Елементи ВЛ розраховуються на сполучення навантажень, що діють у нормальних, аварійних і монтажних режимах

2.5.10 Елементи ВЛ розраховуються на сполучення навантажень, що діють у нормальних, аварійних і монтажних режимах.

Сполучення кліматичних і інших факторів у різних режимах роботи ВЛ (наявність вітру, ожеледі, значення температури, кількість обірваних проводів або тросів та ін.) визначаються відповідно до вимог 2.5.71 - 2.5.74, 2.5.141, 2.5.144 - 2.5.147.

2.5.11 Основними характеристиками навантажень є їхні нормативні значення, які встановлюються справжніми Правилами, а для навантажень, не регламентованих ними, - у відповідності з будівельними нормами й правилами.

Розрахункові значення навантажень визначаються як добуток їхніх нормативних значень на коефіцієнти надійності по навантаженню ?f, надійності по відповідальності ?n, умов роботи ?d, регіональні ?p.

При розрахунку елементів ВЛ розрахункові навантаження можуть додатково множитися на коефіцієнт сполучень.

Необхідність застосування коефіцієнтів і їхніх значень установлюються справжніми Правилами.

При відсутності вказівок про значення коефіцієнтів вони приймаються рівними одиниці.

2.5.12 Нормативні значення навантажень від ваги встаткування, матеріалів, від тяжіння проводів, грозозахисних тросів приймаються на підставі державних стандартів або відповідно до вказівок справжніх Правил.

2.5.13 Основною характеристикою опору матеріалу елементів ВЛ є:

розривне зусилля (для проводів і тросів), механічна (електромеханічна) руйнівне навантаження (для ізоляторів), механічне руйнівне навантаження (для лінійних арматур), зазначені в стандартах або технічних умовах на ці вироби;

нормативні й розрахункові опори матеріалу опор і фундаментів, установлювані нормами проектування будівельних конструкцій.

2.5.14 На ВЛ 110 кВ і вище довжиною більше 100 км для обмеження несиметрії струмів і напруг повинен виконуватися один повний цикл транспозиції.

Двухцепні ВЛ 110 кВ і вище рекомендується виконувати із протилежним чергуванням фаз ланцюгів (суміжні фази різних ланцюгів повинні бути різнойменними). Схеми транспозиції обох ланцюгів рекомендується виконувати однаковими.

Допускаються збільшення довжини нетранспонованої ВЛ, виконання неповних циклів транспозиції, різні довжини ділянок у циклі й збільшення числа циклів. Внесена при цьому даної ВЛ розрахункова несиметрія за умовами забезпечення надійної роботи релейного захисту не повинна перевищувати 0,5 % по напрузі й 2 % по струму зворотної послідовності.

Крок транспозиції за умовою впливу на лінії зв'язку не нормується.

Для ВЛ із горизонтальним розташуванням фаз рекомендується спрощена схема транспозиції (у місці транспозиції по черзі міняються місцями тільки дві суміжні фази).

2.5.15 На ВЛ із горизонтальним розташуванням фаз і двома тросами, використовуваними для високочастотного зв'язку, для зниження втрат від струмів у тросах у нормальному режимі рекомендується виконувати схрещування (транспозицію) тросів. Кількість схрещувань повинне вибиратися з умов самозагасання дуги супровідного струму промислової частоти при грозових перекриттях іскрових проміжків на ізоляторах тросів.

Схема схрещування повинна бути симетрична щодо кожного кроку транспозиції фаз і крапок заземлення тросів, при цьому крайні ділянки рекомендується приймати рівними половині довжини інших ділянок.

2.5.16 Для ВЛ, що проходять у районах з товщиною стінки ожеледі 25 мм і більше, а також із частими утвореннями ожеледі або паморозі в сполученні із сильними вітрами й у районах із частим і інтенсивним танцем проводів, рекомендується передбачати плавку ожеледі на проводах і тросах.

Для мережних підприємств, у яких понад 50 % ВЛ проходять у зазначених районах, рекомендується розробляти загальну схему плавки ожеледі.

При забезпеченні плавки ожеледі без перерви електропостачання споживачів товщина стінки ожеледі може бути знижена на 15 мм, при цьому нормативна товщина стінки ожеледі повинна бути не менш 20 мм.

На ВЛ із плавкою ожеледі повинне бути організоване спостереження за ожеледдю, при цьому переважно застосування сигналізаторів появи ожеледі й пристроїв контролю закінчення плавки ожеледі.

Вимоги справжнього параграфа не поширюються на ВЛЗ.

2.5.17 Інтенсивність електричного й магнітної тридцятимільйонного електромагнітного поля, створюваного ВЛ при максимальних робочих параметрах (напрузі й струмі) і при абсолютній максимальній температурі повітря для населеної місцевості, не повинна перевищувати гранично припустимих значень, установлених у діючих санітарно-епідеміологічних правилах і нормативах.

Для ненаселеної й важкодоступної місцевості температура повітря при гранично припустимій напруженості електричного поля приймається рівній температурі повітря теплого періоду із забезпеченістю 0,99.

2.5.18 По закінченні спорудження або реконструкції ВЛ необхідно виконувати:

Зазімлення земель, що відводяться в постійне користування;

рекультивацію земель, що відводяться в тимчасове користування;

заходи, спрямовані на мінімальне порушення природних форм рельєфу й збереження зелених насаджень і природного стану ґрунту;

протиерозійні заходи.

Вимоги до проектування вл, що враховують особливості їхнього ремонту й технічного обслуговування

2.5.19 Ремонт і технічне обслуговування ВЛ повинні передбачатися централізовано, спеціалізованими бригадами з виробничих баз підприємства (структурної одиниці).

Розміщення виробничих баз, сполука необхідних приміщень, оснащення засобами механізації робіт, транспортом і складами аварійного резерву, устаткування засобами зв'язку повинні вироблятися на підставі перспективних схем організації експлуатації з обліком існуючої матеріальної бази підприємства.

Забезпечення ВЛ аварійним запасом матеріалів і встаткування передбачається в об'ємі діючих нормативів.

Для експлуатації ВЛ у важкодоступній місцевості, ділянок ВЛ, доступ до яких наземним транспортом неможливий, а також ВЛ, що проходять у безлюдній місцевості із суворими кліматичними умовами, варто передбачати пункти тимчасового перебування персоналу або використання вертольотів. Розташування пунктів тимчасового перебування персоналу й вертолітних площадок, сполука приміщень для персоналу й екіпажа вертольотів, механізмів обґрунтовується в проекті. Вертолітні площадки повинні задовольняти діючим нормативним вимогам.

2.5.20 Чисельність ремонтно-експлуатаційного персоналу й площа виробничо-житлових приміщень ремонтних баз, а також кількість транспортних засобів і механізмів, необхідних для експлуатації ВЛ, визначаються відповідно до діючих нормативів.

2.5.21 При проектуванні ВЛ повинна бути передбачена технологічний зв'язок між ремонтними бригадами й диспетчерськими пунктами, базами, з яких здійснюється ремонт і технічне обслуговування ВЛ, а також між бригадами й окремими монтерами. Якщо ВЛ обслуговується з декількох баз, необхідно передбачити зв'язок між останніми. Технологічним зв'язком повинні бути забезпечені й пункти тимчасового перебування на трасі ВЛ.

2.5.22 До ВЛ повинен бути забезпечений у будь-який час року під'їзд на можливо близьку відстань, але не далі чим на 0,5 км від траси ВЛ. Для проїзду уздовж траси ВЛ і для під'їзду до них повинна бути розчищена від насаджень, пнів, каменів і т.п. смуга землі шириною не менш 2,5 м.

Виключення допускаються на ділянках ВЛ, що проходять:

по топких болотах і сильно пересіченої місцевості, де проїзд неможливий. У цих випадках необхідно виконувати уздовж траси ВЛ пішохідні стежинки з містками шириною 0,8 - 1,0 м, обладнані поруччям, або насипні земляні доріжки шириною не менш 0,8 м;

по територіях, зайнятим під садові й коштовні сільськогосподарські культури, а також під насадження захисних смуг уздовж залізниць, автомобільних доріг і заборонних смуг по берегах рік, озер, водоймищ, каналів і інших водних об'єктів.

На трасах ВЛ, що проходять по місцевості, пересіченої меліоративними каналами, повинні передбачатися пішохідні містки шириною 0,8 - 1,0 м, обладнані поруччям.

2.5.23 На опорах ВЛ на висоті 2 - 3 м повинні бути нанесені наступні постійні знаки:

порядковий номер опори, номер ВЛ або її умовна позначка - на всіх опорах; опорах ВЛ, крім того, повинна бути позначена відповідний ланцюг;

інформаційні знаки із вказівкою ширини охоронної зони ВЛ; відстань між інформаційними знаками в населеній місцевості повинне бути не більше 250 м, при більшій довжині прольоту знаки встановлюються на кожній опорі; у ненаселеній і важкодоступній місцевості - 500 м, допускається більше рідка установка знаків;

розцвічення фаз - на ВЛ 35 кВ і вище на кінцевих опорах, опорах, суміжних із транспозиційними, і на перших опорах відгалужень від ВЛ;

попереджуючі плакати - на всіх опорах ВЛ у населеній місцевості;

плакати із вказівкою відстані від опори ВЛ до кабельної лінії зв'язку - на опорах, установлених на відстані менш половини висоти опори до кабелів зв'язку.

Допускається сполучати на одному знаку всю інформацію, установлювану вимогами справжнього параграфа.

Плакати й знаки повинні встановлюватися з боку опори по черзі із правої й з лівої сторони, а на переходах через дороги плакати повинні бути звернені убік дороги.

На ВЛ 110 кВ і вище, обслуговування яких буде здійснюватися з використанням вертольотів, у верхній частині кожної п'ятої опори встановлюються номерні знаки, видимі з вертольота. При цьому для ВЛ 500 - 750 кВ знаки повинні бути емальованими розміром 400?500 мм.

2.5.24 Лінійні роз'єднувачі, перемикальні пункти, високочастотні загороджувачі, установлені на ВЛ, повинні мати відповідні порядкові номери й диспетчерські найменування.

 

4. Розрахунок заземлюючого пристрою електроустановки

 

Режим нейтрали електроустановки	Лінійна напруга U,кВ	Ґрунт
Глухо зеземліна	0,66	Глина

 

Для сторони 110 кВ потрібне опір заземлення 0,5 Ом.

Опір штучного заземлітеля буде дорівнює опору заземлення:

R_и=r_з=15Ом

Питомий опір ґрунту, що рекомендується для попередніх розрахунків, у місці спорудження заземлітеля-суглинку-по табл. 5-1 становить 100 Ом-М.

Для горизонтальних протяжних електродів при глибині закладення 0,8 м рівні - 2 і відповідно 4,5 для вертикальних стрижневих електродів довжиною 2-3 м при глибині закладення їхньої вершини 0,5-0,8 м.

Розрахункові питомі опори:

для горизонтальних електродів

с_розр.г=2*100 = 200 Ом*м;

для вертикальних електродів

с_розр.в =4,5*100 = =450 Ом*м.

Таблиця 4.1

Найменування ґрунту	Питомий опір, Ом*м
Глина	100

 

Таблиця 4.2

Значення коефіцієнта К	II Кліматична зона
при застосуванні стрижневих електродів довжиною 2-3м і глибині закладення їхньої вершини 0,5-0,8м	1,8-2,0
при застосуванні протяжних електродів і глибині закладення 0,8м	4,5-7,0

 

Визначається опір розтіканню одного вертикального електрода R_во по формулі:

R_во=(с_розр.в/2*р*l)*(ln 4l/d)

де d=0,016 м

R_во=(200/2*3,14*2)*(ln 4*2/0,016)=99,43 Ом

Визначається зразкове число вертикальних заземлювачів при попередньо прийнятому коефіцієнті використання з _в = 0,9:

n=99,43/0,9*15=7,3~8 шт

Визначається опір розтіканню горизонтальних електродів R_г. Коефіцієнт використання горизонтальних електродів з _г = 0,89.

R_г=(с/ з _г *2*р*l)*ln (l²/ d*t) = (450/0,89*2*3,14*2)*

ln (22/0.016*0.4)= 258,8 Ом

Уточнений опір вертикальних електродів:

R_в=(258,8*15) / (258,8-15)= 15,9 Ом

Уточнене число вертикальних електродів визначається при коефіцієнті використання з _в=0,9:

n=99,43/(0,9*15,9) = 6,9~7 шт

Остаточно приймаємо 7 вертикальних стрижня.

 

 

Література

1. Правила пристрою електроустановок. – К., 2005

2. Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів. - К., 2003.

3.Гаків К.П., Новгородцев Б.П. Конструкції й механічний розрахунок лінії електропередачі. – К, 2003

4.Довідник по проектуванню електропривода, силових і освітлювальних установок /Під ред. Болипама Я.М. і ін. – К., 2006