Екологічна ситуація на планеті та на Україні
Грудня 2000 року, через 23 роки після запуску та 14 років після аварії, ЧАЕС, нарешті, була закрита
Система екологічного виховання у школі
Констатуючий експеримент
Формуючий експеримент. Метод екологічного проекту
Экологическая часть
Методика „Лист зеленому другу”
Анкета
Рівні екологічної культури учнів
Навигация
Рівні екологічної культури учнів
Екологічний проект як один із засобів екологічного виховання
126587
знаков
13
таблиц
0
изображений
6. Рівні екологічної культури учнів.
Приводимо рівні екологічної культури молодших школярів у порівнянні до і після проведеного експерименту.
Таблиця №13
Динаміка показників рівня екологічної культури.
| Клас | кількість учнів | Рівні екологічної культури, % | |||||
| Високий | середній | Низький | |||||
| до | після | до | після | До | після | ||
| 2-А (Е) | 26 | 15.4 | 23 | 38.5 | 57,7 | 46.1 | 19,2 |
| 2-Б (К) | 26 | 19.2 | 19,2 | 42.3 | 50 | 38.5 | 30,8 |
Таким чином, в контрольному класі домінуючими залишилися низький та середній рівні екологічної культури.. В експериментальному класі результати покращилися: кількість учнів з високим рівнем збільшилась на 7,6%, з середнім – на 19,2%, а кількість учнів з низьким рівнем екологічної культури зменшилась на 26,9%.
Отже, зіставивши результати констатуючого та контрольного експериментів, ми можемо чітко прослідкувати те, що застосування проектної технології для формування бази подальшої екологічної культури є досить успішним методом, тобто залучення молодших школярів до екологічного проекту підвищує їхній інтерес до екологічної ситуації, вони більш стали цікавитись питаннями екологічної тематики, стали добре знати забруднювачі навколишнього середовища та місце людини в цьому процесі, стали активними на уроках в школі, намагались більше спілкуватись з товаришами. Все це позитивно вплинуло на загальну ерудицію та становлення класу як колективу.
Досвід, отриманий учнями, у взаємодії з природою та позитивні результати проведених методик дають змогу стверджувати, що наша екологічна робота перевела молодших школярів на більш високий рівень екологічної свідомості, сформувала морально-екологічні позиції особистості дитини, які при подальшій екологічній роботі допоможуть формувати екологічно культурну людину, яка буде робити все можливе для вирішення екологічних проблем.
ВИСНОВКИ
Самым непонятным в нашем мире является то, что он всё-таки понятен.
А. Энштейн.
На даному етапі розвитку суспільства науки про природу є провідними в науковому світосприйнятті.
Мета школи – передати наукові знання дитині та сформувати її науковий світогляд.
Вивчаючи природничий курс в початковій школі ( інтегрований курс „Я і Україна”, Довкілля) дитина отримує певні знання про навколишнє середовище, про необхідність дбайливого ставлення до рослин, тварин, збереження чистоти води, повітря, ґрунту. Треба створити атмосферу доброзичливості по відношенню до природи, щоб у дитини сформувалось світосприйняття, в якому маленька людина не є господарем всього довкілля, а є учасником його розвитку.
Сучасна шкільна програма включає в свій склад значну кількість понять екологічного характеру. Саме початкова школа починає формувати дбайливе відношення учнів до багатств природи та суспільства, навичок та усталених правил поведінки в природі; розкриваються доступні розумінню молодших школярів взаємозв’язки, які існують у природі; виділяється час на виховання гуманного відношення до живого, поняття „милосердя”, норм поведінки у природному середовищі, дотримання яких становить основу екологічної культури особистості.
Це, в свою чергу, дозволяє на ранньому етапі шкільної освіти почати формування у дітей цілісне уявлення про довкілля та місце людини в природі.
Учні дізнаються про реальні екологічні проблеми, до яких відносяться: захист неживої та живої природи від забруднення та винищення, збереження різноманітних та цілісних угрупувань, охорона природи як необхідна умова збереження життя людей.
Але зміст екологічного виховання реалізується у повній мірі лише за умови тісного зв’язку урочних та позаурочних форм навчання. Такий зв’язок забезпечує не лише отримання знань а й формування досвіду прийняття рішень та звичок поведінки.
Сама природа – це невичерпне джерело, з якого дитина отримує і знання, і враження. Зацікавленість до об’єктів неживої , а особливо живої природи, з’являється дуже рано. Діти бачать усе – працелюбну мурашину на лісовій стежці, рухливого жука на дзеркалі води, маленького павучка у зеленій та густій травиці. Увагу привертають також і сезонні зміни в природі, яскравість барв, різноманітність звуків та духмяностей.
Мета дорослих – якомога повніше та всебічно показати зв’язок людини та природи, підтримати щиросердну зацікавленість.
Одним з методів формування екологічної культури є метод екологічного проекту. Як показано вище, метод проекту є дієвим, бо його основними завданнями є:
· Навчити учнів здобувати знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних та практичних завдань;
· Набуття комунікативних навичок;
· Знайомство з різними точками зору на одну проблему;
· Вміння користуватись дослідницькими прийомами .
Проведені експериментальні дослідження дають змогу зробити наступні висновки:
1.Екологічний проект займає одне з чільних місць у вирішенні проблеми екологічного навчання та виховання молодших школярів.
2.Цілеспрямоване , методично правильне використання методу екологічного проекту сприяло:
- формуванню вміння у дітей правильно оцінювати результати взаємодії людини і природи;
- покращенню відношення до природи, розумінню необхідності допомагати природі, щоб зберегти її, її цілісність; готовність дітей допомагати природі зросла і в контрольному, і в експериментальному класах, але в останньому цей показник збільшився на 57,7%, що складає більше половини класу, в контрольному класі ця різниця становила 7,7%;
- підвищенню морального розвитку учнів експериментального класу порівняно з їхніми однолітками в контрольному класі; в експериментальному класі підвищилась вдоволеність шкільним життям на 61,6%, в контрольному – на 7,7%, почуття згуртованості зросло в експериментальному класі на 3,7%,в контрольному –на 7,7%, рівень конфліктності зменшився на 61,6% в експериментальному класі, в контрольному-залишився незмінним;
- підвищенню рівня сформованості екологічної культури. В контрольному класі домінуючим залишився низький та середній рівні, в експериментальному - високий та середній. В експериментальному класі кількість учнів з високим рівнем екологічної культури збільшився на 7,6%, з середнім - на 19,2%, а з низьким зменшився на 26,9% порівняно з показниками до експерименту. В контрольному класі ці показники значно нижчі.
Після аналізу результатів експерименту ми можемо стверджувати, що запропонована нами методика екологічного проекту активізує пізнавальну діяльність, сприяє як покращенню навчальних показників, так і підвищенню інтересу до навчання вцілому.
Отже, виходячи з того, що нові завдання шкільної освіти, які спрямовані на гуманізацію та демократизацію навчально-виховного процесу, визначають нові пріоритети у навчанні та вихованні, потребують формування ініціативної самостійної особистості, здатної до раціональної та творчої праці, актуальності набуває проблема вдосконалення педагогічної технології, яка й забезпечить реалізацію завдань.
Екологічний проект – є новою перспективною технологією, яка сприяє підвищенню рівня екологічної культури, морального розвитку, позитивно впливає на засвоєння знань вцілому та стабілізує мікроклімат класу.
Отримані нами результати мають практичне значення. Технологію доцільно реалізовувати у процесі навчання та виховання.
Підсумовуючи результати дослідження ми можемо стверджувати, що запропонована технологія екологічного проекту як засобу формування екологічної культури, обізнаності в екологічній ситуації та ефективного засвоєння природничого матеріалу підтверджує нашу гіпотезу.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА.
1. Білявський Г.О. та ін. Основи екології. Підручник .- К.: Либідь, 2004.-408 с.
2. Борисов В.А., Белоусова Л.С., Винокуров А.А. Охраняемые природные территории мира/Национальные парки, заповедники, резерваты. –М.: Агропромиздат, 1985. – 310 с.
3. Введение в экологию/ Казанский Д.А., Крышев И.И., Работнов Н.С. –М.: издАТ, 1992. – 112 с.
4. Волошин О.М. Скарбничка цікавинок з природознавства. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1999. – 48 с.
5. Волощук В., Коваль Н. Золотий фонд природи України. – Початкова школа, 1999,№5, с. 23-28
6. Гедзинець З. Дослідницька робота у куточку живої природи. – Початкова школа, 1998,№12, с.26-28
7. Грушинська І. Зниклі види: ”чорні” сторінки Червоної книги України. - Початкова школа, 2000, №2, с. 26 – 35
8. Данилко О.Ю. Охорона навколишнього середовища в початкових класах. Посібник для вчителя. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1999.- 64 с.
9. Дидактические игры по закреплению навыков чтения и ознакомления с окружающим миром для шестилетних первоклассников. – Методические рекомендации.
10. Екологія. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНСУ, 1999.- 152 с.
11. Іванова О. Формування екологічної культури. - Початкова школа, 1998, №8, с. 40-43
12. Іщенко Л. Наступність в екологічному вихованні. - Початкова школа, 1998, №9, с. 31-35
13. Іщенко Л. Дидактичні ігри як засіб екологічного виховання. - Початкова школа, 1998, №12. – с.25-26
14. Ковальчук Г. Виховання екологічної свідомості. - Початкова школа, 2000, №10, с. 18-20
15. Кучеренко К. Засідання екологічного гуртка. - Початкова школа, 1999, №10, с. 18-20
16. Лях В. Як навчають в ЕКОЦЕНТРІ „Мурашка”. - Початкова школа, 2000, №3, с. 20 – 22
17. Лях В. Казка в екологічному вихованні молодших школярів. - Початкова школа, 2001, №1, с. 63 – 65
18. Мелаш В. Екологія для молодших школярів. - Початкова школа, 2001, №3, с. 47- 49
19. Мелаш В. Екологія для молодших школярів. - Початкова школа, 2001, №5, с. 22-25
20. Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. Учебное пособие для студентов факультетов педагогики и методики начального образования педвузов. – М.: Педагогическое общество России, 2002. – 360 с.
21. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество. Учебник для студентов вузов.- 6-е издание, стереотип. – М.: Издательский центр «Академия», 2000. – 452 с.
22. Невлева И.М. Философия. Учебное пособие.- Харьков: Консум, 2001. – 432 с.
23. Новиков Ю.А. Охрана окружающей среды. Учебное пособие для техникумов. – М.: Высшая школа, 1987. – 287 с.
24. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования. Учебное пособие для студентов педагогических вузов и системы повышения квалификации педагогических кадров/Е.С.Полат, М.Ю. Бухаркина, М.Ю Моисеева, А.Е. Петров., Под ред. Е.С.Полат. - М.: Издательский центр «Академия», 2001.- 272 с.
25. «Образование» / «Украина ХХІ столетие». Государственная национальная программа.
26. Омельченко М. Завдання з екології – засіб розвитку творчих здібностей юннатів. – Початкова школа, 1999, №1, с. 25-27
27. Освітні технології. Навчально-методичній посібник / О. М. Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М. Любарська та інш. – К.: А.С.К.,2002. – 255 с.
28. Петров В.В. Растительный мир нашей Родины. Пособие для учителей начальных классов. – М.: Просвещение, 1981. – 191 с.
29. Петровский А.В., Ярошевский Н.Г. Психология. Учебник для студентов высших педагогических заведений. – 2-е издание, стереотип. - М.: Издательский центр «Академия», 2000. – 512 с.
30. Петросова Р.А., Голов В.П. Сивоглазов В.И. Методика обучения естествознанию и экологическое воспитание в начальной школе. Учебное пособие для студентов средних педзаведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2000.– 176 с.
31. Програма середньої загальноосвітньої школи 1-3 класи. – К.: Радянська школа, 1996
32. Пустовіт Н. Основи екологічної безпеки. - Початкова школа, 1999, №12, с. 29-32
33. Путилов А.В., КапреевА.А., Петрухин Н.В. Охрана окружающей среды. Учебное пособие для техникумов. – М.: Химия, 1991. -224 с.
34. Савченко О. Екологія дитинства: В.О.Сухомлинський і сучасна початкова школа. - Початкова школа, 2000, №11, с.1-5
35. Симонова Л.П. Экологическое образование в начальной школе. Учебное пособие для студентов средних педзаведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2000.–160 с.
36. Смирнов В.И. Общая педагогика. Учебное пособие. Изд. 2-е, переработанное, исправленное и дополненное. –М.: ЛОГОС, 2002. – 304 с.
37. Справочник необходимых знаний. - М.: «Рипол классик «, 2001. - 768 с.
38. Суравегина И.Т. Экология для учителя. – М.: Издательский дом NOTA BENE,1999. – 132 с.
39. Тарабарина Т.И., Соколова Е.И. И учёба, и игра: природоведение. Популярное пособие для родителей и педагогов. – Ярославль: «Академия развития», 1998. – 240 с.
40. Твоя планета Земля. Книга для читання про природу для молодших школярів / Автор-упорядник В.О Мартиненко, В.М. Воло щук. – К.: Інтерпрес ЛТД,1999. – 352 с.
41. Федоренко А.П. Охорона рідкісних видів фауни. – К.: Урожай, 1985. – 64 с.
42. Химинець О. Психолого-педагогічні основи екологічного виховання. - Початкова школа, 1998, №4, с. 30-33
43. Царенко О.М., Нєсветов О.О., Казацький М.О. основи екології та економіка природокористування. Курс лекцій. Практикум. Навчальний посібник. – 2-е вид., стереотип. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2004. – 400 с.
44. Цветкова И.В. Экология для начальной школы. Игры и проекты. Популярное пособие для родителей и педагогов. - Ярославль: «Академия развития», 1997. – 192 с.
45. Шаповал Л. Рухливі ігри екологічного спрямування. - - Початкова школа, 1999, №4, с. 22-24
46. Щуркова И.С. Классное руководство: игровые методики. – М.: педагогическое общество России, 2002. – 224 с.
47. Экологическое образование школьников/Под ред. И.Д. Зверева, И.Т. Суравегиной. – М.: Педагогика, 1983. – 160 с.
48. Homo sapiens против homo technocraticus / Сост. З.Т. Братко, И.Ю. Харченко. – К.: Лыбидь, 1991. – 298 с.
Похожие работы
... колишніх колгоспних і радгоспних лісах. . Створені міжгосподарські лісництва в зоні Володарського району - Володарське та Білоцерківського району - Білоцерківське. Держлісгоспом проведено лісопатологічне обстеження лісів і лісосмуг, в результаті чого встановлено: санітарний, лісопатологічний і фізіологічний стан лісонасаджень в колишніх колгоспних і радгоспних лісах незадовільний. За попередній ...
... -виховному процесі позашкільних навчальних закладів. Теоретичне значення дослідження визначається вперше запропонованим коеволюційним підходом до осмислення теоретико-методологічних і методичних основ екологічної освіти і виховання учнів у позашкільних навчальних закладах; психолого-педагогічним обґрунтуванням особистісно орієнтованих методик й розкриттям їх структурних і функціональних компонент ...
... економічного виховання визначається рівнем організації навчально-виховної роботи школи й виробничо-господарської діяльності школярів. 1.3 Завдання та зміст економічного виховання учнівської молоді в системі позакласної навчально-виховної роботи школи Процес виховання – це система виховних заходів, спрямованих на формувння всебічно і гармонійно розвиненої особистості [30]. Дане поняття ...
... предмета, формування діалектико-матеріалістичного світогляду, а також уявлень про практичне застосування хімічних знань.[4] За своєю дидактичною суттю навчальний хімічний експеримент є складним, суперечливим явищем. Навчальний експеримент може мати різне призначення залежно від дидактичної мети уроку: набування нових знань, закріплення, удосконалення і застосування знань і умінь, облік їх і оці ...
0 комментариев