1.4 Проблеми забезпечення соціальної спрямованості бюджету
Найважливішою передумовою побудови соціально орієнтованого суспільства є забезпечення соціальної спрямованості бюджетної політики, що означає такий порядок складання бюджетів, який сприяє зростанню рівня життя населення, ефективному соціальному захисту, забезпеченню гарантованих соціальних стандартів.
Показник питомої ваги соціальних видатків в загальних видатках бюджету є, хоча і основним, але не всеохоплюючим показником, що характеризує рівень соціальної спрямованості бюджету.
Забезпечення соціальної спрямованості бюджетної політики потребує адекватної оцінки впливу структури і обсягів соціальних видатків бюджетів на показники рівня та якості життя населення, а також розробки методики, що дасть змогу здійснити комплексну оцінку реального рівня соціальної спрямованості і відстежити зміни щодо її забезпечення.
Оцінка соціальної спрямованості потребує використання комплексу показників, серед яких обов'язково мають бути такі, що характеризують результати реалізації соціальних програм, їх вплив на добробут населення.
Таким чином, критерії та індикатори соціальної спрямованості бюджетної політики можна поділити на дві групи:
1) прямі, які безпосередньо характеризують обсяги і структуру соціальних видатків бюджету;
2) непрямі, які характеризують результати функціонування соціальної сфери. Вони проявляються у покращанні показників рівня життя населення - зростанні реальних доходів населення, зменшенні рівня бідності; зростанні рівня забезпечення соціальних гарантій - мінімальної заробітної плати, пенсій, соціальних допомог та виплат: деяких демографічних показників, які е чутливими до змін у соціальній сфері, а саме дитячої смертності, смертності немовлят, захворюваності на окремі веди "соціальних" хвороб тощо.
Таким чином, весь комплекс показників. що визначають соціальну спрямованість бюджету, можна представити у вигляді двох блоків:
Блок 1. Прямі показники:
1. Питома вага видатків на соціальну сферу (за окремими видами) у загальному обсязі видатків бюджету;
2. Питома вага видатків на соціальну сферу (за окремими видами) в обсязі ВВП;
3. Співвідношення видатків на соціальну сферу з видатками, що спрямовуються на розвиток економіки;
4. Співвідношення фактичних та запланованих видатків бюджету на соціальну сферу (за окремими видами видатків);
5. Співвідношення фактичного фінансування соціальної сфери (за окремими видами) та розрахованого за нормативами;
6. Співвідношення обсягів фінансування окремих галузей соціальної сфери, отриманих з різних джерел (державний бюджет (податки), система соціального страхування, кошти фізичних або юридичних осіб тощо);
7. Обсяг видатків на соціальну сферу, що припадає на одну особу;
8. Рівень забезпеченості мережею закладів охорони здоров'я, освіти,
культури.
Блок 2. Непрямі (результативні) показники:
1. Темпи зростання реальних доходів населення;
2. Рівень бідності, визначений за відносним критерієм;
3. Рівень бідності, визначений за абсолютним критерієм ;
4. Рівень розшарування населення за доходами;
5. Рівень безробіття (визначений за методологією МОП);
6. Рівень охоплення адресною соціальною допомогою бідних верств
населення;
7. Співвідношення мінімальних соціальних гарантій (мінімальної заробітної плати, пенсії, соціальних виплат) з прожитковим мінімумом;
8. Рівень дитячої смертності;
9. Рівень смертності немовлят;
10. Рівень захворюваності на окремі види "соціальних" хвороб (туберкульоз, СНІД, венеричні);
11. Рівень щеплення дітей (за окремими видами інфекцій);
12. Рівень інвалідизації населення.
Застосування запропонованого комплексу показників зможе забезпечити об’єктивнішу оцінку рівня соціальної спрямованості бюджетної політики. Для відстеження динаміки рівня соціальної спрямованості бюджету або його регіональної диференціації можна запропонувати методику обчислення інтегрального індексу, подібну до методики розрахунку інтегрального індексу людського розвитку. Пропонується дворівнева схема розрахунку інтегрального індексу соціальної спрямованості бюджетної політики: на першому рівні - розрахунок двох узагальнюючих індексів: бюджетних видатків (за показниками блоку 1) та індексу соціальних результатів (за показниками блоку 2). На другому рівні - розрахунок інтегрального індексу соціальної спрямованості бюджетної політики. Для стандартизації показників можна використовувати кращі досягнення показників соціального розвитку країн Західної Європи або штучно визначені стандарти, до яких ми прагнемо.
Застосування інтегрального індексу мае як свої перевали, так і обмеження. Перевагою є те, що він є зручним інструментом для динамічних або регіональних порівнянь, оскільки поєднує багатоаспектні характеристики результатів дії бюджетної політики та розвиток соціальної сфери. Обмеження методу полягають у тому, що інтегральний індекс сам по собі не мае реального економічного змісту і може застосовуватися лише для порівнянь у просторі або часі.
Отже, для комплексного дослідження рівня соціальної спрямованості бюджету доцільно поєднувати застосування інтегральної оцінки з аналізом за системою окремих показників, що даватиме краще уявлення про досліджувані процеси[21].
... є організація захисту комерційної таємниці в організації. 2. Дослідження інноваційного процесу в ЗАТ «Інформаційні та технологічні системи» за даними дослідницького етапу впровадження інноваційного проекту «WEB – технологія подання звітності платниками податків в податкові інспекції» 2.1 Загальна характеристика ЗАТ «Інформаційні та технологічні системи» (ЗАТ «ІТС») та його продукції ...
... загального розвитку, безпорадності у питаннях сучасної економіки, політичної, соціальної й особливо комерційної діяльності.Соціальних проблеми, які потребують вирішення дуже багато. І сучасні засоби масової інформації намагаються охопити всі.У сучасних ЗМІ можна побачити велику кількість невеличких матеріалів, які просто інформують про ту чи іншу подію в соціальній сфері. А якщо цей матеріал ...
0 комментариев