Операційний консалтинг

Міністерство освіти та науки України

Національний технічний університет

"Харківський політехнічний інститут"

операційний менеджмент консалтинг послуга

Курсова робота на тему:

"Операційний консалтинг"

Виконала:

Студентка Бф-17а

Михайлова Ольга

Перевірила:

Ольховська Оксана Ігорівна

Зміст

Вступ

1. Суть і мета операційного менеджменту

2. Операційний консалтинг

3. Процес і інструменти операційного консалтингу

Заключення

Список літератури

Вступ

Оточення постійно ставить перед людиною безліч проблем, але якщо, окрім того, ви ще пов’язані із сферою бізнесу, то автоматично отримуєте додаткові проблеми і досить серйозні .Як усе це вирішити найкращим чином - джерело постійного головного болю.

Статус організаційного менеджменту зараз істотно змінився. Він стає невід'ємною частиною сучасної компанії, вставши в один ряд з такими традиційними функціями як маркетинг, управління виробництвом, фінансово-економічне управління і тому подібне Це пов'язано з тим, що в світі різкого зросла динаміка змін. На допомогу у цій ситуації приходить консалтинг, тобто професійна допомога з боку фахівців-консультантів з управління господарством керівникам і управлінському персоналу різних підприємств та організацій (клієнтам) з питань аналізу і вирішення проблем їхнього функціонування і розвитку, здійснювана у формі порад, рекомендацій і спільно вироблюваних із клієнтом рішень.

Але у цій курсовій роботі у розрізі операційного менеджменту більше уваги буде відведено на операційний консалтинг- це комплекс послуг, направлений на підвищення ефективності роботи компанії, її управління і конкурентноздатності.

1. Суть і мета операційного менеджменту

Операційний менеджмент - це діяльність по управлінню процесом придбання матеріалів, їх перетворення в готовий продукт і постачанням цього продукту покупцю.

Це визначення, на думку багатьох вчених, є занадто узагальненим. Воно містить у собі функцію закупівлі, функцію виробництва і функцію фізичного розподілу, що, хоча і тісно зв'язані з операціями, звичайно вважаються окремими дисциплінами. Ще важливіше те, що дане визначення є обмежуючим, оскільки не допускає яких-небудь інших дій, не зв'язаних з фізичним виробництвом.

Усяка корисна діяльність пов'язана з переробкою чого-небудь. Наприклад, переробкою інформації у фінансовій сфері, видавничому бізнесі в сфері комунікацій. При наданні послуг - перукарських чи медичних - у процесі переробки втягуються навіть покупці. Операції по переробці чого-небудь виробляються й у функціональних підрозділах виробничої організації, наприклад, у фінансовому відділі чи відділі кадрів. Більш точне визначення, таким чином, може звучати так:

Операційний менеджмент - це усі види діяльності, зв'язаної з навмисним перетворенням (трансформацією) матеріалів, інформації чи покупців.

Операційний менеджмент полягає в ефективному і раціональному управлінні будь-якими операціями. Ступінь участі в них фізичних товарів, по великому рахунку, не важлива. Теорія однаково застосовна як для лікарняної палати або страхової контори, так і для заводського цеху чи фабрики.

Поняття "операції": "термін "операції" включає не тільки виробництво товарів (предметів), але і надання послуг". Звичайно, це раціональніший підхід до справи. Під операціями розуміється – виробництво товарів (особистого або виробничого споживання), виконання підрядних робіт і надання послуг побутових, інформаційних, туристичних, відео і аудіо, торгівля і торгові підприємства і так далі.

Операційний менеджмент- це управління виробництвом товарів і послуг.

Виділяють чотири сфери застосування операційного менеджменту

• виробництво – фізичні матеріали перетворюють у товар, який пропонують покупцям;

• доставка – діяльність, пов'язана переважно із зміною права власності на фізичний товар. Найяскравішим прикладом є дистриб’юторські мережі;

• транспортування – діяльність, пов’язана з переміщенням товару і людей з одного місця на інше;

• обслуговування – діяльність, пов'язана із зміною потреб покупця.

Основою операційного менеджменту є управління виробничими системами. Виробнича система – це система, що використовує операційні ресурси компанії для перетворення чинника виробництва („входу"), що вводиться, у вибрану нею продукцію або послугу („вихід"). „Вихід" може бути представлений сировиною, замовником або готовою продукцією, отриманою з іншої виробничої системи

Операційна система – це виробничо-господарська система, але з чіткою виробничою орієнтацією.

По схемі - "механізм відтворення = операційна підсистема", а "механізм управління" = підсистема управління.

Організація це структура операційної системи

Термін "організація відтворення" має сенс на рівні підприємства в цілому. На рівні виробничих ділянок (цехів, відділень, служб, ділянок) використовується термін "організація виробництва". Різниця у використовуваних ресурсах:

- на рівні підприємства це ресурси відтворення – трудові, матеріально-технічні (інфраструктура виробництва), природні і фінансові;

- на рівні ділянок виробництва це ресурси виробництва – трудові і матеріально-технічні ресурси.

Різниця у фінансових, природних ресурсах і інфраструктурі виробництва (будівлі, споруди і передавальні пристрої), використання і відтворення яких відбувається на рівні підприємства в цілому.

Операційний менеджмент – це дії управління на підприємстві, направлені на виготовлення товару або послуги з сировини в кінцевий продукт. Причому "сировина" це не обов'язково сирі продукти, які в ресторані перетворюються на блюдо, і не обов'язково метал і запчастини, з якого в результаті діяльності підприємства виходить автомобіль. Кінцевий продукт завжди направлений на те, щоб задовольнити певну потребу покупця. "Сировина" існує і у сфері виробництва, і у сфері послуг і сервісу. Наприклад, функції операційного менеджменту у сфері послуг страхових компаній – задовольнити потребу покупця - при настанні страхового випадку залишитися не жертвою, а отримати матеріальну компенсацію.

Звичайно організація не ставить перед собою завдання домогтися максимального результату по всім трьох напрямках. Це завдання практично нездійсненне, хоча її виконання й можна вважати ідеалом, до якого варто постійно прагнути. Зусилля зосереджують на якому-небудь одному напрямку більшою мірою, ніж на два інших. І це відрізняє дану бізнес-організацію від інших, працюючих у тім же сегменті ринку. З іншої сторони це визначає й специфіку операційного менеджменту в цій організації.

Операційний менеджмент являє собою сферу діяльності, у якій наука управління людьми поєднується з різними способами використання новітніх технологій. Основна його ціль полягає в розробці й застосуванні максимально ефективних методів й інструментів створення благ для забезпечення споживачів якісною продукцією й послугами.

У наш час операційний менеджмент глибоко проникнув в усі аспекти бізнесу, а також інтегрований з високими технологіями й наданням високоякісних послуг.

На рівні виробничої ділянки задіяне три чинники – працю, матеріали, техніку.

У курсах операційного менеджменту процес підготовки виробництва іменується підсистемою забезпечення, а процес технології виробництва – переробляючою підсистемою.

Ланцюжок процедур господарської діяльності: постачання >виробництво > збут - сьогодні іменується логістикою бізнесу.

А складові її елементи – функціями логістики (постачання, виробництво, збут). Від безперервності цієї зв'язки залежить швидкість функціонування бізнесу, його ефективність. У складних складених процесах основна проблема – стики в ланцюжку процедур. Саме тут виникають проблеми – затримки, перенапруження, збої.

Операційна система з технологічної точки зору є ланцюжок чинників (елементів) і операцій: ресурси > витрати > результати

Тут ресурси (входи) і результати (виходи) – об'єкти дії, а витрати – операція вельми різна по своїй технологічній суті для різних галузей діяльності.

Практично будь-яка діяльність (митна справа, виробництво продуктів харчування, діяльність комерційного вузу або виробництво окремих будівельних робіт по договору підряду) може бути описаний за допомогою цієї нескладної тріади.

І якщо директор фірми немає по базовій освіті фахівцем в даному вигляді бізнес (з погляду операційного управління), то йому буває непросто спілкуватися з фахівцями з цього сектора. Але деякі головні речі він все-таки повинен знати і вимагати.

Операційну систему ділять на:

- власне операційну підсистему:

- переробляюча підсистема (основна технологічна функція);

- забезпечуюча підсистема (функція підготовки)

- підсистему управління (планування і контролю).

Підсистему переробки не вибирають. Тобто тут немає поганих і гарних варіантів. Вона диктується характером підготовки і технології. Її особливості просто враховують при проектуванні організації і інформаційних процесів. Тобто намічавши якийсь новий вигляд бізнесу до розвитку в рамках фірми, слід відразу визначитися з його типом і як він буде поєднатися з вже існуючими видами бізнесу з точки зору – розподілу ресурсів (особливо трудових, матеріальних і енергетичних).

Переробляючи підсистеми розрізняються:

- об'ємом і характером споживання ресурсів;

- типом технології переробки;

- характером продукції.

Питання ефективності операційної системи, що найчастіше визначає ефективність бізнесу в цілому, є питання стратегічний, вирішуваний в певному періоді часу – мінімум рік, а часто і більш.

У основі питання – витрати і результати. Кінцевим результатом прибуток і рентабельність (прибутковість). Але прибутку безпосередньо пов'язана з витратами ніж менше витрати, тим більше прибуток. Тому проблема ефективності, тут практично це означає результативність бізнесу, завжди обертається при управлінні операціями проблемою витрат або "управління витратами".

Це і є суть і мета операційного управління. Тут стає ясно, що з господарської точки зору операційне управління це те, що в наший господарській культурі іменували "економікою підприємства (виробництва)".