Навигация
Поняття соціального і ґендерного стереотипу
37186
знаков
0
таблиц
0
изображений
3. Поняття соціального і ґендерного стереотипу
Початок формування теорії стереотипізації заклали американські вчені. У 1922 році вийшла книга Уолтера Ліппмана «Суспільна думка». Саме ця книга і ввела до наукового обігу поняття «стереотип». «Стереотипи, – писав Ліппман, - це упереджені думки, які рішуче керують усім процесом сприйняття. Вони маркують визначені об’єкти як знайомі або незнайомі, так що ледь знайомі здаються добре відомими, а незнайомі далекими. Вони збуджуються знаками, які можуть варіювати від точного індексу до невизначеної аналогії [7; с.285]. Будь-яке суспільство характеризується набором стереотипів як знаків, що полегшують і спрощують процес соціальної комунікації. Вони – «один з інструментів, що допомагає людині орієнтуватись у подіях, які виникають повсякденно» [2; с.9]
У найбільш загальному окресленні стереотип, як його визначає сучасна соціальна психологія, - це уявлення про особисті риси групи людей [9; с.435].
Дещо повніше визначення стереотипу знаходимо у Т.О. Дороніної: «Соціальний стереотип – стандартизований, стійкий, емоційно насичений, ціннісно визначений образ. В основі соціального стереотипу лежать психологічний феномен генералізації, узагальнення, схематизації отриманого досвіду. Особливостями соціального стереотипу як регулятора соціальних відносин є феномен поляризації якостей людини (як головного соціального об’єкта і основного змісту стереотипу) і тверда фіксованість такої полярної дихотомії.» [7; с.294]
Стереотип – це судження про особистісні якості групи людей, яке може бути занадто узагальнюючим і не точними [11; 154]. З допомогою стереотипів людина сприймає, «класифікує» інших людей за їх приналежністю до тієї чи іншої групи, соціально-економічного класу або ж за їх фізичними характеристиками (стать, колір шкіри, вік), наприклад підлітки, чоловіки/жінки, політики, безробітні і т.п. Стереотипи часто породжують помилкове і надто спрощене уявлення про людей, формують певні очікування щодо інших осіб, спрощують сприйняття інших.
Щодо ґендерних стереотипів, то тлумачення цих понять різними дослідниками перегукуються: О. Вороніна та, Т. Кліменкова вважають, що їх слід розглядати як стандартизовані уявлення про моделі поведінки та риси вдачі, що відповідають поняттям "чоловіче" та "жіноче" [4; с.57]. Дороніна визначає їх так: Ґендерні стереотипи – суспільні уявлення, що найбільш повно втілюють моделі поведінки та набір особистісних характеристик, обумовлених статтю. Іншими словами це розуміння того, що означає «бути чоловіком» чи «бути жінкою» у суспільстві. І.С.Кльоцина розуміє під ґендерним стереотипом спрощений, стійкий, емоційно забарвлений спосіб поведінки, рис характеру чоловіка і/або жінки [11; с.144] .
Зміст ґендерного стереотипу може варіюватися відповідно до соціокультурної специфіки, але залишається в межах розуміння чоловічого/жіночого (фемінності / маскулінності).
На даний час ґендерні стереотипи вивчаються у кількох аспектах:
· процес формування, розвитку і поширення
· вплив стереотипів на структуру особистості
· форми історико-культурної модифікації стереотипів
Найбільш впливові фактори, які формують ґендерні стереотипи – мова, школа, ігри, релігія, засоби масової інформації. Відповісти на питання, який фактор відіграє найважливішу роль досить важко. Для одних авторитетом є релігія, для інших – ЗМІ, але найзагальнішим, напевно є мова. Мова формує етнічну і національну ідентичність, але й у мові найбільш яскраво виявляються і ґендерні стереотипи.
4. Основні ґендерні стереотипи
Тупіцина І.А. виділяє три групи ґендерних стереотипів:
1. Стереотипи маскулінності –фемінності
Відповідно до цих стереотипів чоловікам притаманні активні творчі характеристики, інструментальні риси особистості, такі як активність, домінантність, агресивність, впевненість у собі, логічне мислення, здатність до лідерства.
Жінкам, навпаки, притаманні риси повністю протилежні. Жінки вважаються пасивно-репродуктивним началом, їм притаманна залежність від інших, турботливість, тривожність, низька самооцінка, емоційність [11; с144].
3. Уявлення про розподіл сімейних і професійних ролей:
Жінка – домогосподарка, мати, основним життєвим простором є приватна сфера життя. Іншими словами так зване правило 4 К: Kirche (церква), Küche (кухня), Kinder (діти), Kleid (одяг).
Чоловіки, відповідно створені для суспільного життя. Їм притаманна професійна успішність, на їх плечах лежить відповідальність за забезпечення сім»ї.
4. Специфіка змісту праці.
Жінці притаманний виконавчий характер праці – прислужниця, часто експресивна сфера діяльності. Жіночі професії належать до сфери освіти, медицини, торгівлі.
Чоловікам притаманна творчість та схильність до лідерства, відповідно чоловічими професіями є професії інструментальної сфери діяльності. [11; с.145].
У підручнику з соціальної психології Д.Майєрса наведено результати соціально-психологічних досліджень західних вчених, які доводять, що на загал жінки менш агресивні за чоловіків, більше за них схильні до опіки (турботи) [9; с.229]; жінки більше взаємозалежні, аніж чоловіки, більше орієнтовані на стосунки з людьми, виказують вищі показники конформності [9; с.229-231, 301]; жінки - емоційно чутливіші, більше здатні на емпатію (співпереживання), краще декодують невербальні емоційні повідомлення (міміку, жести, пози) [9; с.231-232]; чоловіки більш домінантні [9; с.232]; чоловіки ініціативніші у статевих стосунках [9; с.235]; жінки частіше звертаються по допомогу і частіше за чоловіків отримують її [9; с.619]. Іншими словами, можна стверджувати, що загалом перераховані стереотипні уявлення відповідають дійсності.
Похожие работы
... искажает социальное сознание личности, наносит большой ущерб психологическому здоровью людей, поэтому устойчивые традиционные социальные стереотипы необходимо расшатывать. 2. Изучение особенностей гендерных стереотипов личности в условиях современного общества Комплекс гендерных характеристик личности представляет собой многофакторный конструкт, включающий в себя гендерную идентичность, ...
... подробную инструкцию для таких студентов 2.2 Анализ результатов эмпирического исследования гендерных стереотипов у юношей и девушек в студенчестве На первом этапе для обработки анализа мы выделили следующий ряд факторов: • оценки (общей привлекательности); • силы личности; • эмоциональности; • социального статуса; • зависимости; • эмпатийности; • современности; ...
... контент-аналізу, що передбачає можливість визначення намірів комунікатора та виявлення ефектів впливу рекламного повідомлення. Наукова новизна дослідження полягає у спробі узагальненого аналізу телевізійної рекламної продукції з погляду гендеру, а також у створенні класифікації типових чоловічих образів, презентованих рекламою. Практична значення виконаної роботи полягає насамперед у тому, що ...
... . И с этого противоречия только начинаются,- они буквально во всем…Что же мешает человеку быть счастливым и преодолеть одиночество, фактически-он сам (его стереотипы). Мужчины часто не понимают женщин, а женщины мужчин…И это не секрет, так как мы действительно очень разные, возникает огромное колличество вопросов-ответами на которых, чаще всего выступают существующие стереотипы.Мое исследование ...
0 комментариев