Обґрунтування доцільності зовнішньоекономічної операції

2. Обґрунтування доцільності зовнішньоекономічної операції

  2.1 Складання плану проведення експортної (імпортної) операції

Для складання плану проведення експортної операції необхідно визначити, які дії буде виконувати ВАТ МК “Азовсталь” в цілому.

Проведення експортної операції є складним процесом, який вимагає певних знань та кваліфікації широкого кола залучених до цього фахівців. Реалізація угод здійснюється в декілька етапів, на яких вирішуються певні завдання та виконуються відповідні формальності, пов'язані з оформленням та обробкою документації, необхідної для забезпечення виконання угоди.

Проектуючи проведення зовнішньоекономічної операції, передбачаються такі етапи (табл. 2.1.).

Таблиця 2.1 - Планування етапів проведення експортної операції між ВАТ МК “Азовсталь” і Протект Корп

Етап	Опис
Маркетингове дослідження ринку	Під час маркетингового дослідження ринку ВАТ МК “Азовсталь” вивчається кон'юнктура ринку металопродукції в Польщі. Аналіз кон’юнктури ринку має на меті виявити попит на чорний метал, який ВАТ МК “Азовсталь” збирається експортувати на цей ринок
Вибір форм та методів роботи на зовнішньому ринку	Вивчають такі питання, як торгово-політичні умови роботи з погляду можливості створення у країні збуту власних представництв, змішаних фірм, торгових посередників; наявність вільних (спеціальних) економічних зон, а також нетарифні бар'єри, такі, як заборона імпорту, контингентування, ліміти цін, ліцензування, необхідність зустрічних закупівель (особливо у слабкорозвинутих країнах), спеціальні вимоги сертифікації, вимоги стандартів. Виходячи з цих обставин приймається рішення про експорт; участь країни у міжнародних картельних або товарних угодах щодо певного товару; транспортні умови; умови платежу та кредиту; рівень розвитку суміжних галузей металургії економіки Польщі з метою визначення перспектив розвитку виробничої та виробничо-збутової кооперації; правові питання, відображені у законах про страхування, законах, що регулюють правове становище та діяльність фірм, законах про охорону промислової власності, про патентування винаходів, про реєстрацію торгових знаків; способи розв'язання суперечок, що виникають при здійсненні зовнішньоторгових угод; існуючі в Польщі торгові звичаї.
Розробка організаційних та комерційних заходів	Організація системи збуту, участь у ярмарках та виставках, використання бірж та аукціонів; проведення рекламної кампанії стосовно розробленої системи збуту; проведення переговорів та підписання контрактів.
Проведення ринкової кампанії	Участь у виставках, ярмарках, салонах тощо; проведення рекламних конференцій.
Підготовка до укладання зовнішньоекономічного контракту	Направлення пропозиції (оферти); прийняття та підтвердження замовлення покупця; направлення покупцю пропозиції у відповідь на запит із зазначенням конкретних умов майбутнього контракту або з проформою контракту; участь у торгово-промислових виставках та ярмарках.
Укладання зовнішньоекономічного контракту	Підписання контракту партнерами
Організація контролю за виконанням зовнішньоекономічного контракту	Повідомлення іноземних покупців про готовність продукції до приймання, якщо це передбачено у контракті; укладання договорів про транспортування вантажів по території імпортуючої країни, договорів з національними монтажними фірмами, якщо такі роботи за умовами контрактів входять в зобов'язання експортерів.

В Польщі в останні роки проводилася реорганізація чорної металургії відповідно до спільної програми уряду країни й Еврокомісії. При цьому основні інвестиції були спрямовані на модернізацію і впровадження сучасного устаткування для виплавки і розливу сталі, введення в експлуатацію нових прокатних станів для виробництва листа і канатів, створення нових сервісних центрів і реалізацію проектів по захисту навколишнього середовища. У 2007р. прийняті в Польщі міри, такі як приватизація компаній, розширення виробничих потужностей, упровадження нових технологій, удосконалювання організації праці і збільшення його продуктивності дозволили підвищити конкурентноздатність польської продукції на світовому ринку.

У 2009 р. на металургійних підприємствах Польщі було вироблено 10,6 млн.т. стали (на 6% більше, ніж у 2008р.), з них нелегованої - 94%, легованої - 6%, у т.ч. корозіоностійкої - 0,06%. Конвертерним способом було виплавлено 58% сталі (6,2 млн.т., на 8% більше, ніж у 2008р.), а з використанням електродугових печей - 42% (4,4 млн.т., на 5% більше, ніж у 2008р.) [11].

Випуск листового прокату перевісив 8 млн.т. (на 4% більше, ніж у 2008р.), з них на смугу приходилося 39% (3,089 млн.т.). Виробництво сталевих труб склало 414 тис.т., холоднокатаного прокату - 401 тис. У групі холодної переробки в 2009р. у порівнянні з 2008р. було зафіксоване зниження випуску листової і стрічкової сталі на 3%, а також оцинкованого листа - на 14%. У результаті модернізації і розширення виробництва листової і стрічкової сталі з гальванічним покриттям було випущено на 56% більше, ніж у 2008р.

На внутрішній ринок країни в 2009р. було поставлено 12 млн.т. продукції чорної металургії (на 12% більше, ніж у 2008р.), з них на лист приходився 51% [11].

Польський імпорт чорних металів дозрів у 2009р. 8 млн.т. (на 24% більше, ніж у 2008р.), а експорт - 5 млн. (на 22% більше, ніж у 2008р.). При цьому в 2009р. у порівнянні з 2008р. зростання доходів підприємств галузі збільшився на 20%, а чистий прибуток - на 30%, а число зайнятих у металургійній промисловості зменшилося до 28 тис. (у 2008р. - 30 тис.).

Багато процесів на підприємствах чорної металургії цілком автоматизовані. Ведучим підприємством галузі є ArcelorMіttal Poland, що випускає 67% всієї виплавлюваної в країні сталі. До великих фірм відносяться також (доля в сумарному виробництві в країні,%) ІSD Huta (м. Ченстохова) - 7, Celsa Huta (м. Островець) - 8, CMC (м.Заверче) - 13, Zlomrex - 4.

У 2011-2013р. у Польщі очікується збільшення внутрішнього споживання продукції чорної металургії внаслідок розвитку автомобільної промисловості, а також росту попиту в будівельній галузі (створення нової транспортної інфраструктури, будівництво електростанцій, промислових і житлових споруджень).

2.2 Розробка організаційної структури підрозділу, що займатиметься проведенням зовнішньоекономічних операцій

Департамент ЗЕД АТ МК “Азовсталь” був створений у жовтні 1993 року для організації системи управління, спрямованого на вивчення й облік ринкового попиту, потреб і вимог конкретних споживачів до продукції для більш обґрунтованої науково-технічної і виробничо-збутової діяльності заводу, орієнтований на випуск конкурентноздатних видів продукції в заздалегідь встановлених обсягах.

Структурно департамент ЗЕД складається із секторів, які мають свої функціональні обов'язки.

На рис. 2.1. представлена структура департаменту ЗЕД .

Сектор контрактів (СК) здійснює прийом листів, факсів, пропозицій на укладення договорів, кодування, облік, оформлення контрактів, специфікацій, протоколів зміни ціни і переписування зі споживачами (замовниками).

Сектор валютного експорту (СВЕ). Його функціями є пошук замовників і продаж продукції в країнах ближнього і далекого зарубіжжя, рішення проблем, зв'язаних з відвантаженням готової продукції.

польща зовнішньоекономічний експорт

Рис. 2.1. Організаційна структура департаменту ЗЕД

Сектор організації збуту (СОЗ). У його функції входить пошук платоспроможних споживачів, пророблення бартерних угод, організація дилерської мережі, технологічні прогнози і дослідження галузевих тенденцій, розробка основних елементів стратегії маркетингу як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Сектор оформлення і контролю відвантаження (СО і КВ). Функції: оформлення документів на відвантаження (наказ, накладна, пропуск), декларування вантажів, забезпечення контейнерного відвантаження.

Сектор дослідження ринку, виставок і реклами. Його функції: аналіз і прогноз зміни ринку металопродукції; вивчення конкурентів, вивчення сфери використання продукції заводу; надання рекомендацій; робота з організації усіх видів реклами; організація участі у виставках і ярмарках.

Така структура покликана служити основної стратегії: реалізувати вироблену підприємством продукцію на зарубіжних ринках.

В штаті департаменту ЗЕД працює 22 особи.

За ознакою взаємодії секторів департамент ЗЕД має дивізіональний тип структури управління.

Дивізіональна структура має переваги й недоліки.

Переваги:

- швидка пристосовуваність до змін у зовнішньому середовищі;

- децентралізація управління: кожний дивізіон здійснює весь цикл господарської та управлінської діяльності;

- зменшення мережі комунікацій, прискорення прийняття рішення, краща координація;

- націленість на якнайшвидше досягнення кінцевого результату.

Недоліки:

-  дублювання функцій управління в кожному відділі;

-  зростання витрат на управління;

- можливості диверсифікації виробництва ведуть до утворення конгломератів, у яких дуже важко здійснювати єдину загальну стратегію;

- тенденції до повної незалежності в дивізіонах можуть розвалити організацію.

2.3 Розробка системи мотивації (стимулювання) персоналу, який займатиметься зовнішньоекономічними операціями

Здійснення зовнішньоекономічної діяльності, випуск продукції, яка була б конкурентоспроможною на зарубіжних ринках, залежить не лише від технічного оснащення виробництва, наявності новітніх технологій, дотримання світових стандартів якості продукції, маркетингових досліджень ринкового середовища та послідовного впровадження ефективних механізмів просування товарів на зарубіжні ринки, а й від мотивації працівників департаменту зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Мотивація працівників - це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, що спонукають до діяльності, задають межі і форми діяльності і спря мовують цю діяльність на досягнення певних цілей [7, с. 259].

Основна мета мотивації працівників департаменту ЗЕД – це отримання максимальної віддачі від використання трудових ресурсів, що дає змогу підвищити загальну результативність і прибутковість діяльності підприємства, як на зовнішньому ринку та і підприємства в загалом.

З’ясовуючи сутність і природу мотивації, маємо усвідомлювати, що йдеться перед усім про процес, який відбувається в самій людині і спрямовує її поведінку в конкретне русло, спонукає її поводитись у конкретній ситуації в певний спосіб.

Мотивація працівників департаменту ЗЕД відіграє важливу роль у роботі підприємства і дає можливість підприємству:

- не втратити потенційний прибутку;

- скоротить плинність кадрів;

- ефективно управляти людськими кадрами;

- підвищить якість виконання роботи;

- забезпечить максимальну віддачу від працівників.

Для того, щоб організувати персонал департаменту ЗЕД необхідна ефективна система мотивації, тобто створення підприємством у працівників стимулів до праці і заохочення їх працювати з повною віддачею для досягнення особистих і підприємницьких цілей.

Для забезпечення більш ефективної роботи працівників департаменту ЗЕД необхідно застосовувати такі види мотивації, як матеріальну, трудову і статусну.

Матеріальна мотивація — це прагнення достатку, певного рівня добробуту, певного матеріального стандарту життя.

Матеріальна мотивація трудової діяльності підприємства в свою чергу, поділяється на такі чинники а) рівня заробітної плати та її динаміки; б) наявності прямої залежності рівня заробітної плати від кількості, якості результатів праці; в) диференціації заробітної плати на підприємстві та в суспільстві загалом; г) структури особистого доходу; д) матеріального забезпечення наявних грошових доходів тощо. Матеріальні мотиви, безумовно, відіграють важливу роль у визначенні трудової поведінки працівників департаменту ЗЕД.

Сучасна практика господарювання свідчить, що роль нематеріальних мотивів і стимулів постійно зростає. На поведінку людей у процесі діяльності все більше впливає трудова мотивація, яка породжується самою роботою, тобто її змістом, умовами, організацією трудового процесу, режимом праці тощо.

Безперечно, кожна людина має потребу у змістовній, цікавій, корисній роботі, пристойних умовах праці. Кваліфіковані працівники департаменту ЗЕД відчувають самоповагу, самоствердження, коли результати їх роботи оцінюються високо як ним самим, так і суспільством. У цілому трудова мотивація пов'язана, з одного боку, зі змістовністю, корисністю самої праці, а з іншого — із самовираженням, самореалізацією працівника департаменту ЗЕД.

Статусна мотивація є внутрішньою рушійною силою поведінки, пов'язаною з прагненням людини зайняти вищу посаду, виконувати складнішу, відповідальнішу роботу, працювати у сфері діяльності підприємства яка вважається престижною, суспільно значущою. Проте є й інший бік статусної мотивації, оскільки статус людини визначається не тільки її місцем у штатному розписі. Людині властиве прагнення до лідерства у колективі, до якомога вищого неофіційного статусу. Тому “підтекст” статусної мотивації часто пов'язаний із прагненням людини бути визнаним фахівцем своєї справи, неофіційним лідером, користуватися авторитетом [7, c. 284].

Тому, для того, щоб покращити роботу департаменту зовнішньоекономічної діяльності, керівникам необхідно застосовувати всі вище зазначені види мотивації, дані види мотивації заохочують працівників департаменту ЗЕД до кращої роботи всього підприємства.

Таким, чином, мотивація праці є одним із вирішальних чинників успіху в управлінні підприємством, що займається зовнішньоекономічною діяльністю. Керівники підприємства повинні завжди дбати про своїх працівників і мотивувати їх до праці. Для цього необхідно формувати в кожного працівника департаменту ЗЕД почуття власника, залучати людей до праці згідно з їхніми здібностями. Треба забезпечити такі умови, за яких працівник буде прагнути безперервно розвивати свої здібності та реалізувати їх на практиці. Використання цих мотивів призведе до покращення роботи підприємства, як на зовнішньому ринку так і а внутрішньому, що підвищить ефективність роботи підприємства в цілому і призведе до здійснення головної мети підприємства – результативність роботи та прибутковість діяльності підприємства, яке займається ЗЕД.

2.4 Складання кошторису витрат на проведення зовнішньоекономічної операції

Розглянемо методику складання кошторису витрат експортного контракту поставки 1000 т канату стального (діаметр 29 мм) за наступних умов:

- вартість одиниці товару, включаючи пакування (т) – 2340 дол. (18 720 грн.);

- виробничі витрати – 14 400 грн.;

- доставка в порт відправлення – 500 грн.;

- вартість вантажно-розвантажувальних робіт із доставкою товару вздовж борту судна – 100 грн.;

- вартість доставки на борт судна – 150 грн.;

- фрахт до порту призначення – 150 грн.;

- доставка на склад покупця – 50 грн.;

- страхування вантажу – 50 грн.

Митні збори становлять 0,2% від митної вартості товару, мито – 10%, ПДВ – 0%.

Кошторис складається за базовими умовами постачання за контрактом на CIF („вартість, страхування і фрахт”). За цією умовою зобов’язання продавця доповнюються страхуванням морських ризиків та оплатою послуг з транспортування товару, а також доставку вантажу на борт судна та на склад покупця.

Розраховуємо витрати експортера, до яких належать:

- доставка в порт відправлення:

- вантажно-розвантажувальні робіти із доставкою товару вздовж борту судна

- оплата витрат, пов’язаних з митними формальностями, а також усіх митних зборів, податків під час експорту (митні збори 0,2% від митної вартості товару плюс мито 10% від митної вартості товару).

- доставка на борт судна:

- оплата страховки:

- фрахт до порту призначення

- доставка на склад покупця

Загалом витрати експортера збільшилися :

Таким чином, витрати експортера (МК “Азовсталь”) складають 17 370 640 грн.

2.5 Визначення прибутковості, ефективності, доцільності проведення зовнішньоекономічної операції. Розробка пропозицій щодо підвищення ефективності операції

Обчислюємо економічний ефект експортної операції:

Економічна ефективність експорту:

Розрахуємо економічний ефект за базових умов постачання FOB („порт відвантаження”). За цією умовою зобов’язання продавця з поставки вважаються виконаними, якщо товар переданий через поручні судна у вказаному порту відвантаження. З цього моменту всі витрати і ризики загибелі чи пошкодження товару повинен нести покупець.

Умова FOB потребує, щоб продавець очистив товар від мита для експорту.

Розраховуємо витрати експортера, до яких належать:

- доставка в порт відправлення:

- вантажно-розвантажувальні робіти із доставкою товару вздовж борту судна

- оплата витрат, пов’язаних з митними формальностями, а також усіх митних зборів, податків під час експорту (митні збори 0,2% від митної вартості товару плюс мито 10% від митної вартості товару).

Загалом витрати експортера, включаючи виробничі витрати:

Обчислюємо економічний ефект експортної операції:

Економічна ефективність експорту:

Таким чином, перехід до умов постачання FOB („порт відвантаження”) суттєво збільшує ефективність даного зовнішньоторговельного контракту з 0,07 до 0.14. При цьому витрати МК «Азовсталь» як експортера становлять 16370640 грн. (на 1 000 000 грн. менше, чим при умовах постачання CIF).

Отже, МК «Азовсталь» може побудувати таку цінову політику, яка б врахувала зниження транспортно-заготівельних витрат і витрат в результаті зміни умов постачання. В результаті проведених заходів можна знизити ціну продукції заводу. Це приведе до підвищення конкурентоспроможності продукції.

  2.6 Розробка проекту договору (контракту) із зовнішньоторговельним партнером–суб’єктом підприємницької діяльності

Проект договору (контракту) із зовнішньоторговельним партнером–суб’єктом підприємницької діяльності (надалі – зовнішньоекономічного договору (контракту) з іноземним партнером) розробляється у відповідності з положенням “Про типову форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)”, затвердженим наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001р., № 20.

Положенням рекомендована така структура зовнішньоекономічного договору (контракту):

а) суттєві умови:

–  назва, номер договору (контракту), дата і місце його укладення;

–  преамбула;

–  предмет договору (контракту);

–  кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг);

–  базисні умови постачання товарів (приймання-здавання виконаних робіт чи послуг);

–  ціна і загальна вартість договору;

–  умови платежів;

–  умови здавання (приймання) товарів (робіт, послуг);

–  упаковка та маркіровка;

–  форс-мажорні обставини;

–  санкції та рекламації;

–  урегулювання заперечень у судовому порядку;

–  місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.

б) додаткові умови:

–  страхування;

–  гарантія якості товарів;

–  залучення субвиконавців (субпідрядників) договору, агентів, перевізників;

–  визначення норм навантаження (розвантаження);

–  передача технічної документації на товар;

–  збереження торгових марок;

–  порядок сплати податків, мита, митних зборів;

–  кількість підписаних примірників договору (контракту);

–  порядок внесення змін та доповнень у договір (контракт);

–  інші застереження.

Проект контракту на поставку канатів стальних (діаметр 29 мм) між МК “Азовсталь” і Протект Корп. (Республіка Польща) наведений у додатку А.

Висновки

 

В курсовій роботі надана економічна та політична характеристика Польщі як стратегічного партнера України. Польща займає 9 місце в Європі за площею і 8 зі кількістю населення, є сусідом України. Не зважаючи на дострокову зміну урядів, Польща із країни, яка зупинилася у своєму розвитку десь посередині між країною колишнього соціалістичного табору і країною європейського зразка, переступила межу невизначеності і вступила у фазу остаточної європеїзації. Польська економіка з показником росту ВВП 1,7 % у 2009 р. порівняно з 2008 р. розвивається (у 2008 році – 5%, в Україні (2009) – -14,8%) на відміну від інших країн єврозони, які вступили в ЄС разом зі Польщею. У 1999 році Польща приєдналися до військово-політичного блоку НАТО та у 2004 році приєдналася до Європейського Союзу. Головним торговельним партнером Польщі є Німеччина, на яку припадає 26,21% польського експорту та 22,45% польського імпорту. На Україну припадає 2,53% польського експорту та 1,01 % польського імпорту.

Основними факторами, що обумовили зменшення двостороннього зовнішньоторговельного обороту між Польщею та Україною в 2009 році, стали наслідки світової фінансової кризи, падіння попиту на продукцію металургійного комплексу та хімічної промисловості, несприятлива цінова кон’юнктура, пов’язана з коливаннями курсів злотого та гривні.

В курсовій роботі надається пропозиція експортувати з України в Польщу чорний метал. Дана продукція займає 1-е місце у статтях експорту України в Польщу (273,6 млн. долл. – у 2009 році, 847,2 млн. долл. – у 2008 році). Зовнішньоторговельні партнери – ВАТ “МК” Азовсталь (Україна) та Протект Корп. (Польща).

Мотивація праці є одним із вирішальних чинників успіху в управлінні підприємством, що займається зовнішньоекономічною діяльністю. Керівники підприємства повинні завжди дбати про своїх працівників і мотивувати їх до праці. Для цього необхідно формувати в кожного працівника департаменту ЗЕД почуття власника, залучати людей до праці згідно з їхніми здібностями.

Перехід до умов постачання FOB („порт відвантаження”) суттєво збільшує ефективність даного зовнішньоторговельного контракту з 0,07 до 0.14. При цьому витрати МК «Азовсталь» як експортера становлять 16370640 грн. (на 1 000 000 грн. менше, чим при умовах постачання CIF). МК «Азовсталь» може побудувати таку цінову політику, яка б врахувала зниження транспортно-заготівельних витрат і витрат в результаті зміни умов постачання. В результаті проведених заходів можна знизити ціну продукції заводу. Це приведе до підвищення конкурентоспроможності продукції.

Як узагальнюючий етап, в курсовій роботі розроблений зовнішньоторговельний контракт між МК “Азовсталь” і Протект Корп. (Республіка Польща) на продаж 1000 тонн сталевого канату 29 мм за ціною 2340 долл. США за тонну.

Список використаних джерел

1.  Внешнеэкономическая деятельность предприятия: Учебник для вузов / В.В.Боков, А.В.Буренина, Т.А.Воронова и др. – М.: Международные отношения, 2001. – 544 с.

2.  Грабовський А. В інтересах української економіки є стабільність і передбачуваність політичної ситуації [електронний ресурс] – режим доступу: http://ukrslovo.org.ua/

3.  Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник / Наук.ред.В.Яцура, Д.Олесневич. – Львів: Бак, 2001. – 624 с.

4.  Державний комітет статистики України [електронний ресурс] – режим доступу: http://ukrstat.gov.ua

5.  Жаліло Я.А. Регулювання ринкової економіки: сучасний досвід розвинених країн. – К.: НІСД, 2008. – 86 с.

6.  Козик В.В. Зовнішньоекономічні операції і контракти / В.В.Козик, Л.А.Панкова, Я.С.Карп’як, О.Ю.Григор’єв, А.О.Босак: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 608 с.

7.  Международный менеджмент: Учебник для вузов / Под ред. С.Э.Пивоварова, Д.И.Баркана, Л.С.Тарасевича, А.И.Майзеля. – СПб: Издательство «Питер», 2000. – 624 с.

8.  Назаренко В.М., Назаренко К.С. Транспортное обеспечение внешнеэкономической деятельности. – М.: Центр экономики и маркетинга, 2000. – 512 с.

9.  Огляд економіки Польщі: Лютий 2010 [електронний ресурс] – режим доступу: www.razumkov.org.ua/

10.  Основи митної справи в Україні: Навч. посіб. / За ред. П.В. Пашка. – К.: “Знання”, 2004. – 732 с.

11.  Офіційний Веб-сайтМіністерства економіки Польщі [електронний ресурс] – режим доступу: http://www.mi.gov.pl.

12.  Польща - єдина країна ЄС, яка у 2009 році продемонструвала економічне зростання [електронний ресурс] – режим доступу: http://www.wz.lviv.ua/

13.  Польща має економічний імунітет [електронний ресурс] – режим доступу: http://ukrzurnal.eu/ukr.archive.html/702/

14.  Робинс Стивен П., Коултер Мери. Менеджмент. 6-е изд.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2004. – 880 с.

15.  Соскін О. Польський досвід у сфері реформування держави і побудови розвинутих місцевих органів самоврядування // Економічний часопис – ХХІ. – 2007. – №1-2.

16.  Соціально-економічний та політичний розвиток Польщі за президентства Леха Качинського [електронний ресурс] – режим доступу: http://www.mfa.gov.ua/poland/ua/31252. html/

17.  Центральний комітет статистики Польщі [електронний ресурс] – режим доступу: http://www.stat.gov.pl.

18.  Чеботар С.І. Польський досвід роздержавлення власності та можливості його застосування в Україні // Регіональна економіка. – 2008. – №3. – C.165-168.

19.  Экономика Польши [електронний ресурс] – режим доступу: http://iformatsiya.ru/78-polsha-yekonomika-demografiya-territoriya-vvp.html

20.  The World Bank [електронний ресурс] – режим доступу: http://worldbank.org

21.  The World Economic Forum [електронний ресурс] – режим доступу: http://www.weforum.org

Додаток А

Контракт № 112-091

г. Мариуполь Украина “9” марта 2010 г.

ПОСТАВЩИК: ОАО МК «Азовсталь», (Украина), в лице Генерального директора, Бродник В.А, действующего на основании Устава, с одной стороны, и

ПОКУПАТЕЛЬ: «Протект Корп.», (Республика Польша), в лице Директора Косинцкого Р.В., действующей на основании учредительных документов, с другой стороны, заключили настоящий контракт о нижеследующем:

1. Предмет контракта

1.1. Поставщик поставляет, а покупатель покупает стальной канат диаметром 29 мм, согласно спецификации, которая является неотъемлемой частью данного контракта, именуемую в дальнейшем - «Товар».

1.2. Качество Товара должно соответствовать техническим условиям, быть не ниже среднего качества на аналогичные «Товары» в стране Продавца.

3. Цена и общая сумма настоящего контракта

3.1. Цены на Товар устанавливаются в долларах США.

3.2. Общая цена Контракта составляет 2 340 000 долларов США.

3.3. В стоимость Товара включается упаковка и маркировка.

4. Упаковка и маркировка

4.1. Упаковка поставляемого Товара должна обеспечивать сохранность Товара во время транспортировки и разгрузки при условии надлежащего обращения.

4.2. Каждое товарное место должно иметь маркировку:

наименование Товара;

наименование грузополучателя;

номер Контракта;

номер места;

вес брутто и нетто.

5. Условия поставки

5.1. Товар, указанный в п. 1.1. настоящего Контракта поставляется на условиях CIF (ИНКОТЕРМС, 2000).

5.2. Получатель: ________________________

5.3. Тара: Ящик из деревоплиты

5.4. Пункт отгрузки: г.Одесса, Украина.

5.5. Вид транспорта: морской, железнодорожный.

5.6. Допускается частичная поставка Товара.

5.7. Датой поставки считается дата отметки пограничной станции страны Поставщика на накладной поставщика.

6. Порядок отгрузки

6.1. Товар отгружается в адрес грузополучателя в соответствии с пунктом поставки, указанным в п. 5.2 настоящего Контракта.

6.2. Поставщик обязан обеспечить отправку Товара вместе со следующими документами:

инвойс – 2 экз.;

упаковочный лист – 2 экз.;

7. Прием Товара

7.1. Товар считается доставленным Поставщиком и принятым Покупателем:

по количеству (объему) – согласно упаковочным листам; по количеству мест и массе – согласно CMR.

8. Условия оплаты

8.1. Оплата Товара по настоящему Контракту осуществляется Покупателем в течении 45 календарных дней с даты поставки Товара.

8.2. Валюта Контракта – доллар США.

9. Претензии и штрафные санкции

9.1. Претензии относительно качества и количества Товара могут быть предъявлены в течение месяца с момента получения Товара, если его качество и количество не соответствует указанному в настоящем Контракте.

9.2. Штрафные санкции применяются за каждый день просрочки оплаты в размере 0,05% от просроченной суммы.

10. Форс Мажор

10.1. В случае, если какая либо из Сторон не может выполнять, в целом или частично, свои обязательства в соответствии с настоящим Контрактом, по причинам: пожара, стихийных бедствий, войны, военных операций различного рода, блокад, запрета экспорт/импорт, сроки исполнения сторонами контрактных обязательств должны быть продлены соответственно на период действия этих обстоятельств.

Если вышеперечисленные непредвиденные обстоятельства длятся более месяца, каждая Сторона имеет право отказаться от дальнейшего выполнения обязательств по Контракту, и ни одна из Сторон не имеет право на возмещение другой Стороной ущерба любого характера. Сторона, для которой исполнение обязательств по Контракту стало невозможным, обязана в письменной форме известить другую Сторону о начале действия и прекращении вышеуказанных обстоятельств не позже, чем через 5 дней от их начала.

Сертификаты, соответственно выданные Торговой палатой в стране Покупателя или Продавца по принадлежности, являются достаточным доказательством существования вышеуказанных непредвиденных обстоятельств.

11. Порядок разрешения споров

11.1. Все споры и разногласия, которые могут возникнуть из настоящего Контракта или в связи с этим Контрактом, должны быть разрешены соглашением сторон и, если стороны не придут к таковому соглашению, споры передаются на разрешение в Международный коммерческий арбитражный суд при Торгово-промышленной палате Польши в г. Варшава, решения которого окончательны и обязательны для обеих из сторон.

12. Срок действия Контракта

12.1. Настоящий Контракт вступает в силу с момента подписания его Сторонами и действует до “21” мая 2010г.

13. Другие условия.

13.1. Все изменения и дополнения к настоящему Контракту имеют одинаковую юридическую силу, если они совершены в письменной форме и подписаны представителями Сторон.

13.2. Настоящий Контракт составлен в двух экземплярах по одному для каждой из Сторон, на русском, польских и английском языках и имеют одинаковую юридическую силу.

13.3. Ни одна из Сторон не имеет передавать свои права по настоящему Контракту третьей Стороне без письменного на то согласия другой Стороны.

14. Юридические адреса и банковские реквизиты Сторон

Продавец: Адрес: Реквизиты A/c Bank: Bank a/c S.W.I.F.T.: Intermediary Bank: S.W.I.F.T.:

Покупатель: Адрес: Реквизиты A/c Bank: Bank a/c S.W.I.F.T.: Intermediary Bank: S.W.I.F.T.: