Методи діагностики пам‘яті

2.1 Методи діагностики пам‘яті

пам'ять школяр навчальна пізнавальний

Досліджуючи опосередковану та короткотривалу пам’ять учнів молодшого шкільного віку проводились такі методики як “Піктограма“, “Асоціації“ (для дослідження опосередкованої пам’яті), “Запам’ятовування геометричних фігур“, “Запам’ятовування слів“ та “Запам’ятовування чисел“ (для дослідження короткотривалої зорової пам’яті).

Методика "Піктограма" була розроблена радянським психологом А.Р. Лурією у 30^х роках 20^го століття. За допомогою даної методики досліджуються особливості опосередкованого запам‘ятання та його продуктивності.

Слідуюча методика "Асоціації" була розроблена мною на снові подібної методики. Її суть у тому, що до кожного із 15 слів слід підібрати якусь із сорока карточок де зображені предмети.

Методики "Запам‘ятовування слів" та "Запам‘ятовування геометричних фігур" були розроблені мною для дослідження короткочасної зорової пам‘яті. Їх суть у тому, що відразу після пред‘явлення дев‘яти геометричних фігур на окремих карточках та десяти слів також на окремих картках, діти відтворюють те, що запам‘ятали.

Методика "Запам‘ятовування чисел". Тут на таблиці запропоновано 12 чисел, на запам‘ятовування яких дається 30 секунд.

 

2.2 Методологічні засади експериментального дослідження опосередкованого та короткочасного запам‘ятання

Дані методики дослідження, тобто "Піктограма", "Асоціації", "Запам‘ятовування слів", "Запам‘ятовування геометричних фігур" та "Запам‘ятовування чисел" широко використовуються психологами на практиці при дослідженні пам‘яті. І тому досліджуючи короткочасне та опосередковане запам‘ятання учнів 2-4 класів я вибрала саме ці методики. Кожна з методик має свої особливості їх легко можна застосувати на уроках математики, української мови, навіть на читанні. За ними можна виявити, який вид пам‘яті переважає у того чи іншого учня, які види чи типи пам‘яті пошкодження чи малорозвинені. А також використовують дані методики для розвитку пам‘яті, збільшення обсягу короткочасної та опосередкованої пам‘яті для розвитку розумового абстрактного мислення, конкретно-образного. "Піктограми" у своїй психологічній практиці застосував А.Р. Лурія.

2.3 Методи, методики і процедури дослідження

Методика №1 "Піктограма"

Мета: Дослідження особливостей опосередкованого запам’ятову-вання і його продуктивності, а також характеру мислительної діяльності.

Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, прості та кольорові олівці, секундомір.

Хід проведення: Учням роздаються чисті аркуші паперу, олівці. Інструкцією є слова: “Зараз ми перевіримо вашу пам’ять. Я назву вам слова і словосполучення, а ви до кожного слова намалюєте картинку, по якій ви зможете згадати потім це слово“.

Для запам’ятання було дано такі слова: велике свято; тяжка робота; смачна вечеря; хвороба; печаль; щастя; розлука; дружба; ворожість; подвиг; перемога.

Через 40 хв. учні відтворювали матеріал, підписуючи малюнки.

Методика №2 "Асоціації"

Мета: Досліджують опосередковане запам’ятання та особливості мислення.

Необхідний матеріал: Набори з 30^ти карточок з зображенням предметів та 15 карточок зі словами, чисті аркуші паперу.

Хід проведення: Кожному досліджуваному дають набір із 30 карточок, на яких зображено різні предмети і набір карточок із 15 слів. На столі потрібно розкласти карточки в будь – якому порядку і дати таку інструкцію: “Зараз ми перевіримо вашу пам’ять. Я буду називати слова, а ви до кожного слова виберіть і відложіть таку карточку, яка допоможе згодом тобі його відгадати”.

Таким чином, досліджувані підбирають до кожного слова якусь карточку. Через 40 хвилин учні запишуть слова до яких вибирали карточки.

На карточках було зображено такі предмети: умивальник, стіл, міст, гривня, ліс, дуб, рій, годинник, гвіздок, олівець, корова, ключ, ліжко, зошити, дерева, поле, кішка, географічна карта, хліб, телеграфний стовп, квітка, гра, пташка, кінь, дорога, ніч, вікна, лійка.

Слова давались такі: вода, обід, річка, копійка, ведмідь, жолудь, бджола, час, долина, папір, молоко, двері, простирадло, учень, гілка.

Методика №3 "Запам‘ятання геометричних фігур"

Мета: Визначення об’єму короткочасної зорової пам’яті.

Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, 9 карточок із зображенням геометричних фігур.

Хід проведення: Учням роздають чисті аркуші паперу і дається така інструкція: “Зараз я вам буду показувати фігури і ви за ці 20 секунд повинні їх запам’ятати, а тоді записати якомога більше і точніше”.

Після проведення дослідження було визначено продуктивність пам‘яті (В) та об‘єм короткочасної пам‘яті (А) за такими формулами:

Дослідження проводилось в 3-Б та 3-В класах на уроках математики.

Методика №4 "Запам‘ятовування слів"

Мета: Визначення об’єму короткочасної зорової пам’яті.

Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, 10 карточок з різними словами.

Хід проведення: Кожному учню даються чисті аркуші паперу і така інструкція: “Зараз я вам буду показувати слова і ви за ці 20 секунд повинні їх запам’ятати, а тоді записати якомога більше і точніше”.

Дослідження проводилось в 3-Б та 3-В класах на уроках української мови.

Методика №5 "Запам‘ятання чисел"

Мета: Дослідження короткочасної зорової пам’яті.

Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, таблиця на якій записано 12 різних двоцифрових чисел.

Хід проведення: Кожному учню даються чисті аркуші паперу і така інструкція: “Я вам покажу таблицю з числами, а ви за 30 секунд повинні їх запам‘ятати і після демонстрації записати”.

Дослідження проводилось з учнями 2-Б класу на уроці математики Результати психодіагностичного дослідження вікових особливостей пам‘яті молодших школярів.