Навигация
Організація та проблеми планування і виконання бюджету в сучасних умовах
24989
знаков
5
таблиц
0
изображений
2. Організація та проблеми планування і виконання бюджету в сучасних умовах
Процедура бюджетного планування в Україні
Основні категорії, поняття, характеристики
Процедура бюджетного планування – послідовність заходів і дій зі складання, розгляду і затвердження проекту бюджету, яка визначається відповідним законом.
1. Складання проекту бюджету:
– направлення Президентом Верховній Раді бюджетного послання;
– розроблення Верховною Радою бюджетної резолюції, у якій визначаються основні напрями бюджетної політики на наступний рік;
– розроблення Міністерством фінансів на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку прогнозного проекту Державного бюджету;
– узгодження показників прогнозного проекту бюджету з пропозиціями міністерств, відомств та інших органів;
– розроблення Міністерством фінансів робочого (узгодженого) проекту Державного бюджету і подання його в Кабінет Міністрів;
– розгляд проекту бюджету в Кабінеті Міністрів, прийняття рішення про його схвалення і подання Президенту проекту Закону про бюджет;
– розгляд проекту Закону про бюджет Президентом і подання його до Верховної Ради.
2. Розгляд проекту Закону про Державний бюджет України:
– розгляд проекту Закону про Державний бюджет у комісіях
і комітетах Верховної Ради;
– доповідь Міністра фінансів на засіданні Верховної Ради та співдоповідь голови комітету з питань бюджету;
– обговорення проекту Державного бюджету на засіданні Верховної Ради;
– прийняття відповідного рішення про результати розгляду проекту Закону про Державний бюджет:
а) затвердити Закон про Державний бюджет України;
б) схвалити у першому читанні і направити на доопрацювання;
в) відхилити і направити на перероблення. [11]
Завдання бюджетного планування:
1. достовірне визначення обсягу та джерел формування доходів бюджету;
2. оптимальний розподіл видатків за окремими групами і галузями;
3. збалансування бюджету.
Бюджетне планування починається з визначення можливого обсягу доходів. Достовірність їх планування забезпечує реальність бюджетного процесу. Оптимальність розподілу видатків визначається ефективністю використання бюджетних коштів з позицій забезпечення економічного зростання та соціальної гармонії у суспільстві.
Збалансування бюджету найбільш складне завдання, оскільки, як правило, потреби у видатках перевищують реальні можливості у формуванні доходів.
Бюджетний надлишок може виступати однією з форм бюджетних резервів. З позицій планування він не може бути значним за розміром, адже тоді краще або зменшити доходи, або збільшити видатки.
Існують наступні методи бюджетного планування:
а) загальний метод – балансовий;
б) окремих статей – нормативний:
– прямого рахунку,
– аналітичний,
– коефіцієнтів [10, c. 45].
Бюджетні права державних і місцевих органів влади і управління визначаються у відповідності до розподілу між ними економічних і управлінських функцій.
Бюджетні права розподілені між законодавчою і виконавчою владою загальнодержавного і місцевого рівня. Вони закріплені в Конституції України і в Бюджетному кодексі України. Учасники бюджетного процесу наділені законодавством відповідними повноваженнями, основний зміст яких полягає в праві отримувати доходи, розподіляти бюджетні кошти, використовувати їх за цільовим призначенням [10, c. 47].
Процедура бюджетного планування в Україні подана в табл. 1.
Таблиця 1. Процедура бюджетного планування в Україні
| Перелік документів та інформації, необхідних для складання, розгляду і затвердження бюджету | Які державні органи і кому передають інформацію | Встановлені терміни |
| 1. Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України. Прогнозні показники економічного та соціального розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць | Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України, Національний банк України, міністерства і відомства Місцеві Ради народних депутатів та їх виконавчі органи. | до 1 червня червень |
| 2. Бюджетна резолюція («Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний рік» – постанова) | Верховна Рада України, Президент, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України | до 15 червня |
| 3. Правила оформлення проекту закону про Державний бюджет України | Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів | червень |
| 4. Інструктивні листи про особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний рік | Кабінет Міністрів України і Міністерство фінансів України, Місцеві Ради народних депутатів та їх виконавчі органи | червень |
| 5. Розрахунки для обґрунтування нормативів відрахувань від регулюючих доходів, розмірів дотацій. Дані про зміни складу об'єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню | Місцеві Ради народних депутатів та їх виконавчі органи, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України | червень |
| 6. Прогнозні показники попереднього проекту Зведеного та Державного бюджетів України: • проектні нормативи відрахувань від регулюючих доходів та сум контингентів цих доходів; • розміри дотацій і субвенцій, які передбачається надати з Державного бюджету України, їх цільове призначення; • перелік видатків, які передбачається передати з Державного бюджету України на фінансування бюджетів АРК, областей, міст Києва і Севастополя | Міністерство фінансів України, міністерства, відомства, інші органи державної виконавчої влади | до 1 липня |
| 7. Пропозиції і зауваження щодо проектованих показників Зведеного та Державного бюджетів України на плановий рік | міністерства, відомства, інші органи державної виконавчої влади, Міністерство фінансів України | до 15 липня |
| 8. Розгляд пропозицій і зауважень щодо проектованих показників Зведеного та Державного бюджетів України на плановий рік | Міністерство фінансів України за участю представників відповідних міністерств і відомств, інших органів державної виконавчої влади | до 1 серпня |
| 9. Проект закону про Державний бюджет України; пропозиції щодо нормативів відрахувань від загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджетів АРК, областей, міст Києва і Севастополя | Міністерство фінансів України, Кабінет Міністрів України | до 15 серпня |
| 10. Проект закону про Державний бюджет України; пропозиції щодо нормативів відрахувань від загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджетів АРК, областей, міст Києва і Севастополя | Кабінет Міністрів України, Президент України | до 1 вересня |
| 11. Проект закону про Державний бюджет України; пропозиції щодо нормативів відрахувань від загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджетів АРК, областей, міст Києва і Севастополя | Президент України, Верховна Рада України | до 15 вересня |
| 12. Проект закону про Державний бюджет України. Висновки і зауваження постійних комісій при Верховній Раді України | Постійні комісії при Верховній Раді України, Сесія Верховної Ради України | вересень-грудень |
| 13. Проект закону про Державний бюджет України. Постанова «Про порядок введення в дію «Закону про Державний бюджет України» | Сесія Верховної Ради України | до 2 грудня до 30 грудня |
дохід видаток бюджет планування
Основні проблеми на сучасному етапі
В Україні, як і в будь-якій іншій країні, питання про зменшення затрат бюджету є досить актуальним. Тому положення Бюджетного кодексу України повинні визначити такий регламент прийняття рішень, який би дав змогу забезпечити досягнення ефективних результатів. Стосовно процесу бюджетного планування це означає, що процес розгляду і затвердження бюджету необхідно розбити на два етапи, Перший етап – затвердження ключових параметрів бюджету, до яких входять доходи бюджету, бюджетний дефіцит (в абсолютному вираженні та в процентах до ВВП), загальний обсяг витрат державного бюджету, в тому числі – трансферти місцевим бюджетам. Другий етап – затвердження витрат державного бюджету в розрізі розділів функціональної класифікації.
Найбільш проблемною ланкою державного бюджету є видатки на соціальну сферу. Це пояснюється тим, що такі установи як школи, інтернати, лікарні не є прибутковими, а витрати на соціальне забезпечення постійно зростають. Але їх все одно не достатньо для оптимального фінансування соціальної сфери. У багатьох випадках, коли ставиться питання про недофінансування державних соціальних зобов'язань, розміри якого свідчать про невідповідність цих зобов'язань реальним фінансовим можливостям держави, точаться розмови щодо необхідності згортання (скорочення) або відміни конкретних соціальних програм. Крім того такі законопроекти не раз розглядались в Верховній Раді. Але така постановка питання не завжди коректна. Так, затримка у виплаті заробітної плати або допомог із безробіття, на дітей не достатня підстава для їх скорочення або зовсім відмови від них. З огляду на це, існують думки, що частину соціальних зобов'язань держави доцільно розглядати як певні орієнтири, які можуть бути повністю досягнуті лише при сприятливому стані економіки.
Ступінь вирішення проблем
Для розробки пропозицій, щодо підвищення ефективності бюджетного планування, наступним етапом дослідження є аналіз виконання плану видаткової частини Державного бюджету України. Загалом можна зробити висновок, що процес бюджетного планування в Україні не є досконалим, про що свідчить суперечності його в процесі реалізації. Наприклад, розробка прогнозних показників щодо видатків державного бюджету в Україні залишається формальністю та досить рідко дотримується реалій. Відповідно до статті 38 Бюджетного кодексу України до Верховної Ради України разом з проектом закону про державний бюджет на планований рік подають показники зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків та фінансування на наступні три бюджетні роки. Водночас на практиці така робота проводиться формально, що по-перше, пов’язано з ненадійністю макроекономічного прогнозування, частим коригуванням податкового законодавства, зміною під впливом різних політичних сил раніше обраних пріоритетів у бюджетних видатках, по-друге, такі прогнози насправді не використовують у роботі з формування показників бюджету на наступні роки. [11, ст. 84]
З метою посилення відповідальності розпорядників бюджетних коштів за недосягнення встановлених цілей, упорядкування і підвищення результативності та ефективності видатків державного бюджету передбачається запровадження стратегічного планування в практику роботи
головних розпорядників бюджетних коштів і складання ними планів своєї діяльності на поточний і наступних три бюджетних періоди, орієнтованих на результат, виходячи з прогнозованих обсягів видатків і надання кредитів, доведених Міністерством фінансів України. Виконання цього завдання потребує удосконалення нормативно-правової бази. Обсяг видатків на наступні роки може уточнюватися у разі зміни макроекономічної ситуації та пріоритетів державної політики, фактичних результатів виконання бюджетних програм та стану досягнення головними розпорядниками бюджетних коштів встановлених цілей. [11, ст. 86]
Єдність і відмінність у поглядах на проблему різних авторів
Розглянемо деякі думки щодо планування Державного бюджету України.
Автор книги «Фінансове право» Орлюк О.П. вважає, що проблема прийняття державного бюджету є однією з найскладніших серед тих, які доводиться розв'язувати державним органам. Її складність збільшується щорічною необхідністю прийняття закону про Державний бюджет, тобто щорічним проходженням законодавчої процедури. На жаль, як свідчить практика останніх років, парламент країни не додержується процесуальних вимог щодо прийняття та затвердження зазначеного закону, що створює значні перешкоди як для проведення фінансової політики урядом держави, так і стабільного функціонування всієї бюджетної системи України.
Овчарова Наталія Вікторівна з ДВНЗ «Українська академія банківської справи НБУ» вважає, що наявність широкого спектру нормативно-правового і організаційного забезпечення при організації бюджетного планування видатків в соціальну сферу призводить до відсутності чіткої координації між прийняттям важливих державних рішень, формування заплутаної, непослідовної нормативної бази, що унеможливлює здійснення ефективного процесу стратегічного планування бюджетних видатків в соціальну сферу.
Завіновська Г.О. вважає, що необхідно знаходити оптимальне співвідношення між напрямами витрат із бюджету. Зараз не існує певної математичної моделі, яка б визначала чіткі параметри оптималь-ності. Але, як і загалом у фінансових відносинах, є опосередковані і водночас дуже точні критерії. Це – економічне зростання і соціальна гармонія у суспільстві. Основна проблема в тому, що ці критерії певною мірою суперечать один одному. Можна досягти значного економічного зростання, але при цьому спричинити соціальне напруження у суспільстві. Або, навпаки, спрямувавши переважну частину коштів у соціальну сферу, підірвати економіку. Однак пріоритет усе-таки має належати завданням забезпечення економічного розвитку, оскільки тільки це може гарантувати реальні соціальні блага і гарантії.
Похожие работы
... з бюджетами інших країн та для макроекономічного аналізу. На 2002 рік передбачено формування державного бюджету на основі програмно-цільового методу, а в перспективі – і місцевих бюджетів. Бюджетний процес на локальному рівні також починається із бюджетної політики, тобто заяв, зроблених політиками для конкретизації їхньої філософії фінансового управління. Після схвалення Кабінетом Міністрів ...
... і проходження якого бюджет переходить з одного якісного стану в інший. Розгляд є моментом або стадії складання, або стадією затвердження. Відповідно до визначення бюджетного процесу, як регламентованої нормами права діяльності державних органів щодо складання, розгляду, затвердження, виконання бюджету та складання, розгляду і затвердження звіту про його виконання,можна виділити п’ять стадій ...
... ічну систему. На фінансову політику держави мають вплив і інші фактори, які визначаються тими економічними умовами, що складаються на конкретному етапі її розвитку. Отже, можна говорити про те, що фінансова політика є динамічним процесом, який змінюється і коригується виходячи з нагальних практичних потреб. 14. Дефіцит бюджету його суть та напрямки подолання Бюджетний дефіцит являє собою ...
... і голосуються поправки щодо скорочення дефіциту бюджету. Якщо внаслідок цього досягнуто затвердженого дефіциту бюджету, Верховна Рада України голосує проект в цілому, в іншому випадку – пропорційно скорочує статті видатків. Третя стадія бюджетного процесу присвячується затвердженню бюджету, тобто під час проходження цієї стадії виявляється воля представницького органу по затвердженню показників ...
0 комментариев