Навигация
Дитяча и підліткова субкультури як фактор соціального виховання
58598
знаков
0
таблиц
0
изображений
1.1 Дитяча и підліткова субкультури як фактор соціального виховання
Новонароджений вступає в світ як біологічний організм, і його основною турботою є власний фізичний комфорт. У ході развитку дитина, індивід перетворюється на людську особистість, цей процес називається соціалізацією. Соціалізація - це процес, опосередковано яким індивідом засвоюються норми групи, формується власне „Я”, унікальність даного індивіда як особистості.
Чарльз Кулі відводить вирішальну роль в соціалізації індивіда первинним групам – сім’ї, друзям. Безпосередні і тісні контакти дитини з членами таких груп викликають своєрідні психічні реакції в його свідомості. Особливе значення Кулі віддає думкам і представленням осіб, оточуючих дитину. Під їх впливом у індивіда развивається так зване “дзеркальне Я”. Завдяки цьому у нього формується самооцінка, він привчається свідомо виділяти себе поміж оточуючих його людей, вироблюючи почуття гордості, поваги або приниження за власне Я. З часом суб’єктивне Я стає більш стійким, сталим, під впливом вимог оточуючих у індивіда виробляється почуття самоконтролю, він у більшій мірі засвоює нормы і ціності соціальної групи.[6]
Джордж Мід приділяв найбільшу увагу символам і жестам у процесі взаємодії. Він вважав, що необхідною стороною взаєморозуміння і узгодженої соціальної взаємодії є здатність, яка формується ще в дитинстві – приміняти на себе ролі інших людей. Головне місце у формуванні цієї здібності належить дитячим іграм. Вже сам вступ до колективної спонукає дитину приймати на себе певну роль, потім по мірі накопичення досвіду і дорослішання він навчається приймати на себе ролі кількох осіб, що беруть участь у грі. Завдяки цьому розвивається його розум і самосвідомість, дитина засвоює норми і цінності групи, її вимоги і установки по відношенню до нього. Критерієм формування зрілого Я слугує здібність індивіда приймати на себе роль “узагальненого іншого”, під котрим Мід розуміє деякий узагальнений образ колективних вимог і установок по відношенню до даного індивіда.[5]
Сім’я і інші первинні групи грають найважливішу роль у період ранньої соціалізації дитини. По мірі його дорослішання розширюється коло його спілкування, все більшу роль починають грати різні організації і установи, особливо системи освіти, засобів масової інформації. Ці посередники між людиною і суспільством називаються інститутами і агентами соціалізації.
Агенти соціалізації – це конкретні люди, відповідальні за навчання культурним нормам і засвоєння соціальних ролей. Інститути соціалізації – це установи, які впливають на процес соціалізації і направлять його.
Оскільки соціалізація ділиться на первинну і вторинну, так само діляться і агентм й інститути. До агентів та інститутів первинної соціалізації відноситься найближче оточення людини, що виявляє найбільш сильний і істотний вплив на формування його особистості – це родина, друзі, вчителі. Агенти вторинної соціалізації – це представники адміністрації учбового закладу, придприємства, армії, міліції, церкви, держави, співпрацівники ЗМІ. З ними підліток рідше контактує, ці контакти менш тривалі, їх вплив, як правило, менш глибокие, ніж у первинних агентів.[9]
Серед агентів первинної соціалізації не всі грають однакову роль. Для підлітка батьки знаходяться в переважаючій позиції, а однолітки рівні йому. Друзі можут вибачити підлітку те, чого не вибачають батьки: помилки, порушення моральних заборон і соціальних норм и т.д. Можна сказати, що батьки і друзі виявляють протилежний вплив, що зводить на нівець взаємні зусилля.
І все ж, найголовнішим інститутом є сімья. Існує декілька відносно автономних психологічних механизмів, за допомогою яких батьки впливають на своїх дітей.
По-перше, підкріплення: заохочуючи поведінку, яку дорослі вважають правильною, і караючи за порушення встановлених правил, батьки впроваджують у свідомість дитини певну системи норм, дотримання яких з часом стає для дитини звичкою та внутрішньою потребою.
По-друге, ідентифікація: дитина наслідує батьків, орієнтується на їх приклад, намагається стати такими як вони.
По-третє, розуміння: знаючи внутрішній світ дитини і чуйно відкликаючись на його проблеми, батьки тим самим формують його самосвідомість і комунікативні здібності.
Так само важлива емоційна атмосфера в родині. Эмоційний тон відносин між батьками і дітьми психологи представляють у вигляді шкали, на одному полюсі якої стоять максимально близкі, теплі, доброзичливі стосунки (батьківська любов), а на іншому - далекі, холодні и ворожі. У першому випадку основними засобами виховання є увага і заохочення, в другому – суворість і покарання. Безліч досліджень доводять переваги першого підходу. Дитина, позбавлена сильних і недвозначних доказів батьківської любові, має менше шансів на високу самоповагу, теплі і дружні стосунки з іншими людьми і позитивний образ „Я”. [19]
Група однолітків значно впливає на соціалізацію дитини. “Потреба у спілкуванні з однолітками, яких не можуть замінити батьки, виникає у дитини вже в 4 - 5 лет (за деякими даними – навіть раніше) і з віком неухильно усилюється”[7]. Особливо значущою група однолітків стає у підлітковому віці, тому що вона допомагає вирішити багато психологічних проблемы, пов’язаних з труднощами перехідного віку. Група однолітків стає для підлітка своєрідною школою життєвого досвіду, який не можуть забезпечити родина або навчальні заклади. В першу чергу, вона дає досвід “горизонтального” спілкування, тобто спілкування з рівними, досід спільної діяльності і засвоєння нових ролей, пов’язаних з цією діяльністю.
А зараз поговоримо про поняття “підліток”.
Які хронологічні рамки даного об’екту? Питання вікової стратифікації - предмет суперечок багатьох поколінь і напрямків дослідників. Візьмемо, наприклад, визначення В. Даля: “юноша (рос.) - малый, молодчик, парень, паренек, человек на возрасте, от 15 до 20 лет и более, в поре возмужалости. Подросток (підліток) – дитя на подросте.” [20]
В англійскій мові для визначення підлітка існує слово, що найбільш точно відображає дане поняття: Teenager.
Teen - це суффікс чисельників від 13 до 19, Age - в перекладі означає вік. Тобто, у буквальному перекладі teenager – людина віком 13 – 19 років.
Похожие работы
... ї соціалізація розглядається у взаємозв'язку з розвитком, вихованням і самовихованням особистості як суб'єкта соціальних відносин. Одним з перших у вітчизняній педагогіці порушив питання про соціалізацію як передумову виховання особистості В. Сухомлинський. Ще тоді, коли проблема соціалізації особистості вважалась „закритою" галуззю радянської педагогічної науки, він писав: „Суспільна сутність ...
... ів є актуальною, оскільки на її основі реально можна розробити формувальні, розвивальні та оздоровчі структурні компоненти технологічних моделей у цілісній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків. На основі інформації, яка отримана в результаті діагностики, реалізується методика розробки ефективних критеріїв оцінки інноваційних ...
... і навчаються підпорядковувати свою поведінку соціальним нормам. Соціалізація розглядається як процес входження індивіда у світ конкретних соціальних зв'язків та його інтеграція у різні типи соціальних спільнот через культуру, цінності і норми, на основі яких формуються соціальні риси особистості. Соціалізація передбачає включення особистості у сферу соціальних відносин в якості суб'єкта цих ві ...
... тоді вони їй будуть заважати, а не допомагати. Отже, використання програм реабілітації сприяє усвідомленню дитиною необхідності позбавитися від хімічної залежності та скорішому одужанню, поверненню до нормального життя. 2.3 Психокорекційна робота Психологічна корекція базується на консультуванні і припускає цілеспрямований психологічний вплив на клієнта або пацієнта з метою приведення його ...
0 комментариев