2.2 Розвиток творчої особистості у позашкільній виховній діяльності

Позакласна виховна діяльність спрямовані на виховання гармонійної особистості. Ця діяльність заснована на законах творчості, які передбачають залучення дітей до реальної співтворчості, інтелектуального діалогу, гармонізацію спілкування, успіх, можливість почуватися вільно. Позакласна діяльність сприяє розвитку незалежного мислення, розробці прийомів співтворчості й інтелектуальної напруги, передбачає експерементування дітей, ігри, гнучке й гармонійне поєднання індивідуальної, групової та колективної діяльності, самостійної та педагогічно скерованої.

Одна з особливостей позакласної діяльності як педагогічного процесу полягає в тому, що дитина не боїться отримати незадовільну оцінку. Спираючись на унікальність і неповторність кожної дитини, педагог має розвинути отримані знання, перетворити їх у соціальний досвід. Завдяки цьому запобігаються функціональний підхід до дитини, фрагментарність у вихованні, інтелектуальні перевантаження.

Педагогічний процес у позакласній діяльності сприяє формуванню у дітей почуття власної винятковості під час пошуків і створення творчих ідей. Діяльність педагога в цьому процесі має бути органічно пов'язана з діяльністю дітей, їх, настроєм і внутрішнім станом.

Ефективність педагогічного процесу в позашкільних закладах визначається появою таких психічних новоутворень, як:

- самостійна творча активність;

- уміння свідомо та корисно використовувати свій вільний час із метою гармонійного саморозвитку;

- підвищення особистісного статусу дитини в позашкільному колективі;

- більш широкий спектр нестандартного мислення;

- розкриття здібностей дитини.

Молодший шкільний вік – сенситивний період для розвитку спеціальних здібностей. Для дітей молодшого шкільного віку характерні активне ставлення до дійсності, що їх оточує, підвищена реактивність, готовність до дії. Однак молодощі школярі швидко втомлюються, а це викликає необхідність урізноманітнення видів діяльності та можливість їх зміни.

Дітям цього віку притаманні конкретність і образність мислення, емоційність, швидка зміна настрою. Недостатність життєвого досвіду й знань компенсується фантазією. Образність мислення, відсутність стереотипу, емоційність, естетичне ставлення до дійсності, що оточує, - ці якості притаманні всім молодшим школярам і свідчить про широкий рівень творчих здібностей вікової категорії у цілому.

Саме на цьому етапі починають виявлятися і спеціальні здібності: музичні, літературні, організаторські, здібності до художньо-театральної діяльності.

Специфіка дозвільної сфери обумовлена емоційною привабливістю для молодших школярів. У молодшому шкільному віці розкриваються також літературні здібності. Діти залюбки складають вірші, казки, оповідання. Літературні твори молодших школярів недосконалі за змістом і формою, проте вони мають велике значення для розвитку їхньої психіки в цілому. Л. Виготський вважав, що було б несправедливо і неправильно розглядати дитину як письменника. Її літературна творчість, необхідна перш за все для повного розгортання самого «автора».

На думку психологів Я. Коломенського, Е. Панька та інших, після 6 років у дітей розвиваються музичні здібності: ладове почуття (здібність емоційно відгукуватися на музику), тонко диференційоване сприйняття (слуховий компонент музики), високо розвинуте музично-ритмічне почуття (здатність переживати музику за допомогою рухів). Відчуття емоційної виразності і музичного ритму та здатність точно його відчувати, на думку Б. теплова, стають показником музичних здібностей. Дітей із музичними здібностями відрізняє вміння передавати ігрові образи, довільність рухів, ініціатива.

В 6-7 років зароджується здібність до художньо-театральної діяльності. Сюжетно-рольова гра, яку Л. Виготський назвав «дев'ятим валом дошкільного виховання», у молодших школярів гармонійно змінюється захопленням ляльковим театром, театром іграшок, інсценуванням казок, байок, віршів.

Більшість молодших школярів виявляє нахили до образотворчого мистецтва. Здібності у виді діяльності проявляються у так званій «гостроті бачення», у високому рівні уяви.

У цьому віці починають розвиватися організаційні та конструктивно-технічні здібності. Організаційні здібності виявляються й формуються в іграх дітей. Здібності до конструктивної діяльності – в умінні легко, у швидкому визначенні опорних деталей, вузлів, конструкцій, у вмінні вносити зміни в рішення конструктивно-технічних завдань. Найяскравіше ці здібності виявляються у спорудженні необхідних для гри конструкцій, експериментуванні з конструктором, використанні замість реальних предметів їх ігрових замінників.

Спеціальні здібності, для розвитку яких молодший шкільний вік найбільш сенситивний, можуть бути реалізовані в системі позашкільних закладів. Структура та зміст діяльності цих закладів мають великі педагогічні можливості для розвитку здібностей.

Більшість дітей цього віку люблять займатися такими видами творчості, як малювання, складання віршів, казок, спів, танці, ігри.

Аналіз сучасних засобів і форм позакласної діяльності для молодших школярів свідчить про те, що вони націлені перш за все на виявлення та розвиток лише спеціальних здібностей, які можливі лише тільки за наявності природних задатків. Це такі форми, як концерти, виставки. Однак у формуванні особистості, здатної до творчості, не менш важливим є питання розвитку загальних здібностей.

Головна особливість творчої особистості – потреба у творчості, яка стає життєвою необхідністю. Суттєвим для педагогіки є розуміння дитячої творчості як процесу засвоєння матеріальних і духовних цінностей, що накопичені людством. Саме за таких умов і формується якості творчої особистості. Орієнтація в якостях творчої особистості дає змогу своєчасно виявити творчі здібності, зосередити увагу на їх розвитку, застерегти їх від згасання.

Педагог І. Лернер довів, що практично всіх дітей можна навчити творчо мислити, особливо, якщо починати в молодшому шкільному віці. Він визначив прийоми нестандартного мислення, які водночас є також процесуальними рисами творчої особистості:

- самостійне перенесення знань і вмінь у нову ситуацію;

- бачення нової функції знайомого об'єкта;

- бачення нових проблем у знайомих ситуаціях;

- бачення структури об'єкта.

Якщо до цих рис додати ще й високий рівень творчої уяви, розумові здібності, розвинуту пам'ять, досконале мислення, точність рухів, то цей перелік і складатиме структуру загальних здібностей. Виявлення й розвиток загальних здібностей – актуальна проблема позакласної роботи, бо, по-перше, досить розвинуті загальні здібності сприяють розвитку спеціальних і дають змогу досягти значних успіхів у виконанні будь-якої діяльності; по-друге, розвиток загальних здібностей значно менше залежить від природних факторів – задатків, бо загальні здібності спираються на розумову діяльність. Отже, у всіх дітей з нормальним розумовим розвитком можна сформувати процесуальні риси творчої особистості


Висновки

Позашкільна діяльність сьогодні розглядається як важливий фактор найповнішого розкриття здібностей молодших школярів та розв'язання різноманітних освітніх проблем, створення цілісної системи пошуку та виховання творчо обдарованої особистості. Тобто, позашкільні заклади найдієвіше впливають на безперервне і свідоме духовне вдосконалення і самовизначення дітей.

Заняття в позашкільних закладах, будучи необов'язковими, природно добудовують незаповнені проміжки соціального становлення особистості. Свобода і можливість вибору улюблених занять у позашкільних закладах благотворно впливає на молодших школярів. При цьому організація діяльності дітей у формі дозвілля сприяє вільному спілкуванню у середовищі ровесників, з якими дитина вважає себе найтісніше пов'язаною і авторитет яких для неї безперечний. У той же час, переживання успіху викликає позитивне ставлення до творчої діяльності, сприяє набуттю певного життєвого досвіду, навичок самостійної діяльності і поведінки, тобто поступово здійснюється становлення тих властивостей і якостей, які є складовими творчої особистості.

Літературний брейн-ринг

Веселий ерудит

Раунд історичний

1. Серед правителів Київської Русі була одна жінка. Хто вона?

(Ольга, княгиня)

2. Кого з давньоруських князів народ називав “ Красне сонечко”?

(Володимира)

3. Назвіть острів на Дніпрі, де була Запорізька Січ?

(Хортиця)

4. Назвіть ім’я сестри Кия, Щека і Хорива?

(Либідь)

5. Хто заснував першу на Русі бібліотеку?

(Ярослав Мудрий)

6. Як у давні часи на Україні називали перевізників солі?

(Чумаки)

7. Як звали Київського князя, котрий загинув від укусу гадюки ?

(Олег)

8. Як у середні віки в Київський Русі називалося м. Стамбул?

(Царьград)

Раунд народознавчий

1. Назвіть рослину, що є поетичним символом України?

(Калина)

2. Як називається головна обрядова страва, яка готується на свят-вечір напередодні Різдва?

(Кутя)

3. Як називається зачіска запорожця?

(Оселедець)

4. Продовжіть українське народне прислів’я: “Мачухине серце, як зимове сонце...”

(Світить, а не гріє)

5. Як називаються українські обрядові пісні, якими зустрічають весну?

(веснянки)

6. Назвіть музичний інструмент, у супроводі якого виконували свої пісні кобзарі?

(бандура)

Літературний раунд

1. Назвіть літературного героя, ім’ям якого названий дитячий журнал?

(Барвінок)

2. Як звуть фею, котра боялася води і скільки років вона не вмивалася?

(Бастинда, 500 років)

3.З назви якої яхти збило 2 літери і назва змінилася зовсім?

(Беда- Победа)

4. Як зветься найкращий в світі засіб проти жара і який його рецепт?

(Карлсон)

Казковий раунд

1. Який герой казки дуже полюбляв взуття і як його за це прозвали?

(Кіт у чоботях)

2. Сама язиката жінка в українських казках?

(Язиката Феська)

3. Як звалася харчевня в казці А.Толстого “Золотий ключик?

(Три пескаря)

4. Казка, де всі герої фрукти та овочі?

(Пригоди Чиполіно)

5. За яку ціну купив дід козу в казці “Коза-дереза”?

(За три копи)

6. Герой української народної казки, якому у тяжку хвилину допомогло гусеня?

(Івасик-Телесик)

7. Хто автор казки “Рукавичка?

(Народ)


Раунд веселий

1. Який оселедець не можна з’їсти?

(козацький)

2. Яйце вариться в мішечку3 хвилини. Скільки потрібно хвилин, щоб зварити 6 яєць?

(3 хвилини)

3. Яка чайка не літає?

(козацька)

4. Яке поле не можна засіяти?

(магнітне)

5. Якого каменя немає в морі?

(сухого)

6.Доки заяць біжить у лісі?

(доки стане сил)

Раунд поетичний

1. Звідки ці рядки?

1.”І мене в сім’ї великій

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом”

Т.Г.Шевченко

2.”Рідна мова в рідній школі!

Що бринить нам чарівніше

Що нам ближче і миліше

І дорожче в час недолі?

О.Олесь

3.”Там, де гори і долини,

Де гуляє вітровій, -

Там цвіте краса країна

З дивним ім’ям Сльозолий “

(В.Симоненко, Цар Плаксій та Лоскотон)

4.”Чи хто правий, чи неправий,

Чи хто прийде сам, чи вдвох

Всіх приймає пан ласкавий

Тільки треба мовить: “Ох!”

(Леся Українка, Казка “Про Оха- Гародія”)

5.”Бачить Хлопчик: садять сад,

Він поміг кінчити ряд,

Вмить приніс відро води

І полив аж два ряди.”

(П.Воронько, “Помагай”)

6.”Ми спитали журавля:

-Де найкращая земля?-

Журавель відповідає:

-Краще рідної немає!”

(П.Воронько, “Облітав журавель”)


Висновок до розділу 2

Позакласна виховна робота має величезні можливості для прилучення дітей до формування особистості, ніж звичайні шкільні заняття. Величезна розмаїтість позаурочних виховних методик і прийомів дозволяє робити це найбільше всебічно. Обсяг цієї роботи не дозволяє розповісти про всі можливі позашкільні і позакласні заходи, присвячені вихованню в дітей особистісного розвитку. З урахуванням цих положень педагогічний колектив має розробити систему позакласної виховної роботи, а керівництво школи повинно надати методичну допомогу і здійснювати контроль за проведенням і якістю цієї роботи. Різносторонність її змісту, і суспільну спрямованість. Необхідно, щоб вона охоплювала етичне, естетичне, фізичне, трудове виховання.

Я б хотіла, працюючи в даній області, рухатися в тому напрямі, де мистецтво виховання базується на науково-теоретичному фундаменті, а нові методики і технології виховного процесу виростають із зерен соціально-педагогічної теоретичної думки.


Висновок

Основною проблемою ефективності позакласної роботи є класне керівництво, адже, саме від класного керівника залежить наскільки дітям буде цікава позакласна робота. Деякі діти навіть не змогли порозумітися з своїм класним керівником. І саме в класах, де у учнів немає контакту з куратором, вони вважають за непотрібне позакласну роботу і обтяжливою. Майже всі вчителі вважають, що інтереси учнів і вчителів повинні співпадати, але як видно з досліджень такого в школі немає. Інтереси не тільки не співпадають, а як вважають учні про ці самі інтереси вчителі не знають і природно не прагнуть їх задовольняти. Необхідно, щоб вчителі проводили анкетування з метою з'ясування їх інтересів. При обговоренні проблеми ефективності позакласної виховної роботи я визначила, що в більшості випадків вчителі не справляються з обов'язками вихователя-куратора. З цією метою необхідно для ефективнішої позакласної роботи, щоб питаннями виховної роботи займалася окрема людина – соціальний педагог. У цьому я бачу рішення проблеми недостатньої ефективності позакласної виховної роботи.

Аналізуючи свою роботу в школі по основних критеріях ефективності позакласної і загальношкільної роботи, що проводиться, я можу дати загальну характеристику ситуації тієї, що склалася в школі:

1. Отримання додаткових позапрограмових учбових знань. Індикатор: число учнів, відвідуючих факультативні заняття, число тих, що назвали нормою поведінки читання додаткової літератури. Школярі вважають, що знань, одержаних на уроці, не достатньо, а факультативи, на яких школярі могли б одержати додаткову інформацію, не вистачає. Додаткову літературу читають лише половина опитаних. Необхідно визначити основні напрями додаткових занять за допомогою анкетувань .

2. Заняття спортом, фізичне вдосконалення. Індикатор: число відвідуючих учнів різні секцій, число тих, що назвали основними цінностями життя здоров'я, число тих, що назвали нормою поведінки заняття спортом. Так само критерієм може виступати: число учнів тих, що займаються вранці зарядкою Більше половини опитаних в кожному з класів називає своїм хобі – спорт. Займаються ним діти в межах школи. Існують різні напрями спортивної підготовки, направлені на поглиблення спортивних інтересів у школярів. Поняття спорт і здоров'я для учнів взаємозв'язані, а здоров'я вони називають основною життєвістю цінністю. Необхідно вести пропаганду здорового способу життя у зв'язку з погіршенням стану навколишнього середовища, збільшенням числа підлітків з аморальною поведінкою(куріння, алкоголізм, наркоманія, токсикоманія і т. д.)

3. Заняття мистецтвом. Індикатор: число тих, що беруть участь в різних театральних постановках, КВК, святах, і т.п. В школі проводяться різні театральні постановки, КВК, свята, на яких діти можуть реалізувати свої можливості. Створення методик для виявлення обдарованих дітей (у області мистецтва), створення необхідних умов для подальшого розвитку.

4. Виконання соціальної ролі. Індикатор: число тих, що належать до різних громадських організацій, і що займаються суспільною діяльністю. Найбільшими організаціями за радянських часів були: жовтенята, піонери, комсомол. З моменту їх зникнення в школі нічого подібного немає. Необхідне створення подібних організацій, оскільки дитині необхідне спілкування з дітьми які мають схожі інтереси, цілі. Така організація дозволить дітям успішніше пройти процес соціалізації, навчиться «існувати» в соціумі.

5. Заняття в руслі вибраної професії. Індикатор: число тих, що навчаються в професійно-орієнтованих класах, число професійно-орієнтованих учнів. У школі створені спеціалізовані класи, які прикріплені безпосередньо до Вузів. Там учні одержують знання, що допомагають вступати до різних Вузів. Необхідна серйозна робота по професійній орієнтації. Повинна вестися серйозна робота по роз'ясненню переваг тієї або іншої професії, реальних можливостей при надходженню до різних учбових установ, і т.п.

6. Комфортність в школі. Індикатор: число тих, що відчувають себе «господарями школи». Учні з своїй більшості вважають, що їх основні права і свободи порушені. Вони не відчувають себе господарями школи. Необхідно виховати господаря території, дати їм більше свободи, особистої відповідальності за долю школи. Школяр не відчуває себе комфортно приходячи в школу.

Основними рекомендаціями можуть бути:

1. Створення в освітніх установах виховних систем, що знаходяться в руслі не тільки на гуманістичній, але і соціальної парадигм.

2. Гармонізація соціального поля життєдіяльності дитини, педагогічне освоєння середовища в радіусі дії освітньої установи.

3. Розгортання клубної і любительської діяльності, підтримка і створення нових молодіжних суспільних об'єднань, заохочення демократичних початків в управлінні, зокрема дитячому самоврядуванні.

6. Введення в школу програм, направлених на раннє професійне самовизначення молоді.

7. Посилення соціально захисної функції школи, підвищення ефективності заходів по охороні життя, фізичного, розумового і психічного здоров'я дітей засобами освіти в процесі соціально-педагогічної діяльності.

8.  Розвиток мережі установ додаткової освіти, і також охорони здоров'я, соціального захисту, спорту, комітетів у справах молоді, що виконують соціальне замовлення по реалізації освітніх програм різного рівня.

При організації позакласної виховної роботи необхідно направити зусилля педагогічного колективу і керівництва:

1. Різносторонність її змісту, і суспільну спрямованість. Необхідно, щоб вона охоплювала етичне, естетичне, фізичне, трудове виховання.

2. Важливою стороною цієї роботи є використання її масових форм, як для виховання школярів, так і для розумної організації їх вільного часу.

3. Педагогічному колективу слід піклуватися, щоб позакласна робота охоплювала всіх учнів.

4. Позакласна робота повинна сприяти розвитку суспільних інтересів, активності і самостійності учнів.


Список використаної літератури

1. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. – К., 1997.

2. Коротов В.М. Общая методика учебно-воспитательного процеса. – М., 1983.

3. Кузь В.Г., Руденко Ю.Д., Сергійчук З.О. Основи національного виховання. Умань, 1993.

4. Концепція позакласної виховної роботи в загально-освітній школі – К., 1991.

5. Методика воспитательной работы (Под ред. Л.И. Рувинского). – М., 1989.

6. Новое в воспитательной работе школы (Сост. Н.Е. Шуркова, В.Н. Шногрева.) – М., 1991.

7. Педагогика (Под ред. П.И. Пидкасистого.) – М., 1995.

8. Стельмахович М.Г. Теорія і практика українського національного виховання. Івано-Франківськ, 1996.

9. Галузинський В.М. Педагогіка. Київ., “Вища школа” 1995 р.

10. Калечиц Т.Н. Внеклассная и внешкольная работа с учащимися. Москва., Просвещение, 1980 р.

11. Соя М. М., Я.В. Луцький. Виховна робота в дитячих оздоровчих закладах. Івано-Франківськ, 1995 р.

12. Молодь і дозвілля. Київ, 1996 р.

13. Бех І.Д., Радул В. Педагогічна культура і розвиток соціальної зрілості особисті вчителя Наукові записки. Випуск 32. Ч.1. Серія «Педагогічні науки». – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2001.

14. Білоусова В.О. Теорія і методика гуманізації відносин старшокласників у позаурочній діяльності загальноосвітньої школи: Монографія. – К.: ІЗМН, 1997.

15. Вульфов Б.З., Поташник М.М. Организатор внеклассной и внешкольной воспитательной работы. – К.: Рад. школа, 1984.

16. Життєва компетентність особистості: Науково-методичний посібник / За ред. Л.В.Сохань, І.Г.Єрмакова та ін. – К.: Богдана, 2003.

17. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1997.

18. Психологія і педагогіка життєтворчості: Навч.-метод. посібник / Ред. В.М.Доніна та ін. – К.: Освіта, 1996.

19. Семашко А.Н. Система и принципы эстетического воспитания студенчества Эстетическое воспитание студентов Под ред. М.Ф.Овсянникова. – М.: Просвещение, 1980.

20. Сухомлинский В.А. Методика воспитания коллектива. – М.Просвещение, 1981.

21. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям. – М. 2000.


Информация о работе «Організація позакласної виховної роботи»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 64563
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
30420
0
0

... діти -здорова держава" (див. кн. Родинне дозвілля у поч. класах С.12, С.33) з наступним обговоренням за схемою поданою у тій же книзі-С.5. ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ З МЕТОДИКИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ Підготувала доц. КОРНІЄНКО С.М. Основні завдання і зміст виховання школярів в сучасній школі. Особливості виховної роботи з молодшими школярами. Наступність у вихованні дошкільників ...

Скачать
26376
0
0

... іна. Розвиток творчої активності учнів звичайно не може обмежуватись планами та програмами. Це постійний процес, під час якого можуть з’являтися нові нетрадиційні напрямки і форми роботи. 2. Класне самоврядування, його аспекти   Класне самоврядування є конкретним видом діяльності дітей. Відповідаючи за окремі розділи роботи свого колективу, беручи участь у діяльності активу класу, комісій, у ...

Скачать
57606
1
1

... і побудови держави. Виховання учнівської молоді на ідеях розуміння нової політичної і економічної думки є важливою складовою частиною позаурочного виховання в загальноосвітній школі. 2. Характеристика принципів позаурочної виховної роботи Основні принципи, які визначають зміст, форми і методи виховання учнів засобами позакласної роботи у відповідності із завданнями української школи, ...

Скачать
30800
2
2

... ічних особливостей учнів – необхідна передумова успішного виконання вибору відповідних форм позакласної роботи, визначення змісту цих форм, організації та проведення позакласного заходу. 1.2. Принципи та форми позакласної роботи в загальноосвітній школі. Принципи позакласної роботи з іноземних мов – вихідні положення, які визначають вимоги до її змісту, методів і форм організації. Вони відпові ...

0 комментариев


Наверх