Класифікація організаційно-розпорядчих документів
Роль і місце юридичної служби у процесі документування управлінської діяльності митної служби
Принципи документування управлінської діяльності
Особливості та порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію
Порядок реєстрації регуляторних актів
Відокремити фактичну діяльність по розробці управлінських рішень від управління цією діяльністю;
Навигация
Класифікація організаційно-розпорядчих документів
Документування управлінської діяльності митних органів та участь в ній юридичних служб
95556
знаков
0
таблиц
1
изображение
1.1 Класифікація організаційно-розпорядчих документів
Документ як складний матеріальний об'єкт за певними класифікаційними ознаками розглядається як система, що може залежно від семантики, цільового призначення групуватися у підсистеми і т.д. Поділ системи документів на класи, підкласи і називається класифікацією документів. У наукових колах вченими ініційовано не одну дискусію з питань класифікації службових документів. Незважаючи на запропонований науковій спільноті широкий спектр рішень, його й донині зазначають серед питань, що потребують нагального вирішення загальним і управлінським документознавством, теорією діловодства.
Найважливішою класифікаційною ознакою документа є його зміст, зокрема, відношення зафіксованої в ньому інформації до предмета чи напряму діяльності. Основним документом, що визначає систему документації як сукупності взаємопов'язаних документів, які застосовуються у певній сфері діяльності, та з метою уніфікації офіційно закріплює групування документів за певними ознаками, є Державний класифікатор управлінської документації (ДК. 010–98). Він є складовою державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації.
Результатом документування управлінської інформації є документ – інформація, зафіксована на матеріальному носії, основною функцією якого є її зберігання та передання в часі і просторі. Класифікація документної інформації дає змогу встановити специфіку кожного класу, підкласу, номіналу та виду номіналу документа, допомагає орієнтуватись у різноаспектних інформаційних потоках. А тому виникає нагальна потреба навчитися визначати належність того чи іншого документа за різними ознаками, аналізувати його за змістом, формою та іншими властивостями.
В даному класифікаторі у другому розділі є визначення таких основних понять, необхідних для розкриття даної теми:
Система документації – сукупність взаємопов’язаних документів, що застосовуються у певній сфері діяльності.
Уніфікована система документації (УСД) – система документації, що створена за єдиними правилами та вимогами і містить інформацію, необхідну для управління у певній сфері діяльності.
Управлінська документація – сукупність взаємопов’язаних документів, що застосовуються для вирішення завдань управління національним господарством і мають нормативно-правову силу.
Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації – система документації, використовувана для вирішення організаційно-розпорядчих завдань управління.
Клас організаційно-розпорядчої документації (далі – ОРД) містить підкласи:
0201 Документація з організації систем управління;
0202 Документація з організації процесів управління;
0203 Документація з управління кадрами;
0204 Документація з оцінки трудової діяльності.
Для розуміння технологічного процесу обробки документів необхідно оперувати певними категоріями інших ознак документів, покладених в основу їхнього групування на основі виявлення зовнішньої подібності.
Залежно від обраної ознаки напрацьовано різні схеми поділу.
Документи за видом матеріальної основи та формою носія поділяють на:
традиційні (з паперовою основою);
аудіовізуальні;
електронні.
Так, в основу поділу управлінської документації за складністю покладено кількість порушуваних питань. За цією ознакою виокремлюють документи:
односкладні, що містять інформацію про одне питання;
складні, які містять інформацію про два і більше питань.
Слід зазначити, що прості документи легше оброблювати, контролювати їх виконання, здійснювати пошук.
За змістом документи поділяються:
загальні.
спеціалізовані.
Залежно від місця складання розрізняють такі документи:
внутрішні.
зовнішні (вхідні, вихідні).
За строками виконання документи бувають:
- з зазначенням строку виконання (термін встановлений актами законодавства або зазначений в самому документі).
- без зазначення строку виконання (не пізніше 30 календ. днів).
- документ з відміткою «Терміново» – протягом 7 робочих днів від дати підписання.
- з відміткою «Негайно», «Невідкладно» – протягом 3 робочих днів.
За рівнем доступу в установі виокремлюють документи:
загальнодоступні;
для службового користування (ДСК) – документи, що містять конфіденційну інформацію;
секретні – містять таємну інформацію.
За юридичною силою визначають документи, що:
мають юридичну силу (готуються в установленому законом порядку за всіма правилами, чинні документи);
не мають юридичної сили (ще не набули, не можуть мати, втратили юридичну чинність).
За послідовністю створення розрізняють:
оригінал – примірник службового документа, що перший або єдиний набуває чинності;
копію – документ, що містить точне знакове відтворення змісту чи документної інформації іншого документа і в окремих випадках – деяких його зовнішніх ознак;
витяг (зі службового документа) – засвідчена копія частини тексту службового документа;
дублікат оригіналу (службового документа) – повторно оформлений службовий документ замість втраченого чи пошкодженого оригіналу, що має таку саму юридичну силу.
За строками зберігання виокремлюють документи:
постійного зберігання;
тимчасового зберігання;
тривалого зберігання.
За належністю до сфер життя суспільства документи поділяють на:
офіційного походження – створюються організацією чи службовою особою й оформлюються в установленому порядку;
особового походження, що посвідчують особу власника, його права, обов'язки, службовий або соціальний стан, а також можуть містити біографічні і (або) інші відомості про нього;
особистий документ – документ, який створено фізичною особою поза службовою діяльністю або який містився в її приватному зібранні.
Залежно від призначення розрізняють документи:
індивідуальні – створюють в кожному окремому випадку для розв'язання конкретної управлінської ситуації;
типові – відображають однорідні питання й складаються за однаковими зразками (типові листи, типові інструкції, типові положення і т. ін.).
Відповідно до Порядку роботи з наказами в митних органах України, затверджений НДМСУ від 20.09.01 №622 Наказ – це основний розпорядчий документ органу митної служби.
У митній службі відповідно до змісту накази поділяються на такі види:
– з основної діяльності (з питань утворення, ліквідації, перейменування, реорганізації митного органу чи структурного підрозділу; перерозподілу та зміни зони його діяльності; затвердження положень, інструкцій, правил, структури та внесення змін до них; фінансово-господарської діяльності тощо);
– кадрові (з питань призначення на посаду, переміщення, звільнення з посади; нагородження працівників або застосування заохочення, стягнення чи заходів дисциплінарного впливу до них);
– про надання відпусток;
– про відрядження.
Окремо слід звернути увагу на те, що до форм документального фіксування роботи в митних органах також належать службові та доповідні записки.
Доповідна записка – документ, що містить інформацію керівництву митного органу з певними висновками (при потребі).
Службова записка – документ, що містить не тільки інформацію про певні факти, висновки, але й пропозиції працівника.
Службова й доповідна записки, адресовані керівництву митного органу, подаються для реєстрації до загального відділу з підписом і погодженням безпосереднього керівника й заступника керівника митного органу (згідно з розподілом обов’язків).
Процес диференціації документів, що циркулюють в митних органах, багатоаспектний і є предметом дослідження загального та управлінського документознавства. Мною ж виокремлено лише деякі аспекти класифікації документів, що мають практичне спрямування.
Похожие работы
... ї роботи Держмитслужби, визначених дорученнями Президента України, Кабінету Міністрів України, Голови Держмитслужби», який містить технологію їх підготовки і прийняття. [32] Наказом Державної митної служби України від 10.09.2004 р. затверджено «Положення про участь суб’єктів громадського обговорення у підготовчій роботі щодо прийняття нормативно-правових актів з питань митної справи», де ...
... органах та на створення сучасної та дієвої інформаційної інфраструктури митних органів. Розділ ІІ. Організація реалізації інформаційної політики в митних органах України інформаційна політика митний орган юридичний 2.1 Інформаційна мережа митних органів України: WEB-сайт Державної митної служби України, Єдина автоматизована інформаційна система, телефон довіри Важливою складовою інформаці ...
... і. Рівень професійності здійснення бюджетного контролю великою мірою залежить від того, чи правильно працівники органів державного фінансового контролю трактують проведені підконтрольними об'єктами господарські операції і чи правильно окремі з них віднесено до правопорушень. 5. Аналітична робота щодо виявлення причин, які призводять до порушень фінансової та бюджетної дисципліни, злочинів у ...
... дприємства, але й реалізує заходи з підвищення рівня охорони праці на підприємстві, тому трудові колективи працюють в безпечних, екологічно чистих умовах діяльності. 2.2. Специфіка організації документаційного забезпечення установи на ТОВ «СВІТОЧ» та ВАТ «АГРЕГАТ» Для ВАТ «АГРЕГАТ» характерним є машинна обробка документів. Машинна інформаційна база охоплює всі види спеціально організованої і ...
0 комментариев