2.2 Облік амортизації (зносу) та ремонту основних засобів
Необхідною умовою відновлення засобів праці у натуральному вигляді є їх відшкодування у вартісній формі, яке здійснюється через амортизацію.
Відповідно до ПБО №7 амортизація – систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Згідно п.8.1.1. ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” амортизація основних фондів - це процес поступового перенесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення згідно з нормами амортизаційних відрахувань, установлених законодавчими актами.
Вартість виробничих потужностей адекватна функціональній (виробничій) корисності предметів протягом усього строку їх експлуатації (тобто періоду, протягом якого майно, що відноситься до основних засобів, здатне виконувати функції, що приносять прибуток їх власнику).
Відповідно з принципами бухгалтерського обліку вартість виробничих потужностей повинна рівномірно розподілятися протягом передбаченого строку їх експлуатації шляхом розподілу (списання) на звітні періоди, протягом яких ці потужності будуть мати виробничу корисність (знос). Його мета – розподілити вартість матеріальних активів довгострокового використання на витрати протягом передбаченого строку експлуатації на основі застосування систематичних та раціональних записів, тобто це процес розподілу, а не оцінки. У наданому визначенні є кілька значних моментів:
По-перше, усі матеріальні активи довгострокового використання, крім землі, мають обмежений строк експлуатації. Внаслідок обмеженості строку служби вартість цих активів повинна розподілятися на витрати протягом усіх років їх експлуатації. Двома головними причинами обмеженості строку служби активів є фізичний та моральний знос (застаріння).
Під фізичним зносом розуміють поступову втрату основними засобами своєї первісної споживної вартості, що відбувається не лише у процесі їх функціонування, але й при їх бездійності (зруйнування від зовнішніх впливів, атмосферного впливу, корозії). Фізичний знос основних засобів залежить від якості основних засобів, їх технічної удосконаленості (конструкції, виду та якості матеріалів, якості побудови будинків та монтажу верстатів); особливостей технологічного процесу (величина швидкості та сили різання, подачі тощо); по часу їх дії (кількість днів праці на рік, змін у добу, годин праці у зміну); ступеню захисту основних засобів від зовнішніх умов (спеки, холоду, вологості, атмосферних опадів); якості догляду за основними засобами та їх обслуговування, від кваліфікації робітників та їх відношення до основних засобів.
Фізичний знос відбувається нерівномірно навіть по однакових елементах основних засобів. Розрізняють повний та частковий знос основних засобів. При повному зносі діючі фонди ліквідуються та замінюються новими (капітальне будівництво та поточна заміна зношених основних засобів). Частковий знос виправляється за допомогою ремонту. Але все ж таки і кожна будівля, і кожна машина повинна прийти до непотребу. Необхідність амортизації не може бути виключена регулярним ремонтом.
Моральний знос – це зменшення вартості машин та обладнання під впливом скорочення суспільно необхідних витрат на їх відбудову (моральний знос першої форми); зменшення їх вартості у результаті введення нових, більш прогресивних економічно ефективних машин та обладнання (моральний знос другої форми). Під впливом цих форм морального зносу основні засоби стають відсталими по своїй технічній характеристиці та економічної ефективності.
Згідно з Законом «Про оподаткування прибутку підприємства» (п.п..8.1.1), амортизація основних фондів – поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.
Амортизації підлягають витрати на (п.п. 8.1.2):
− придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;
− самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовлення таких основних фондів;
− проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;
− капітальні поліпшення землі, не пов’язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.
Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на (п.п. 8.1.3):
− придбання і відгодівлю продуктивної худоби;
− вирощування багаторічних плодоносних насаджень;
− придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів,
− призначених для подальшого продажу іншим особам;
− утримання основних фондів, що знаходяться на консервації.
Не підлягають амортизації та провадяться за рахунок відповідних джерел фінансування (п.п.8.1.4.):
− витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою й жилих будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;
− витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування;
− витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних і архівних фондів;
− витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів.
Термін “невиробничі фонди” слід розуміти капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку. До них відносяться:
− капітальні активи (або їх структурні компоненти), які підпадають під визначення групи 1 основних фондів, включаючи орендовані;
− капітальні активи, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 основних фондів, як є невід'ємною частиною, розміщені або використовуються для забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під визначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця ведення господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне користування особам, які не є платниками цього податку.
Нарахування амортизації здійснюється протягом строку їх корисного використання (експлуатації) об’єкта, що встановлюється наданим підприємством при визнанні наданого об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), та зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови та консервування.
При визначені строку корисного використання (експлуатації) треба враховувати:
- використання об’єкта підприємством, що очікується з урахуванням його потужності або продуктивності;
- фізичний та моральний знос, що очікується;
- правові або інші обмеження відносно строку використання об’єкта та інші фактори;
Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів можна передивитися у випадку зміни очікуваних економічних вигод від його використання.
Відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» амортизація основних засобів у бухгалтерському обліку нараховується з використанням наступних методів:
- прямолінійного (прямолінійного списання);
- зменшення залишкової вартості;
- прискореного зменшення залишкової вартості;
- кумулятивного (суми кількості років);
- виробничого (метод суми одиниць продукції).
Наведені методи нарахування амортизації можна умовно поділити на два види:
- методи амортизації, що базуються на часі використання основних засобів (прямолінійний, метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний);
- метод амортизації, який базується на кількості одиниць, отриманих від використання об’єкта основних засобів (виробничий).
З метою наближення бухгалтерського та податкового обліку у ДП «Шишацький завод мінеральних вод» відповідно до наказу про облікову політику прийнято податковий метод нарахування амортизації (додаток ).
З метою дослідження переваг та недоліків застосування різних методів нарахування амортизації, розглянемо особливості нарахування амортизації основних засобів різними методами на окремому прикладі за умови незмінності первісно визначених облікових оцінок.
Наприкінці грудня 2007 р. ДП «Шишацький завод мінеральних вод» було придбано виробниче обладнання (потокова лінія) для виготовлення солодкої мінеральної води. Виробниче обладнання було оприбутковано за первісною вартістю 20,0 тис грн. Умовна ліквідаційна вартість встановлена 2,0 тис грн. Очікуваний термін експлуатації потокової лінії з урахуванням морального зносу – 5 років. Очікувана виробнича потужність потокової лінії – 14 000 тис од продукції на рік.
При використанні прямолінійного методу вартість об’єкту основних засобів списується однаковими частинами протягом усього періоду його експлуатації.
Річна сума амортизації визначається діленням амортизуємої вартості на очікуваний строк використання об’єкту основних засобів:
А = АВ / Т (2.1)
де А – сума амортизаційних відрахувань, грн.;
АВ – амортизуєма вартість об’єкту, грн.;
Т - очікуваний строк використання об’єкту.
За рік сума амортизаційних нарахувань складає
А (прямолін) = (20000 – 2000) / 5 = 3600 грн.
Сума нарахованої амортизації також може бути розрахована множенням амортизуємої вартості основних засобів на норму амортизації.
А = АВ х Н (2.2)
де Н – норма амортизації.
Річна норма амортизації по цьому методу є величина, зворотна очікуваному строку корисного використання основних засобів у відсотках:
1 / 5 х 100 % = 20 %.
Отже, річна сума амортизації становитиме:
(20 000 – 2000) х 20 % = 3600 грн.
Ця сума амортизації буде включатися щорічно (з року у рік), протягом строку корисного використання об’єкту, у склад витрат підприємства та відображатися у Звіті про фінансові результати. На цю ж суму рівномірно (з року у рік) буде збільшуватися накопичена амортизація (знос) та відповідно зменшуватися залишкова вартість об’єкту основних засобів, що відображаються у Балансі (табл. 2.2.1).
Таблиця 2.2.1. Нарахування амортизації обладнання (потокової лінії для виготовлення солодкої мінеральної води) ДП «Шишацький завод мінеральних вод» прямолінійним методом (грн.)
Показники | Роки експлуатації обладнання | |||||
0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
Амортизаційні відрахування за рік | - | 3600 | 3600 | 3600 | 3600 | 3600 |
Накопичена амортизація (знос) на кінець року | - | 3600 | 7200 | 10800 | 14400 | 18000 |
Залишкова вартість на кінець року | 20000 | 16400 | 12800 | 9200 | 5600 | 2000 |
Метод прямолінійного списання, як правило, використовується по відношенню до об’єктів основних засобів, стан яких залежить виключно від строку корисного використання та на них не діє вплив інших факторів. До таких основних засобів відносять будови, споруди, меблі та інші.
Характеризуючи метод прямолінійного списання, не можна не відмітити його переваги у простоті розрахунків та рівномірності розподілу сум амортизації між обліковими періодами, простоті, точності розрахунків. Його використання особливо доцільно, коли ступінь експлуатації об’єкта основних засобів у кожному звітному періоді залишається незмінною. Він передбачає практично рівномірний спад економічної корисності об’єкту із року у рік.
Одночасно недоліком такого методу є те, що при його використанні не враховується моральний знос, а також не робиться реальна оцінка виробничої потужності основних засобів у різні роки експлуатації. Практика показує, що знос машин збільшується у перші роки їх експлуатації, потім величина зносу стабілізується, а у останні роки експлуатації знос машин знову зростає. Щодо морального зносу машин, то він також нерівномірний. Застосування наданого методу не завжди забезпечує повне перенесення вартості основних засобів на знов створений продукт, в результаті чого створюється недоамортизація основних засобів, що є прямим збитком підприємства.
Для окремих видів основних засобів нарахування амортизації робиться на основі сумарного виробітку об’єкту за весь період його експлуатації у відповідних одиницях виміру (одиницях виготовленої продукції, відпрацьованих годин, кілометрах пробігу тощо).
Місячна сума амортизації розраховується співвідношенням амортизуємої вартості об’єктів основних засобів та очікуваного об’єму продукції (робіт, послуг) за весь рік корисного використання такого об’єкту основних засобів.
Таким чином, норму амортизації по цьому методу можна розрахувати за формулою:
Н = АВ / ОД (2.3)
де ОД – розрахунковий об’єм діяльності (виробництва).
Враховуючи, що загальний план виробництва передбачає виготовлення продукції протягом перших чотирьох років в обсязі по 14000 тис од, і тільки протягом останнього року експлуатації – 12000 тис од, то
Н = (20000 – 2000) / (14000 х 4 + 12000) = 1,265 грн / тис од
Отже, нарахування амортизації за весь період експлуатації обладнання характеризується даними, що наведені у табл. 2.2.2.
При використанні виробничого методу сума амортизації, яка визнається витратами звітного періоду, та балансова вартість об’єкту при використанні цього методу змінюється у зрівнянні з попереднім періодом прямо пропорційно об’єму виробленої продукції (робіт, послуг).
Таблиця 2.2.2. Нарахування амортизації обладнання (потокової лінії для виготовлення солодкої мінеральної води) ДП «Шишацький завод мінеральних вод» виробничим методом (грн.)
Залишкова вартість на кінець року | Рік експлу-атації | Фактичний обсяг виготов-леної продукції, тис од | Амортизація за рік | Накопичена амортизація (знос) на кінець року |
20 000 | 0 | - | - | - |
16 294 | 1 | 14000 | 14000 х 1,265 = 3705,9 | 3705,9 |
12 588 | 2 | 14000 | 14000 х 1,265 = 3705,9 | 7411,8 |
8 882 | 3 | 14000 | 14000 х 1,265 = 3705,9 | 11117,6 |
5 176 | 4 | 14000 | 14000 х 1,265 = 3705,9 | 14823,5 |
2 000 | 5 | 12000 | 12000 х 1,265 = 3176,5 | 18000,0 |
В основі цього методу лежить припущення, що фактично отриманий прибуток від експлуатації відповідного нематеріального активу у кожному звітному періоді пов’язаний з випуском одиниць продукції, вироблених з його участю у цих звітних періодах. Існує точка зору, що на такий вид обладнання, як верстат, амортизація повинна нараховуватися в облікових цінах пропорційно одиницям виробленої на ньому продукції у кожному звітному періоді (на основі первісно визначеного загального випуску продукції), а не просто пропорційно часу с початку експлуатації (як передбачає прямолінійний метод). При цьому стверджується, більшість виробничих активів приймають участь у створені прибутку (та відповідно зношуються) лише тоді, коли вони використовуються у виробництві.
Метод нарахування зносу пропорційно випуску продукції також дуже простий, раціональний та систематичний. Краще за все його використовувати у тому випадку, коли відносно активу, на який нараховується знос, можна визначити фактичний об’єм виробленої продукції. Його використання також доцільно, коли економічна користь того чи іншого необоротного активу зменшується у зв’язку з експлуатацією його у виробництві, а не у зв’язку з впливом на нього часу. Цей метод забезпечує також відповідність суми амортизації, яка визнається витратами поточного періоду, отриманням прибутку, у випадку, якщо використання відповідного необоротного активу у різні періоди неоднакові. Але, не дивлячись на позитивні сторони, цей метод у закордонній практиці не знайшов широкого застосування, оскільки дуже складно визначити фактичний об’єм продукції, виробленої з використанням того чи іншого необоротного активу.
Сутність методу зменшення залишкової вартості полягає у визначенні річної суми амортизації об’єкту основних засобів виходячи з основної вартості такого об’єкту на початок звітного року. Сума амортизаційних відрахувань визначається шляхом перемноження залишкової вартості об’єкту основних засобів на норму річної амортизації.
А = ЗВ х НА (2.4)
де ЗВ – залишкова вартість об’єкту основних засобів.
Норму річної амортизації підприємство визначає самостійно по наступній формулі:
(2.5)
де Н – строк корисного використання об’єкту основних засобів, років;
ЛВ – ліквідаційна вартість об’єкту основних засобів, що визначається підприємством самостійно, грн.;
ПВ – первісна вартість об’єкту основних засобів, грн.
Використання методу зменшення залишкової вартості при нарахуванні амортизації передбачає наявність ліквідаційної вартості амортизуємого об’єкту основних засобів.
Зазначимо, що відповідно до П(С)БО 7 базою для нарахування амортизації при використанні наданого методу є залишкова вартість на початок звітного року або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації. З цього слідує, що, починаючи з дати вводу в експлуатацію об’єкту основних засобів до кінця звітного року, у якому був введений такий об’єкт, базою для нарахування амортизації буде його первісна вартість. Іншими словами, якщо об’єкт основних засобів був введений в експлуатацію у вересні, то починаючи з жовтня по лютий (включно) сума амортизаційних відрахувань буде визначатися шляхом множення первісної вартості об’єкту на норму амортизації. Починаючи з березня наступного звітного року, сума амортизації об’єкту основних засобів буде визначатися шляхом множення залишкової вартості такого об’єкту на норму амортизації.
При використанні наданого методу нарахування амортизації можлива ситуація, при якій остаточна вартість об’єкту наприкінці запланованого строку експлуатації не буде рівна ліквідаційній вартості. Такі розходження будуть виникати у випадку, якщо об’єкт основних засобів був введений в експлуатацію у середині звітного періоду. Але ж це не повинно стати причиною сумнівів, так як нарахування амортизації було не з початку звітного року, а з середини, та по усім правилам математики така різниця повинна була виникнути. У зв’язку з цим підприємство може прийняти рішення про зміну строку амортизації та доамортизувати залишкову частину вартості або вважати залишкову вартість об’єкту ліквідаційною вартістю.
За формулою (2.5)
(табл. 2.2.3).
Метод прискореного зменшення залишкової вартості є різновидом методу зменшення залишкової вартості. При такому методі річна сума амортизації визначається виходячи з залишкової вартості об’єкту на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації по введених протягом року об’єктах та подвоєння річної норми амортизації, що розраховується виходячи зі строку корисного використання об’єкту.
Таблиця 2.2.3. Нарахування амортизації обладнання (потокової лінії для виготовлення солодкої мінеральної води) ДП «Шишацький завод мінеральних вод» методом зменшення залишкової вартості (грн.)
Рік експлу-атації | Амортизаційні відрахування за рік | Накопичена амортизація (знос) на кінець року | Залишкова вартість на кінець року |
0 | - | - | 20 000 |
1 | 20 000 х 0.3691 = 7382 | 7382 | 12 618 |
2 | 12 861 х 0.3691 = 4657 | 12 039 | 7961 |
3 | 7961 х 0.3691 = 2938 | 14 977 | 5023 |
4 | 5023 х 0.3691 = 1854 | 16 831 | 3169 |
5 | 3169 х 0.3691 = 1169 | 18 000 | 2000 |
Норма амортизації у даному випадку розраховується аналогічно нормі амортизації при застосуванні прямолінійного методу нарахування амортизації, тобто використовується подвоєна ставка амортизаційних відрахувань, що розрахована методом прямолінійного списання.
Переробивши формулу норма амортизації при прямолінійному методі, отримаємо норму амортизації для даного методу:
НА = 2 * (А / АВ) = 2 * ( АВ / Т) / АВ = 2 / Т (2.6)
Даний метод нарахування амортизації, а саме при розрахунку норми річної амортизації, не передбачає обов’язкової наявності ліквідаційної вартості об’єкту основних засобів. При цьому виконується правило, при якому сума амортизації останнього року розраховується таким чином, щоб залишкова вартість об’єкту наприкінці періоду його експлуатації була не менше, ніж його ліквідаційна вартість (табл. 2.2.4).
Річна сума амортизації за кумулятивним методом визначається як перемноження амортизуємої вартості та кумулятивного коефіцієнта.
Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишилися до кінця очікуваного строку служби об’єкту основних засобів, на суму чисел років його корисного використання.
Сума чисел років – це результат суми порядкових номерів тих років, протягом яких функціонує об’єкт.
У нашому прикладі сума чисел років корисної експлуатації обладнання дорівнює 15 (1+2+3+4+5).
Таблиця 2.2.4. Нарахування амортизації обладнання (потокової лінії для виготовлення солодкої мінеральної води) ДП «Шишацький завод мінеральних вод» методом прискореного зменшення залишкової вартості (грн.)
Рік експлу-атації | Амортизаційні відрахування за рік | Накопичена амортизація (знос) на кінець року | Залишкова вартість на кінець року |
0 | - | - | 20 000 |
1 | 2 х 20% х 20 000 = 8 000 | 8000 | 12 000 |
2 | 2 х 20% х 12 000 = 4 800 | 12 800 | 7200 |
3 | 2 х 20% х 7 200 = 2 880 | 15 680 | 4320 |
4 | 2 х 20% х 4 320 = 1728 | 17 408 | 2592 |
5 | 20 000 – 2000 – 17408 =592 | 18 000 | 2000 |
Річна норма амортизації визначається як співвідношення залишеного строку служби ( на початок звітного періоду) та суми чисел років.
У нашому прикладі ця норма встановить:
У 1-й рік експлуатації – 5/15
У 2-й рік експлуатації – 4/15
У 3-й рік експлуатації – 3/15
У 4-й рік експлуатації – 2/15
У 5-й рік експлуатації – 1/15
Для визначення річної суми амортизаційних відрахувань норму амортизації відповідного року множимо на різницю між первинною вартістю об’єкту та його ліквідаційною вартістю, тобто на амортизуєму вартість.
А = НА х (ПВ – ЛВ) (2.7)
Нарахування амортизації кумулятивним методом показано у табл. 2.2.5.
Якщо строк експлуатації об’єкта достатньо тривалий, то сума чисел років визначається за формулою кумулятивного числа:
[( Т + 1) * Т] / 2 (2.8)
Таблиця 2.2.5. Нарахування амортизації обладнання (потокової лінії для виготовлення солодкої мінеральної води) ДП «Шишацький завод мінеральних вод» кумулятивним методом (грн.)
Рік експлу-атації | Амортизаційні відрахування за рік | Накопичена амортизація (знос) на кінець року | Залишкова вартість на кінець року |
0 | - | - | 20 000 |
1 | 5/15 х 18 000 = 6000 | 6000 | 14 000 |
2 | 4/15 х 18 000 = 4800 | 10 800 | 9200 |
3 | 3/15 х 18 000= 3600 | 14 400 | 5600 |
4 | 2/15 х 18 000 = 2400 | 16 800 | 3200 |
5 | 1/15 х 18 000 = 1200 | 18 000 | 2000 |
Треба зазначити, що застосування методу залишкової вартості, а також кумулятивного методу визначення сум амортизації є найбільш прогресивним з точки зору методології бухгалтерського обліку. Доцільність використання цих методів пояснюється наступним:
1) найбільша ефективність використання основних засобів приходиться на перші роки їх експлуатації, коли вони фізично та морально ще нові;
2) накопичуються грошові кошти для заміни об’єкта у випадку його морального старіння та інфляції;
3) забезпечується можливість збільшення частини витрат на ремонт амортизуємих об’єктів, що приходяться на останні роки використання таких об’єктів без відповідного збільшення витрат виробництва за рахунок того, що сума нарахованої амортизації у ці роки зменшується.
Крім розглянутих норм та методів нарахування амортизації; підприємство має право застосовувати норми та методи нарахування амортизації основних засобів, що передбачені податковим законодавством: ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
У бухгалтерському обліку на відміну від податкового нарахування амортизації робиться не в цілому по групі; а по окремому об’єкту основних засобів щомісячно.
Крім того, різниця у бухгалтерському обліку від податкового буде на суму:
- амортизації невиробничих основних фондів;
- поточних ремонтів більш 10% балансової вартості основних фондів на початок року;
- вартості вибувших об’єктів; що відносяться у податковому обліку до 2; 3 груп;
- вартості безкоштовно отриманих основних засобів.
У податковому обліку норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної групи основних фондів на початок звітного (податкового) періоду у наступних розмірах (у розрахунку на календарний період):
- група 1: квартальна норма 1,25%, річна – 5%;
- група 2: квартальна норма 6,25%, річна – 25%;
- група 3: квартальна норма 3,75%, річна – 15%;
- група 4: квартальна норма 15%, річна – 60%.
У податковому обліку окремий об’єкт основних фондів групи 1 амортизується до досягнення вартості такого об’єкту 100 мінімумів доходів громадян, що не оподатковуються – 1700 грн.
При досягненні об’єктом залишкової вартості – 1700 грн., відповідно до пп. 8.3.7, п. 8.3 ст. Закону „Про оподаткування прибутку підприємств”, його залишкова вартість дорівнюється до нуля, а сума 1700 грн. відноситься до складу витрат відповідного звітного кварталу.
Амортизація основних фондів груп 2,3 виконується до досягнення такою групою нульової вартості.
Крім того у податковому обліку облік основних засобів ведеться:
- групи 1 по кожній окремій будові, споруді або їх структурному компоненту, та у цілому по групі як сума вартості окремих об’єктів,
- групи 2 ведеться по їх сукупній вартості незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів,
- групи 3 ведеться по їх сукупній вартості, або пооб’єктне, у випадку застосування прискореної амортизації,
- групи 4 ведеться по сукупній вартості.
Розглянемо на нашому прикладі податкові методи нарахування амортизації. Придбане ДП «Шишацький завод мінеральних вод» обладнання відноситься до 2 групи. Тоді квартальна норма амортизації буде дорівнювати 6,25% (табл. 2.2.6).
Таблиця 2.2.6. Нарахування амортизації обладнання (потокової лінії для виготовлення солодкої мінеральної води) ДП «Шишацький завод мінеральних вод» податковим методом (грн.)
Рік експлуа-тації | Квартал | Амортизаційні відрахування за квартал / рік | Накопичена амортизація (знос) на кінець кварталу / року | Залишкова вартість на початок звітного кварталу |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
1 | 1 | 20000 х 6,25% = 1250,0 | 1250,0 | 20000,0 |
2 | 18750,0 х 6,25% = 1171,9 | 2421,9 | 18750,0 | |
3 | 17578,1 х 6,25% = 1098,6 | 3520,5 | 17578,1 | |
4 | 16479,5 х 6,25% = 1030,0 | 4550,5 | 16479,5 | |
Усього | 4550,5 | 4550,5 | ||
2 | 1 | 965,6 | 5516,1 | 15449,5 |
2 | 905,2 | 6421,3 | 14483,9 | |
3 | 848,7 | 7270,0 | 13578,7 | |
4 | 795,6 | 8065,6 | 12730,0 | |
Усього | 3515,1 | 8065,6 | ||
3 | 1 | 745,9 | 8811,5 | 11934,4 |
2 | 699,3 | 9510,8 | 11188,5 | |
3 | 655,6 | 10166,4 | 10489,2 | |
4 | 614,6 | 10781,0 | 9833,6 | |
Усього | 2715,4 | 10781,0 | ||
4 | 1 | 576,2 | 11357,2 | 9219,0 |
2 | 540,2 | 11897,3 | 8642,8 | |
3 | 506,4 | 12403,8 | 8102,7 | |
4 | 474,8 | 12878,5 | 7596,2 | |
Усього | 2097,5 | 12878,5 | ||
5 | 1 | 445,1 | 13323,6 | 7121,5 |
2 | 417,3 | 13740,9 | 6676,4 | |
3 | 391,2 | 14132,1 | 6259,1 | |
4 | 366,7 | 14498,8 | 5867,9 | |
Усього | 1620,3 | 14498,8 |
Як бачимо, накопичена амортизація (знос) за 5 років становить всього 72,5% первісної вартості об’єкту.
Треба зазначити, що використання дозволених П(Б)О 7 «Основні засоби» методів нарахування амортизації основних засобів веде до невідповідності понять, що використовуються у бухгалтерському та податковому обліку. Це стосується основ для збільшення первісної вартості основних засобів, визнання їх груп, а також залишкової вартості (балансової), переоцінка якої не передбачена податковим законодавством.
Отже, основним питанням амортизаційної політики – який метод амортизаційних відрахувань обрати. Щоб відповісти на це питання треба детально розглянути усі існуючи методи та визначити фактори, що пов’язані з експлуатацією об’єктів основних засобів (рис 2.2.1). Обраний метод нарахування амортизації закріплюється приказом та відображається у обліковій політиці підприємства.
У бухгалтерському обліку відповідно до Плану рахунків амортизація основних засобів відображається на рахунку 131 “Знос необоротних матеріальних активів” субрахунок 131 “Знос основних засобів”.
На даному рахунку відображається інформація про нараховану амортизації у пооб’єктному розрізі.
Рахунок 13 (субрахунок 131) відноситься до пасивних рахунків. Нарахування зносу робиться по кредиту рахунку у кореспонденції з рахунками обліку витрат на господарську діяльність (табл. 2.2.7).
По Дт 131 відображається знос по основних засобах, що вибули, у кореспонденції з відповідними рахунками.
Для розрахунку сум амортизаційних відрахувань використовується типова форма № ОЗ-14 “Розрахунок амортизації основних засобів”. Вона складається з 4 розділів:
- по основних засобах у запасі (резерві);
- по основних засобах в експлуатації;
- контрольні дані;
- розрахунок амортизації (зносу)основних засобів.
Показники типової форми № ОЗ-14 служать основою для відображення на відповідних рахунках сум нарахованої амортизації за звітний місяць та суми зносу основних засобів.
Важливим питанням обліку основних засобів, що стосується як бухгалтерського так і податкового обліку є облік ремонту основних засобів.
Таблиця 2.2.7. Відображення амортизації на рахунках бухгалтерського обліку
№ | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік з застосуванням класу 9 | Бухгалтерський облік з застосуванням класу 9,8 | ||
Дт | Кт | Дт | Кт | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
1 | Нарахована амортизація основних засобів, що експлуатуються у капітальному будівництві | 151 | 131 | 831, 151 | 131 831 |
2 | Нарахована амортизація обладнання, що безпосередньо використовується у процесі виробництва продукції (технологічне обладнання) | 23 | 131 | 831 23 | 131 831 |
3 | Нараховується амортизація вартості основних засобів, що використовуються у роботах, що пов’язані з освоєнням нових виробництв, а також підготовкою робіт сезонного характеру | 39 | 131 | 831 39 | 131 831 |
4 | Збільшується сума зносу об’єкту основних засобів у зв’язку з його до оцінкою (збільшення первісної вартості об’єкту основних засобів у частині його зносу). | 423 | 131 | 831 423 | 131 831 |
5 | Нарахована амортизація основних засобів загально виробничого характеру | 91 | 131 | 831 91 | 131 831 |
6 | Нарахована амортизація основних засобів загальногосподарського характеру | 92 | 131 | 831 92 | 131 831 |
7 | Нарахована амортизація основних засобів, що використовуються при реалізації продукції | 93 | 131 | 831 93 | 131 831 |
8 | Нарахована амортизація основних засобів, що використовуються у дослідженнях та розробках | 941 | 131 | 831 941 | 131 831 |
9 | Нараховується амортизація вартості основних засобів, що експлуатуються у сфері обслуговування виробництва та житлово-комунальній сфері. | 949 | 131 | 831 949 | 131 831 |
10 | Нараховується амортизація вартості основних засобів, що використовуються для усунення результатів надзвичайних результатів. | 99 | 131 | 831 99 | 131 831 |
11 | Списується сума зносу об’єктів основних засобів у зв’язку з його вибуттям. Зменшується сума зносу об’єкту основних засобів у зв’язку з його уцінкою при умові, що раніше наданий об’єкт не дооцінувався | 131 | 10 | 131 831 | 831 10 |
12 | Зменшення суми зносу раніше до оцінених об’єктів основних засобів. | 131 | 423 | 131 831 | 831 423 |
Після надходження основних засобів підприємство може мати витрати, пов’язані з їх експлуатацією або поліпшенням їх стану. Підхід до відображення таких витрат у бухгалтерському обліку залежить від їх впливу на майбутні економічні вигоди, що очікуються від використання об’єкта
З позицій правильності відображення операцій з ремонту основних засобів в обліку важливим є вид ремонту (поточний або капітальний) та спосіб ремонту (господарський чи підрядний).
Витрати на ремонт і обслуговування основних засобів звичайно здійснюються для відновлення або підтримання очікуваних від них майбутніх економічних вигід. Через це такі видатки списуються на витрати в момент їх здійснення.
При цьому дебетуються відповідні рахунки витрат (23, 91, 92, 93, 94, інші) та кредитуються рахунки витрачених коштів (чи інших активів) або зобов’язань.
Витрати, пов’язані з поліпшенням стану основних засобів, що призводять до збільшення очікуваних майбутніх економічних вигід, включають до балансової вартості основних засобів. Прикладами такого поліпшення є:
- модифікація об’єкта основних засобів з метою подовження строку корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності;
- заміна окремих частин об’єкта для підвищення його якісних характеристик;
- впровадження більш ефективного технологічного процесу, що дає зменшити первісно оцінені виробничі витрати.
Такі витрати накопичуються по дебету рахунка 15 «Капітальні інвестиції» після завершення робіт списуються з кредиту цього рахунка в дебет рахунку 10 «Основні засоби» (табл. 2.2.8).
Таблиця 2.2.8. Кореспонденція рахунків з обліку ремонту основних засобів ДП «Шишацький завод мінеральних вод»
№ з/п | Зміст господарської операції | Дебет | Кредит |
Відображення витрат на поточний ремонт основних засобів | |||
1 | Списання вартості матеріалів, що були використані для ремонту (відновленню первісного ресурсу об’єкта) | 23, 91, 92, 93, 94 | 20 |
2 | Відображення нарахування заробітної плати працівників, що займалися ремонтом об’єкта | 23, 91, 92, 93, 94 | 661 |
3 | Відображення нарахувань на заробітну плату працівників, що займалися ремонтом об’єкта | 23, 91, 92, 93, 94 | 65 |
Поліпшення об’єкта основних засобів господарським способом | |||
4 | Відображення фактично понесених витрат на суму: | ||
використаних виробничих запасів | 15 | 20 | |
нарахованої заробітної плати | 15 | 661 | |
нарахувань на заробітну плату | 15 | 65 | |
інших витрат | 15 | 63 | |
5 | Віднесення зазначених витрат на збільшення первісної вартості об’єкта | 10 | 15 |
Поліпшення об’єкта основних засобів підрядним способом | |||
6 | Відображення витрат на реконструкцію, модернізацію, добудування, дообладнання | 15 | 63 |
7 | Відображення податкового кредиту по ПДВ | 641 | 63 |
8 | Віднесення зазначених витрат на збільшення первісної вартості об’єкта основних засобів | 10 | 15 |
Документально передача активу у ремонт (отримання з ремонту) оформляється актом прийому-передачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів.
Щодо податкового обліку, то Законом «Про оподаткування прибутку підприємства» не розрізняються витрати на ремонт на поточні та капітальні. Відповідно до підпункту 8.7.1 ст. 8 Закону «Про оподаткування прибутку підприємства», платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує десять відсотків сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року.
Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться на збільшення балансової вартості груп 2, 3 та 4, балансової вартості окремого об’єкта основних фондів групи 1 та підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних фондів.
Таким чином, правильність обліку амортизації основних засобів та ремонту мають важливе знання для формування достовірної інформації про основні засоби в обліку та звітності.
... відрахувань на капітальний ремонт, місячна норма нарахованого зносу. Всі ці дані дозволять розширити нормативно - довідкову інформацію по обліку основних засобів. 3. Шляхи вдосконалення обліку і контролю наявності та руху основних засобів 3.1 Вдосконалення первинного, синтетичного та аналітичного обліку основних засобів В цілому первинний, синтетичний та аналітичний облік основних ...
... стандартів обліку та звітності МСБО-МСФЗ(IAS-IFRS). 2.2.Забезпечити безперервність відображення операцій та достовірну оцінку активів,зобов’язань, капіталу в бухгалтерському обліку, застосовуючи комп’ютиризовану форму обліку в системі 1С Бухгалтерія(версія 7.7). 3. Організувати аналітичний облік руху товарно-матеріальних цінностей згідно звітів матеріально-відповідальних осіб. ...
... засобів призначено рахунок 10 «Основні засоби». За дебетом рахунку відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов’язана з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, ...
... осіб; проведення обов'язкових екологічних експертиз; розповсюдження безвідходних і чистих технологій через систему виставок та ярмарок тощо. 3 Організація обліку та контролю основних засобів 3.1 Документація руху основних засобів Рух основних засобів, пов’язаний із здійсненням господарських операцій з надходження, внутрішнього переміщення та вибуття основних засобів, оформляють ...
0 комментариев