4. Прогнозування паливно-енергетичних ресурсів
4.1 Прогнозування балансів паливно-енергетичних ресурсів
Під час розроблення прогнозів використано такі фактори та інформацію:
· результати аналізу статистичної звітності;
· напрями розвитку галузей економіки та окремих її секторів, в тому числі галузей паливно-енергетичного комплексу;
· структура та обсяги енергозбереження;
· показники, що впливають на обсяги споживання енергоресурсів (технічний рівень виробництва, витрати на екологію, поліпшення соціальних умов праці та побуту тощо).
Прогноз попиту на паливно-енергетичні ресурси виконано на основі прогнозованого збільшення обсягу виробництва ВВП і аналізу конкурентних можливостей ПЕР з урахуванням вирівнювання внутрішніх і світових цін на енергоресурси. При цьому основним завданням є оптимізація попиту на природний газ, оскільки він конкурує одночасно з електричною енергією, вугіллям, ядерним паливом та (частково) з нафтопродуктами.
Сучасний рівень цін на природний газ у країнах Європи становить 220–350 USD/тис. м3 для промислових споживачів та 550–600 USD/тис. м3 для побутових споживачів з тенденцією до подальшого зростання. У зв’язку з лібералізацією енергетичних ринків, неминучим є наближення цін на природний газ в Україні до рівня світових.
Зростання ціни на природний газ до середньоєвропейського рівня призведе до зниження його конкурентоспроможності у виробництві досить широкого спектру товарної продукції та послуг в Україні. Найбільші зміни відбуватимуться під час вибору первинного енергоносія для виробництва тепла та електроенергії.
Прогнозоване зростання світових цін на нафту та природний газ відбуватиметься в умовах відносно стабільних цін на вугілля та ядерне паливо, що підвищує конкурентоспроможність гідравлічних, атомних і теплових електростанцій, які працюють на вугіллі та стимулює розвиток нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії. Тому перевага у структурі палива для виробництва енергії в Україні надаватиметься власному урану та вугіллю, що забезпечить певну стабільність паливної складової на електричну енергію та підвищить рівень енергетичної безпеки країни.
Водночас прогнозоване відставання темпів зростання цін на електричну енергію від цін на природний газ та нафту створює економічні умови для використання електричної енергії замість природного газу та мазуту у системах промислового та побутового теплозабезпечення.
З метою оптимізації режимів виробництва електричної енергії та підвищення коефіцієнта використання потужностей атомних енергоблоків шляхом збільшення споживання електроенергії в години «нічного провалу» доцільно поетапно замінювати газовий нагрів системами акумуляційного електронагріву, які є споживачами-регуляторами, забезпечивши оптимальне управління зонними та диференційованими тарифами на електричну енергію. Це дозволить суттєво знизити обсяги споживання природного газу на потреби опалення.
Окрім використання акумуляційних систем електронагріву, масштабне витіснення вуглеводневого палива із систем низько- та середньотемпературного нагріву (технологія опалення, гаряче водопостачання, вентиляція та кондиціонування) забезпечить використання електричних теплогенераторів та термотрансформаторів.
Заміна газових котелень на електричні теплогенератори та акумуляційний електричний нагрів може забезпечити витіснення більше половини природного газу, що використовується для теплопостачання у промисловості і побуті.
Забезпечення та регулювання ринку нафтопродуктів України передбачається за рахунок переробки нафти і газового конденсату власного видобутку та видобутих українськими компаніями за межами України, заміщенням моторного палива стиснутим (метан) та скрапленим (пропан-бутан) газом, а також рідким паливом, отриманим внаслідок переробки органічної маси (ріпаку, зерна, цукрових буряків тощо) та кам’яного вугілля. Враховуючи наведені факти, за базовим сценарієм прогнозується таке споживання основних енергоресурсів до 2030 року:
· Споживання електроенергії збільшиться в 2,2 рази і перевищить за прогнозними даними 395,1 млрд. кВтг, експортні можливості зростуть до 25 млрд. кВтг;
· Споживання вугільної продукції збільшиться майже в 2,2 разу – до 130,3 млн. тонн;
· Споживання природного газу зменшиться майже на 36% – до 49,5 млрд. м3;
· Споживання нафти для внутрішніх потреб збільшиться на третину – до 23,8 млн. тонн.
Збільшення попиту потребує відповідного збільшення виробництва та поставок енергетичних ресурсів.
Прогнозний паливно-енергетичний баланс України до 2030 року
Стаття балансу | Одиниця виміру | 2005 | 2010 | 2015 | 2020 | 2030 | ||||||||
І | ІІ | ІІІ | І | ІІ | ІІІ | І | ІІ | ІІІ | І | ІІ | ІІІ | |||
ПРИБУТКОВА ЧАСТИНА | ||||||||||||||
І. Ресурси, усього | млн. т у.п. | 208,8 | 245,5 | 235,9 | 222,2 | 270,9 | 255,6 | 231,8 | 300,2 | 278,2 | 241,9 | 376,7 | 341,2 | 308,3 |
1.1. Видобуток органічного палива, усього | млн. т у.п. | 86,2 | 115,7 | 106,2 | 100,2 | 139,0 | 130,2 | 112,7 | 152,6 | 142,7 | 123,0 | 185,0 | 173,5 | 157,3 |
1.2. Виробництво електроенергії без витрат органічного палива, | млрд. кВтг | 101,1 | 113,8 | 113,8 | 110,9 | 125,9 | 125,9 | 122,2 | 184,5 | 177,1 | 144,1 | 259,0 | 239,7 | 204 |
1.2.1. Атомні електростанції | млрд. кВтг | 88,8 | 101,2 | 101,2 | 101,2 | 110,5 | 110,5 | 110,5 | 166,3 | 158,9 | 129,6 | 238,3 | 219,0 | 186,2 |
1.2.2. Гідравлічні електростанції (ГЕС та ГАЕС) | млрд. кВтг | 12,3 | 12,5 | 12,5 | 9,6 | 14,6 | 14,6 | 10,9 | 16,6 | 16,6 | 13,0 | 18,6 | 18,6 | 15,9 |
1.2.3. Відновлювані джерела електроенергії* | млрд. кВтг | 0 | 0,1 | 0,1 | 0,1 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | 1,6 | 1,6 | 1,5 | 2,1 | 2,1 | 1,9 |
1.3. Виробництво теплової енергії на атомних електростанціях | млн. т у.п. | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,4 | 0,4 | 0,3 | 0,4 | 0,4 | 0,3 |
1.4. Теплова енергія довкілля | млн. т у.п. | 0,2 | 0,4 | 0,3 | 0,2 | 2,0 | 1,7 | 1,4 | 4,5 | 3,9 | 3,2 | 26,3 | 22,7 | 18,7 |
1.5. Імпорт органічного палива | млн. т у.п. | 87,2 | 89,8 | 89,8 | 83,2 | 85,5 | 79,3 | 74,6 | 80,0 | 71,0 | 70,4 | 79,5 | 65,5 | 64,7 |
ВИТРАТНА ЧАСТИНА | ||||||||||||||
ІІ. Розподіл ресурсів, усього | млн. т у.п. | 208,8 | 245,5 | 235,9 | 222,2 | 270,9 | 255,6 | 231,8 | 300,2 | 278,2 | 241,9 | 376,7 | 341,2 | 308,3 |
2.1. Споживання в Україні, усього, у тому числі: | млн. т у.п. | 200,6 | 220,2 | 211,6 | 199,2 | 241,2 | 227,0 | 205,1 | 262,8 | 244,3 | 211,8 | 335,4 | 302,7 | 272,8 |
2.1.1. Вугілля | млн. т у.п. | 43,5 | 63,0 | 58,3 | 53,9 | 81,8 | 73,0 | 58,0 | 91,6 | 80,7 | 63,2 | 120,0 | 101,0 | 89,0 |
2.1.2. Нафта | млн. т у.п. | 25,7 | 28,3 | 27,6 | 26,7 | 31,2 | 29,9 | 28,3 | 31,5 | 30,0 | 28,5 | 34,6 | 34,0 | 33,2 |
2.1.3. Природний газ | млн. т у.п. | 87,9 | 78,4 | 77,7 | 74,0 | 73,4 | 71,8 | 67,3 | 64,4 | 61,8 | 59,6 | 59,8 | 56,9 | 56,0 |
2.1.4. Інші види палива (шахтний метан, біопаливо, торф тощо) | млн. т у.п. | 11,0 | 14,5 | 12,0 | 11,5 | 15,4 | 13,2 | 12,3 | 16,2 | 14,1 | 13,1 | 18,7 | 16,8 | 14,9 |
2.1.5. Електроенергія, вироблена без витрат органічного палива** | млн. т у.п. | 32,0 | 35,3 | 35,4 | 32,6 | 37,1 | 37,1 | 37,5 | 54,2 | 53,4 | 43,9 | 75,6 | 70,9 | 60,7 |
2.1.6. Теплова енергія, вироблена на атомних електростанціях | млн. т у.п. | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,3 | 0,4 | 0,4 | 0,3 | 0,4 | 0,4 | 0,3 |
2.1.7. Теплова енергія довкілля | млн. т у.п. | 0,2 | 0,4 | 0,3 | 0,2 | 2,0 | 1,7 | 1,4 | 4,5 | 3,9 | 3,2 | 26,3 | 22,7 | 18,7 |
2.2. Експорт паливно-енергетичних ресурсів з України | млн. т у.п. | 8,2 | 25,3 | 24,3 | 23,0 | 29,7 | 28,6 | 26,7 | 37,4 | 33,9 | 30,1 | 41,3 | 38,5 | 35,5 |
Рівень енергетичної залежності | % | 54,5 | 37,5 | 39,0 | 40,2 | 26,1 | 25,5 | 25,6 | 18,2 | 18,0 | 17,8 | 12,4 | 11,7 | 12,2 |
... Криворізької, Кіровоградської, Північнодонецької, Львівської, Лисичан-ської, Дніпродзержинської, Сумської теплоелектростанцій, а також Київської та Харківської об'єднаних ТЕЦ. 3. Концепція розвитку паливно-енергетичного комплексу України Україна належить до держав, недостатньо забезпечених власними енергоресурсами. За цим показником вона відстає від країн Західної Європи, в тому числі й таких ...
... (ПЕБ) – це співвідношення між надходженням (видобутком й імпортом) різних видів палива і виробництвом електроенергії та витратою їх в народному господарстві й експортом. Розрахунки структури паливно-енергетичного балансу ведуться як у повному обсязі (з врахуванням біомаси, альтернативних джерел тощо), так і виключно по комерційним джерелам[5]. Для порівняння ефективності використання різних вид ...
... в усе більших обсягах нетрадиційних відновлювальних джерел енергії (вітрові, сонячні, тепла землі та інших видів). Основними стратегічними напрямами вдосконалення структури паливно-енергетичного балансу України та вирішення інших проблем у цій сфері є: • концентрація народногосподарських зусиль на всебічному прискоренні проведення енергозберігаючої політики. Цей найважливіший напрям вимагає, ...
... ільш перспективним за видобутком нафти і газу вважається Дніпровсько-Донецький регіон, де зосереджено до 85% ресурсів країни. Відкриті газові родовища в Карпатському регіоні. Нафтопереробна промисловість України представлена Лисичанським, Кременчуцьким, Херсонським, Надвірнянським, Дрогобицьким та Львівським нафтопереробними заводами. Нафту і природний газ в Україні видобувають у Передкарпатті, ...
0 комментариев