Переклад паремій шляхом описового перекладу

2.2.5 Переклад паремій шляхом описового перекладу

Розглянемо ще один спосіб відтворення паремій – описовий переклад. Відсутність необхідних відповідників і неможливість дослівного калькування впливають на вибір цього способу відтворення пареміологічних одиниць. Він зводиться до тлумачення, пояснення прислів'я, яке в перекладеному тексті практично перестає існувати як самостійна мовна одиниця і немов розчиняється в контексті. При такому способі перекладу неминучі стилістичні й інформаційні втрати [Алефіренко, 1984 : 22]. Наведемо приклад цього способу перекладу прислів’їв:

В каламутній воді риба ловиться краще. - It is a good fishing in troubled water.

Нами було встановлено, що при застосуванні описового перекладу під час відтворення паремій лексичний фон зберігається лише частково. Образна лексика, звичайно, порушується. Взагалі при такому способі відтворення перекладач має привілею обирати чи залишати образну лексику оригіналу, або змінити її. Наприклад, наведене прислів’я можна було б перекласти з української мови на англійську таким чином: We can catch much fish in troubled water. У цьому випадку зоонімічна лексика зберегла би форму оригіналу. При цьому перекладі вжито стилістичний мовний засіб перекладу – перифраз. Та якщо б ми взяли за основу оригіналу англійський варіант цього прислів’я It is a good fishing in troubled water та відтворили на українську мову прислів’ям В каламутній воді риба ловиться краще, тоді спосіб відтворення можна було б віднести до способу перекладу «псевдодослівним» відповідником.

Отже, проаналізувавши загальну кількість (450) пареміологічних одиниць, нами було встановлено, що найменш уживанішим (4,44 %) при відтворенні прислів’їв і приказок є описовий переклад.

Проведений вище аналіз способів відтворення прислів’їв та приказок дозволив сформувати процентне співвідношення використання того чи іншого способу перекладу паремій, наведене на рисунку 2.1.

Рис. 2.1. Процентне співвідношення використання способів перекладу паремій

З рисунку 2.1. видно, що перекладачі надають перевагу чотирьом з п’ятьох засобів перекладу паремій, а саме, повному відповіднику (еквівалент) (28,44%), частковому відповіднику (17,33%), калькуванню (29,11%) та “псевдодослівному” відповіднику (25,11%), приклади відтворення пареміологічних одиниць шляхом описового перекладу складають лише 4,44% від загальної кількості (450 одиниць) проаналізованих нами паремій, тобто не є частотними.

Висновки до розділу 2

Вивчення теоретичних та експериментальних джерел, присвячених перекладу паремій, дозволяє узагальнити, що адекватне відтворення прислів'їв і приказок складає особливу перекладацьку проблему. Існує декілька способів відтворення прислів’їв та приказок з однієї мови на іншу. При створенні експериментального корпусу нашого дослідження, ми користувалися способами перекладу паремій запропонованих В.Виноградовим, а саме: повний відповідник (еквівалент), частковий відповідник, «псевдодослівний» відповідник, описовий переклад та калькування.

Повною відповідністю (еквівалентом) перекладається прислів'я, коли в мові перекладу є відповідник, рівнозначний по сенсу, функції і стилістичним характеристикам прислів'ю оригіналу та співпадає з ним повністю або в основі своєї по образному змісту.

Часткова відповідність застосовується у випадку, коли прислів'я мови перекладу еквівалентне прислів'ю мови оригіналу по сенсу, функції і стилістичному забарвленню, але розрізняється своїм образним змістом.

Калька не піддається ніякій персональній ритмічній і метафоричній організації. Прислів'я відтворюється майже дослівно, і сам контекст підказує, що читач має справу зі стійким зворотом, відтворним за оригіналом.

До “псевдодослівних” відповідників вдаються, коли перекладач вважає недоцільним використовувати наявні в мові відповідності або коли взагалі немає повного або часткового еквівалента прислів'я. У цьому випадку перекладач «винаходить» прислів'я, відтворюючи без модифікацій або з деякими змінами образний зміст оригінального прислів'я і, звичайно, зберігаючи її сенс.

Описовий переклад зводиться до тлумачення, пояснення прислів'я, яке в перекладеному тексті практично перестає існувати як самостійна мовна одиниця і немов розчиняється в контексті. При такому способі перекладу неминучі стилістичні і інформаційні втрати.

У структурно-семантичному значенні, прислів’я є закінченими реченнями. Переважно це розповідні двоскладові речення із замкнутою структурою, які мають смислову та інтонаційну завершеність, категорії предикативності та модальності. В їх основі лежать не цілісні смислові речення, а судження. Майже кожна проаналізована паремія має такі мовні засоби реалізації: метафора, алітерація, асонанс, рима, перифраз та зіставлення.

Проаналізувавши 450 пареміологічних одиниць, ми дійшли висновку, що при перекладі прислів’їв та приказок перекладачі надають перевагу чотирьом з п’ятьох засобів перекладу паремій, а саме, повному відповіднику (еквівалент) (28,44%), частковому відповіднику (17,33%), калькуванню (29,11%) та “псевдодослівному” відповіднику (25,11%), приклади відтворення пареміологічних одиниць шляхом описового перекладу складають лише 4,44% від загальної кількості (450 одиниць) проаналізованих нами паремій, тобто не є частотними.

Висновки

Для визначення лінгвістичного статусу прислів’їв та приказок найбільш доцільним вбачається використання терміну «текст малої форми», оскільки його специфіка полягає у відсутності чіткої фабули, структурно-композиційних параметрів звичайних текстів, зафіксованого авторства та дійових осіб. Характерними лінгвістичними ознаками актуалізованих у мовленні паремій як біфункціональних комунікативно-номінативних одиниць є стислість, синтаксична замкненість, евфонічність та інтонаційна цільнооформленість.

Ретроспективний огляд вивчення паремій засвідчив, що виникнення прислів’їв бере початок з часів первіснообщинного ладу. Прислів’я та приказки в переважній більшості створюються самим народом, багато було популяризовано або створено відомими письменниками та поетами, а також запозичено з інших мов та з Біблії. Усі перераховані чинники виникнення паремій є характерними і для англійських, і для українських мов.

Синтаксична структура прислів’їв, зазвичай, будується за моделями простого або складного (складносурядного та складнопідрядного) речення. Як правило, прислів'я включають 7±2 слів, що відповідає можливостям оперативної пам'яті і мовця, і слухача. Стверджувальні або заперечні комунікативні типи висловлень репрезентуються у прислів’ях трьома синтактико-структурними підтипами: розповідним, спонукальним і питальним, із домінуванням стверджувальних форм. Крім того, притаманні спонукальним прислів’ям імперативність та директивність можуть бути виражені за допомогою розповідної моделі.

Мовні засоби реалізації англійських прислів’їв та приказок: фонетичні (рима, алітерація, асонанс), лексико-граматичні (архаїзми, синоніми, порівняння, розповідне двоскладове речення, пасивний стан, модальні дієслова, синтаксичні розширювачі) та стилістичні (зіставлення, епітети, повтори, метафори, метонімії, перифрази) слугували підґрунтям для формування експериментального корпусу та для вивчення особливостей перекладу англійських прислів’їв та приказок на українську мову.

Вивчення теоретичних та експериментальних джерел, присвячених перекладу паремій, дозволило узагальнити, що адекватне відтворення прислів'їв і приказок складає особливу перекладацьку проблему. Існує декілька способів відтворення прислів’їв та приказок з однієї мови на іншу. При створенні експериментального корпусу нашого дослідження, ми користувалися способами перекладу паремій запропонованих В.Виноградовим, а саме: повний відповідник (еквівалент), частковий відповідник, «псевдодослівний» відповідник, описовий переклад та калькування.

У структурно-семантичному значенні, прислів’я є закінченими реченнями. Переважно, це розповідні двоскладові речення із замкнутою структурою, які мають смислову та інтонаційну завершеність, категорії предикативності та модальності. В їх основі лежать не цілісні смислові речення, а судження. Майже кожна проаналізована паремія має такі мовні засоби реалізації: метафора, алітерація, асонанс, рима, перифраз та зіставлення.

Проаналізувавши 450 пареміологічних одиниць, ми дійшли висновку, що при перекладі прислів’їв та приказок перекладачі надають перевагу чотирьом з п’ятьох засобів перекладу паремій, а саме, повному відповіднику (еквівалент) (28,44%), частковому відповіднику (17,33%), калькуванню (29,11%) та “псевдодослівному” відповіднику (25,11%), приклади відтворення пареміологічних одиниць шляхом описового перекладу складають лише 4,44% від загальної кількості (450 одиниць) проаналізованих нами паремій, тобто не є частотними.

Summary

The paper is dedicated to the study of translation techniques of English proverbs and sayings into Ukrainian by means of establishing their structural and semantic features.

The object of our work is structural and semantic features of English and Ukrainian proverbs and sayings. The subject is the means of rendering linguistic peculiarities of English proverbs and sayings into Ukrainian.

The results of the theoretical analysis and experimental data of the linguistic specificity of English proverbs and sayings prove that the term “text of a small form” is the most appropriate for the definition of proverbs or sayings since they don’t have a clear subject matter, but are characterized by the structural composition typical of a common text.

The linguistic peculiarities of proverbs and sayings are compression and syntactical rigidity. From the structural and semantic point of view, proverbs are complete sentences. Mostly, they are narrative dissyllabic sentences with a closed system that have semantic and intonation completeness, the category of predication and modality. They are based on judgments rather than on coherent semantic sentences.…………..

The syntactic structure of proverbs is usually built following the model of simple and complex (compound coordinated and subordinated) sentences. Typically, proverbs include 7+-2 words, the number that corresponds to the capacity of operational memory of the speaker of listener. Affirmative or negative communicative types of utterances are represented in the sayings and proverbs by three syntactic-structural subtypes: narrative, imperative and interrogative, with dominance of affirmative forms.

The summary of theoretical ideas and experimental data on the linguistic means realizing English proverbs and sayings made it possible to systemise these means as follows: phonetic (rhyme, alliteration, assonance), lexico-grammatical (archaisms, synonyms, comparison, narrative dissyllabic sentences, passive voice, modal verbs, syntactic secondary extenders) and stylistic (comparisons, epithets, repetitions, metaphor, metonymy, periphrasis). The presented systematisation served as the basis for the study of the translation specificity of the linguistic means creating English sayings and proverbs.

The conducted within the scope of the research aim systematisation of different translation techniques allowed us to use methods suggested by V.Vynogradov, namely: complete analogue (equivalent), partial analogue, “pseudo-word-for-word” analogue, descriptive translation and tracing.

Following the research theoretical basis, we examined 450 English proverbs and sayings. It has been established that the most common means of English proverbs and sayings translation is by tracing (29,11%). Other frequently used translation techniques are: full analogue (equivalent) (28,44% of the analyzed proverbs and sayings), “pseudo-word-for-word” analogue (25,11%), partial analogue (17,33%). The translation of proverbs and sayings by descriptive technique comprises only 4,44% from the total number (450 units) of analyzed proverbs and sayings.

Список використаної літератури

1.  Авксент’єв Л.Г. Cучасна українська мова. Фразеологія. -- Х.: Вища школа, 1997. – С. 21-26.

2.  Алефіренко М.Ф. Проблема фразеологічного рівня мови // Мовознавство. – 1984. – №5 – С. 22-27;

3.  Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1963. – 208 с.

4.  Аникин.П.В. Мудрость народов // Пословицы и поговорки народов Востока. – М.: Изд-во восточной литературы, 1987. – С. 7-17.

5.  Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (Стилистика декодирования). – Л.: Просвещение, 1981. – C. 98.

6.  Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Издательство Советская энциклопедия, 1966. – 576 с.

7.  Баранцев К.Т. Английские пословицы и поговорки. – К.: Радянська школа, 1973. – 175 с.

8.  Буковская И.О., Вяльцева С.И. О критериях отбора и употреблении английских пословиц // Словарь употребительных английских пословиц: 326 статей / 3. И. Дубянская и др. – 3-е изд., стереотип. — М.: Рус. яз., 1990. – С. 8-15, 147.

9.  Верба Л.Г. Граматика сучасної англійської мови. – М.: ВП Логос, 2003. – С. 33.

10.  Виноградов В.В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. – М.: Наука, 2001. – С. 185-190.

11.  Гаврин С.Г. Фразеология современного русского языка: Учебное пособие по спецкурсу для филологов. – Пермь: Русский дом, 1974. – 158 с.

12.  Гвоздев В.В. Место пословиц как структурно-семантических образований в языке: Автореф. дис. ... канд. филол. наук. – М., 1983. – 15 с.

13.  Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу. Монографія. – К.: Логос, 2004. – 72 с.

14.  Даль В. Напутное // Пословицы русского народа. Сборник В. Даля: В 2 т. – М.: Художественная литература, 1999. – Т. 1. – С. 5-26.

15.  Денисов К.М. Эмоциональность и её выражение в речи // Фонетика устного текста: Меж вуз. сб. науч. трудов / Редколлегия: Г.М. Вишневская и др. – Иваново, 1987. – С. 7-39.

16.  Дмитренко В.А., Григор'єва Л.М. Деякі типологічні риси текстів малих форм фольклору з комічними елементами // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. статей. – К.: Вид. центр КДЛУ. – 2000. – Вип. 4. – С. 83-90.

17.  Дубенко О.Ю. Англо-американські прислів’я та приказки. – К.: Нова книга, 2004. – 416 с.

18.  Дубровин Н.И. Русско-английский словарь: А-Я: более 8000 слов и выр.: пособие для учащихся. – М.: Просвещение, 1997. – С. 7.

19.  Захарова А.А. Использование телекоммуникаций в формировании межкультурного общения при обучении иостранному языку в техническом вузе. – Ростов н/Д.: Ростов, 2001. – С. 115-117.

20.  Єрченко П.Г. Іноземна філологія. //Респ. Міжвід.наук. Зб. - Львів: .- 1994. – Вип. 107. – С. 98.

21.  Карпець Л.А. Український спортивний жаргон: структурно-семантичний аспект: Дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна. — Х., 2006. — 192 с..

22.  Ковалів С.О. Семантична структура дієслів – членів синонімічних рядів “Утішання” та “Заспокоювання” у сучасній англійській мові. / Львівс. націон. ун-т. імені І. Франка. – Львів, 2007. – С. 20-37.

23.  Коновець С. П. Експресивні засоби використання фразеологічних одиниць в іспанській періодичній пресі (на матеріалах газети "EL PAІS") // Вісн. Київ. ун-ту. – Сер. Іноземна філологія. – К., 2000. – Вип. 28. – С. 9-10.

24.  Корень О.В. Системно-функціональні особливості англійських прислів’їв: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Харківський національний ун-т ім. В.Н. Каразіна. – Харків, 2000. – 20 с.

25.  Корень О.В. Семантико-синтаксичні моделі англійських прислів’їв. // ВІСНИК Житомирського державного університету імені Івана Франка (3), 2005. – С. 5-15.

26.  Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К.: Академія, 1999. –

С. 41-56.

27.  Кузько П.В. До питання про перспективність дослідження паремій. – Мелітопіль: видавництво Мелітопольський державний педуніверситет, 2003. – С. 87.

28.  Кунин А.В. Английская фразеология. – М.: Высш. шк., 1970. – 344 с.

29.  Кунин А.В. Курс фразеологии английского языка. - М.: Высшая школа, 1986. – С. 32.

30.  Латишев Л.К. Переклад: проблеми теорії, практики та методики викладання.– М.: Просвещение, 2008. – С. 78.

31.  Медведєв Ф.П. Українська фразеологія. Чому ми так говоримо. – Х.: Основа, 1982. – С. 53.

32.  Мерзлікіна О.В. Екстралінгвістична зумовленість та комунікативно-прагматичні особливості функціонування прислів’їв у спонукальних мовленнєвих актах (за матеріалами творів М.Сервантеса). Київський національний ун-т ім. Т.Г. Шевченка. – К., 2001. – С. 83.

33.  Милюкова Л.К. Просодическое варьирование в поэтическом тексте // Фонетика устного текста: Меж вуз. сб. науч. трудов / Редколлегия: Г.М. Вишневская и др. – Иваново, 1987. – С. 164.

34.  Молотков А.И. Основы фразеологии русского языка. – Л.: Госкнига, 1977. – С. 40.

35.  Молчанова Г.Г. Антропонимическая паремия как иконический знак и культурологический признак // Вестник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация, 2004. – № 4. – С. 86-97.

36.  Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови: (Підруч. для ін-тів і фак. iнозем. мов). – Х.: Основа, 1993. – 256 с.

37.  Ніколаєнко Л. Глибоке коріння – пишна корона // Зоря Полтавщини. – 2004. – № 168 (4 листопада). – С. 5.

38.  Потебня А.А. Из лекций по теории словесности. Басня. Пословица. Поговорка. – Харьков: Типогр. «Мирный труд», 1914. – С. 294.

39.  Пропп В.Я. Принципы классификации фольклорных жанров // Советская этнография. – 2001. – №4. – С. 17.

40.  Раєвська Н.М. English lexicology – Київ. -- 1991. – 236 c.

41.  Сухенко К. М. Лексичні проблеми перекладу. – К.: Київ. Нац. Універ. Ім. Тараса Шевченка, 1992. – 252 с.

42.  Тараненко Л.І. Просодичні засоби реалізації зв’язності тексту англійської прозової байки (експериментально-фонетичне дослідження): Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний лінгвістичний ун-т. – К., 2003. – 234 с.

43.  Тарланов З.К. Русские пословицы: синтаксис и поэтика. – Петрозавод: Петрозаводский государственный университет, 1999. – 248 с.

44.  Телия В.Н. Что такое фразеология. – М.: Высш.шк., 1966. – 278 с.

45.  Фелицина В.П., Прохоров Ю.Е. Русские пословицы, поговорки и крылатые выражения. – М.: Русский язык, 1979. – 182 с.

46.  Хавхун А.П. Способы экспрессивной реализации грамматического субъекта в поэтическом тексте (на материале английской поэзии XVIII-XX веков: Дисс. ... канд. филол. наук. – Киев, 1998. – С. 24.

47.  Шанский Н.М. Очерки по русскому словообразованию Изд. 2-е, доп. – М.: УРСС Комкнига, 2005. – 336 с.

48.  Ярцева В.Н. Лингвистический энциклопедический словарь. – М.: Большая Российская Энциклопедия, Директмедия, 2008. – 6000 с.

49.  Avdikos E. Gr. Grecian riddle-jokes: formalistic and functional features of a new minor form. – Режим доступу: macedonia.auburn.edu/velickovski/3.2-Introduction.doc

50.  Dundes A. On Whether Weather ‘Proverbs’ are Proverbs // De Proverbio. Electronic Journal of International Proverb Studies. – 2000. – Vol. 6. – No 2. – Режим доступу: http://www.deproverbio.com/Dpjournal/DP.6.2.00/WEATHER.html

51.  Encyclopedia Americana. International Edition. In 30 volumes. – Danbury, Connecticut: Grolier incorporated International Headquarters, 1985. – 798 p.

52.  Galperin I.R. Stylistics. – М.: Высшая школа, 1971. – С. 37.

53.  Gillian B. Discourse analysis. Cambridge: Cambridge University Press, 1996. – P. 132.

54.  Green T. The Proverb and Riddle as Folk Enthymemes // De Proverbio. Electronic Journal of International Proverb Studies. – 2000. – Vol. 6. – No 2. – Режим доступу: http://www.deproverbio.com/DPjournal/DP,6,2,00/PROVERBRIDDLE.html

55.  Hakamies P., Krikmann A., Kuusi M. and the project of Baltic-Finnic proverbs // De Proverbio. – 1998. – Vol. 4. – No 1. – Режим доступу: http://www.deproverbio.com/DPjournal/DP,4,1,98/KUUSI/BALTIC-FINNIC.html

56.  Hernadi P., Steen F. Catching a Serpent with Another’s Hand: The Tropical Landscapes of Proverbia. – Режим доступу: http://www.anth.ucsb.edu/projects/esm/CatchingSerpent.html

57.  Hirsch E.D., Kett J.F. The New Dictionary of Cultural Literacy. Third Edition, 2002. – Режим доступу: http://www.bartleby.com/cgi-bin/texis/webinator/sitesearch?query=proverb&filter=col59&Submit=G

58.  Kuusi M. On the aptness of proverbs // De Proverbio. – 1998. – Vol. 4. – No 1. – Режим доступу: http://www.deproverbio.com/DPjournal/DP,4,1,98/KUUSI/APTNESS.html

59.  Mieder W. ‘To pay the piper’ and the legend of ‘The pied piper of Hamelin’ // De Proverbio. – 1999. – Vol. 5. – No 2.

60.  Pawley A., Frances H. Two puzzles for linguistic theory: nativelike selection and nativelike fluency // Language and communication (Applied linguistics and language study) – N. Y.: Longman Group Ltd. - 1990. – Р. 191-226.

61.  Pocket German Dictionary German-English & English-German // Harper Collins Publisher, 2002. – 621 р.

62.  Yankah K. Proverb Speaking as a Creative Process: The Akan of Ghana De Proverbio. – 2000. – Vol. 6. – No 2. – Режим доступу: http://www.deproverbio.com/DPjournal/DP,6,2,00/YANKAH/AKAN.html

Додаток A

ПЕРЕЛІК АНГЛІЙСЬКИХ ПРИСЛІВ’ЇВ І ПРИКАЗОК ТА СПОСОБІВ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ ЗА ДЖЕРЕЛОМ [Дубенко, 2004]

Таблиця А.1

Похожие работы

Особливості перекладу англійських та українських юридичних термінів

Скачать

173947

17

0

... певного суспільно-політичного, юридичного поняття, те вона творити їх не зі старої книжної мови, не на живомовній традиції, а з мов чужих: польської, латинської, німецької. Подальше формування українських юридичних термінів відбувається під впливом польської, німецької, а в окремих регіонах – угорської мови. Усі чужомовні запозичення юридичної термінології в давньоукраїнській мові можна поділити ...

Способи відтворення паремій з англійської мови на українську та порівняння лексичних одиниць при відтворенні

Скачать

36327

0

0

... broke the camel’s back) (в українській мові – остання крапля від прислів’я остання крапля переповнює чашу терпіння). [13] 3. Способи відтворення паремій з англійської мови на українську та порівняння лексичних одиниць при відтворенні   Відтворення прислів'їв і приказок складає особливу перекладацьку проблему. На відміну від одиниць, фразеологізмів, еквівалентних слову, у прислів'їв і приказок ...

Особливості використання ідіом

Скачать

164435

2

2

... » [5, c.хiii]. При чому він додає свої зауваження щодо історичного поступу поглядів на роль ідіоматичних одиниць у художньому тексті – від заперечення їхнього позитивного впливу і навіть можливості використання у поетичному або прозаїчному художньому тексті до визнання їхнього права на існування та їхніх стилістичних функцій у художньому тексті: “This was not always recognized. Pearsall Smith in ...

Особливості компаративних фразеологізмів

Скачать

134485

2

0

... , пов’язаних з фразеологічними одиницями порівняння. Детальніше ці проблеми будуть розглянуті в наступних розділах нашого дослідження. РОЗДІЛ ІІ СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОМПАРАТИВНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ Згідно з нашими спостереженнями, у своїй переважній більшості компаративні фразеологічні одиниці належать до непредикативних словосполучень і являють собою фраземи з пі ...