Форми та методи здійснення митного контролю

3. Форми та методи здійснення митного контролю

 

3.1 Права та обов’язки учасників митного контролю

На відміну від організації митного контролю здійснення митного контролю — це практична реалізація посадовими особами митних органів контрольних повноважень за допомогою форм і методів, передбачених митним законодавством, з метою забезпечення дотримання суб'єктами переміщення встановлених митних правил, за результатами якої приймається рішення про закінчення митного оформлення.

 При проходженні митного контролю громадяни мають право:

а) бути присутніми під час огляду предметів, що їм належать;

б) своєчасно і повно ознайомлюватись з офіційними текста ми законів, інших правових актів, які стосуються митної справи;

в) залишати в митниці на збереження валюту, цінності, речі, предмети, що не пропускаються через кордон митницею.

При проходженні митного контролю громадяни зобов'язані: виконувати законні вимоги службових осіб митних органів; подавати митниці для проведення митного контролю декларацію та інші документи, передбачені чинним законодавством; самостійно на вимогу митника розпаковувати та запаковувати речі, предмети, які підлягають митному контролю, відкривати багаж, ручну поклажу, місткості та інші місця [7ст.4]

При здійсненні митного контролю посадові особи митних органів мають право:

- доступу на будь-яку територію чи в приміщення, де знаходяться предмети, що підлягають митному контролю;

- перевіряти відомості, заявлені громадянами в митних деклараціях та інших документах, що необхідні для митного контролю;

- використовувати технічні та спеціальні засоби, безпечні для життя та здоров'я громадян, тварин і рослин, а також залучати спеціалістів та експертів для участі в здійсненні митного контролю;

- зупиняти в зонах митного контролю осіб, якщо є підстави вважати, що вони мають при собі або в несупроводжуваному багажі предмети, що підлягають обов'язковому декларуванню, оподаткуванню, чи належать до предметів, переміщення яких заборонено або обмежено;

- здійснювати огляд та переогляд речей з розпакуванням місць багажу;

- не пропускати через митний кордон предмети, валюту, цінності, переміщення яких заборонено або якщо воно повинно супроводжуватись поданням законодавчо встановлених спеціальних дозвільних документів;

- готувати матеріали для вирішення судом питання щодо вилучення без повернення та відшкодування вартості предметів,

- заборонених згідно з законодавством до переміщення через митний кордон, на тій підставі, що вони можуть завдавати шкоди незалежності, економічним та політичним інтересам, суверенності, самостійності держави, становити загрозу життю, здоров'ю населення та навколишньому середовищу;

- оцінювати вартість предметів, що підлягають митному обкладенню;

- приймати від громадян кошти для сплати податків, митних зборів, ПДВ, акцизного збору;

- при виявленні предметів контрабанди чи порушення митних правил вилучати предмети, за необхідності разом з тайниками, складати протокол про порушення з метою притягнення до відповідальності і забезпечення стягнення штрафу;

- у виняткових випадках проводити особистий догляд;

- опитувати громадян в зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків щодо проведення митного контролю;

- затримувати громадян, що вчинили порушення митних правил, на термін до 3-х годин з моменту закінчення митного контролю, для осіб в нетверезому стані — з моменту витверезіння.

При виконанні службових обов'язків працівники митниці зобов'язані:

— дотримуватись чинного законодавства з метою забезпечення прав і законних інтересів громадян, не припускати дій, що принижують їх честь та гідність чи завдають їм неправомірної шкоди;

— у разі відмови пропустити через митний кордон України предмети, валюту чи цінності надавати зацікавленим особам вичерпні роз'яснення щодо вимог чинного митного законодавства, порядку оформлення, виконання яких забезпечить можливість такого пропуску;

— інформувати у встановленому порядку громадян про митні правила, що діють на території України;

— доповідати про всі факти виявлення прихованих від митного контролю товарів та предметів.

 

3.2 Форми митного контролю

Митний контроль проводиться у формах, визначених ст. 41 МК, а саме:

1) перевірка документів і відомостей, необхідних для митного контролю;

2) митний огляд (огляд та переогляд товарів і транспортних засобів, особистий огляд);

3) облік товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

4) усне опитування громадян і посадових осіб підприємств;

5) перевірка системи звітності й обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності,

 достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;

6) огляд територій і приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом;

7) в інших формах, передбачених МК та іншими законами України з питань митної справи.

Залежно від конкретних об'єктів і суб'єктів контролю і його цілей зазначені форми виявляються по-різному. Але в усіх випадках загальним правилом митного контролю є неприпустимість заподіяння неправомірної шкоди особам, їхнім товарам і транспортним засобам [11.ст4]

Перевірка документів і відомостей, необхідних для митного контролю. Митний контроль здійснюється шляхом перевірки документів і відомостей, необхідних для митних цілей. Цілі при митному контролі визначаються за тими документами та відомостями, що надає особа, яка переміщує товар чи транспортний засіб через митний кордон.

Відповідно до ч.2 ст. 45 М К перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, порядок їх подання визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу. На виконання даної норми Кабінет Міністрів України постановою від 1 лютого 2006 р. № 80 «Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України» встановив, по-перше, перелік документів, обов'язкових для подання (митна декларація, товарно-транспортний документ на перевезення (залізнична накладна (УМВС (СМГС), ЦІМ (СІМ)), авіаційна накладна (Air Waybill), коносамент (Bill of Lading) тощо, зовнішньоекономічний договір, рахунок (Invoice) або інший документ, який визначає вартість товару; по-друге, визначив перелік документів, необхідність подання яких визначається нормативно-правовими актами Держмитслужби з урахуванням мети переміщення, виду транспорту, характеру товару, способів розрахунку та інших факторів, що впливають на митні процедури.

За своїм призначенням документи, необхідні для митних цілей, можуть бути віднесені до таких груп — це транспортні документи, торгові документи, митні документи й інші документи.

До транспортних документів належать ті, за якими товари переміщуються через митний кордон під час перевезення залізничним, автомобільним, водним і повітряним транспортом — накладні, коносаменти (для залізничного транспорту також дорожні відомості, вагонні аркуші, передатні відомості, багажні квитанції), інші. До торгових документів належать: контракти, рахунки-фактури, специфікації, інвойси, пакувальні документи, що складаються постачальниками товарів.

Наприклад, при пропуску осіб, особисті речі яких звільняються від митного огляду, митний контроль закінчується перевіркою документів, на підставі яких надано пільгу.

До митних відносять документи, видані й засвідчені в належному порядку посадовими особами митних органів. До інших документів належать: сертифікати відповідності якості, карантинні, дозвільні документи інших органів, якими повинні супроводжуватися деякі товари; військові перепустки; установчі документи, що дають право юридичним і фізичним особам здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, і їм подібні документи.

Особи, що переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон або особи, які здійснюють діяльність, контроль за якою покладено на митні органи (наприклад, митні перевізники), зобов'язані представляти митним органам документи і відомості, необхідні для митного контролю.

Усі чотири групи документів мають пряме відношення до здійснення митного контролю за переміщуваними через митний кордон товарами і транспортними засобами, усі вони мають уважно перевірятися посадовими особами митних органів, перш ніж буде прийняте рішення про випуск і використання товарів і транспортних засобів відповідно до змісту застосованого до них митного режиму.

Зазначені документи повинні містити відомості, що дозволяють ідентифікувати товари і транспортні засоби. Такими відомостями можуть бути: найменування одержувача товарів, найменування перевізника, короткі відомості про транспортний засіб (вид, назва, реєстраційний номер тощо) та інше. До відомостей також слід віднести узагальнену інформацію про комплектність товарів і їхню якість. Зазначені відомості необхідно подавати у випадку, якщо особа переміщує свій товар для здійснення зовнішньоекономічної діяльності в митних режимах, передбачених МК.

У деяких випадках, з метою дотримання законодавства, на деякі товари вимагається подання посадовій особі митного органу дозвільних документів. Подані документи повинні бути справжніми, мати достовірні відомості і правильно документально оформлені. Посадові особи митного органу, що прийняли документи, уважно перевіряють їх на підставі митного законодавства й інших нормативних актів. При цьому можуть бути застосовані спеціальні технічні засоби — технічні засоби митного контролю [20cт.4]

На підставі міжнародних угод за участю України деякі установи й організації країн далекого і ближнього зарубіжжя також мають право видавати дозвільні документи. Достовірність зазначених відомостей може перевірятися також шляхом запиту в будь-який інший правоохоронний орган, податковий чи інший контролюючий орган України.

Окрім перевірки документів, посадові особи митних органів зобов'язані перевіряти фактичний стан контрольованого об'єкта на місці.

Митний огляд. Метою митного огляду є контроль за належним обладнанням транспортного засобу, виявлення зовнішніх ознак наявності прихованих схованок, визначення способу здійснення огляду, цілісність засобів ідентифікації тощо. Огляд припускає перевірку, огляд зовнішнього вигляду вантажів, предметів, транспортних засобів без розкриття упакування, тари, без порушення цілісності товарів. Відповідно до ст. 55 МК з метою перевірки законності переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган має право на проведення огляду цих товарів і транспортних засобів.

Переогляд товарів і транспортних засобів провадиться за рішенням керівника митного органу або його заступника за наявності підстав вважати, що переміщуються товари через митний кордон України з порушенням норм МК та інших законів з питань митної справи [2 ст. 55 МК].

Огляд і переогляд здійснюються лише в присутності особи, яка переміщує товари і транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає їх під митним контролем. Положення небезспірне з огляду на можливість ситуації, коли немає змоги провести огляд у присутності суб'єкта переміщення. Розробниками МК пропозиція видалась слушною. Проте постає питання з понятими.

Процедурі огляду та переогляду переміщуваних через митний кордон України ручної поклажі й багажу присвячено ст. 56 МК.

Огляду та переогляду можуть бути піддані предмети, щодо яких є підстави вважати, що вони:

а) підлягають санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю;

б) підлягають обліку чи обкладенню митом;

в) заборонені чи обмежені для переміщення.

З метою припинення переміщення через територію України предметів, заборонених до транзиту, оглядові та переоглядові можуть підлягати речі громадян, які перетинають транзитом територію України або знаходяться в транзитній зоні міжнародного аеропорту. За загальним правилом огляд та переогляд речей громадянина здійснюється в присутності цього громадянина чи його уповноваженого представника, який діє на підставі належним чином оформленого доручення.

Проте за відсутності громадянина чи його уповноваженого представника огляд та переогляд речей здійснюється, якщо:

— є підстави припускати, що несупроводжуваний багаж містить у собі предмети, які становлять небезпеку для життя та здоров'я людей, тварин і рослин, а також довкілля;

— громадянин чи його уповноважений представник не з'являються протягом місяця з дня надходження несупроводжуваного багажу;

— товари пересилаються у міжнародних поштових відправленнях або міжнародних експрес-відправленнях;

— ручну поклажу й багаж залишено на території України з порушенням зобов'язань про їх транзит.

Огляд та переогляд речей за відсутності громадянина чи його уповноваженого представника здійснюються у присутності представників підприємства, що здійснює перевезення, пересилання таких речей або їх зберігання. За результатами проведення огляду або переогляду речей складається акт за формою, яку встановлює Державна митна служба України.

Митний огляд може бути обов'язковим, який встановлюється нормативними актами Держмитслужби, і таким, що здійснюється на розсуд посадової особи митного органу.

Митний огляд товарів і транспортних засобів здійснюється щодо товарів, які підлягають оподаткуванню; заявлених у товаросупровідних документах як різного виду безалкогольні напої, продукти харчування, тютюн, скло, взуття й інші товари, близькі за найменуванням до підакцизних товарів; щодо осіб, які раніше допустили порушення митної процедури внутрішнього транзиту; щодо товарів, які перевозяться власним транспортом фізичних осіб.

В інших випадках огляд здійснюється на підставі відомостей, що вказуються в товаросупровідних і транспортних документах, а також під час основного митного оформлення.

Митний огляд є адміністративною дією (видом адміністративно-попереджувальних заходів), яка полягає у фактичній перевірці товарів і транспортних засобів, з метою встановлення:

— законності їхнього переміщення через митний кордон;

— відповідності товарів, що перевіряються, даним, заявленим у митній декларації;

— відповідності товарів нормам, установленим відповідними регламентуючими переліками і списками;

— виявлення прихованих від митного контролю або перемішуваних без дозвільних документів предметів, а також предметів, що є контрабандою;

— визначення найменування і коду за класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності;

— визначення митної вартості, кількості і якості товарів та інших предметів.

Огляд здійснюється шляхом розкриття тари й упаковки товарів, встановлення їхнього найменування, підрахунку кількості, а при необхідності — і якості товару шляхом перевірки всіх місць, порожнин і конструктивних особливостей у транспортних засобах і предметах з метою виявлення схованок, у яких можуть бути заховані предмети контрабанди. Головний принцип здійснення огляду як форми митного контролю — принцип вибірковості. Під вибірковістю митного контролю слід розуміти визначення форм та обсягів митного контролю, достатніх для забезпечення дотримання митного законодавства, інших нормативно-правових актів, в тому числі міжнародних, контроль за яким покладено на митні органи України.

При здійсненні митного огляду митні органи застосовують такі методи його здійснення: ідентифікаційний огляд (зовнішня ідентифікація товару); огляд з перерахуванням кількості вантажних місць без їхнього розкриття, з розкриттям усіх вантажних місць; огляд з перерахуванням кількості предметів у вантажних місцях, з вимірами і визначенням характеристик товарів з (без) взяттям проб і зразків для експертизи; цілеспрямований огляд (з виявлення контрабанди); повторний митний огляд (до і після пропуску товарів) [24.ст6]

Результати митного огляду оформляються актом митного огляду, який має бути підписаний посадовою особою митного органу та присутньою особою (власником товару чи предметів або його представником).

Акт митного огляду складається у двох примірниках, один з яких передається декларанту чи іншій особі, що володіє повноваженнями щодо доглянутих товарів, а інший залишається в митному органі.

Відповідно до ст. 67 МК митному огляду не підлягає ручна поклажа та супроводжуваний багаж Президента України, Голови Верховної Ради, народних депутатів, прем'єр-міністра, першого віце-прем'єр-міністра, Голови та суддів Верховного Суду, Голови й суддів Конституційного Суду, міністра закордонних справ, Генерального прокурора та членів їхніх сімей, які прямують разом із ними.

При необхідності проведення досліджень (аналізу, експертизи) в процесі огляду вибірково можуть братися проби і зразки товарів. Порядком взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 р. № 1862, встановлюється процедура взяття проб і зразків, яка оформляється спеціальним актом відбору зразків (проб). Цей акт складається у 4-х примірниках, які підписуються посадовою особою митного органу, що взяла проби і зразки, представниками відправника (одержувача) та перевізника вантажу, спеціалістом лабораторії, якщо він бере участь у процедурі взяття проб і зразків, залученими до процедури понятими.

Один примірник акта додається до взятих проб і зразків, один передається представникові відправника (одержувача) вантажу, один — перевізникові, один залишається у справах митного органу.

Метою досліджень зразків товарів та інших предметів є встановлення їх виду та найменування при вирішенні питань класифікації товарів згідно з класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності.

При проведенні митного огляду можуть застосовуватися технічні засоби митного контролю, які безпечні для життя і здоров'я людей і не завдають шкоди товарам і транспортним засобам. Цілями застосування таких засобів контролю при митному огляді є:

— перевірка дійсності засобів митної індивідуалізації;

— пошук і виявлення потенційних предметів контрабанди;

— ідентифікація (індивідуалізація) матеріалів, виробів і речовин;

— виконання технологічних операцій при митному огляді. Необхідно зазначити, що Митним кодексом або законами України може бути передбачене звільнення від митного огляду. Так, наприклад, згідно з вимогами ст. 27 Закону України від 17 листопада 1992 р. «Про статус народного депутата України» не допускаються догляд, обшук, затримання, огляд особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення депутата.

Особистий огляд як виключна форма митного огляду. Виключною формою митного огляду є особистий огляд. Його застосування регламентоване ст. 264 КпАП, ст. 57 МК. Форми постанови про проведення та протоколу особистого огляду встановлені наказом Держмитслужби України від 21 квітня 2003 р. № 262.

Особистий огляд є виключною формою огляду. Йому може бути піддана будь-яка фізична особа незалежно від громадянства. Особистий огляд може бути проведений за наявності достатніх підстав вважати, що фізична особа, яка перетинає митний кордон України або яка знаходиться в транзитній зоні аеропорту, відкритого для міжнародного сполучення, чи в зоні митного контролю, приховує при собі і не видає товари, що є об'єктами порушення законодавства чи міжнародного договору, контроль за виконанням яких покладений на митні органи.

Такими підставами вважаються відповідні відомості, що містяться в заявах і повідомленнях осіб, у матеріалах, що надійшли від інших митних органів, а також безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу будь-яких ознак, які прямо чи непрямо вказують на те, що фізична особа приховує і не видає товари.

Рішення про проведення особистого огляду особи приймається начальником митного органу чи особою, яка його заміщує. Таке рішення оформляється письмовою постановою, а результати — окремим актом. У постанові зазначається конкретна посадова особа митного органу, якій доручено проведення особистого огляду.

Особистий огляд проводиться за участю понятих, а при необхідності — й фахівців (перекладача чи медичного працівника). Присутність при особистому огляді осіб, що не беруть участь у ньому і не мають до нього відношення, забороняється. Особи, що беруть участь в особистому огляді, повинні бути повнолітніми, і, за винятком медичного працівника, однієї статі з особою, що оглядається. Обстеження тіла особи, що оглядається, здійснюється тільки медичним працівником. Особистий огляд має проводитися в коректній формі, що виключає приниження особистої гідності і заподіяння неправомірної шкоди здоров'ю і майну особи, що оглядається, у межах, необхідних для виявлення прихованих фізичною особою при собі товарів [21.ст.7]

Шкода, заподіяна майну особи, що оглядається, неправомірними діями посадових осіб митних органів, які проводили особистий огляд, відшкодовується відповідно до чинного законодавства.

Особистий огляд проводиться в три етапи. Перший етап — підготовчий, він починається з моменту оголошення фізичній особі рішення начальника митного органу чи особи, що його заміщає, про проведення особистого огляду. Особі роз'яснюються його права й обов'язки в присутності понятих, а також пропонується добровільно видати товари, приховані від митного контролю.

Другий етап — основний, коли посадова особа митного органу повідомляє фізичній особі про початок безпосереднього особистого огляду, відбувається огляд речей, одягу і тіла фізичної особи, при необхідності їхнє дослідження.

 Спеціаліст, окрім медичного працівника, й перекладач не повинні бути присутніми у приміщенні, в якому проводиться особистий огляд, під час обстеження тіла особи, яка оглядається, а також у той час, коли особа знаходиться в натільній білизні або без одягу. Проведення фото-, кінозйомки і відеозапису в цей час у зазначеному приміщенні не допускаються.

Третій, завершальний етап особистого огляду, характеризується проведенням документального оформлення особистого огляду: складається протокол особистого огляду. Протокол підписують: посадова особа, що проводила особистий огляд, поняті, інші особи, що залучалися до проведення особистого огляду, фізична особа, щодо якої проводився особистий огляд.

У разі відмови оглянутої особи підписати протокол в ньому робиться відповідний запис про це, який засвідчується підписом понятих, що брали участь у проведенні особистого огляду, інспектора митниці і завіряється особистою номерною печаткою.

Навіть якщо особа, щодо якої проведено особистий огляд, відмовилася від підпису протоколу, третій примірник його передається такій особі, про що робиться відповідний запис у протоколі.

За результатами особистого огляду може бути порушена кримінальна справа чи справа про порушення митних правил. В такому випадку оригінал протоколу особистого огляду долучають до матеріалів справи (кримінальної або адміністративної), а копія залишається в митному органі. Протоколи особистого огляду реєструються у спеціальному журналі.

Повторний митний огляд. Митний контроль здійснюється не тільки в процесі митного оформлення, а й після пропуску товарів і транспортних засобів. Відповідно до вимог МК митний контроль може проводитися незалежно від факту пропуску товарів і транспортних засобів у будь-який час, якщо маються достатні підстави вважати, що є наявність порушення законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на митні органи.

Митні органи вправі перевіряти наявність товарів і транспортних засобів, проводити їхній повторний огляд, перевіряти ще раз відомості, зазначені в митній декларації, перевіряти комерційні документи й іншу інформацію, що стосується зовнішньоекономічної та наступної комерційної діяльності з даними товарами і транспортними засобами.

На практиці проводиться як плановий, так і позаплановий митний контроль. У плановому порядку, наприклад, здійснюється валютний контроль за надходженням валютної виручки.

При позаплановому контролі митні органи вправі перевіряти наявність товарів і транспортних засобів, проводити їхній

 повторний митний огляд, перевіряти ще раз відомості, зазначені в митній декларації, перевіряти документи, що мають відношення до даних товарів. Так, повторний митний огляд може проводитися в будь-який час з метою виявлення фактів недостовірного декларування товарів, що вже пройшли митне оформлення, ухилення від сплати митних платежів чи здійснення інших митних правопорушень.

Підставою для ухвалення рішення про проведення повторного митного огляду після випуску товарів і транспортних засобів можуть бути будь-які відомості про наявність порушення законодавства України чи міжнародного договору України, контроль за виконанням яких покладений на органи Державної митної служби [15.ст23]

Облік товарів і транспортних засобів. Формою митного контролю є також облік товарів і транспортних засобів у випадках:

— зберігання підприємствами товарів та інших предметів, увезених на митну територію України, під митним контролем;

— зберігання на митних ліцензійних складах;

— надходження товарів і продажу їх безмитними магазинами, ліквідації безмитних магазинів;

— використання конфіскованого митними органами України майна, валюти та цінностей, безхазяйного майна, товарів та інших предметів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання тощо.

Так, передання товарів на склад товарів та транспортних засобів для зберігання під митним контролем здійснюється у присутності посадової особи митного органу, уповноважених осіб підприємства та у відповідних випадках — власника складу. Факт такого передання обов'язково фіксується в акті.

Акт заповнюється у трьох примірниках: перший примірник залишається у справах митного органу; другий призначається для власника складу (у відповідних випадках); третій примірник призначається для підприємства (посередника).

Заява на ім'я начальника митного органу, акт та всі документи, що подаються в даному випадку (зовнішньоекономічний контракт, картка обліку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, товаросупровідні документи, договори та ін. ) перебувають на контролі в митному органі.

Власник митного ліцензійного складу також зобов'язаний вести облік (у тому числі, на окрему вимогу митного органу, автоматизований) і подавати митним органам звіт щодо товарів, які зберігаються на складі. Згідно з Положенням про порядок відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів, затвердженим наказом Держмитслужби України від 31 грудня 1996 р. № 592, при надходженні товарів на митний ліцензійний склад такі товари повинні бути задекларовані, а також зареєстровані власником складу в складських документах за формою, встановленою митницею.

В них, зокрема, зазначаються: дата, № ВМД, найменування вантажу, вага, кількість місць, номери транспортного засобу та товаросупровідного документа (накладної, СМR) та інші відомості. Для розміщення товарів у митному режимі митного складу власник митного ліцензійного складу незалежно від вартості декларованих товарів подає митному органу ВМД, заповнену в установленому законом порядку.

Спеціальний порядок обліку та звітності з метою впорядкування діяльності безмитних магазинів встановлено й для товарів, що надходять та реалізуються через магазини безмитної торгівлі ( постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003р. №1089 «Про затвердження Порядку відкриття і ліквідації магазинів безмитної торгівлі та правил Продажу товарів магазинами безмитної торгівлі» та наказ Держмитслужби України від 31 липня 2003р. №512 «Про затвердження форми звіту про рух товарів умагазині безмитної торгівлі»)Товари після надходження до безмитного магазину повинні бути задекларовані та зареєстровані власником безмитного магазину в електронній базі даних або у книзі обліку за встановленою формою. Книга обліку ведеться власником (керівником) безмитного магазину або уповноваженою ним особою, її сторінки нумеруються, прошиваються, вона підписується начальником митниці або його заступником та скріплюється печаткою митниці. Посадова особа митного органу підтверджує факт здійснення митного оформлення товарів, що надійшли до безмитного магазину, шляхом обведення заповнення граф у книзі обліку, ведення її без виправлень.

 При застосуванні електронної бази даних після кожного надходження товарів до безмитного магазину та їх реєстрації реєстри роздруковуються у двох примірниках. На друкованих примірниках посадова особа митниці, яка здійснила митне оформлення, проставляє відбиток особистої номерної печатки, а власник (керівник) безмитного магазину - відбиток печатки магазину безмитної торгівлі. Один примірник друкованих реєстрів передається митниці, другий залишається у власника безмитного магазину.

Записи про реалізовані товари та отримані кошти повинні робитися щоденно у спеціальних книгах або в реєстрах у друкованому вигляді. Форма спеціальної книги або реєстрів установлюється власником (керівником) безмитного магазину за погодженням з митницею.

 Реєстри в разі їх застосування друкуються щодня у двох примірниках, з яких один примірник залишається в безмитному магазині, а другий передається митниці. При цьому він має бути підписаний власником (керівником) безмитного магазину або уповноваженою ним особою.

Власник (керівник) безмитного магазину зобов'язаний на початку кожного місяця подавати митниці звіт про товари, що надійшли та реалізовані у безмитному магазині, за встановленою формою. Книга обліку та спеціальні книги після і'х закінчення передаються власником (керівником) безмитного магазину або уповноваженою ним особою митниці. Передача здійснюється за актом про прийняття-передання, що оформляється за встановленою формою.

Облік, вжиття заходів щодо охорони й оцінки конфіскованого митними органами України майна, валюти та цінностей, безхазяйного майна, товарів та інших предметів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, покладено на митні органи.

Оцінка зазначеного майна для реалізації здійснюється комісією у складі представників митного органу, державної податкової інспекції та організації, якій передається майно, у 10-денний строк з дня винесення судом постанови про конфіскацію майна.

Попередня оцінка майна, взятого на облік митним органом України, провадиться за цінами, які діють на день вилучення. Остаточна оцінка визначається на день розпорядження майном в зазначеному порядку.

Реалізація майна, взятого на облік, безпосередньо працівникам митних органів забороняється.

Усне опитування посадових і фізичних осіб. Однією з форм митного контролю є усне опитування фізичних і посадових осіб. Так, МК встановлено, що товари і транспортні засоби підлягають декларуванню. Допускається письмова, усна форма декларування, а також декларування шляхом вчинення дій (ч. 1 ст. 81 МК). Усне декларування, як правило, можливе при митному оформленні ручної поклажі і багажу пасажирів. Якщо в ручній поклажі і багажі пасажирів є товари, щодо ввезення (вивезення) яких встановлені обмеження, то в цьому випадку необхідною є письмова форма декларування.

Перевірка системи обліку і звітності. Як форма митного контролю застосовується також перевірка системи обліку і звітності.

Товари і транспортні засоби, переміщувані через митний кордон, що знаходяться на складі тимчасового зберігання, а також заявлені в режимі митного складу і які перебувають там, І підлягають суворому обліку й звітності з боку митних органів.

На підставі МК власники складів зобов'язані вести облік і | представляти митному органу звітність про товари, що зберігаються, і транспортні засоби.

На підставі записів, зроблених у спеціальних журналах, митні органи здійснюють облік і звітність.

Так, власник митного складу повинен на початку кожного місяця подавати до митного органу звіт про товари, які зберігаються на складі, в якому зазначаються:

— номер і дата заповнення вантажної митної декларації при надходженні товару на склад;

— найменування товару та код товару згідно з класифікатором товарів ЗЕД;

— кількість товару при надходженні;

— кількість товару, випущеного зі складу;

— номер і дата вантажної митної декларації при випуску товару зі складу або номер провізної відомості;

— кількість товару на дату звіту. Конкретна форма звіту встановлюється митницею і повинна забезпечувати якість контролю та обліку товарів, що зберігаються на конкретному митному ліцензійному складі. За наявності достатніх підстав митний орган може зобов'язати власника митного ліцензійного складу дати позачерговий звіт. Митний орган має право проводити у будь-який час інвентаризацію товарів, які зберігаються на складі.

Порядок оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів затверджений наказом Держмитслужби України від ЗО березня 2006 р. № 254.

Огляд територій і приміщень, складів тимчасового зберігання, митних складів. Наступною формою митного контролю є огляд територій і приміщень складів, вільних митних зон, транспортних засобів і інших місць, де знаходяться чи можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю. Підставою для проведення даної форми митного контролю є Митний кодекс, а також накази Державної митної служби України.

Під митним оглядом розуміється дія митного органу, що полягає в перевірці приміщень і інших місць, де знаходяться чи можуть знаходитися товари і транспортні засоби, дослідження зовнішнього вигляду транспортного засобу чи вантажних приміщень, тари або упакування вантажу на предмет установлення законності їхнього переміщення через кордон і виконання митних формальностей.

 У місцях митного оформлення митні органи роблять огляд транспортних засобів як безпосередньо перед вивантаженням товарів і проведенням огляду, так і після вивантаження [14.ст30]

Метою огляду є контроль за належним обладнанням транспортного засобу, виявлення зовнішніх ознак наявності прихованих схованок, визначення способу здійснення огляду, цілісність засобів ідентифікації тощо. Огляд припускає перевірку, огляд зовнішнього вигляду вантажів, предметів, транспортних засобів без розкриття упакування, тари, без порушення цілісності товарів.

Інші форми митного контролю. До інших форм митного контролю належить візуальне спостереження, обстеження, інвентаризація підконтрольних товарів і предметів тощо. Контрольована поставка наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, передбачена МК (ст. 317), є не формою митного контролю, а методом оперативно-розшукової діяльності, тому не може проводитися митною службою самостійно й вимагає погодження цього питання з іншими правоохоронними органами. Можливість переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів під контролем і оперативним наглядом правоохоронних органів за участю органів Держмитслужби України передбачена Законом України від 15 лютого 1995 р. «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними». Рішення про проведення операції «Контрольована поставка» приймається Держмитслужбою з наступним негайним повідомленням прокурора.

Контрольована поставка — це система узгоджених заходів і інших дій митних та інших компетентних органів однієї чи декількох країн для припинення міжнародного незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, ввезення (вивезення) і транзит яких заборонений міжнародним або національним правом країн — учасників операції, а також з метою виявлення осіб, що мають відношення до такого обігу.

Контрольовані поставки поділяють на внутрішні та зовнішні. Внутрішні — спрямовані на виявлення контрабанди чи одержання відповідної оперативної інформації митними чи іншими правоохоронними органами країни призначення, після чого приймається рішення про подальшу координацію спільної превентивної діяльності. Зовнішні — спрямовані на виявлення контрабандного товару чи одержання оперативної інформації за межами країни призначення, після чого приймається рішення про координацію проведення операції з митними чи іншими правоохоронними органами країни призначення.

З вищевикладеного випливає, що операції за методом «контрольованої поставки» проводяться за наявності таких умов:

- виявлення предметів, заборонених до ввезення, вивезення, транзиту;

- наявність будь-якої інформації з різних джерел про можливе ввезення, вивезення й транзит предметів, що є предметами контрабанди;

- наявність даних про одержувача контрабандного товару (наркотичних засобів і психотропних речовин тощо).

 Разом із допущенням переміщення товарів під негласним контролем застосування контрольованої поставки дозволяє найбільш повно і точно виконувати покладені на митні органи завдання, зокрема із забезпечення реалізації державної політики у сфері митної справи, захисту економічних інтересів України, контролю за додержанням законодавства України про митну справу [2.cт.318]

 Посадові особи митного органу виходячи з доцільності можуть застосовувати або одну форму контролю або декілька в комплексі.

 Різноманіття товарів, транспортних засобів, інших предметів, що переміщуються через митний кордон, обумовлює, по-перше, неоднорідність форм митного контролю, по-друге, потребу в розробці чіткого механізму застосування контрольних заходів залежно від таких параметрів,як властивості обєкта контролю, ступінь ризику вчинення митного правопорушення тощо.

 На документах, що подаються митницям для митного оформлення при переміщенні через митний кордон України вантажів, валютьних цінностей, багажу, транспортних засобів, поштових відправлень тощо,проставляється особисте митне забезпечення посадових осіб митної служби.

Накладаючи митне забезпечення, посадовець митного органу ідентифікує підконтрольні товари, транспортні засоби, приміщення, прилади обліку енергоносіїв, самої енергії.

Метою запровадження засобів митного забезпечення є: а) відображення результатів здійснення митного контролю; б) забезпечення дотримання технології митного контролю та документального оформлення його результатів; в) оформлення документів суворої звітності; г) запобігання незаконним спробам переміщення вантажів, товарів, цінностей тощо за підробленими документами.

Так, штамп «Під митним контролем» носить застережно-заборонний характер: означає, що вантаж або транспортний засіб взято під митний контроль і будь-яке розпорядження ним (переміщення, перевезення, навантаження, розвантаження та ін.) без дозволу митниці забороняється. Відтиск штампа проставляється на товаросупровідних документах, у тому числі тих, що підтверджують вартість та кількість вантажу, перевізних документах, вантажних маніфестах, інвойсах або на документах, що їх замінюють.

Крім того, штамп «Під митним контролем» може проставлятися на документах, що передбачають певні операції з вантажами чи транспортними засобами, які перебувають під митним контролем. У цьому разі він означатиме, що на такі операції потрібен окремий дозвіл митниці.

Інспектор митниці, за яким закріплено згідно з наказом начальника митниці особисту номерну печатку або штамп «Під митним контролем», несе особисту відповідальність за втрату або пошкодження особистого митного забезпечення згідно з чинним законодавством.

Як митне забезпечення використовуються одноразові номерні запірно-пломбувальні пристрої, печатки, голографічні мітки, цифрове, літерне або інше маркування, ідентифікаційні знаки, штампи, взяття проб і зразків, складання описів товарів і транспортних засобів, креслення, масштабні зображення, виготовлення фото-, ілюстрацій, використання товаросупровідної документації тощо [2 ст. 64]

Митне забезпечення змінюється або знищується лише посадовою особою митного органу, крім випадків реальної загрози знищення, безповоротної втрати чи істотного псування підконтрольних товарів і предметів ч. З ст. 64 МК.

Методи митного контролю можна поділити на:

а) загальний,

б) посилений,

в) спрощений.

Посилений метод митного контролю характеризується обов'язковістю митного огляду, комісійною участю у митному контролі представників інших органів державної влади, взяттям проб і зразків товарів для їхнього аналізу (дослідження) тощо. Спрощений метод в МК отримав назву «особливі процедури митного контролю».

Висновок

Митний контроль здійснюється з метою забезпечення дотримання державними органами, підприємствами та їх посадовими особами, громадянами і іншими фізичними особами порядку переміщення через митну територію України товарів і транспортних засобів.

На мою думку наша митна система є доволі недосконалою і має досить багато проблем. Ці проблеми заважають нормальному функціонуванню багатьом інститутам митного права і навпаки, інститути митного права і взагалі вся система на даний момент не може розв’язати цих проблем. Наприклад, нерезидент заявляє, що він їде через митну територію України до іншої держави. Даний суб’єкт переміщення використовує як засіб пересування транспортний засіб (наприклад, легковий автомобіль). Прикордонна служба його пропускає, митна служба ставить “ПМК” в електронному вигляді. На території України цей суб’єкт продає цей транспортний засіб, не сплачуючи жодних податків та зборів, а повертається будь-яким іншим доступним способом. При поверненні ж він, звичайно, прикордонною та митною службами не затримується, адже жодних документів він не мав і не має. Він не є суб’єктом підприємницької діяльності, а також як нерезидент він жодних зобов’язань не давав. Під час проходження практики бачив неймовірну кількість орієнтувань на ТЗ, які надходять лише за місяць! Як в даному випадку проконтролювати такі явища. А це вже “хвороба” цілої системи. Питання митного контролю в даному випадку досить вагоме і заслуговує на увагу. Хоча як вирішення цього питання я могла б запропонувати вирішення даної проблеми. Я вважаю було б доцільно звертати увагу на паспортний контроль, при проходженні якого прикордонна служба ставила б штампи у закордонних паспортах громадян(чи користується він ТЗ при переміщенні через митний кордон даний суб’єкт, чи є ТЗ його власністю), а митна служба вже проводила контроль таких переміщень.

Список використаної літератури