Комерційні операції по закупівлі та формуванню товарних запасів

Вступ

Управління товарними ресурсами розглядається через призму досягнення стратегічних цілей регіону, підприємств, об’єднань і оптимізації його основних оперативних процесів. Головним завданням управління економікою є досягнення максимальної пристосованості підприємств до ринкових умов, які змінюються з найменшими витратами, підвищення їх частки на ринку, досягнення певних переваг порівняно з конкурентами. У вирішенні поставленого завдання важливе місце надається управлінню товарно-матеріальними ресурсами як складовій частині управління економікою.

Управління товарно-матеріальними потоками – це система організацій, відомств, служб, підприємств, спрямована на забезпечення безперервного процесу торгівлі ефективної організації використання матеріальних ресурсів.

Надійність роботи підприємства його стабільність та перспективність, конкурентоспроможність продукції підприємства напряму залежать від вміння розв’язувати широке коло питань, пов’язаних з організацією управління товарними ресурсами підприємства.

Якісна організація управління товарними ресурсами підприємства надає можливість підвищити прибутковість товарних операцій, оптимізувати структуру оборотних активів, підвищити якість обслуговування клієнтів.

Актуальність даної теми полягає у підвищенні ефективності управління товарними запасами за рахунок збільшення їх оборотності, створення оптимальної кількості складів, оптимізації товарного асортименту. Завдяки урегульованості дії даних показників торгівельне підприємство забезпечить безперервність процесу реалізації товарів та обслуговування споживачів.

Метою роботи є дослідження сутності товарних запасів підприємств продукції та виявлення шляхів підвищення ефективності їх використання.

Для досягнення мети роботи поставлені наступні завдання:

– розглянути сутність товарних запасів;

– дослідити механізм управління товарними запасами;

– визначити методичні підходи до оцінки ефективності управління товарними запасами;

– навести загальну характеристику комерційних операцій по закупівлі товарних запасів;

– сформулювати шляхи підвищення ефективності системи управління товарними запасами.

Об‘єктом дослідження виступають комерційні операції по закупівлі та формуванню товарних запасів.

Предметом дослідження є проблеми управління товарними запасами підприємств.

Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

При написанні даної роботи були використані учбові та наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених, статті періодичного друку.

При написанні роботи були використані методи наукового пізнання та статистики.

1. Суть та основні принципи комерційних операцій

1.1 Закупівля товарів

запас управління комерційний товарний

Оптова закупівля товарів – важлива складова частина комерційної роботи торговельного підприємства. Оптові закупки можуть вести оптові та роздрібні торговельні підприємства, незалежно від форми власності. Для торговельних підприємств оптові закупки дають можливість сформувати необхідний асортимент товарів, здійснювати вплив торгівлі на виробництво відповідно до вимог споживчого попиту. Правильно організовані оптові закупки товарів є важливою умовою для нормального функціонування підприємства, виконання намічених планових завдань, створення оптимальних товарних запасів. Широт повнота асортименту товарів у роздрібній мережі, ступінь задоволення попиту населення, забезпеченість товарами багато в чому залежать від процесу закупівельної діяльності торговельного підприємства, його фінансового стану.

Кожне торговельне підприємство самостійно повинно правильно, раціонально організовувати процес закупівельної роботи, активно вести пошук джерел закупки товарів.

На процес організації оптових закупок впливають різні фактори (рис. 1.1) [3, с. 66].

Рис. 1.1. Фактори, які впливають на процес організації оптових закупок

Увесь процес закупівельної роботи складається з попередніх, власне закупівельних та завершальних комерційних операцій щодо закупівель. До попередніх операцій щодо закупівель належать:

– вивчення споживчого попиту;

– вивчення джерел закупівлі та постачальників товарів;

– визначення необхідного обсягу закупівлі товарів;

– складання комерційної пропозиції (прайс-листів) для пошуку постачальників;

– розробка переддоговірних вимог до постачальників та умов постачання;

– розробка типового зразка (проекту) договору; Власне закупівельні операції включають:

1) проведення комерційних переговорів, узгодження умов, що стосується договору;

2)  укладання договору на постачання товарів;

3)  уточнення обсягу та розгорнутого асортименту товарів, які доставлятимуться, узгодження специфікації;

4)  постачання та прийомка товарів.

До завершальних операцій із закупівель відносяться:

– оцінка діяльності постачальника;

– оперативний контроль за постачанням товарів та виконанням договорів;

– оформлення та пред'явлення штрафних санкцій за порушення умов договорів [3, с. 75].

Це елементи закупівельної діяльності як комплекс комерційних операцій. Такі операції повинні виконуватися з урахуванням економічної ефективності роботи підприємств. Це досягається шляхом чіткого планування та раціональної організації усього процесу оптових закупівель товарів.

Важливе значення в організації оптових закупок має визначення потреби у товарах, обсягу закупки відповідно до попиту населення, визначення строків та частоти доставки партій товарів, забезпечення ритмічності та безперервності постачання товарів від постачальників. Вирішення цих завдань вимагає від комерційних працівників всебічного вивчення попиту населення та обґрунтування замовлень на закупівлю товарів. У зв'язку з цим торговельні підприємства повинні вивчати споживчий попит. Матеріали вивчення попиту необхідно використовувати у закупівельній роботі.

При організації оптових закупівель слід дотримуватись таких вимог:

1)вести закупівлю товарів на підставі матеріалів вивчення попиту покупців;

2)закуповувати товари у необхідному обсязі та асортименті з тим, щоб виконати плановані завдання з товарообороту, підтримувати відповідний рівень товарних запасів;

3)забезпечувати регулярність товаропостачання шляхом укріплення та розвитку господарських зв'язків з постачальниками;

4)за необхідністю виявляти можливості додаткових закупівель потрібних товарів на підставі укладання договорів або в порядку одноразових комерційних угод;

5)вивчати не тільки існуючих постачальників, а й вести пошук нових потенційних джерел закупівлі товарів;

6)контролювати хід доставки за строками, асортиментом та якістю продукції, дотримуватись встановлених графіків відвантаження та централізованої доставки товарів;

7) вимагати від постачальників постійного оновлення асортименту товарів, підвищення їхньої якості, включення до постачання нових видів товарів.

Організація оптових закупівель товарів у промисловості та інших підприємств для подальшого продажу роздрібним торговцям є основною функцією оптової торгівлі.

Комерційні операції оптових торговельних підприємств за спрямуванням можна поділити на дві групи:

1)комерційні операції із закупівлі товарів;

2)комерційні операції з оптового продажу покупцям.

Комерційні операції із закупівлі товарів відображають зв'язок оптового підприємства з постачальниками-виробниками. Комерційні операції з оптового продажу відображають зв'язок оптового торговельного підприємства з роздрібною торгівлею. Це випливає з посередницьких функцій оптової торгівлі.

Фахівець із закупівель товарів для торговельного підприємства повинен мати високу кваліфікацію, великий обсяг знань з комерції, приймати на себе відповідальність за закупівлю товарів відповідних категорій або груп товарів. Фахівець повинен знати не тільки про товари, а й про місця, де продаються ці товари, групи покупців (споживачів), які обслуговуються. Число закупівельників для торговельного підприємства визначається відповідно до його розміру та масштабів діяльності [8, с. 110].

Закупівельники, що працюють у сфері торгівлі, повинні бути добре проінформовані про стан ринку. Най важливішими джерелами ринкової інформації є: торгові професійні видання; довідники; щоденні газети для споживачів; торгові агенти, мерчандайзери, комівояжери; внутрішня корпоративна інформація; виставки, ярмарки; конференції, семінари, наради;Інтернет.

Торгові професійні видання містять детальну інформацію про різні категорії і нові продукти, товарознавчий і демонстраційно-рекламний матеріал, статті, присвячені новим ідеям у сфері торгівлі, компетентні точки зору професіоналів. Інформація з описом діяльності інших фірм, що публікується у різних торгових виданнях, може стати досить цінною для фахівців вищого рівня. Новини про компанії, об'єднання та звіти про їхню діяльність, наміри і перспективи розвитку часто містять ідеї, які можуть стати корисними у роботі даного підприємства.

Фінансові та комерційні газети забезпечують у своїх матеріалах широке охоплення товарних позицій, цінового діапазону, закупівельники товарів отримують також інформацію про нові види товарів, знижки, що надаються для їх просування на ринок, нові тенденції у бізнесі. Деякі газети друкують періодичні звіти, у яких часто висвітлюються позиції торгових марок різних виробників та дистриб'юторів на даному ринку. Закупівельники можуть консультуватися з керівниками дослідницьких відділів у редакціях провідних газет з тих чи інших питаннях.

Багато закупівельників використовують довідники, у яких зібрано інформацію щодо пропозицій товарів виробників і оптових компаній продовольчих товарів та промислової продукції.

Основна складова закупівельної функції – це вибір джерел закупівель. Для цього кожний закупівельних складає базу даних про всі джерела поставок із зазначенням: якості товарів; ціни; умов поставок; послуг, що надаються; реєстраційних записів про продаж новинок і нові торгові марки; рекламну підтримку. Ця інформація необхідна для прийняття рішень щодо закупівлі [3, с. 81].

Джерела закупівель продовольчих товарів: фермерські господарства, агрофірми; оптові торговці, дистриб'ютори; птахофабрики; тваринницькі ферми; кооперативи, підприємства системи споживчої кооперації; товарні біржі; підприємства харчової, молочної промисловості, рибного господарства; продовольчі ринки; дрібні оптовики типу cash & carry; власне виробництво, що належить торговельним мережам; імпортні поставки.

Джерела закупівель непродовольчих товарів: підприємства легкої промисловості; підприємства галузей важкої промисловості, які випускають вироби культурно-побутового і господарського призначення; оптові торговці, дрібні оптовики, посередники; товарні біржі; підприємства місцевої промисловості, залучення в оборот виробів художніх промислів; продукція індивідуальних підприємців; промислові товари, що приймаються на комісію через комісійні магазини або окремі відділи (секції) роздрібних підприємств; імпортні поставки.

Спеціалістам із закупівель необхідно постійно шукати нові джерела для придбання товарів нового типу або для заміни тих постачальників, які вже не задовольняють вимогам торговця.

Для більшості видів товарів є багато джерел постачання, але було б непрактично і невиправдано замовляти товари у широкого кола постачальників. Тому закупівельник повинен підбирати ті із них, які можуть пропонувати не тільки продукти, а й необхідні послуги за прийнятною ціною.

При виборі джерела поставок велике значення мають:

1. Фактор продукту. Уся продукція, що закуповується для доповнення товарного запасу, повинна бути сумісна з точки зору ціни, якості і зовнішнього вигляду з іншими товарами даного магазину. Товари з фірмовою упаковкою повинні мати здатність до «самопродажу», тобто мати виграшний вид. Товар повинен бути прийнятний для постійних покупців магазинів і надходити у достатній кількості.

2.Фактор ціни. Зазвичай підбирається той постачальник, який пропонує найнижчі ціни і найкращі умови продажу товару.

3.Фактор послуги. Послуги, що пропонуються, враховуються при виборі джерела постачання. Для закупівельника важливо, щоб усі джерела надходження товарів були надійні, тобто потрібна підтримка якості послуг, суворе дотримання графіку поставок і виконання умов усіх узгоджень щодо послуг, які надаються [14, с. 17].

Рівень закупівельної діяльності та обслуговування у системі товаропостачання залежить також від таких факторів:

– швидкість виконання замовлення (час від відправки замовлення до отримання товару);

– можливість термінової доставки товару на спеціальне замовлення;

– готовність прийняти назад поставлений товар, якщо в ньому виявлений дефект, і якомога швидше замінити його на доброякісний;

– забезпечення різної партіонності відвантаження на бажання покупця, вміння скористатись найзручнішим видом транспорту;

– високоефективна служба сервісу;

– добре поставлена складська мережа;

– достатній рівень товарних запасів;

– рівень цін, за якими надаються послуги.

Принципи закупівель товарів у магазині:

1.На початкових етапах формування асортименту закуповувати і продавати лише обмежену кількість найменувань товарів, щоб комерційні служби могли зосередити свої зусилля на підвищенні якості товарів. Після цього можна надалі розширювати асортимент.

2.Встановити тісне співробітництво на всіх рівнях між працівниками комерційних служб і технологіями виробництва, між постачальниками і оптовими покупцями. Використовувати різні форми спільної роботі: з формування асортименту, розробки новинок.

Раціональна організація закупівель означає придбання товарів: потрібної якості, у потрібній кількості, у відповідний час, у надійного постачальника, за прийнятною ціною [3, с. 99].

При виборі постачальника керуються двома основними критеріями:

– вартість придбання продукції;

– якість обслуговування.

Крім зазначених головних критеріїв вибору постачальника, є й інші критерії, зокрема:

– віддаленість постачальника від покупця;

– строки виконання поточних і термінових (екстрених) замовлень;

– наявність у постачальника резервних потужностей;

– організація управління якістю продукції у постачальника;

– здатність постачальника забезпечити поставку запасних частин протягом усього строку служби технічно-складного товару, що постачається;

– фінансовий стан постачальника.

Важливе значення має співробітництво між торговцем та постачальником у договірних відносинах. Налагоджені відносини з постачальниками сприяють розвитку відповідних умов для надання додаткових послуг, включаючи забезпечення ринковою інформацією та інформацією про ціноутворення.

Співробітництво між виробником, оптовиком та роздрібним торговцем дозволяє підвищити ефективність роботи супермаркету та принести велику користь покупцю. Головні удосконалення включають впровадження штрихового кодування продуктів, системи міжкомп'ютерного поєднання, що об'єднує всі лінії передавання даних для електронної обробки інформації (магазин-виробник), а також стандартизованих піддонів. Вони забезпечують високий організаційно-технічний рівень діяльності торговельного підприємства. Саме ці нововведення залежать від виробників. Крім того, завдяки введенню уніфікованих процедур повторного замовлення та підвищення надійності у дотриманні встановленого часу поставок скорочується число відсутніх товарів у магазинних запасах [17, с. 87].

Залежно від частоти придбання товару можуть використовуватись такі методи закупівель:

1. Закупівля товару однією партією. Метод передбачає поставку товарів великою партією за один раз.

Переваги: простота оформлення документів, гарантія поставки всієї партії, більш високі торгові знижки. Недоліки: більша потреба у складських приміщеннях, уповільнення оборотності капіталу.

2. Регулярні закупівлі дрібними партіями. У цьому випадку покупець замовляє необхідну кількість товарів, що поставляється йому партіями протягом певного періоду.

Переваги: прискорюється обороти капіталу, оскільки товари сплачуються в міру постачання окремих партій; досягається економія складських приміщень; скорочуються витрати на оформлення документації поставки, оскільки оформляється тільки замовлення на всю поставку.

Недоліки: ймовірність замовлення надмірної кількості; необхідність оплати всієї кількості, що передбачена в замовленні.