Схема даних програми

1.2 Схема даних програми

Щоб розробити БД необхідно спочатку скласти таблицю, в яку занести усі необхідні нам дані : №, категорія літератури, назва книги, дата отримання, ПІБ читача, рік народження, адреса, номер телефонна, код книги, автор, рік друку, язик книги, кількість сторінок, видавник, зображення.

Отримано декілька таблиць, назви яких приведені в попередньому пункті.

Рисунок 1.1 – Розробка таблиць БД

Найчастіше структуру таблиць створюють командою Конструктор таблиць. Користувач у цьому випадку задає:

- назви полів методом введення назви;

- тип даних методом вибору типу з запропонованого списку;

- описи, які є необов'язковими;

- додаткові властивості (характеристики) полів (лише у разі потреби) методом заповнення таблиці властивостей:

а) довжину поля;

б) значення за замовчуванням;

в) умови на значення, яке вводитимуть;

г) формат поля;

д) індексованість поля тощо.

Далі необхідно зв’язати отримані таблиці, обрати ключове поле. Для такого зв'язку(його називають реляційним) вибираємо поля, в яких значення не повторюються, наприклад, числове поле типу лічильник, поле з персональними номерами виду продукції тощо (поле з назвою продукції не підходить, бо в БД можуть бути однакові назви продукції). У Конструкторі таблиці такому полю присвоюють ключ (командою з головного меню Вправка  Ключове поле або командою з контекстного меню поля).

Записи з таблиці, що мають ключове поле, подаються на екран, відразу впорядковані за зростанням значень ключового поля.

На рисунках 1.2, …, 1.4 зображено конструктори таблиці, в яких описано поля та їх типи,а також ключове поле, по якому будуть з’єднані наші таблиці.

Рисунок 1.2 – Перелік категорій літератури

Рисунок 1.3 – Інформація про читача

Поля даної таблиці однакові в усіх таблиць даної категорії.

Рисунок 1.4 – Інформація про книгу

Приклад задання ключового поля наведено на рисунку 1.5.

Рисунок 1.5 – Приклад задання ключового поля

Задавши ключове поле хоча б в одній таблиці, налагоджуємо зв'язки між таблицями командою Сервіс  Схема даних. У вікно Схема даних вставляємо потрібні таблиці, а зв'язок налагоджуємо методом перетягування і накладання назви поля з однієї таблиці на назву поля іншої.

Рисунок 1.7 – Створення схеми даних

2. Розробка універсального відношення

Провівши аналіз предметної області, визначимо атрибути, які необхідно ввести в універсальне відношення. До них віднесемо:

а) жанри літератури:

 1) №;

2) категорія літератури;

б) картки читачів:

1) назва книги;

2) дата отримання;

3) ПІБ читача;

4) рік народження;

 5) адреса;

 6) номер телефонна;

в) жанр літератури:

1) код книги;

2) автор;

3) рік друку;

 4) язик книги;

 5) кількість сторінок;

 6) видавник;

 7) зображення.

Отже, cпроектоване універсальне відношення матиме наступний вигляд:

R (№, категорія_літератури, назва_книги, дата_отримання, П_І_Б_читача, рік_народження, адреса, номер_телефонна, код_книги, автор, рік_друку, язик_книги, кількість_сторінок, видавник, зображення).

Кожен інформаційний об'єкт характеризується певним набором атрибутів (властивостей)[2]. Перелік цих атрибутів для даного об’єкта представлений в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Перелік атрибутів для формування універсального відношення бази даних вузу (підсистема “Бібліотека”)

Назва атрибуту	Ім’я поля	Коментар
№ номер продукції	№	унікальне
категорія_літератури	Категорія літератури	унікальне
назва_книги	Назва книги	може повторюватись
дата_отримання	Дата отримання	може повторюватись
П_І_Б_читача	Прізвище	може повторюватись
	Ім’я
	Побатькові
рік_народження	Рік народження	може повторюватись
адреса	адреса	може повторюватись
код_книги	Код книги	унікальне
автор	автор	може повторюватись
рік_друку	Рік друку	може повторюватись
мова_книги	мова_книги	може повторюватись
кількість_сторінок	Кількість сторінок	може повторюватись
видавник	видавник	може повторюватись
зображення	зображення	унікальне