Екосистеми
Просторова структураЕС
В. І. Вернадський та його вчення про біосферу та ноосферу: основні положення
Розрізняють такі джерела забруднення довкілля (вплив на стан НПС)
Природні ресурси
Характеристика основних показників екологічного нормування
Маловідходна технологія
Екологічна експертиза
Економіка природокористування
Навигация
Маловідходна технологія
Основи екології
80696
знаков
0
таблиц
1
изображение
19 Маловідходна технологія
Маловідходна технологія – це такий спосіб виробництва продукції, при якому шкідливий вплив на навколишнє середовище не перевищує рівень, що допускається санітарно-гігієнічними нормами, а відходи направляються на тривале збереження чи переробку. Удосконалення безвідходних (маловідходних) технологій, на думку спеціалістів, повинно відбуватися у наступних напрямках:
* Розробка принципово нових процесів отримання продукції, які дозволяють виключати, скорочувати або замінити технологічні стадії, які дають найбільше відходів.
* Створення безстічних технологічних систем та водозворотніх циклів на базі існуючих та перспективних способів очистки стічних вод.
* Розробка систем переробки відходів, що використовуються як вторинні матеріальні ресурси (реутилізаційні технології).
* Створення ТВК, для яких характерна замкнута структура потоків сировини та відходів в середині комплексу.
Основою розвитку усіх безвідходних (маловідходних) технологій є комплексна переробка сировини, особливо в гірничовидобувній, металургійній та хімічній галузях. Значно складніше цього досягти в багатономенклатурних та серійних виробництвах машинобудування. Біосферне виробництво є найбільш масштабним на планеті з точки зору відтворення, використання вихідних матеріалів, знищення відходів в середині екосистеми. Ось чому пропонуються використання у виробництві функціонально-організаційних принципів екосистем:
* Створення системи комплексного виробництва шляхом об’єднання окремих спеціалізованих виробництв на певних територіях по типу (популяція-біогенез), тобто створення ТВК.
* В склад ТВК повинні входити якісно різноманітні виробництва для того, щоб розробка і переробка вихідної сировини здійснювались по різних технологічних ланцюжках, але х вищим коефіцієнтом використання матерії та енергії.
* Спадковість системи, суть якої полягає в тому, що відходи одного виробництва (популяції) є вихідним матеріалом (сировиною) для іншого.
* Можливістю системи є розкладання в кінцевому результаті відходів до звичайних мінеральних сполук та простих хімічних елементів.
* Якщо неможливо досягти мінералізації відходів то слід досягти високого рівня їх утилізації з метою подальшого їх захоронення або переробки в планетарних процесах.
* Регуляція потужності виробництв з метою недопущення надмірноговиробництва продукції та використання сировини (обмеження використання і споживання ресурсів).
* Кількісна оцінка безвідходного технологічного процесу здійсненого за допомогою коефіцієнту використання сировини, що виступає головним показником досягнення рівня безвідходного виробництва.
20 Очищення газодимових викидів
1)адсорбція-полягає у їх поглинанні поверхнею твердих тіл2)абсорбція-явище, що полягає у поглинанні газів певними рідинами, які розсиняютьабо звязуюють гази, що пропускають через них3)хім. перетворення газів-це спалювання або капіталістичне перетворення їх внаслідок чого шкідливі газоподібні речовини трансформуються у нешкідливі, які видаються в атмосферу.
Методи очищення пром. стоків: 1. механічний-первинне очищення води-(відстоювання, фільтрування, флотація)2. хімічний, фізично-хімічний-позбав. від органічних та неорган. речовин(хімічнаобробка, екстракція, адсорбція, електроліз, озонування, термічний, нейтралізація)3. біологічний та біохімічний-аеробний, анаеробний.
Типи очисних споруд: локальні, загальні, районні.
Очищення пром. викидів-первинне(видаляють тверді та завислі у воді речовини), вторинне(очищення за допомогою біохім. процесів), третинне(очищення за допомогою мікроорганізмів, їх життєдіяльності).
21 Перероблення та утилізація шкідливих промислових відходів є найважливішою проблемою століття
Знешкодження і захоронення твердих промислових відходів (ТПВ) є складною проблемою як для розвинутих країн, так і для країн, що розвиваються. Інтенсивний розвиток промисловості і пов’язане з ним збільшення обсягів відходів основних виробництв і забруднення довкілля висувають на перший план питання, пов’язані з повним переробленням і подальшим використанням ТПВ. Найбільш ефективним способом утилізації ТПВ є вторинне використання відходів виробництва. Вони є без-коштовними, економічно значимими в господарюванні, є сиро-виною для виробництва чорних і кольорових металів, екологічно чистих біохімічних добрив, побутових товарів, для енергетики, а також продуктами для будівельних і оздоблюваних робіт, текстильного виробництва, металургії, машинобудування і т. і. Існують прості і доступні схеми та прийоми перероблення ТПВ, що не потребують використання дорогого обладнання для виробництва широкого асортименту товарів у різних галузях: від сільського господарства до основних видів промислового виробництва, енергетики і т. і. Компоненти, що входять до складу ТПВ, часто в 2–3 рази дешевші, ніж сировина, спеціально підготовлена для наступної переробки. Витрата палива на виробництво гуми, пластмаси, целюлози і паперу при використанні відходів зменшується на 10–40%, а питомі капіталовкладення – на 30–50%. Разом з тим широке використання відходів виробництва позитивно позначається не лише на ефективності роботи підприємств і збільшенні випуску продукції, але й на ресурсному потенціалі країни, що дозволяє зменшити забруднення повітряного і водного середовища, а також скоротити площі корисних земель під відвали та шлакосховища відходів. Значну кількість пилу та шлаків, уловлюваних під час очищення газів металургійних агрегатів, особливо у кольоровій металургії, можна вдруге використовувати в технологічних процесах. Однак пил та шлаки, що уловлюються при очищенні газів випалювальних шамотних, вапняних, вапняно-доломітових і феросплавних печей, використовуються в промисловості недостатньо. В Україні ступінь перероблення та використання шлаків у будівництві становить 60–65% від їх поточного виробництва. При цьому перероблення доменних шлаків сягає 100%, а перероблення сталеплавильних і феросплавних шлаків не перевищує 30–40%, що веде до необхідності створення і утримання шлакових відвалів і шлакосховищ.
Похожие работы
... -виховному процесі позашкільних навчальних закладів. Теоретичне значення дослідження визначається вперше запропонованим коеволюційним підходом до осмислення теоретико-методологічних і методичних основ екологічної освіти і виховання учнів у позашкільних навчальних закладах; психолого-педагогічним обґрунтуванням особистісно орієнтованих методик й розкриттям їх структурних і функціональних компонент ...
... актів, документація нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукція..., екологічні ситуації в населених пунктах, а також діючі об'єкти та комплекси, військові, оборонні та інші об'єкти. Екологічна експертиза проводиться на основі принципів законності, гарантування безпечного природного середовища, збалансованості інтересів і врахування громадської думки, наукової обґрунтованості, ...
... — наслідки меліорації й осушування боліт, а також чорнобильської катастрофи, в Українських Карпатах — винищення й деградація лісів і полонин. РОЗДІЛ 2. Основні екологічні проблеми міст України 2.1 Урбанізація та її вплив на природне середовище Урбанізацію неможливо розглядати без зв'язку з розвитком суспільного виробництва, зокрема важкої індустрії, енергетики, хімічної промисловості ...
... ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ РАЙОНІВ 3.2.1. Загальні екологічні проблеми сільськогосподарських районів миру Сільськогосподарські райони досить різні по природних умовах, типам землекористування й ступеня освоєння. Проте, екологічні проблеми в них мають багато загального. Це зв'язано з наступними обставинами: охопленням антропогенними навантаженнями більших площ, іноді практично на 100%; малою лісисті ...
0 комментариев