Порядок провадження у зв'язку з винятковими обставинами

4. Порядок провадження у зв'язку з винятковими обставинами

Розгляд справи у зв'язку з винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження. Тому воно і здійснюється за правилами, встановленими ЦПК для касаційного провадження, з урахуванням особливостей, визначених гл. 3 ЦПК.

Справа в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами розглядається колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності.

У частині 1 ст. 357 ЦПК робиться посилання на процедуру розгляду справи касаційною інстанцією, але, фактично, тут слід виділяти декілька особливостей, притаманних провадженню у зв'язку з винятковими обставинами. Допуск скарги до провадження у зв'язку з винятковими обставинами також треба визнати як розгляд скарги, але дворівневий і попередній. Так, спочатку скаргу розглядає суддя-доповідач, потім – колегія у складі семи суддів.

Третій етап – це розгляд скарги колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності. Але такий розгляд чітко не сформульований у ст. 357 ЦПК, оскільки не встановлено умов його застосування.

Можливість же розгляду колегією суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати ставиться у залежність від виявлення неоднакового застосування судами касаційної інстанції одного і того самого положення закону. Однак не встановлено, ким було здійснено відповідне виявлення. [11]

Якщо після касаційного розгляду справи виявлено неоднакове застосування судами касаційної інстанції одного і того самого положення закону, то справа розглядається колегією суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати. Головує на спільному засіданні Голова Верховного Суду України або один з його заступників.

Розглядаючи справу в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами, Верховний Суд України має право:

1) постановити ухвалу про відхилення скарги і залишення рішення, ухвали без змін;

2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування судового рішення і направити справу відповідно на новий розгляд у суд першої, апеляційної або касаційної інстанції;

3) постановити ухвалу про скасування судового рішення і залишити в силі судове рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної або касаційної інстанції;

4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;

5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення по суті справи або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд.

У випадках, коли допущені судом першої інстанції порушення закону не були усунені судом апеляційної чи касаційної інстанції або одночасно допущені судом першої, апеляційної і касаційної інстанцій, Верховний Суд України скасовує всі рішення та ухвали у справі.

Суд відхиляє скаргу, якщо визнає, що судові рішення ухвалені з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, відповідають Конституції та діючим міжнародним договорам України. За загальним правилом, не може бути скасоване правильне по суті рішення тільки на формальних підставах.

До безумовних підстав скасування або зміни судових рішень належать тільки: 1) неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції того самого положення закону; 2) визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України.

Наведені обставини свідчать про те, що доцільно уточнити повноваження Верховного Суду України щодо перегляду рішень, оскільки створювати чотири етапи розгляду однієї і тієї ж справи недоцільно. Вважаємо, що справи про неоднакове застосування норм законодавства мають переглядатися Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України, а справи, пов'язані з рішеннями Європейського Суду з прав людини, – на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України. Така практика дозволить усувати недоліки у діяльності судів комплексно і відповідно до компетенції кожної із палат, а рішення, що мають резонансний характер, – спільно.

Якщо головує на спільному засіданні судових палат Голова Верховного Суду України або один з його заступників, то при розгляді справи Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України головуючим має бути її голова. [8]

При цьому у ст. 19 ЦПК встановлено, що приймаються рішення на спільному засіданні судових палат та Судової палати у цивільних справах ВСУ більшістю голосів.

Повноваження Верховного Суду України при перегляді рішень у зв'язку з винятковими обставинами полягають й в тому, що ухвалені внаслідок такої перевірки рішення або постановлені ним ухвали набирають законної сили з моменту їх проголошення і є остаточними і оскарженню не підлягають (ст. 360 ЦПК). [4]