Принципи і методи планування в умовах ринкової економіки
Організація планової роботи в сільськогосподарських підприємствах різних форм власності
Сучасний стан розвитку підприємства та рівень економічної ефективності виробництва продукції
Рівень економічної ефективності виробництва і реалізації продукції основних галузей підприємства
Планування організації виробництва і реалізації продукції на перспективу
Планування виробничої програми в тваринництві на перспективу
Рівень економічної ефективності виробництва продукції підприємства на перспективу
Навигация
Організація планової роботи в сільськогосподарських підприємствах різних форм власності
Організація виробництва і реалізації продукції сільського господарства на перспективу в сільськогосподарському підприємстві
70876
знаков
16
таблиц
1
изображение
1.3 Організація планової роботи в сільськогосподарських підприємствах різних форм власності
Головною передумовою високоефективного розвитку сільського (як і всього народного) господарства, є повернення власника в економічне середовище, де б він володів, користувався і розпоряджався засобами виробництва, виробленою продукцією і доходами. Однак роздержавлення і приватизація підприємств шляхом роздачі кожному громадянину України сертифікатів на державну або паїзація неподільного фонду колгоспів, роздержавлення землі та видача селянам земельних сертифікатів – це лише перший крок до цього. І він не дасть ефекту, якщо ми залишмо без змін організаційні структури колгоспів, внутрігосподарські економічні відносини, систему стимулювання працівників – важливі стратегічні питання сільськогосподарських підприємств на сучасному етапі.
В останній час реформування організаційних форм господарювання в Україні значно сповільнились через фінансову нестабільність, інфляцію тощо. За цих умов рідко яке господарство ризикуватиме ще й з організаційними формами. Але успіх буде за тими підприємствами, які сьогодні займаються питанням не тільки тактики, але й стратегії господарства.
Таким чином для сільського господарства є характерним велика різноманітність підприємств: за формами власності (індивідуальна, приватна, приватно-орендна, колективна, державна), за організаційними формами господарювання, за розмірами господарств.
Масштаби діяльності підприємства розширюють або навпаки, обмежують можливості планування в організації. Великі підприємства мають порівняно з невеликими кращий потенціал для передбачення свого майбутнього – у них вищі фінансові можливості, вони мають висококваліфікований персонал і в змозі залучати висококваліфікованих спеціалістів зі сторони, багато з них займаються серйозними науковими і проектними розробками, у своєму складі вони, як правило, мають окремі планові підрозділи.
Невеликим економічним організаціям складно проводити широкомасштабну планову роботу, особливо великих втрат потребує стратегічне планування. Однак і вони можуть: використовувати деякі форми планування, особливо поточне, застосовувати вже готові моделі стратегій, розроблених відомими компаніями. Тим більше, що навіть солідні фірми часто звертаються до зовнішніх консультантів, що спеціалізуються на питаннях планування. Більш того, попри всі труднощі в здійсненні планування у невеликій організації, воно необхідне їй не менш, ніж великій. Зовнішнє середовище у такій організації менше піддається контролю і більш агресивне, ніж у великій фірмі.
Втім у невеликій фірмі є свої переваги в організації планування. Головна з них – внутрішнє середовище такої організації простіше, а тому більш передбачуване. Крім того, у невеликій організації легше створити особливий психологічний та соціальний клімат, що дозволяє об’єднати людей навкруги інтересів організації, її цілей. В умовах ринку завдання і цілі підприємства суттєво видозмінюються. Їх вибір за самостійності підприємства, особливо в разі зміни відносин власності, значною мірою зв’язаний з особистими цінностями працівників і його власників. Водночас головне завдання кожного підприємства має узгоджуватись з метою всього суспільства.
Є деякі відмінності при визначенні планових завдань у приватних, особистих, державних, колективних підприємствах. Якщо в першому випадку власник, наприклад фермер, може дозволити собі поєднати особисті плани з виробничими, то в другому – це є неприпустимим. Для колективних підприємств головне завдання визначається з урахуванням перспектив діяльності господарства, а не окремого його члена (співвласника і керівника).
Планування на підприємстві – це процес пошуку і використання резервів підвищення ефективності виробництва і вирішення соціальних проблем колективу. План будь-якого підприємства за своїм змістом є сукупністю взаємопов’язаних заходів для збільшення прибутку за рахунок підвищення ефективності використання ресурсів і комерційної діяльності.
Успішність, ефективність системи планування, незалежно від форм власності, значною мірою визначається рівнем її організації, яка включає такі структурні елементи:
- плановий персонал, що сформований в організаційні структури;
- процес обґрунтування, прийняття та реалізації планових рішень (процес планування);
- засоби, що забезпечують процес планування (інформаційне, технічне, програмно-математичне та організаційне забезпечення).
Плановий персонал складається зі спеціалістів, які тією чи іншою мірою виконують функції планування. Причому для одних із них планові функції можуть бути основним видом діяльності, наприклад для працівників планово-економічного відділу, а для інших працівників ці функції можуть поєднуватись з іншими видами діяльності. Так, спеціалісти-зоотехніки поряд з виконанням своїх основних функцій займаються перспективним, поточним і оперативним плануванням тваринництва.
Основними видами діяльності плановиків на підприємстві є
- розробка стратегії підприємства і збалансування довго- і короткострокових його цілей. Виконуючи цю функцію, плановики виступають у ролі радників, консультантів. Остаточне рішення, зв’язане зі затвердженням стратегії приймає вище керівництво;
- здійснення, поряд з іншими спеціалістами, аналізу та оцінки зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства. Плановики часто володіють часто володіють найціннішою інформацією про підприємство;
- участь, поряд з менеджерами, в розробці прогнозів щодо майбутнього фірми;
- надання порад і консультацій іншим спеціалістам з питань техніки планування, сприяння розповсюдженню професійних методів планування:;
- допомога вищому менеджменту в організації і проведенні навчання необхідного для того, щоб усі учасники планування були готові до освоєння ефективних нововведень. Плановики повинні прагнути створити атмосферу творчого ставлення працівників до планування свого майбутнього, навчити людей взаємодіяти при цьому.
Корисним для підприємства є залучення консультантів з планування, до обов’язків яких належать: допомога в підготовці рішень з планування, навчання і консультування вищого керівництва з питань планування, поради щодо організації нарад з планування, допомога у підведенні підсумків нарад, рекомендації щодо розробки планової документації.
Щоб давати об’єктивну оцінку плануванню, консультант має бути нейтральним стосовно цілей організації і результатів її діяльності. Ним може бути як зовнішній, так і внутрішній учасник організації (менеджер, працівник). Консультант повинен володіти глибокими і чіткими знаннями теорії і практики внутрішньо фірмового планування, викликати повагу і довіру, щоб мати у спірних випадках виконувати функції третейського суду.
Склад і чисельність служб планування на підприємстві залежить від типу організаційної структури, від уявлень про стиль управління. Одним з найважливішим факторів, що визначають побудову служби планування, є розмір підприємства: невеликі фірми, не маючи можливості утримувати плановика, що працює на повну ставку, нерідко допускаються помилки, відмовляючись зовсім від його послуг, у середніх за розмірами фірмах функції спеціаліста з питань планування виконує один постійний працівник на повній ставці, на великих підприємствах, як правило, створюються планово-економічні відділи з двох-трьох чоловік, але при цьому спостерігаються різні підходи. Традиційним є варіант розподілу між ними обов’язків за функціональним принципом: головний економіст, економіст з нормування і оплати праці, економіст з госпрозрахунку.
Перспективним є варіант створення єдиної планово-фінансової служби підприємства, на чолі якої стоїть начальник, маючи двох заступників – з планування та обліку. Решта працівників колишнього планового відділу і бухгалтерії одержали статус економіста, економіста-бухгалтера і, працюючи за галузевим і міжгалузевим принципом (рослинницькі, тваринницькі чи рослинницько-тваринницькі, переробні й обслуговуючі виробництва і т.д.), крім вище вказаних беруть на себе ще й функцію бух обліку. Загалом для великих фірм характерною є тенденція до децентралізації планової діяльності, а невеликі організації, навпаки, прагнуть до більшої централізації планування, створення і розширення центральної планової служби.
Важливим структурним елементом ефективної організації планування на підприємстві будь-якої форми власності є його інформаційне забезпечення: збір, аналіз та опрацювання інформації, формування бази даних. Є три основні джерела прогнозованої інформації: нагромаджений досвід, що ґрунтується на знанні закономірностей перебігу і розвитку досліджуваних явищ, процесів та подій, екстраполяція існуючих тенденцій, закономірність яких у минулому і зараз досить відома, побудова моделей прогнозованих об’єктів відповідно до очікуваних або ж передбачуваних умов. Перспективним напрямом інформаційного забезпечення є формування інформаційних систем, комп’ютерних мереж.
Похожие работы
... ї науково-практичної конференції «Фінансове забезпечення економічного і соціального розвитку суспільства». – Дніпропетровськ: ДДФА, 2007. – С.124-125. АНОТАЦІЯ Абрамович І.А. Розвиток інвестиційної діяльності сільськогосподарських підприємств – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за ...
... ідності забезпечення конкурентоспроможності аграрного сектору на внутрішньому та зовнішньому ринку. З метою досягнення максимальної ефективності реформування податкової системи, у механізм оподаткування сільськогосподарських підприємств України включено ряд суттєвих правових та регулятивних аспектів, що вимагають детального роз’яснення для суб’єктів господарювання. Динаміка змін податкового ...
... ічним обставинам. РОЗДІЛ 2 СТАН ЗДІЙСНЕННЯ КАПІТАЛЬНИХ ІНВЕСТИЦІЙ У ВІДТВОРЕННІ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ В ТОВ «ЗЕЛЕНЬКІВСЬКЕ» 2.1 Аналіз здійснення капітальних інвестицій у відтворенні основних засобів в ТОВ „Зеленьківське” Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю розташоване в селі Ромашки, смт. Рокитне Рокитнянського району Київської області. Підприємство займається ...
... . В умовах різкого зниження обсягів застосування добрив дуже важливо використовувати їх найбільш ефективно. Розділ 4. Основні напрямки іноваційно-екологічної конверсії промислових і аграрних підприємств 4.1 Конверсія промислових підприємств Розвиток екологічної кризи поставив складні задачі перед промисловим виробництвом. Виникла необхідність наукового аналізу взаємодії промислового ...
0 комментариев