Економічна та політична характеристика Польщі як стратегічного партнера України

Зміст

Вступ

1. Характеристика Польщі – зовнішньоекономічного партнера України та торгово-економічних відносин Польщі з Україною

1.1 Коротка загальна характеристика країни

1.2 Характеристика політичного стану Польщі

1.3 Аналіз соціально-економічних процесів Польщі

1.4 Приєднання країни до міжнародних організацій, інтеграційних угруповань

1.5 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності країни

1.6 Аналіз зовнішньоекономічних та торговельних відносин Польщі з Україною

1.7 Характеристика основних виробників продукції, що експортується з Польщі до України, та продукції, що імпортується Польщею з України

1.8 Обґрунтування вибору товару та зовнішньоекономічного партнера

2. Обґрунтування доцільності зовнішньоекономічної операції

2.1 Складання плану проведення експортної (імпортної) операції

2.2 Розробка організаційної структури підрозділу, що займатиметься проведенням зовнішньоекономічних операцій

2.3 Розробка системи мотивації (стимулювання) персоналу, який займатиметься зовнішньоекономічними операціями

2.4 Складання кошторису витрат на проведення зовнішньоекономічної операції

2.5 Визначення прибутковості, ефективності, доцільності проведення зовнішньоекономічної операції. Розробка пропозицій щодо підвищення ефективності операції

2.6 Розробка проекту договору (контракту) із зовнішньоторговельним партнером–суб’єктом підприємницької діяльності

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Відновлення внутрішнього економічного зростання - єдина мета, на як повинно бути зорієнтовано регулювання розвитку зовнішнього сектору економіки України, що вимагає вжитку цілеспрямованих заходів політичних реформ, зокрема у сфері сприяння експорту, політики обмінного курсу та сприяння іноземним інвестиціям.

Стратегічним напрямком державного регулювання зовнішньоекономічної сфери є проведення експортоорієнтованої політики підприємств, що передбачає оптимізацію структури експорту, розширення асортименту товарів та послуг, підвищення частки високотехнологічної продукції в загальному обсязі, пошук нових ринків збуту. Однак, з огляду на надто високу імпортозалежність (насамперед енергозалежність) України, досягнення зростання експорту без росту імпорту неможливе. А оскільки торговельні обмеження на імпорт практично вичерпали свої можливості, то основним напрямом скорочення імпорту повинно стати зменшення енергоємності ВВП за рахунок інтенсифікації впровадження ресурсозберігаючих технологій.

Актуальність роботи полягає в тому, що наприкінці XX - на початку XXI ст. спостерігається інтенсивне зростання зовнішньоекономічної діяльності.

Організація ЗЕД - дуже складна і клопітка робота. Вона вимагає уважного опрацювання таких питань як кон’юнктура ринку, потенціальні покупці і продавці, встановлення ділових контактів з ними, проведених переговорів, підписання угод і т.д.

З огляду на це в роботі акцентовано на сучасних підходах до висвітлення теорії і принципів функціонування ЗЕД, які є найсуттєвішими для розуміння, оцінки та практичного розв'язання економічних проблем, що виникають внаслідок функціонування підприємства у сфері ЗЕД (на прикладі експорту металопродукції до Польщі), і які останнім часом постали перед Україною.

Об’єкт дослідження - експорт металопродукції українським суб’єктами підприємницької діяльності до Польщі.

Предмет дослідження – здійснення зовнішньоекономічних операцій суб’єктами підприємницької діяльності.

Мета роботи – розглянути та проаналізувати зовнішньоекономічні операції між українськими та польськими суб’єктами підприємницької діяльності (на прикладі експорту металопродукції).

У відповідальності з поставленою метою роботи необхідно вирішити наступні завдання:

- надати характеристику Польщі як зовнішньоекономічного партнера України та торгово-економічних відносин цієї країни з Україною;

- провести обґрунтування доцільності зовнішньоекономічної операції між українськими та польськими суб’єктами підприємницької діяльності (на прикладі експорту металопродукції).

У роботі буде використано наступні методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення.

Інформаційною базою слугуватимуть вітчизняні та закордонні видання з ЗЕД, матеріали преси та фактичні дані з діяльності українських та польських суб’єктів підприємницької діяльності (на прикладі експорту металопродукції).

1. Характеристика Польщі – зовнішньоекономічного партнера України та торгово-економічних відносин Польщі з Україною 1.1 Коротка загальна характеристика країни

Республіка Польща (пол. Polska, Rzeczpospolita Polska) — держава у Центральній Європі у складі Європейського союзу. На півночі омивається водами Балтійського моря, на північному сході межує з Росією (Калінінградською областю) і Литвою, на сході – з Білоруссю і Україною, на півдні – з Чехією і Словаччиною, на заході – з Німеччиною [19].

Польща займає 9 місце в Європі за площею і 8 зі кількістю населення. Довжина польського кордону становить 3511 км, з них 440 км припадає на морський кордон (лінія узбережжя Балтійського моря, яка не є лінією державного кордону, повинна бути 770 км). Вона межує з такими державами:

- на заході з Німеччиною - 467 км,

- на півдні з Чехією - 796 км та Словаччиною - 541 км,

- на сході з Україною - 535 км і Білоруссю - 418 км,

- на півночі Литвою - 104 км і Росією (Калінінградська область) - 210 км.

Польща — індустріально-аграрна країна.

Основні галузі промисловості: машинобудування, металургійна, гірнича (вугільна, сірчана та ін.), хімічна, кораблебудування, харчова, текстильна та легка промисловість. Транспорт: залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, повітряний. Головні морські порти — Щецин, Свіноуйсьце, Гданськ, Гдиня [19].

На кінець 2008 року, населення Польщі становило 38 135 876 осіб. У 2002 році відбувся Національний перепис населення, згідно якого 96,74% опитаних ідентифікували себе як поляки. Цікавим фактом є те, що 2,03% осіб не змогли відповісти на запитання стосовно свого походження. Примітно, що тільки 1,23% осіб свою національність не вважають польською.

За кількістю населення Польща посідає 32 місце серед країн світу і 6 в Європейському Союзі. З року в рік кількість міського населення меншає і, відповідно, збільшується сільське. Згідно даних, які подає Центральний статистичний офіс Польщі, найбільша кількість людей у 2008 році переселилась до сіл в 9 воєводствах [19].

В табл. 1.1. зведена інформація щодо запасів основних корисних копалин у Польщі.

Таблиця 1.1 - Запаси основних корисних копалин Польщі [20]

Корисні копалини	Запаси		Вміст корисного компоненту в рудах, %	Частка у світі, %
	Підтверджені	Загальні
Барит, тис. т	1000	2000	50 (BaSO4)	0,3
Залізні руди, млн. т	300	800	30 (Fe)	0,2
Золото, т		30
Калійні солі в перерахунку на К2О, млн. т	10	20	10 (К2О)	0,1
Мідь, тис. т	22200	36000	1,69 (Cu)	3,3
Нафта, млн. т	5,5
Природний горючий газ, млрд. м3	149			0,1
Свинець, тис. т	2380	3890	1,3 (Pb)	2
Срібло, т	66000	81000	50 г/т	12,1
Вугілля, млн. т	42100	14478
Цинк, тис. т	6942	12037	3,7 (Zn)	2,5
Уран, тис. т		13,7	0,06

Як видно з табл. 1.1., Польща за корисна копалина не сильно багата, але такі копалини, як мідь (3,3% у світі), срібло (12,1%), цинк (2,5%) мають сильне значення для економічного розвитку Польщі.

1.2 Характеристика політичного стану Польщі

Республіка Польща - парламентсько-президентська республіка. Діє конституція, прийнята Національними зборами2 квітня 1997 р., схвалена на референдумі 25 травня 1997 р. Набрала чинності 17 жовтня 1997 р. Маніфестом Польського комітету національного визволення від 22 липня 1944 року Польща була проголошена Польською Республікою. З 22 липня 1952 року по 29 грудня 1989 року - Польська Народна Республіка. З 29 грудня 1989 року - Республіка Польща [19].

Глава держави - президент, що обирається громадянами Польщі терміном на п'ять років на основі загального рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Одна і та ж особа може обиратися президентом не більш двох разів підряд. Президентом може бути обраний громадянин Польщі, який до дня виборів досяг 35 років і володіє правом бути обраним в сейм. Президент є вищим представником країни на міжнародній арені, призначає термін виборів до сейму і сенату, призначає голову Ради Міністрів, голову Верховного суду, начальника Генерального штабу Війська Польського, наділяється правом оголошувати надзвичайний стан в країні, є головнокомандувачем збройними силами. У разі неможливості виконання президентом своїх обов'язків, його повноваження переходять до маршала сейму. Президент Республіки Польща - Броніслав Коморовський (Bronislaw Komorowski). Обраний 4 липня 2010 р.

Законодавча влада здійснюється двопалатним парламентом, який складається з сейму (нижня палата) і сенату (верхня палата), що обираються на чотирирічний термін шляхом таємного голосування на основі загального рівного і прямого виборчого права. Правом бути обраним в сейм має громадянин Польщі, що досяг до дня виборів 21 року, в сенат - 30 років. Депутати сейму і сенатори не можуть поєднувати свої мандати з важливими державними постами.

Сейм налічує 460 депутатів. До складу Сенату входять 100 сенаторів. Після виборів обидві палати обирають своїх керівників - маршалів та їх заступників, які утворюють президії. Сейм і сенат, збираючись на спільні засідання для вирішення виключно важливих питань, створюють Національні збори. Нинішній Сейм (Sejm) шостого скликання, обраний 21 жовтня 2007 року(позачергові вибори). Маршал Сейму - Гжегож Юліуш СХЕТИНА(Grzegorz Juliusz Schetyna). Сенат (Senat), обраний 21 жовтня 2007 року. Маршал Сенату - Богдан Борусевич(Bogdan Borusewicz). Займає посаду з 2005 року. Повторно обраний 5 листопада 2007 р. [16]

Виконавча влада належить президенту і Раді міністрів(уряду). Рада міністрів складається з голови Ради міністрів, призначених президентом. Уряд несе відповідальність перед сеймом. Президент за пропозицією прем'єр-міністра проводить зміни у складі Ради міністрів. Нинішня Рада Міністрів приведена до присяги 16 листопада 2007 року. Коаліційна: Громадянська платформа (ГП), Польська селянська партія (ПСП) і безпартійні. Голова Ради Міністрів Республіки Польща - Дональд ТУСК (Donald Tusk)(ГП).

Починаючи з 70-х років ХХ століття і до сьогодні польська держава пройшла цілий ряд перетворень від країни соціалістичного табору до країни з розвинутою ринковою економікою, сталою демократією, ефективними політичними інститутами, яку сміло можна назвати державою європейського зразка [16].

Як і Україна, Польща після здобуття незалежності зіткнулася з цілою низкою проблем інституційного і системного характеру проте змогла ефективно їх вирішити доказом чого є її сучасний стан. На мою думку останні п’ять років стали найбільш цікавими для аналізу, з точки зору досвіду для України, оскільки за цей час Польща впритул наближалася до політичних криз, які могли паралізувати роботу політичних інститутів і спричинити розвиток багатьох суспільних проблем через які її становище було б набагато гіршим ніж теперішнє.

Президентство Леха Качинського є найбільш насиченим проблемними подіями через те, що після його обрання вся виконавча влада зосередилась в руках пропрезидентської партії у коаліції із популістськими силами, що викликало потужний супротив опозиції. Але не пройшло і половини президентського терміну, як польський політикум постав перед безпрецедентною проблемою дострокових виборів, які відбулися безболісно і не спричинили жодних кризових явищ ані в суспільстві ані в економіці.

За три роки президентства Л. Качинського Польща в своєму соціально-економічному розвитку значно зросла про, що свідчать показники росту ВВП, зниження рівня інфляції, скорочення дефіциту бюджету, суттєвого зменшення рівня безробіття та збільшення обсягів іноземних інвестицій.

Не зважаючи на дострокову зміну урядів, Польща із країни, яка зупинилася у своєму розвитку десь посередині між країною колишнього соціалістичного табору і країною європейського зразка, переступила межу невизначеності і вступила у фазу остаточної європеїзації.

Серед основних факторів які сприяли соціальному, політичному та економічному розвитку польської держави в період президентства Л. Качинського основними є :

-  чітке спрямування вектора зовнішньополітичного розвитку;

-  готовність політичних гравців виступати основними носіями законотворчості і брати на себе відповідальність за соціально-економічний та політичний розвиток держави;

-  конституційно закріплена, збалансована система стримувань і противаг, що здатна забезпечити неперервність управлінського процесу;

-  наявність в головних політичних гравців завершених проектів державного розвитку, які вони можуть без проблем реалізовувати у випадку приходу до влади;

-  наявність в політичного керівництва чіткого плану вирішення основних, реально існуючих соціально-економічних проблем в порядку їх пріоритетності;

-  принципова пріоритетність національного інтересу у стосунках з іншими країнами;

-  послідовна антикорупційна політика уряду та президента.

1.3 Аналіз соціально-економічних процесів Польщі

Польська економіка з показником росту ВВП 1,7 % у 2009 р. порівняно з 2008 р. розвивається (у 2008 році – 5%, в Україні (2009) – -14,8%) на відміну від інших країн єврозони, які вступили в ЄС разом зі Польщею [19]. Найбільш суттєвими детермінантами прискореного зростання економіки Польщі є щорічне підвищення об’ємів експорту, промислового виробництва, інвестицій та зайнятості. Динаміка цих показників у період вступу до ЄС та одразу після нього (з 2003 по 2009 рр.) представлена в табл. 1.2.

Таблиця 1.2. - Основні показники розвитку економіки Польщі в 2003–2009 рр.

Показники	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009
ВВП за ПКС (USD млрд.)	368,1	372,1	483,9	547,3	632,4	678,6	690,1
ВВП на душу населення (USD тис.)	9,500	9,600	12,700	14,400	16,800	17,600	17,900
Рівень безробіття, %	18,3	19,1	17,6	16,9	15,8	6,5	8,9
Баланс експортно-імпортної торгівлі товарами (USD млн.)	- 5077	-4552	-2182	-1 312	- 918	- 868	-837
Баланс експортно-імпортної торгівлі послугами (USD млн.)	442	776	1552	2258	2560	2730	2685
Прямі інвестиції (USD млн.)	2146	3216	4263	5612	6145	6529	5982
Портфельні інвестиції (USD млн.)	4143	6214	7365	8756	9885	10542	9630

Розраховано за даними сайтів Міністерства економіки та статистики Польщі [9; 11; 19].

Слід зауважити, що хоча темпи економічного росту в РП в останні роки перевищують динаміку індустріально розвинених держав ЄС, польська економіка має цілий комплекс досить серйозних проблем. До останніх відноситься, у тому числі, значне відставання від індустріально розвинених країн за рівнем конкурентоздатності. Іншою дуже істотною проблемою останнім часом стала заборгованість Польщі, що різко збільшилася, а також надмірно великий дефіцит платіжного балансу, який є одним з найвищих серед посткомуністичних країн Центрально-Східної Європи.

Світова фінансова криза, яка розпочалась у 2008 році в США, як криза ринку нерухомості і похідних фінансових інструментів, торкнулась економік усіх без винятку країн, в тому числі й Республіки Польщі. Проте її наслідки не були такими відчутними як для решти країн Центральної і Східної Європи і в 2009 році Польща була єдиною країною ЄС, яка продемонструвала економічне зростання.

Основними факторами кризи в Польщі були:

1. Уповільнення приросту зростання ВВП. В 2009 році ВВП 38-мільйонної Польщі з урахуванням реальної купівельної спроможності становив 535 мільярдів євро, приріст ВВП скоротився на 3,7 % порівняно з 2008 роком, та на 5,5 % порівняно з 2007.

2. Збільшення безробіття порівняно з 2008 роком на 1,5 %, і станом на кінець 2009 року – 9%.

3. Суттєве зниження курсу національної валюти: злотий подешевшав відносно євро на 10%, а відносно долара − майже на 30% [9].

Порівнюючи прояви кризи в Польщі з іншими країнами Східної Європи, наприклад з Україною, де ВВП у 2009 році скоротився на 35,6 % , рівень безробіття за даними Міжнародної організації праці становив 9,5 %, а інфляція − 12,3 %, її наслідки були незначними.

В рамках боротьби з фінансовою кризою у травні 2009 року увійшли в дію окремі положення «Плану стабільності і розвитку», який був розроблений урядом Польщі [12]. Згідно з цим планом в 2009 році передбачалося виділення 40 млрд. злотих (14,2 млрд. дол. США) на: збільшення лімітів і гарантій Державного казначейства для банків; 20 млрд. злотих (7,14 млрд. дол. США) для малого і середнього бізнесу з метою забезпечення їхньої кредитної спроможності (в основному за посередництвом Державного економічного банку Польщі профінансованого на суму 0,7 млрд. дол. США); використання фінансових інвестицій з бюджету ЄС на суму 16,8 млрд. злотих (6,0 млрд. дол. США).

Складовими формування позитивної економічної динаміки у 2009 році в економіці Польщі були [12]:

1. Заохочувальна, проте контрольована монетарна політика, що помітно знизила негативний тиск на реальний сектор. Так , напередодні кризи обсяги кредитування населення знаходились на рівні 16% ВВП , у той час як середній показник для країн ЄС знаходиться на рівні 50% ВВП.

2. Гнучкий валютний курс і девальвація національної грошової одиниці.

3. Стійке зростання купівельної спроможності громадян і зміцнення внутрішніх ринків.

4. Відносно невисока залежність від зовнішніх ринків. Частки експорту та імпорту Польщі у структурі ВВП країни складають приблизно по 40%, з незначним торговельним дефіцитом .

5. Стійкість і прозорість банківської системи.

6. Зниження окремих податків і помірне додаткове фіскальне стимулювання [2].

Дії уряду мали позитивні наслідки для економіки Польщі, так за підсумками першого півріччя 2010 року зростання рівня ВВП становило 103,1%, яке забезпечувалось за рахунок приросту виробництва промислової продукції на рівні 110,6 %, рівень інфляції склав 2,8%, знизився рівень безробіття – 11,6 %, державний борг залишається на відносно сталому рівні, оскільки антикризові заходи не призвели до значного нарощування державних зобов’язань. У порівнянні до даних станом на червень 2009 року з початку 2010 року польський злотий почав поступово зміцнюватись.

Отже, внутрішніми причинами прояву стабільної економічної ситуації Польщі в умовах кризи були виважені дії уряду, що поєднувались з врівноваженою структурою економіки, надійна банківська система, яка не похитнулася під час кризи і використання внутрішнього потенціалу ринку.

До зовнішніх чинників належить використання фінансових ресурсів ЄС на розвиток інфраструктури, людського капіталу, інноваційні технології, охорону навколишнього середовища, регіональний розвиток, а також модернізацію сільського господарства. Тому в Польщі, не зважаючи на кризу, спостерігалась позитивна динаміка ВВП з відчутним зниженням темпу приросту цього показника у 2009 році на 3,7% порівняно з 2008 роком.

1.4 Приєднання країни до міжнародних організацій, інтеграційних угруповань

На сучасному етапі Польща є членом таких міжнародних організацій, як ООН, НАТО, ОБСЄ, Організація Економічної Співпраці і Розвитку, СОТ, МВФ, Європейський Інвестиційний Банк, ЄС, МБРР, ЄБРР, Рада Балтійських Держав, Європейська Асоціація Вільної Торгівлі, Центрально-Європейське Об'єднання Вільної Торгівлі (CEFTA), ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, ВООЗ, ЦЄІ.

Приєднання Польщі до ЄС у 2004 році призвело до таких наслідків у соціально-економічній сфері, як зростання експорту та зменшення зовнішньоторговельного дефіциту, збільшення припливу прямих іноземних інвестицій, перш за все з країн Європейського Союзу, великих фінансових вливань в економіку країни з боку бюджету Європейського Союзу, покращення ситуації в основних галузях економіки країни, зокрема й найбільш проблемних – сільському господарстві й будівництві, збільшення кількості трудових мігрантів з Польщі до країн ЄС та притоку додаткових надходжень коштів від них в економіку країни. Усе це, у свою чергу, призвело до покращення макроекономічних показників країни та до підвищення життєвого рівня громадян Польщі, яке відобразилося в збільшенні реальних доходів населення та в суттєвому зменшенні безробіття. Покращення соціально-економічної ситуації країни відчули й громадяни Польщі, про що свідчать дані соціологічних опитувань – покращилось ставлення населення до членства Польщі в ЄС. Однак далеко не всі соціально-економічні проблеми, які стояли перед країною, були вирішені й навіть з’явилися деякі нові. Зокрема темпи зростання ВВП Польщі не можна назвати дуже високими, посилилась поляризація серед аграрних господарств за рівнем доходів, збільшення трудової міграції призвело до дефіциту робітників у медичній галузі [13].

Вищим політичним інтересом Польщі в НАТО є належне (інструментальне) використання членства в організації на благо тих цілей, які відповідають національним інтересам.

По-перше, участь в процесах прийняття рішень і спільне формування дій Альянсу, згідно з польською зовнішньою політикою і політикою безпеки, а також з метою зміцнення Альянсу як установи, що гарантує ефективне виконання завдань колективної оборони та консультації з державами-членами.

По-друге, країни-члени вносять в організацію свій матеріальний, політичний, військовий і інтелектуальний вклад, що посилює вищеназвані функції.

По-третє, це означає внутрішньодержавне виконання пристосувальних заходів таким чином, аби всередині нашої країни союзницька система Альянсу знаходила партнерів, що гарантуватимуть справне і безперешкодне виконання зобов'язань та, навпаки, будуть формулювати задачі і доводити до відома Альянсу польські очікування.

1.5 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності країни

За результатами 11 місяців 2009 р. динаміка зовнішнього товарообігу РП має тенденцію до зниження. Обсяг експорту за зазначений період склав 88 702,8 млн. євро (81,2% від аналогічного показника минулого року), а обсяг імпорту – 96 204,9 млн. євро (72,5% від аналогічного показника минулого року) [9].

У результаті переваги рівня імпорту над експортом, спостерігається від’ємне сальдо торговельного балансу (-7 502,1 млн. євро).

В польському експорті за результатами І–XI місяців 2009 року найбільша частка припадає на:

- машини та механічні устаткування, електричне обладнання (25,59%);

- автомашини, судна і повітряні апарати (18,34%);

- чорні метали та вироби з них (10,26%).

Натомість в імпорті, за результатами І–XI місяців 2009 року, найбільша частка припадає на:

- машини та механічні устаткування, електричне обладнання (25,07%);

- автомашини, судна і повітряні апарати (10,47%),

- продукти хімічної промисловості (10,00 %).

За результатами 11 місяців 2009 року головним торговельним партнером Польщі є Німеччина, на яку припадає 26,21% польського експорту та 22,45% польського імпорту [9].

Серед країн колишнього СРСР головним торговельним партнером Польщі залишається Росія, на яку припадає 3,72% польського експорту та 8,59% імпорту.

За підсумками 10 місяців 2010 р. динаміка зовнішнього товарообігу РП мала тенденцію до зростання. Обсяг експорту у зазначеному періоді склав 97,4 млрд. євро або 134,4 млрд. дол. США (зростання на рівні 20,3% у порівнянні до аналогічного періоду 2009 р.), обсяг імпорту – 107,3 млрд. євро або 149,1 млрд. дол. США (зростання на рівні 21,1 % у порівнянні до аналогічного показника 2009 р.). Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі склало 9,9 млрд. євро або 14,7 млрд. дол. США [9].

За результатами 10 місяців 2010 року головним торговельним партнером Польщі залишається Німеччина, на яку припадає 26,11% польського експорту та 21,79 % польського імпорту. Серед країн колишнього Радянського Союзу головним торговельним партнером Польщі залишається Росія, на яку припадає 4,22% польського експорту та 10,21% польського імпорту. Україна займає друге місце серед країн колишнього Радянського Союзу. На Україну припадає 2,53% польського експорту та 1,01 % польського імпорту. Беручи до уваги відсоткову частку торгівельних партнерів Республіки Польща, найбільшими партнерами РП у розрізі експорту та імпорту продукції й надалі залишатиметься Німеччина, інші країни Європейського Союзу, а також Росія [9].

1.6 Аналіз зовнішньоекономічних та торговельних відносин Польщі з Україною

За даними Держкомстату України, за січень-вересень 2010 р. обсяги зовнішньої торгівлі товарами України з Республікою Польща зросли на 35,4 % від рівня аналогічного періоду минулого року і склали 3 175,6 млн. дол. США.

Рівень українського експорту до РП за січень-вересень 2010 р. становить 1 209,5 млн. дол. США та у порівнянні з показником аналогічного періоду минулого року збільшився на 50,3 %.

Рівень польського імпорту до України за січень-вересень 2010 р. становить 1 966,1 млн. дол. США та у порівнянні з показником аналогічного періоду 2009 р. збільшився на 27,6 %.

Від’ємне для України сальдо торговельного балансу у звітному періоді склало - 756,6 млн. дол. США.

Обсяги зовнішньої торгівлі послугами України з Республікою Польща за результатами дев’яти місяців 2010 р. збільшились на 3,2% від рівня аналогічного періоду минулого року і склали 154,4 млн. дол. США. Рівень українського експорту послуг до РП за результатами дев’яти місяців 2010 р. становив 64,1 млн. дол. США, а рівень польського імпорту послуг до України – 90,3 млн. дол. США.

Таблиця 1.3. -Торгівля товарами та послугами між Україною та РП (дані Держкомстат України) [11]

Рік	Обсяги, млн. дол. США
	Імпорт в Україну	Експорт в РП	Взаємні обсяги торгівлі товарами і послугами
2003	849,0	794,0	1643,0
2004	1034,0	1022,0	2056,0
2005	1 482,9	1 072,2	2 555,1
2006	2 206,0	1 425,3	3 631,3
2007	3 066,8	1 741,4	4 808,2
2008	4 508,5	2 490,1	6 998,6
2009	2 284,8	1 295,6	3 580,7
I-IX 2010	2 056,4	1 273,6	3 330,0

За даними Міністерства економіки РП [11], за результатами січня-жовтня 2010 р. обсяги зовнішньої торгівлі товарами України з Республікою Польща склали 3 553,1 євро (4 938,8 млн.дол.США).

Обсяги українського експорту до РП склали 1 083,7 євро (1 506,3 млн.дол.США) та збільшились на 67,2% у порівнянні до аналогічного періоду минулого року.

Обсяги польського імпорту в Україну склали 2 469,4 євро (3 432,4 млн.дол.США) та збільшились на 22,0% по відношенню до аналогічного періоду 2009 року.

Від’ємне для України сальдо торговельного балансу склало 1 385,6 євро (1 926,1 млн. дол. США).