Методика аналізу ефективності виробництва продукції рослинництва

1.3 Методика аналізу ефективності виробництва продукції рослинництва

Розвиток зернового господарства відбувається на основі підвищення економічної ефективності виробництва зерна за допомогою інтенсифікації виробництва. За цих умов забезпечується збільшення валової і товарної продукції зернових культур, зміцнюється матеріально-технічна база галузі. Економічна ефективність виробництва зерна характеризується системою таких показників: урожайність, продуктивність праці, собівартість продукції, ціна реалізації за 1 ц зерна, прибуток на 1 ц зерна і на 1 га посівної площі, рівень рентабельності виробництва зерна.

Зернове господарство – високомеханізована галузь, завдяки впровадженню інтенсивних технологій виробництва та підвищенню врожайності зернових культур продуктивність праці тут закономірно і постійно зростає. У 2007 році прямі затрати праці на 1 ц зернових (без кукурудзи) становили в фермерських підприємствах 0,8 люд. год., а в товариствах – 0,7 люд. год.

Найвищого рівня продуктивності праці в зерновому господарстві досягнуто в с ⁄г підприємствах Запорізької, Харківської і Херсонської обл.,де затрати праці на виробництво 1 ц зерна (без кукурудзи) становили 0,5 люд. год. У передових господарствах степової зони України, спеціалізується на виробництві зерна, затрати праці на 1 ц становлять 0,20-0,25 люд. год.

Виробництво зерна відзначається порівняно невисокою трудомісткістю: затрати праці на 1 ц посіву дорівнюють 43,9 люд. год.

Важливим показником інтенсифікації виробництва зерна є собівартість продукції. Вона відображує якість роботи господарств і значною мірою визначає рівень його доходності протягом років,собівартість 1 ц зерна постійно зростає.

Природно-економічні особливості різних зон України позначаються на рівні виробничих витрат. Найменші витрати на виробництво зерна в господарствах Степу і Лісостепу. Якщо в середньому в с/г підприємствах України собівартість Черкаської обл. – 40,25 грн., Харківської – 45,6 і Запорізької обл. – 39,8 грн.

Більше половини всіх витрат на виробництво зерна припадає на оплату праці, вартість насіння і добрив, а також на витрати на утримання о/з. Витрати на оплату праці в структурі собівартості 1 ц зерна (без кукурудзи) в с/г підприємствах України становлять 23,9%. Питомі витрати на оплату праці в зерновому господарстві фермерських господарств порівняно менші. Що зумовлено її вищою продуктивністю.

Витрати на добрива у виробництві зерна невеликі і становлять 12-15%. З інтенсифікацією зернового господарства вони зростатимуть, що пов’язано із збільшенням кількості використовуваних добрив. А також їх значним подорожчанням. У цих умовах, незважаючи на підвищення врожайності зернових культур, економічна ефективність використання добрив може знижуватись.

Розвиток та підвищення економічної ефективності зернового господарства – необхідна умова не тільки забезпечення населення продуктами харчування, а й піднесення ефективності виробництва інших видів продукції с/г. Зміцнення матеріально-технічної бази галузі, впровадження інтенсивних технологій виробництва – та прогресивних форм організації праці зумовили підвищення урожайності зернових культур та збільшення виробництва зерна. Водночас досягнутий рівень урожайності зернових культур допускаються значні втрати зерна при збиранні, транспортуванні, зберіганні, переробці та використанні. Внаслідок незбалансованість кормових раціонів, недостатньої кількості грубих, соковитих та зелених кормів, невідповідності структури виробництва зерна потребам тваринництва та під впливом багатьох інших, в тому числі й організаційних, факторів щорічні перевитрати зерна становлять 10-12 млн. т.

Концепція розвитку зернового господарства України на 2006-2010 рр. і на період до 2015 р. передбачає суттєве збільшення виробництва зерна на основі неухильного підвищення урожайності зернових культур та запровадження інтенсивних технологій, структурної перебудови зернового господарства з метою забезпечення внутрішніх потреб у зерні та перетворення України з імпортера в експортера зерна.

2. Аналіз сучасного стану та динаміки виробництва продукції рослинництва на підприємстві

2.1 Організаційно-економічна характеристика досліджуваного підприємства

ПСП “Немирівське“ знаходиться в с.Немирівське, Балтійського району, Одеської області. Землі у власності ПСП “Немирівське“ мають переважно хвилястий рельєф з лісовою грунтоутворюючою породою. Це переважно реградовані чорноземи, які вирізняються своєю родючістю. Проаналізуємо більш детально склад земельних угідь на основі таблиці 2.1. Критерієм ефективного використання землі у господарстві виступає виробництво продукції рослинництва і тваринництва з одиниці земельної площі з мінімальними витратами праці і коштів. Показники таблиці 2.2 свідчать про те, що ефективність використання с/г угідь порівняно з рівнем 2007 року зросла. На це вплинуло збільшення обсягів виробництва основних видів продукції, особливо галузі рослинництва. Так, майже вдвічі зросла вартість валової продукції господарства.

Таблиця 2.1 Склад і структура земельних угідь ПСП “Немирівське“

Таблиця 2.2 Показники ефективності використання земельних угідь у ПСП “Немирівське“

Одним із важливих ресурсів виробництва с/г продукції є трудові ресурси, людський фактор. Від нього залежить як рівень, так і ефективність використання всіх інших ресурсів. Багатогалузева структура виробництва,постійні зміни погодних умов потребують від працівників с/г високої кваліфікації професійної майстерності, відповідальності за доручену роботу та кінцеві результати.

Серед показників, які характеризують ефективність використання наявних трудових ресурсів є продуктивність праці – це здатність кожного конкретного працівника виробити за одиницю часу певну кількість продукції (табл.2.3).

З даних таблиці видно, що проти рівня 2007 року площа як с/г угідь, так і ріллі на одного працівника зростає (відповідно на 38,2% і 38,1%), за рахунок різкого скорочення кількості працівників. Разом зі збільшенням навантаження зростає і продуктивність праці.

Таблиця 2.3 Динаміка забезпеченості трудовими ресурсами і продуктивності праці у ПСП “Немирівське“

В процесі виробництва с/г продукції, поряд з працею і землею, беруть участь засоби виробництва – засоби і предмети праці, які в грошовій формі складають виробничі фонди. Тому результати виробництва в значній мірі визначаються рівнем забезпеченості господарства виробничими фондами. І чим вища забезпеченість,раціональніша їх структура, тим вища продуктивність праці, нижча собівартість продукції, вищий рівень рентабельності. Для аналізу розглянемо таблицю 2.4.

Зміни, що відбулися по вихідних показниках аналогічним чином відбулись і на результативних. Підвищенню фондоозброєності допомогло зменшення чисельності працівників та збільшення вартості фондів.

Із збільшенням обсягів виробництва продукції зменшилася і фондомісткість майже в 1,5 рази. Господарство має зерновий з розвинутим скотарством виробничий напрямок.

Таблиця 2.4 Наявність та ефективність використання засобів у ПСП “Немирівське“

Основні показники економічної ефективності господарювання ПСП “Немирівське“ представлені в табл. 2.5.

Таблиця 2.5 Основні економічні показники діяльності ПСП “Немирівське“

Характеризуючи діяльність ПСП “Немирівське“ на основі даних таблиці 2,5,ми можемо побачити, що в 2009 р. підприємство працювало краще ніж в 2008 р.. про це свідчать такі показники:

• основний показник, мета будь-якої діяльності підприємства – прибуток, збільшився на 451 тис. грн. як наслідок, спостерігається збільшення прибутку на 100 га с/г угідь, і зростання в розрахунку на 1 працівника;

• виручка від реалізації продукції зросла за досліджуваний період в 2,2 рази; Рівень рентабельності за досліджуваний період збільшився на 15 пунктів і за останній рік склав 22%.