Показники ефективності функціонування підприємства
Показники та методи вимірювання продуктивності праці
Персонал підприємства, склад і структура
Фактори та резерви росту продуктивності праці на підприємстві
Фактичний аналіз продуктивності праці
Вибір та обґрунтування заходів з підвищенням ефективності
Навигация
Показники та методи вимірювання продуктивності праці
Ефективне використання трудових ресурсів
64908
знаков
8
таблиц
4
изображения
2. Показники та методи вимірювання продуктивності праці
2.1 Продуктивність праці, її вимірювання і показники
Продуктивність праці – це кількість продукції, випущеної в одиницю часу на одного працюючого.
Виділяють такі фактори, що впливають на продуктивність праці:
· ступінь розвитку науки і міра її використання у виробництві
· кваліфікація працівників
· організація виробничого процесу
· стан виробництва
На практиці використовують 3 вимірники продуктивності праці: натуральний, трудовий і вартісний.
Натуральний вимірник характеризує кількість продукції в натуральному виразі:
П=N/Тж
 |  | ||
Обсяг випуску в натуральних одиницях Витрати живої праці
Тж=Чис.прац.*Фд
 |  |
чисельність працівників дійсний фонд роботи 1-го середньоспискового
працівника
Дійсний фонд роботи розраховується на основі складання балансу робочого часу:
№ п/п | Показники | Дні/години |
| 1. | Календарний фонд роботи (Фк), дні | 365 |
| 2. | Вихідні і святкові дні | 110 |
| 3. | Номінальний фонд робочого часу 1-го робітника (Фн) | 255 |
| 4. | Втрати робочого часу в днях через: чергові відпустки додаткові відпустки виконання державних обов’язків декретні відпустки невиходи по хворобі | 32 20,5 3,5 1 2 5 |
| 5. | Явочне число днів (Фн-32) | 223 |
| 6. | Номінальна тривалість робочої зміни, год: п’ятиденка шестиденка | 8,2 7 |
| 7. | Скорочення тривалості робочої зміни, год: для підлітків для годуючих матерів | 0,1 0,1 |
| 8. | Фактична тривалість робочої зміни, год (8,2-0,2) | 8 |
| 9. | Дійсний фонд робочого часу 1-го середньоспискового робітника, год (223*8) | 1784 |
Трудовий вимірник характеризує кількість продукції в трудовому вираженні на 1-го робітника. Він визначається через трудомісткість:
Пт=(∑Ni*ti)/Тж
Трудомісткість
∑Ni*ti=Тє
трудоємність виробничої програми
Вартісний вимірник характеризує кількість продукції в грошовому виразі на 1-го працюючого:
Пв=(∑Ni*Ці)/Тж
Для характеристики динаміки продуктивності праці використовують індекс продуктивності праці:
Іпп=Ппл/Пбаз
продуктивність планова продуктивність базова
Рівень продуктивності праці характеризується показником „виробіток”, який показує, скільки продукції виготовляється за одиницю часу на 1-го працюючого:
В=обсяг в-ва/чисельність працівників
Оберненим показником до виробітку є трудомісткість.
У зв'язку із обмеженістю усіх видів ресурсів і трудових зокрема головним чинником нарощування в-ва є забезпечення ефективності їх використання. Для забезпечення росту продуктивності праці на п-ві здійснюють її планування, що знаходить практичне відображення в складанні плану по праці і кадрах, одним із розділів якого є план підвищення продуктивності праці. В процесі планування продуктивності праці виділяють такі етапи:
1. аналіз показників росту продуктивності праці
2. визначення міри впливу факторів на ріст продуктивності праці
3. розробка організаційно-технічних заходів для підвищення продуктивності праці
4. розрахунок потреби в робочій силі
5. визначення рівня і індексу продуктивності праці на плановий період.
Ріст продуктивності праці повинен випереджати ріст заробітної плати.
Існують 2 методи планування продуктивності праці:
1. метод прямого рахунку (обсяг в-ва продукції поділити на кількість ПВП)
2. метод непрямого рахунку (пофакторний метод) дає змогу визначити вплив техніко-економічних факторів на рівень продуктивності праці. До цих факторів належать:
· підвищення технічного рівня в-ва (впровадження нової техніки, модернізація)
· покращення організації в-ва (скорочення непродуктивних втрат, втрат від браку тощо)
· зміна обсягу і структури продукції, що випускається (покращення в-ва).
По кожному із даних факторів розраховують показник відносної економії чисельності робітників, на базі якої визначається сумарна чисельність, і розраховують приріст продуктивності праці у %:
∆П=Э∑/(Чвих – Э∑)*100%
 |  |
економія сумарна чисельність вихідна
Чвих=Q/Пб – чисельність працівників, розрахована на плановий обсяг випуску при базовій продуктивності праці.
∆П=(∆Тє ∕ (100 – ∆Тє))*100%
%зниження трудоємкості виробничої програми
Похожие работы
... є банк; — безупинне удосконалення системи оплати праці; — інформаційно-аналітичне та методичне забезпечення системи управління персоналом; — використання сучасних методів в управлінні персоналом. Глава 2. Шляхи підвищення ефективності роботи банківського персоналу 2.1 Особливості організації системи управління персоналом у комерційному банку на стадії переходу до ринкової економіки ...
... ефективно , і, хоча, має великий потенціал, показники які виступають передумовою подальшого розвитку потенціалу підприємства не на належному рівні. По-четверте було проведено аналіз впливу факторів на підвищення ефективності використання трудового потенціалу підприємства, для цього було обрано два показника – рівень фонду оплати праці та продуктивність праці. Аналіз показав , що на збільшення рі ...
... і підвищення кваліфікації робітників (а також службовців). Ефективне використання трудових ресурсів передбачає розробку заходів, спрямованих на забезпечення сталості складу працівників. При аналізі цієї сторони використання трудових ресурсів розраховують кілька показників, які характеризують за категоріями працівників (або в цілому по підприємству) обороти з прийняття та вибуття, плинність ...
... такі показники - допоміжна характеристика використання трудових ресурсів у КСП. Інформаційною базою для визначення показників використання трудових ресурсів у КСП на мікрорівні є оперативний облік та звітність цих підприємств, на макрорівні - матеріали офіційної статистики. Зайнятість в особистому підсобному господарстві Оскільки домашнім господарством зайняте практично все сільське населення, ...
0 комментариев