Нормалізація відношень

4.2 Нормалізація відношень

При розробці реляційної бази даних виникає необхідність проектування її оптимальної схеми, яка б включала певну кількість та тип атрибутів однієї або кількох таблиць, при цьому сукупність атрибутів має бути такою, яка б зводила до мінімуму дублювання даних, а також спрощувала процедури їх обробку та оновлення. Для досягнення даної мети був запропонований спеціальний апарат нормалізації початкових відношень. В результаті його використання будь-яка початкова таблиця може бути приведена до першої, другої, третьої форм. В процесі можуть виникнути нові таблиць [6].

Розглянемо теореми про нормалізацію відношень.

Теорема 1: якщо початкові відношення містять один або кілька складних атрибутів, то воно буде вважатися нормалізованим до першої нормальної форми, якщо в результаті цього перетворення всі його атрибути стануть простими.

Теорема 2: відношення може вважатись приведеним до другої нормальної форми, якщо воно знаходиться в першій нормальній формі і кожний не ключовий атрибут функціонально-повно залежить від складеного ключа.

Теорема 3: відношення знаходиться в третій нормальній формі, якщо воно знаходиться в другій нормальній формі і кожен його не ключовий атрибут нетранзитивно залежить від первинного ключа [5].

Використовуючи вищезазначені теореми, проведемо аналіз спроектованих відношень.

Відношення «Жанри книг» знаходяться у першій нормальній формі, тому що всі його атрибути прості.

Відношення «Жанри літератури» знаходяться у першій нормальній формі, тому що всі його атрибути прості.

Відношення «Картки читачів» знаходяться у першій нормальній формі, тому що всі його атрибути прості.

Відношення «Жанри книг» є приведеним до другої нормальної форми, тому що воно знаходиться в першій нормальній формі і кожний не ключовий атрибут функціонально-повно залежить від ключа.

Відношення «Жанри літератури» є приведеним до другої нормальної форми, тому що воно знаходиться в першій нормальній формі і кожний не ключовий атрибут функціонально-повно залежить від ключа.

Відношення «Картки читачів» є приведеним до другої нормальної форми, тому що воно знаходиться в першій нормальній формі і кожний не ключовий атрибут функціонально-повно залежить від ключа.

Відношення «Жанри книг» знаходиться в третій нормальній формі, тому що воно знаходиться в другій нормальній формі і кожен його не ключовий атрибут нетранзитивно залежить від первинного ключа.

Відношення «Жанри літератури» знаходиться в третій нормальній формі, тому що воно знаходиться в другій нормальній формі і кожен його не ключовий атрибут нетранзитивно залежить від первинного ключа.

Відношення «Картки читачів» знаходиться в третій нормальній формі, тому що воно знаходиться в другій нормальній формі і кожен його не ключовий атрибут нетранзитивно залежить від первинного ключа.

5 Реалізація запитів та вихідних форм

5.1 Аналіз реалізованих запитів

У розроблених програмах були реалізовані наступні запити:

а) назва книг та авторів;

б) перехресний запит по довідковій літературі;

в) запит на прізвище;

г)запит по видавниках;

д)запит по адресі.

Запит «Назва книг та авторів» наведено на рисунку 5.1.

Рисунок 5.1 – Запит «Назва книг та авторів»

Запит «Перехресний запит по довідковій літературі» наведено на

рисунку 5.2.

Рисунок 5.2 – Запит «Перехресний запит по довідковій літературі»

Запит «Прізвище» наведено на рисунку 5.3.

Рисунок 5.3 – Запит «Прізвище»

Запит «По видавниках» наведено на рисунку 5.4.

Рисунок 5.4 – Запит «По видавниках»

Запит «По адресі» наведено на рисунку 5.5.

Рисунок 5.5 – Запит «По адресі»

5.2 Розробка вихідних форм

Для підвищення якості та швидкості роботи розробленої СУБД розроблено десять звичайних форм (кожна форма містить кнопки, що підвищує ефективність використання даних форм) та одну кнопкову.

Для підтвердження правильності роботи всіх форм нижче наведені рисунки вікон усіх форм.

Форма 1 «Картки читачів кожної літературів» зображена на рисунку 5.6.

Рисунок 5.6 –“Кнопкова форма”

Форма 2 «Жанри літератури».

Ця форма є структурною для головної форми СУБД, яка зображена на рисунку 5.7.

Рисунок 5.7 –“Кнопкова форма”

Кожна підлегла форма має свій інтерфейс (рисунки 5.8, …, 5.11).

Рисунок 5.8 – Форма “Жанр наукова”

Форма 3 «Жанр довідкова література» зображена на рисунку 5.9.

Рисунок 5.9 – Форма “ Жанр довідкова література ”

Форма 4 «Картки читачів комп’ютери та інтернет» зображена на рисунку 5.10.

Рисунок 5.10 – Форма “ Картки читачів комп’ютери та інтернет ”

Форма 5 «Картки читачів наукова література» зображена на рис. 5.11.

Рисунок 5.11 – Форма «Картки читачів наукова література»

Форма 6 «Картки читачів довідкова література» зображена на рисунку 5.12.

Рисунок 5.12– Форма «Картки читачів довідкова література»

Форма 7 «Картки читачів ділова література» зображена на рисунку 5.13.

Рисунок 5.13– Форма «Картки читачів ділова література»

6. Розробка експлуаційної документації

6.1 Керівництво користувача

Для користувача є приємним той факт, що при роботі з програмою використовується як клавиатура так і мишка. Працюючи з даною СУБД, користувач може:

- переглядати наявні записи у БД, що містять усі необхідні дані для перегляду інформації;

- здійснювати вибірковий перегляд записів за допомогою кнопоки “фільтрувати”, за допомогою кнопи “открить форму користувач в зручному режимі може переглянути базу даних;

- додавати нові дані і коригувати наявні в базі дані;

- видаляти записи з бази даних.

СУБД досить проста у використанні.

6.2 Керівництво програміста

Для розробки даної бази даних використовувалося операційне середовище Wіndows XP, інтегрований пакет прикладних програм Mіcrosoft Offіce 2003 і його додаток Mіcrosoft Access 2007 - могутній інструмент обробки даних.

Для створення таблиці виконуютья наступні дії.

1. При запуску Access відкривається вікно Access, в якому необхідно вибрати режим ''Созданіє нової бази данних''. Натиснути ОК.

2. Створюваній базі даних привласнити ім'я і натиснути ''Создать''.

3. У вікні, що з'явилося, вибрати вкладку ''Таблиці'' і натиснути ''Создать''.

4. Далі із списку вибрати спосіб створення таблиці.В нашому випадку використовується режим конструктора.

5. У вікні заповнити необхідні імена полів, встановити їх тип, властивості і опис (не обов'язково).

6. За допомогою кнопки на панелі інструментів або через вікно бази даних перейти в режим таблиць здійснити введення або коректування даних.

Для створення запитів виконується наступне.

1. Вибрати вкладку ''Запроси'' і натиснути ''Создать''.

2. У вікні, що з'явилося, вибрати спосіб створення за допомогою конструктора: відкриється вікно конструктора.

3. З'явиться вікно із списком таблиць. Вибрати із списку потрібну таблицю і натиснути ''Добавіть''. Якщо ще потрібні які-небудь таблиці, вибрати необхідні і після кожної - ''Добавіть''.

4. Перетягнути мишею поля з макету таблиці або вибрати із списку, що розкривається, в рядку поле.

5. У рядку ''сортіровка'' вказати порядок сортування, в рядку ''показать'' - виводити на екран чи ні, в рядку ''условіє отбора'' - критерій відбору.

6. Для побудови параметричного запиту, в рядку ''Условіє отбора'' ввести вираз для задачі параметрів такої структури ([Вираз]). При запуску запиту комп'ютер зажадає введення необхідного параметра.

7. Для запуску запиту натиснути на панелі інструментів ''воськліцательний знак'', або виконати команду ''запрос - запуськ'', або через вікно бази даних, натиснувши ''Открить''.

Наступні дії виконуються для створення форми.

1. Вибрати вкладку ''Форма'' і натиснути ''Создать''.

2. У вікні, що з'явилося, вибрати спосіб створення за допомогою майстра або конструктора.

3. У списку таблиць і запитів, що з'явився, вибрати потрібну і потім пройтися по всіх вікнах майстра.

4. Допрацювати форму можна в режимі конструктора або самостійно створити форму в цьому режимі, додаючи на неї елементи управління.

5. Для створення кнопки у формі необхідно запустити майстер на панелі елементів, а потім на цій же панелі натиснути елемент створення кнопки і мишкою вказати місце розташування. У послідовності вікон, що з'явилася, вказати послідовно дію для кнопки, що буде зображено на кнопці і привласнити їй ім'я.

6. Для створення підлеглої форми необхідно запустити майстер на панелі елементів, а потім на цій же панелі натиснути елемент створення підлагодженої форми і мишкою вказати місце розташування і розмір. У послідовності вікон, що з'явилася, вибрати тип і вид підлеглої форми, для таблиць і зпросов - потрібні поля, встановити зв'язок форми з підлеглою формою, задати ім'я і натиснути ''Готово''.

7. Зберегти форму.

8. Проглянути форму можна, увійшовши до вікна бази даних, натиснувши ''Открить''.

При створенні звіту виконується наступне.

1. Перейти на вкладку ''Отчети'' і натиснути ''Создать''.

2. У вікні, що з'явилося, вибрати форму створення звіту. Створювати звіт найлегше за допомогою майстра.

3. У послідовності вікон, що з'явилася, послідовно вказати: тип таблиці або запиту і потрібні поля для звіту, встановити рівні угрупування і сортування усередині груп, макет і стиль звіту, задати ім'я і натиснути ''Готово''.

4. Допрацювати звіт можна в режимі конструктора.

5. Зберегти звіт.

6. Для проглядання звіту, перейти у вікно бази даних і натиснути ''Просмотр''.

Наступні кроки виконуються для створення головної кнопкової форми.

1. Виконати команду ''Сервіс - настройка - диспетчер кнопкових форм''.

2. Відкриється вікно, в якому задаються імена необхідних сторінок кнопкової форми при натисненні кнопки ''Создать''.

3. Відкриваючи подвійним клацанням миші сторінку, задаємо в ній потрібні нам елементи, указуючи його текст на кнопковій формі і виконувану команду. Дії повторити для кожної сторінки і кожного елементу.

4. У головній формі обов'язково створити кнопку ''Виход'' і ''Ізмененіє кнопкової форми'', на кожній сторінці - ''Возврат в головну форму''.

5. Зберегти форму.

6. Для запуску форми у вікні бази даних вибрати її на вкладці ''Форми'' і відкрити.

Висновки

Виходячи з описуваного вище процесу проектування і побудови бази даних, а також основних цілей проектування баз даних і постановки задачі можна зробити такі висновки: була спроектована і створена база даних для даної предметної області, створена програма, що забезпечує роботу користувача з базою даних (перегляд, редагування інформації в базі даних і здійснення пошуку) у зручній для нього формі.

В першому розділі курсового проекту дана характеристика об’єкта, описані особливості галузі дослідження.

В другому розділі розроблено універсальне відношення (вибір інформаційних об'єктів, задання необхідних властивостей для кожного об'єкта, виявлення зв'язків між об'єктами, виявлення обмежень, що накладаються на інформаційні об'єкти, типи зв'язків між ними, характеристики інформаційних об'єктів).

В третьому розділі проведено розробку ER-моделі.

В четвертому розділі було проведено нормалізацію відношень.

В п’ятому розділі описані розроблені запити та форми і в якості тестування наведені рисунки, що зображують роботу форм.

В шостому розділі описано розробку програмного забезпечення, а також інструкції програмісту і користувачу.

Отже, в курсовому проекті я набув навичок в створенні БД та створив програмний продукт, який може застосовувутися в реальному житті.

Література

1.   Каратыгин С.А. Access. Руководство пользователя с примерами. – К.: Бамбук, 2000. – 376 c.

2.  Гусева Т.И., Башин Ю.Б. Проектирование баз данных в примерах и задачах. – М.: Радио и связь, 1992.

3.  Джеффри Д. Ульман, Дж. Уидом. Введение в системы баз данных. – М.: Лори, 2000. – 376с.

4.  Райордан Р. Основы реляционных баз данных. – М.: Издательско-торговый дом «Русская Редакция», 2001. – 384с.

5.  Чекалов А.П. Базы данных: от проектирования до разработки приложений. — СПб.: БХВ-Петербург, 2003. – 384с.

6.  Коцюбинський В.Ю. Прикладні програмні системи. Конспект лекцій. – Вінниця: ВДТУ, 2002. – 73с.

7. Информатика. Базовый курс / С.В. Симонович и др. - СПб: Издательство «Питер», 2000. – 640с.

8. Информатика: Учебное пособие / Под ред. В.Г. Кирия. – Иркутск: ИрГТУ ,1998. – 382с.

9. Информатика: Учебное пособие / В.В. Ломтадзе, Л.П. Шишкина. – Иркутск: ИрГТУ, 1999. – 116 с.

10.   Мейлер М. Теория реляционных баз данных. – М.: Мир, 1987.-608 с.

11.   Романюк О.Н., Савчук Т.О. Організація баз даних і знань. Навчальний посібник. – Вінниця: УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2003. – 217 с.

12.   Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных систем. – М.: Финансы и статистика, 1989. -351 с.

Додаток А

Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет

Інститут автоматики, електроніки та комп’ютерних систем управління

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

на курсовий проект на тему: «Система управління базою даних бібліотеки в середовищі Access»

08-01.БЗЕС.019.00.000 ТЗ

1. Призначення та галузь застосування розробки.

1.1.  Призначення – керування базою даних бібліотеки.

1.2.  Галузь застосування – навчальний процес.

2. Основа розробки – робочий навчальний план дисципліни.

3. Мета розробки.

3.1 Метою курсового проекту є створення системи керування базою даних вузу (підсистема “Бібліотека”).

3.2 Перелік головних функцій.

- робота користувача у режимі кольорового меню;

- введення, видалення та оновлення інформації в базі даних;

- видачу відповідей на запити на вибір користувача на екран дисплею;

- збереження файлів;

4. Джерела розробки – індивідуальне завдання на курсовий проект з дисципліни, літературні та інші технічні матеріали з інформаційних технологій та розробки систем керування базами даних.

5. Технічні вимоги.

 5.1. Вимоги до програмної платформи

5.1.1. WІNDOWS ’XP.

5.1.1. Access 2007 (Mіcrosoft Offіce).

5.2. Умови експлуатації системи.

 5.2.1 Робота на стандартних ПЕОМ в приміщеннях зі стандартними умовами.

 5.2.2 Можливість цілодобового функціонування системи

 5.2.3 Текст програмного забезпечення системи є цілком закритим

6. Стадії та етапи розробки.

6.1 Кінцеві терміни виконання КП:

- характеристика області та об’єкта дослідження: 14.10.2009 - розробка моделі досліджуваного об’єкта: 18.11.2009

- розробка програмного забезпечення об’єкта дослідження: 9.12.2009

- тестування програмного забезпечення та комп’ютерні експерименти: 16.12.2009

6.2 Початок розробки: 14 вересня 2009 р.

7. Порядок контролю і приймання.

7.1. Виконання етапів графічної та розрахункової документації курсового проекту контролюється викладачем згідно з графіком виконання проекту.

7.2. Прийняття проекту здійснюється комісією затвердженою зав. кафедрою згідно з графіком захисту.

8. Коректування технічного завдання допускається з дозволу керівника проекту.