Методи оцінки облігацій

4. Методи оцінки облігацій

 

Ринкова вартість відсоткової облігації (PV):

 де

D_o — сума відсотків по облігації за кожен рік;

N_o — номінальна вартість облігації;

г— середня ставка доходності на ринку або дисконтна ставка;

n — число періодів, які залишилися до погашення облігації.

Ринкова вартість безвідсоткової облігації:

 де

Для оцінки облігацій використовують такі види доходності:

Купонна доходність (d_k):

 де

D — річний купонний доход, грн.;

N — номінальна ціна облігації, грн.

Поточна доходність (d_p):

 де

PV_o — ціна, за якою була придбана облігація інвестором, грн.

Кінцева доходність (d_k):

 де

∆PV — приріст або збиток капіталу, який дорівнює різниці між ціною реалізації (номіналом) та ціною купівлі облігації інвестором, грн.;

n — кількість років обігу облігації.

Облігації з нульовим купоном доходність (d):

 де

PV _o — ціна покупки облігацій, у процентах до номіналу, або в грн.;

PV _i — ціна продажу облігацій, у процентах до номіналу, або в грн.;

t — кількість днів із дня покупки до продажу облігацій.

Розрахунок очікуваної прибутковості по облігаціям (R_o):

5.Методи оцінки векселів

Для оцінки ефективності фінансових операцій з векселями використовують такі розрахунки:

Сума процентів — доход (І_в) нараховується на основі річної процентної ставки та періоду обігу:

 де

I_B — вексельний доход, грн.;

i_B — річний відсоток по векселю, Коеф.;

t — число днів обігу векселя;

P_n — номінал векселя, грн.

Дисконтний доход (I_d) — різниця між номіналом векселя та дисконтною ціною (ціною придбання векселя):

I_d=P_n - P_pr де

P_pr — ціна придбання векселя.

Доходність векселя (І_D) за строк позики:

Доходність векселя за рік:

 де

t — число днів обігу векселя.

При продажі фінансового векселя на ринку цінних паперів до закінчення строку боргового зобов'язання доход ділиться між продавцем та покупцем.

Доход, який одержить покупець (І _пок):

інвестиція облігація вексель акція

І_пок = (i_r *P_n*t_i )*365 де

І_пок — дохід покупця, грн.;

i_r — ринкова ставка на момент угоди за борговими зобов'язаннями такої строковості, яка залишилася до погашення векселя, грн.;

P_n — номінальна ціна векселя, грн.;

t_i — число днів до погашення векселя.

З однієї сторони, доход покупця не повинен бути менше тої суми, що він отримав би при ринковій ставці за борговими зобов'язаннями такої строковості, яка залишилася до погашення векселя. З іншої - його реальний прибуток визначається як різниця ціни погашення (номіналу) та ціна покупки (Р_r):

P_r=P_n - (i_r*P_n*t_i )*365;

Доход продавця — першого векселедержателя — визначається як різниця між ринковою ціною векселя та ціною його розміщення:

I_pr= Р_r — Р_pr

Доход покупця — другого векселедержателя — визначається як різниця між номінальною ціною векселя та його ринковою ціною за формулою:

I_пот=P_n - P_r

Загальний доход по векселю (І_B) визначається як сума доходу продавця (I_pr) та покупця (І_пок).

В банківській практиці при врахуванні простих векселів використовуються такі розрахунки: сума, яку банк віднімає з вексельної суми як премію за дострокове погашення кредиту, називається дисконтом (D). Величина дисконту визначається як різниця вексельної суми та її приведеної величини на момент врахування векселя комерційним. Приведена величина вартості векселя залежить від строку, який залишився до дати погашення боргового зобов'язання, та визначається шляхом комерційного обліку на основі облікової ставки, визначеної самим банком.

Визначення приведеної величини вексельної суми:

; де

P — приведена величина вексельної суми на момент врахування банком, грн.;

S — вексельна сума, грн.

г — облікова ставка банку, Коеф.;

t — число днів від дати врахування до дати погашення векселя.

Дисконт на користь банку:

 або

Аналогічні розрахунки проводяться з переказним векселем.

Список використаної літератури

 

1.  Бутинець «Бухгалтерський фінансовий облік»: підручник – Житомир: ЖИТІ, 2001 – 672 с

2.  Гриньова В.М., Коюда В.О. «Фінанси підприємства»: навчальний посібник – 3-тє видання, – К.: Знання-Прес, 2006, - 423 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

3.  Загородній А.Г., Вознюк Г.Л. «Фінансово-економічний словник» – К.: Знання, 2007. – 1072 с.

4.  Кірейцева Г.Г. «Фінанси підприємств»: навчальний посібник: Курс лекцій – К.: ЦУЛ, 2002 – 268 с.