Удосконалення внутрішньогосподарських економічних взаємовідносин

4.2 Удосконалення внутрішньогосподарських економічних взаємовідносин

Важливим напрямом ефективного використання потенціалу господарства є підвищення рівня агротехніки та якості виконуваних робіт. Цьому значно сприяє впровадження прогресивних форм організації і стимулювання праці з оплатою за кінцевими результатами.

В ПСП «Кумари» застосовується застаріла відрядно-преміальна форма оплати праці. Суть її полягає в оплаті праці за одиницю виконаної роботи чи відпрацьованого часу. Проте вона не відображає в реальній мірі заробіток працівника, у нього відсутні стимули до праці. Тому ця система потребує заміни.

Як відомо, процес вирощування зернових відбувається при обслуговуванні їх різними видами бригад – рільничими, тракторними. Такі колективи необхідно реорганізувати в єдині спеціалізовані механізовані підрозділи та суборендні підрядні колективи. Організація праці таких колективів має базуватися на цільовій оренді. Ця форма відносин, коли земля і інші засоби виробництва підприємством – орендарем передаються підрозділу в суборенду для виконання замовлення підприємства-орендаря на виробництво певних видів продукції чи послуг.

Підрозділ формується з працівників за вибором керівника, або на основі їх анкетування.

Розрахункові ціни встановлюються на рівні прямих витрат, врахованих безпосередньо по виробничому підрозділу. Вони можуть бути розраховані на базі фактичних прямих витрат за 3 – 5 попередні роки, на основі планових витрат по підрозділу або господарству в цілому, нормативних даних.

По розрахунковим цінам оцінюється вся вироблена підрядним колективом продукція. З одержаної суми вираховується фактична вартість проведених матеріальних витрат. Різниця складає госпрозрахунковий дохід, який направляється на оплату праці колективу.

Наприклад, в господарстві на основі технологічних карт обчислена розрахункова ціна на зерно, яка включає в себе витрати на паливо-мастильні матеріали, насіння, добрива, засоби захисту рослин та інші прями витрати на рівні 19,07 грн. підрядним колективом було зібрано 36200 ц зерна. Таким чином, вартість виробленого зерна складає 690,0 тис. грн. Фактичні витрати на виробництво – 596,2 тис. грн.

Отже, госпрозрахунковий дохід складає 93,8 тис. грн.

Сума відрахувань на оплату праці колективу буде становити 65,7 тис. грн. (при умові, що колективу на оплату праці направляється 70% госпрозрахункового доходу).

Таким чином, економія і перевитрата коштів, обсяг виробленої продукції безпосередньо відображається на заробітку працівника. Адже, в подальшому госпрозрахунковий дохід розподіляється між працівниками пропорційно виконаним нормо-змінам на польових та інших роботах.

Така форма виробничих відносин забезпечує встановлення ринкових взаємовідносин між орендарем і працівниками, що сприяє підвищенню матеріальної зацікавленості робітників як у збільшенні виробництва продукції, так і в економному використанню матеріальних ресурсів, що в свою чергу призводить до підвищення економічної ефективності виробництва.

4.3 Розвиток ринку зерна і зерно продуктів

Формування сучасного ринку є однією з головних умов зміцнення економіки господарств. Ринок зумовлюється розвитком товарно-грошових відносин і виконує такі функції: встановлення і розвиток взаємовигідних зв’язків між товаровиробниками і споживачами; створення механізму конкуренції; регулювання попиту і пропозиції; формування ринкових цін.

Також важливим для ПСП «Кумари» є організація зберігання зерна на території господарства. Переобладнавши склади, товариство отримає змогу реалізувати зерно не відразу, а «притримувати» його до певного часу. До того ж відпаде необхідність у зберіганні зерна на елеваторах, які зберігають частину зерна в оплату за свої послуги. Як показала практика, ціни на зерно в І та ІІ кварталі наступного за звітним року значно перевищують ціни в ІІІ та ІV кварталах. Розрахуємо приріст прибутку за рахунок збільшення ціни реалізації 1 т зерна, при умові, що на зберіганні знаходяться 1/5 частина запланованого до продажу товарного зерна – 576 тон. Середня ціна реалізації зернових в 2007 році склала 277,5 грн. В період з початку 2007 року і до1 червня середня ціна на ринку зернопродуктів Чорноморської товарної біржі склала 365 грн., тобто резерв для підвищення ціни реалізації 1 тони зерна складає 86,3 грн. В перерахунку на заплановану кількість зерна до реалізації в першій половині року додаткові грошові надходження від реалізації 576 тон становлять 49,7 тис. грн.

Досвід багатьох господарств Півдня України свідчить про те, що для значного збільшення прибутків і рентабельності вирощування пшениці та інших зернових культур необхідно реалізовувати не зерно, а продукти його переробки: борошно, крупи, хліб та інші вироби. За такої умови прибуток зростає в 1,5 – 2 рази.

Висновки

На основі проведеного дослідження сучасного стану ведення бухгалтерського обліку та ефективності виробництва зерна в ПСП «Кумари» виявлено наступне:

-  ПСП «Кумари» середнє за розміром господарство, яке спеціалізується на виробництві зерна, соняшнику, та молока. Господарство в цілому в достатній мірі забезпечено робочою силою, в той же час вкрай низька забезпеченість сільськогосподарською технікою;

-  потягом останніх трьох років грошові надходження від реалізації продукції в ПСП «Кумари» зросли на 20%, а маса прибутку – у 2,4 разів. Однак рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва зменшився на 60,5 відсоткових пункти;

-  на зерновиробництво приходиться майже дві третини загальної посівної площі по господарству і 40% від загальної вартості реалізованої продукції. В цієї галузі одержано майже половину загальної маси прибутку по господарству;

Вивчення досвіду кращих господарствах (СЗАТ «Ольвія» Очаківського району та ін.), рекомендацій науково-дослідних установ та результати проведеного аналізу сучасного стану зерновиробництва у досліджуваному господарстві дозволяють визначити наступні напрями підвищення його економічної ефективності:

-  розміщення 100 га озимої пшениці після оптимальних попередників дозволить господарству без будь-яких додаткових вкладень додатково отримати 128,2 т зерна, реалізація якого забезпечить отримання 35,6 тис. грн. додаткової грошової виручки;

-  усунення збирання врожаю зернових в неоптимальні строки (після 10 днів від початку збирання) за рахунок своєчасного залучення комбайнів МТС Первомайського району дозволить зберегти від втрат майже 244 т зерна на суму 67,3 тис. грн.;

-  доцільно в майбутньому на площі 210 га висівати озимий, а не ярий ячмінь (як це було у 2009 році), за рахунок цього додатковий валовий збір озимого ячменю складе 130,2 т, від реалізації якого господарство одержить 29,9 тис. грн. додаткових грошових надходжень;

-  впровадження нового сорту озимої пшениці «Знахідка» Одеського селекційно-генетичного інституту на площі 150 га потребуватиме 20 тис. грн. додаткових витрат, але це дозволить отримати додатково 150 т зерна озимої пшениці загальною вартістю за середньореалізаційною ціною 2009 року в ПСП «Кумари» в 45,7 тис. грн. Звідси, додатковий прибуток складе 25,7 тис. грн.;

-  пропонується здійснити заходи по захисту посівів зернових культур від шкідників і бур’янів з використанням гербіцидів на площі 1150 га. Додаткові витрати – 43,2 тис. грн., а додаткові грошові надходження – 159,6 тис. грн., звідси приріст маси прибутку становитиме 116,4 тис. грн.

Вище наведені заходи, поряд з фінансовими ресурсами господарства, потребують пошуку інвесторів, але це вкрай необхідно для підвищення економічної ефективності зерновиробництва і зміцнення економіки досліджуваного господарства.

Список використаних джерел

1.  Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. – К.: ІЗМН,

1996. – 512 с.

2. Арешников Б., Санін В. Проблеми захисту від клопа – черепашки // Новини

захисту рослин. 1997. – №12. – С. 8 – 10.

3.  Бабліндра Д. Програма захисту грунтів від водної та вітрової ерозії // Економіка України. – 1998. – №6. – С. 78 – 82.

4.  Богуцький О. Потенційні можливості щодо зростання продуктивності праці та доходності в сільському господарстві // Економіка України. – 1998. – №5. – С. 60 – 67.

5.  Бухгалтерський облік у сільськогосподарських підприємствах / П.Т. Саблук, Л.К. Сук та ін.; За ред. П.Т. Саблука, В.Б. Моссаковського. – К.: Урожай, 1998. – 416 с.

6.  Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах: Підручник /За ред. проф. М.Ф. Огійчука. – К.: Аграрна освіта, 2001. – 605 с.

7.  ГончаренкоО.В. Закон про зерно: погляд у майбутне // Економіка АПК. – 2003.– №1.-С. 108–102.

8.  Економічний довідник аграрника / За ред. Ю.Я. Лузана, П.Т. Саблука. – К.: «Преса України». – 2003. – 800 с.

9.  Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996 ХVІ // Бухгалтерський облік і аудит. – 1999. – №9. – С. 8.

10.  Закон України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.2002 р. №37

-ІУ // Пропозиція. – 2002. – №10.-С. 4–14.

11.  Зайцев О., Сергієнко О. Посіємо озимину високоврожайними сортами // Пропозиція. – 2001. – №7. – С. 46 – 47.

12.  Зерно на світових ринках і в Україні // Пропозиція. – 2003. – №10. – С. –28 –29, 36 – 37.

13.  Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов» язань і господарських операцій підприємств і організацій від 21.12.1999 року №893/4186.

14.  Кіріленко І.Г. Про хід реформування та заходи щодо полипшення ситуації на селі // Економіка АПК. – 2003. – №1.-С. 3–11.

15.  Коренюк П.І. Підвищення ефективності використання землі за рахунок добрив // Економіка АПК. – 1997. – 9. – с. 60 – 63.

16.  Коренюк П.І. Стимулювання раціонального використання сільськогосподарських угідь // Економіка АПК. – 1997. – №4 – 5. – с. 18 – 20.

17.  Куліш М.Ю., Іванов Ф.А. Підвищувати економіки виробництва зерна на Півдні України // Вісник агаррної науки Причорномор» я. – 1997. – №1. – С. 21 – 28.

18.  Лихочвор В. Знищення злакових бур» янів (у т.ч. перію) в посівах озимої пшениці – базовий елемент інтенсивної технології // Пропозиція. – 2003. – №11. – С. 70 – 72.

19.  Лобас М.Г. Розвиток зернового господарства України. – К.: 1997. – 447 с.

20.  Мацибора В.І. Економіка сільського господарства: Підручник. – К.: Вища шк., 1994. – 415 с.

21.  Методичні рекомендації планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств від 18.05.2001 року №132.

22.  Михайлов А.П. Ефективність виробництва зерна кукурудзи // Економіка АПК. – 1997. – №7. – С. 63 – 65.

23.  Нетіс І. Озима пшениця: Шляхи підвищення економічної ефективності вирощування // Пропозиція. – 1999. – №12. – С. 38 – 39.

24.  Ніколаєва З.П. Зерновий ринок 2003–2004 м.р. // Економіка АПК. – 2003. – №10. – С. 159 –160.

25.  Нові сорти пшениці – у виробництво! // Пропозиція. – 2001. – №10. – С. 38 – 39.

26.  Обелець О.С. Економічна ефективність зернового виробництва в Україні // Економіка АПК. – 2003. №10. – С. 59 – 64.

27.  Пазій І.П. формування і функціонування ринку насіння зернових культур в Україні // Економіка АПК. – 1996. – №С. 59 – 66.

28.  План рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов» язань і господарських операцій підприємств і організацій. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р., №291.

29.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р., №318.

30.  Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2000 року №1141 «Про впровадження заставних закупок у сільськогосподарських товаровиробників»

31.  Програма «Зерно України – 2001–2004».Схвалена постановою КМ України від 27.11.2000 р., №1739 // Агрокомпас. – 2001. – №3. – С. 21 – 25.

32.  Програма реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів. Затверджено Постановою КМ України від 28.10.1998 р., №1706

33.  Рибалкін П.Н. Повышение еффективности производства зерна. – М.: Агропромиздат, 1990. – 224 с.

34.  Саблук П.Т. Стратегічні аспекти реформування зернового виробництва в Україні // Економіка АПК. – 1996. – №1. – С. 3 – 15.

35.  Саблук П.Т. Зерновой ринок України: проблеми і перспективи // Економіка АПК. – 1997. – №5. – С. 4 – 14.

36.  Саблук П.Т., Карич Д.Я., Коноваленко Ю.С. Основи організації сільськогосподарського ринку. – К., 1997. – С. 114.

37.  Саблук П.Т., Фесина А.А. На шляху до нової аграрної політики // Вісник аграрної науки. – 1999. №8. – С. 5 – 10.

38.  Саблук П.Т. Турбота про хліб – головна позиція державної політики // Економіка АПК. – 2000. – №10. – С. 3 – 6.

39.  Стабілізувати зернове виробництво. // Пропозиція. – 2001. – №5. – С. 12 – 13.

40.  Статистичний щорічник України за 2002 рік / Держкомстат України. – К.: 2003. – 823 с.

41.  Телегунь М.І. Облік продукції сільськогосподарського виробництва // Бухгалтерія в сільському господарстві. – 2001. – №2. – С. 10.

42.  Фесина А.А. Місце і перспективи України на зерновому ринку в країнах СНД. // Економіка АПК. – 2001. – №2. – С. 121 – 123.

43.  Чмирь С.М Роль сівозмін у розвитку виробництва зерна // Економіка АПК. – 2003. – №10. – С. 18 – 20.

44.  Шевченко А. Які культури вигідніше вирощувати? // Пропозиція. 2000. №6. – С. 33 – 34.

45.  Щур М. І. Виробництво пшениці має бути раціональним // Економіка АПК. – 1996. – №3. – С. 74 –77.

46.  Щур М.І. Розміщення виробництва зерна і шляхи його вдосконалення // Економіка АПК. – 1996. – №3. – С. 45 – 48.