3.1 Перспективи розвитку та шляхи вдосконалення галузі
Для того, щоб визначити перспективи та шляхи вдосконалення галузі, потрібно визначити проблеми даної сфери господарства. Отже, сучасні проблеми лісового господарства України можна розділити на чотири категорії: правові, лісівничо-екологічні, економічні та соціальні проблеми. Для більшого розуміння теми розкриємо суть кожного типу проблем і водночас зможемо побачити слабкі місця в організації лісової промисловості для подальшого їх усунення.
Щодо правових проблем варто зазначити, що чинне законодавство та підзаконні акти в недостатньому обсязі враховують особливості ринкової економіки у лісовому секторі. Проблеми власності та шляхи приватизації, оподаткування, оренди, система обліку й фінансування потребують удосконалення.
Держкомлісгосп України та підпорядковані йому структури включають в себе функції контролю, управління, законотворчості з господарською та комерційною діяльністю, які суперечать антимонопольним принципам і можуть стати причинами конфліктів в майбутньому[10, c.251].
У лісовому та природоохоронному законодавстві недостатньо враховані регіональні відмінності.
Не повною мірою забезпечене практичне виконання міжнародних угод зі сталого управління.
Існує велика кількість лісівничо-екологічних проблем. В даний період в Україні склалась складна екологічна ситуація. Найбільшою проблемою є втрата лісових насаджень, що спричиняється пожежами, несприятливими природними умовами, пошкодженнями шкідливими комахами та дикими тваринами, а також хворобами лісу та іншими антропогенними чинниками.
Усі ці негаразди пов’язані з невдалими економічними реформами, політичною нестабільністю та незадовільним веденням лісового господарства переплітаються з регіональними , національними та глобальними проблемами.
Оптимізація лісокористування включає підвищення відсотку використання приросту, зростання питомої ваги поступових і вибіркових рубок. Зокрема, внаслідок екологічних змін, викликаних забрудненням навколишнього середовища, змінами клімату та негативним впливом інших екологічних чинників, у Європі спостерігається витіснення хвойних дерев листяними. Лісорозведення екологічно нестійких моно ялинових культур призводить до періодичних масштабних вітровалів, буреломів, сніголамів та інших деструктивних екологічних явищ[17, c.223].
Для вирішення проблем даної сфери пропонується:
1) Впровадження ландшафтно-водозбірних принципів при плануванні та веденні лісового господарства; поширення реконструктивних рубок і вдосконалення методів догляду за лісами, спрямованих на формування стійких деревостанів з високою якістю деревини.
2) Поступова відмова від технологій, що орієнтуються на використання важкої техніки як такої, що спричиняє значну шкоду природі; забезпечення виконання всіх лісівничих вимог при заготівлях деревини.
3) Охорона лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, формування стійких лісів.
4) Ведення лісового господарства на територіях, забруднених радіонуклідами і промисловими відходами.
5) Створити систему відбору, охорони лісів і про ведення лісогосподарських заходів у лісах природно-заповідного фонду[20, c.183].
Також, у лісовому господарстві країни з кожним роком все більшими стають соціальні проблеми. Так, складна соціальна ситуація склалась в регіонах і населених пунктах, де основою економіки є підприємства лісового та деревообробного комплексів.
Одною з найбільших проблем є недосконалий механізм розподілу функцій з розпорядження лісами між органами державної влади різних рівнів та низький ступінь довіри до структур влади, нерозвиненість суспільних екологічних та лісових організацій. Не менш важливими проблемами є тенденції надання економічному успіху першочергового значення та відторгнення екологічних обмежень, якщо вони перешкоджають зростанню особистого добробуту, а також зростання числа і обсягів самовільних рубок, прояви тіньової економіки, випадки корупції.
Однією з найбільших проблем лісової та лісопереробної промисловості України є економічні проблеми. Для вирішення цих питань необхідне забезпечення стабільного, достатнього і доцільного фінансування лісового господарства, зміна системи планування, яка занадто централізована і мало пристосована до ринкових умов господарювання.
Необхідно створити умови для довгострокових інвестицій, придбання техніки та обладнання.
Формування ринку оптової та роздрібної торгівлі лісом, системи підрядів на проведення лісогосподарських робіт і заготівлі продуктів лісу[2, c.315].
Непередбачуваність законодавства (зокрема природоохоронного і податкового) виступає як окрема економічна проблема, що перешкоджає довгостроковому плануванню розвитку лісового господарства.
Всі ці проблеми взаємопов’язані і часто обумовлені. Головним результатом їх розв’язання було і залишається ефективне забезпечення державою корисностей, які надаються лісами (джерело деревини і інших продуктів; основний еколого-стабілізуючий фактор; рекреаційний, генетичний і суспільно-історичний ресурс).
Тож, підсумувавши, можна визначити основні цілі розвитку лісогосподарського комплексу (рис.3.1).
Рис.1 Цільові орієнтири розвитку лісового господарства України на 2008р.
Тож, цілі лісової політики перехідного періоду спрямовані на формування юридичних, організаційних і економічних умов сталого управління лісами. Загалом вони орієнтовані на посилення ролі законодавства в умовах ринкової економіки і повинні бути досягнуті за відносно короткий проміжок часу. До пріоритетів перехідного періоду слід віднести:
1) розв’язання проблем власності на ліси і виробничі потужності, залучені в лісовому секторі економіки;
2) досягнення оптимальної і стабільної організаційної структури органів державного управління й господарювання;
3) ефективне розмежування повноважень держави з управління і господарювання;
4) розробка і законодавче закріплення правил, що визначають принципи і норми ведення лісового господарства, які б забезпечували досягнення стратегічних цілей національної лісової політики;
5) забезпечення керованості процесів, що відбуваються в лісовому секторі економіки;
На міжнародному рівні досягнуто усвідомлення того, що країна з перехідною економікою на шляху до ринку не можуть копіювати історичний досвід сучасних розвинених країн, становлення капіталізму в яких супроводжувалось масовим знищенням лісів. В зв’язку з цим важливо в перехідний період зберегти, використати і розвинути кращі сторони соціалістичної економіки, до яких відносяться планування і контроль. Не менш важливо чітко і системно сформувати пріоритети лісової політики для окремих регіонів України[3, c.52].
Зараз лісове господарство України має низку проблем, які необхідно вирішити. Найосновнішими є проблеми державного регулювання та контролю, проблеми постійного зменшення лісових ресурсів, недостатнє фінансування лісового господарства, а також низький ступінь довіри до структур влади. Всі ці проблеми необхідно вирішити якнайшвидше. Адже, якщо така ситуація продовжуватиметься ще кілька років, то галузь занепаде.
... за якими відводиться особлива увага. Вони розміщені окремими ареалами і, правда, досить невеликими площами, хоча всі можливості ще не використані. Отже, в ході дослідження соціофункціонального значення лісових ландшафтів Волинської області ми виявили їх важливість, необхідність їх раціонального використання, потенціальні можливості, шкідливість скорочення площ лісів. Не варто випробовувати ...
... лісу. 1.4 Програма та методи дослідження Програмою досліджень передбачено вивчити: 1. проаналізувати стан дослідження питання щодо захисту лісових насаджень Чернігівської області; 2. охарактеризувати дослідження стану лісів, їх господарсько-екологічне значення; 3. провести дослідження систем лісогосподарської діяльності. Методи дослідження: - аналіз літературних джерел; - вивчення ...
... Республіка (ПАР), найбільш економічно розвинена держава Африки. Основними галузями господарства регіону є сільське господарство та обробна промисловість. Розділ 3 МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ КРАЇН АФРИКИ 3.1. Поурочне планування підрозділу У відповідності до Програми з країнознавства для профільного навчання тема «Африка» вивчається у Розділі І − «Регіони і країни світу», який складає ...
... ій місцевості дозволяє істотно здешевіти процес агропромислового виробництва. Висновок В результаті вищеописаного можна сказати що, безумовно, раціональне використовування природно – ресурсного потенціалу і своєчасне його відновлювання, використання нових, екологічних та ресурсозберігаючих технологій, підтримки виробництва державою, національної свідомості кожного громаднина, який думає і ...
0 комментариев