1.1 Економічна кон'юнктура та тенденції розвитку рослинництва
У загальному обсязі виробництва продукції рослинництва у нашій країні зернові займають понад 80%. Сезон 2008-2009 характеризується зниженням виробництва зернових в Україні. Поряд із скороченням посівних площ і падінням середнього рівня врожайності по країні на низьке виробництво зернових мали вплив і такі фактори: • порушення сівозміни; • неврегульованість питань землеволодіння; • труднощі у доступі до кредитів; • скорочення використання добриві ЗЗР; • незадовільні агрономічні методи; • неякісний насіннєвий матеріал; • погодні умови. Згідно з попередньою офіційною статистикою, в минулому сезоні в Україні зібрано зерна на 28% менше, ніж у 2008-2009 році.
В Україні найбільш сприятливими для вирощування зерна є землі лісостепової зони, куди входять Черкаська, Кіровоградська, Запорізька, Вінницька, Луганська, Донецька, Дніпропетровська. У цьому сезоні спостерігається збільшення виробництва зерна в країні в зв’язку зі збільшенням збиральних площ, ростом врожайності і більш сприятливими погодними умовами.
У сезонні 2009-2010 року очікується більш низький рівень цін на зерно у порівнянні з попереднім сезоном. Так,на початку сезону закупівельні ціни трейдерів знизилися. Цьому сприяли такі фактори: зростання пропозицій зерна в період збирання в результаті збільшення врожайності, розширення посівних площ і прискорення темпів зростання. Валовий збір зерна в цьому сезонні на рівні 20,5 млн. т у вазі після доробки; зниження цін на внутрішньому ринку зерна і досягнення паритету між внутрішніми й експортними цінами, чого не було в минулому сезоні.
факторів росту цін на зерно можна виділити наступні:
• збільшення собівартості вирощування;
• підвищення попиту і цін на зерно на світовому ринку через ріст цін на мінеральні добрива та паливо;
• можливість експорту зерна з України у випадку сприятливої цінової кон’юктури;
• жорсткість конкуренції між експортерами і переробниками.
Експорт, імпорт зерна в 2008-2009 був мінімальним. Відзначимо, що на початку минулого року в Україну перше було завезено імпортоване зерно для переробки за давальницькою схемою з Угорщини в кількості близько 3 тис. т ,через збільшення виробництва і більш низькі ціни зерна в 2007-2008 р. очікується збільшення експортних відвантажень до 5-6 млн. т.
Рис. 1.1. Питома вага регіонів у виробництві зерна 2008-2009 рр.
Значне зниження збирання зерна в 2008-2009 рр. позначилося не тільки на падінні експортних відвантажень, але й на зниженні виробництва та експорту продукції переробки зернових. Найменший врожай пшениці за останні 50 років було отримано у 2007 році – 3,6 млн. т, за рахунок дуже низької врожайності та втрачених посівів (4,7 млн. га, 65%). Найбільший врожай за період незалежності становив 21,3 млн. тон в 2005 році, але в цьому році ціна на пшеницю була порівняно низька, тому с/г товаровиробники недоотримали значні прибутки.
продукція рослинництво виробництво урожайність
Таблиця 1.1 Виробництво пшениці в Україні за період 1990-2009 років
Показники | 1990р. | 2004р. | 2005р. | 2006р. | 2007р. | 2008р. | 2009р. |
Посівна площа,млн. га | 6,7 | 5,9 | 6,3 | 5,6 | 7,11 | 7,2 | 7,2 |
Площа збирання,млн. га | 6,4 | 5,5 | 5,8 | 5,2 | 6,8 | 6,8 | 2,5 |
Втрачений врожай,млн. т | 0,3 | 0,4 | 0,5 | 0,5 | 0,4 | 4,7 | 0,6 |
Урожайність ц⁄га | 28,3 | 26,5 | 22,9 | 19,8 | 31 | 18,1 | 14,7 |
Валовий збір млн. т | 18,1 | 14,6 | 13,1 | 10,2 | 12,3 | 3,6 | 21,3 |
Простежується обернена залежність між врожайністю та валовими втратами пшениці. З ростом врожайності зменшуються втрати. Це пов’язано з погіршенням зерна (колоса) та умов збирання в неврожайні роки, таким яким був 2007 рік.
Також значних витрат сільське господарство зазнає через неповністю зібрані площі. На нестабільність валових зборів пшениці в Україні впливає досить низька середня врожайність культури, що пов’язано більшою мірою з недотриманням аграріями агротехнічних норм та меншою мірою з несприятливими погодними умовами. За роки незалежності при більш менш стабільних посівних площах урожайність рідко перевищувала рівень у 30 ц/ц, тоді як у провідних європейських державах цей показник удвічі більший.
0 комментариев