвіту з проблем МКК. На практиці це означає відмову від домінування на заняттях формальних мовних вправ на користь діяльнісних та інтелектуально-орієнтованих завдань, що дозволятимуть вивчати іноземну мову як скарбницю культури та основний засіб міжкультурного спілкування.
Сучасна ситуація на ринку праці диктує необхідність підвищення рівня професійної підготовки фахівців, здатних ефективно працювати в умовах постійних змін. Особливо наголошується на важливості досягнення певного рівня компетентності, який може змінюватися в залежності від потреб особистості та від тих обставин, що складаються в процесі її трудової діяльності.
Похожие работы
... ічних технологій освіти, навчання, професійної підготовки, виховання та ін; - перебудова навчально-виховного процесу у вищій школі відповідно до вимог Болонського процесу. 1.3 Обгрунтування потреби підготовки фахівців заявленого напряму Підготовка фахівців з педагогіки вищої школи кардинально відрізняється від системи підготовки інших освітянських кадрів. Основні відмінності визначаються ...
... ії навчального процесу та навчального навантаження студента, а також взаємозв’язок між ними. Кредитно-модульна система має розвиватися в Україні в рамках реалізації, зокрема, дистанційної освіти поза залежністю від Болонського процесу. Безсумнівно, що модульна технологія навчання є незамінною для дистанційної освіти. 1.5 Європейська система трансферу кредитів – ECTS та шкала оцінювання ECTS ...
... сказати: "Я отримав освіту європейського рівня в класичному університеті України". У цьому документі подано проект "Концепції вдосконалення освітнього процесу на економічних факультетах класичних університетів України в контексті Болонського процесу". Проект розроблено та схвалено науково-методичною комісією економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. ...
... мірою. Із-за цього протиріччя між економічним і соціальним зростають до абсолютно неприродних розмірів, порушуючи баланс економічної і соціальної ефективності. В умовах тотального незадоволення населення умовами життя, простою майже половини всіх виробничих потужностей і широких можливостей істотного збільшення капіталу шляхом фінансових спекуляцій, представлена проблема залишається непомітною не ...
0 комментариев