| Тема заняття: | Письмова робота (творча робота за запропонованою темою). | |
| Мета заняття: | ||
| Дидактична | Навчити знаходити і виправляти орфографічні помилки в своєму і чужому мовленні. | |
| Виховна - | Виховувати творчу особистість | |
| Розвиваюча - | Розвивати писемне мовлення, логічне й образне мислення, збагачувати й уточнювати словниковий запас студентів. | |
| Вид заняття: | Практичне заняття | |
| Форма проведення заняття: | Творча робота | |
| Методичне забезпечення: | опорні тексти | |
| Література: | ||
| Обов’язкова: | Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. 1997. Пазяк О.М., Українська мова і культура мовлення.-К.,1995 Український правопис.-К.,1994. | |
| Додаткова: | Збірник переказів.-К.,2010. Беляєв О.М. Українська мова/Підручник для 10-11 кл.-К.,1998. Орфографічний словник української мови. - К., 1999. | |
| Технічні засоби навчання | комп’ютер | |
ХІД ЗАНЯТТЯ
1. Організаційний момент
1.1 Привітання студентів. Перекличка
1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів
2. Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття
3. Мотивація навчання: щоб навчити писати творчі роботи слід багато читати. Але не просто навчитися читати, тому пригадаємо види читання, їх характер.
| Види читання | Що потрібно усвідомити | Характер читання |
| Ознайомлювальне | Чи варто це читати? Кому текст адресовано? Який зміст має кожен із розділів (абзаців) і текст в цілому? | Швидке перегортання сторінок, читання заголовків; перегляд окремих фрагментів тексту, ознайомлення з ілюстраціями; читання анотації, змісту видання |
| Вивчальне | Яка тема та основна думка тексту? Що в тексті головне, а що — другорядне? Яку нову для читача інформацію містить текст? | Повільне, вдумливе читання тексту або його частин; глибоке проникнення в його зміст; максимально повне осягнення нової інформації |
| Вибіркове | Про що говориться в тексті? Яка інформація є корисною? У яких частинах (розділах) тексту її вміщено? | Перегортання сторінок, швидке читання заголовків, змісту, окремих фрагментів тексту; повільне читання потрібних частин з метою вилучення потрібної інформації |
Ознайомлювальне читання застосовується для попереднього ознайомлення з книжкою (журналом, брошурою тощо). Мало хто володіє цим винятково важливим видом читання досконало. Переглянувши анотацію, передмову або зрозумівши зі змісту найбільш важливі положення видання, читач має отримати чітке уявлення про цінність та корисність книжки.
Вивчальне читання ще називають поглибленим, аналітичним, критичним, творчим. Для навчання цей вид читання вважається найдоцільнішим. У процесі читання учень не просто сприймає інформацію, він з'ясовує менш зрозумілі для нього фрагменти тексту, помічає сильні та слабкі місця в поясненнях, дає власне трактування поданим положенням та висновкам, ставлячись до прочитаного творчо й критично. Власне трактування, власний погляд на прочитане дають змогу краще запам'ятати сприйняте, підвищують рівень активності думки читача. До цього виду читання вдаються, опрацьовуючи принципово новий матеріал на незнайому або малознайому тему.
Вибіркове читання — швидке читання, у процесі якого читач ніби нічого не пропускає, проте фіксує увагу тільки на необхідних йому аспектах тексту. Такий вид читання здебільшого застосовують при повторному читанні книжки після попереднього її перегляду. Сторінки перегортають, доки не відшукають потрібне місце — його читають, застосовуючи інший вид читання — вивчальне (поглиблене).
Останнім часом виділяють ще один вид читання — сканування. Сама назва пояснює характер такого читання: швидкий перегляд тексту з метою пошуку певного слова, прізвища, факту.
Читач має навчитися свідомо вибирати певний вид читання залежно від комунікативного завдання, яке перед ним стоїть.
4. Актуалізація опорних знань – виконання вправ
Розкрийте взаємозв’язок читання і мовленнєвої культури.
Чи замінить Інтернет книжку?
Микола Карамзін сказав: «Історія розуму становить дві головні епохи: винайдення букв і друкарні, усі інші були їх наслідком». «Цікаво не може говорити той, хто мало читає», — розвинув його думку Їржі Томан.
Ми живемо в час нечуваного розвитку інформаційних технологій і систем зв’язку — радіо, телебачення, електронних ЗМІ. Відкрилися безмежні можливості для оволодіння знаннями, одержання інформації, для спілкування. А в Інтернеті взагалі немає меж і кордонів. Відтепер1 звичайний користувач має доступ до будь-яких новин, які множаться в геометричній прогресії. Інтернет поступово перетворюється на неосяжну бібліотеку всієї планети.
Однак викликає тривогу те, що Інтернет, завойовуючи інформаційний простір, починає витісняти з нього книжку. За даними соціологів, понад 40 % дорослого населення зовсім не читає книжок. Дехто передрікає навіть повну перемогу медіаресурсів (у тому числі й Інтернету) над книжкою. На їхнє переконання3, всі необхідні знання людина майбутнього одержуватиме з комп’ютера.
Проте ці псевдопророкування безпідставні, оскільки радіо й телебачення не замінюють друковане слово, а доповнюють його. Втративши монопольне становище в інформаційному просторі, книжка ще довго залишатиметься душею сучасної системи комунікації, а її роль зростатиме з кожним новим етапом соціального, культурного і науково_технічного прогресу. Вона належить до тих винаходів, що, як і колесо, ніколи не полишають цивілізації.
Переваги книжки перед іншими засобами збереження і передачі інформації очевидні. Адже саме завдяки їй читач має час для роздумів, можливість повернутися до прочитаного, щоб глибше вникнути в його зміст, вибрати, що читати. Пріоритет книжки обстоюють інтелектуали світового рівня. Айзек Азімов акцентував увагу на тому, що книжку можна читати й перечитувати, коли вам зручно — у ліжку, у кріслі, за столом і як вам потрібно — не поспішаючи, швидко, підряд чи вибірково. Та головне — книжка дає вам слова, до яких ви самі добираєте картини, що виникають у вашій уяві. Ніколи не буде придумано щось подібне до книжки — здатне подарувати вам одному цілий Всесвіт. Едгар Фор із Франції вважає, що книжка тільки на порозі справжнього успіху, тому що вона поширюється, надає нам право вибору і враховує наші бажання, тоді як все, що ми слухаємо або дивимося по телевізору, не передбачає вибору і врахування наших смаків.
Науково_технічний прогрес сприяє поширенню книжки. Статистика свідчить, що інтелект спеціаліста, який здобув професію, потребує самостійного мислення, роздумів над книжкою. Молодь усвідомлює: щоб мати престижну роботу й конкурувати на ринку праці, недостатньо мати диплом, потрібне постійне інтелектуальне й фахове самовдосконалення через читання книжок.
Тож не підлягає сумніву, що книжка була, є і буде основою духовного життя народу. У книжки довгий і щасливий вік. Це універсальне сховище думки, надихаюче джерело нових ідей (За В. Драчуком, Ю. Ліхтенштейном).
5. Коментар відповідей та робіт студентів
6. Закріплення знань розвиток писемний мовлення студент
Варіант 1. Напишіть твір за однією із тем:
1. Нам воля не впала з неба – мільйони за неї лягли.
2.Чи “модно” бути чесним?
3.Творімо Україну довкола себе!
Ваіант 2. Напишіть твір за однією із тем:
1. Образи лицарів слова, їх чесність та відданість інтересам народу.
2. Природа України та її символіка в ліричній народній пісні.
3. Поезія любові та борні (на основі пісень січових стрільців).
7. Домашнє завдання: Написати творчу роботу: «Материнське слово» (за відомими вам творами українських письменників). (При виконанні завдання намагайтесь опиратися на відомі Вам програмові та по запрограмовані твори художньої літератури, фольклору).
Похожие работы
... і і лексичні вправи і мовленнєві ситуації; комунікативний (вживання слів у власних висловлюваннях). Уже з самого початку експериментального дослідження ми систематично спрямовували роботу над усвідомлення поняття іменника у початкових класах, на вироблення вмінь правильно вживати їх у мовленні. Програмою з рідної мови в цей період передбачено практичне ознайомлення дітей зі словами-назвами ...
... , дохідливе, зрозуміле, молодшим школярам. У вступі визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження відповідно до теми "Формування лексико-фразеологічних норм в усному і писемному мовленні майбутніх учителів початкових класів". У І розділі "Культура мовлення як науково-методична проблема сказано, що мовленнєва культура вчителя найважливіший аспект його успішної фахової діяльності". Як ві ...
... недоліки, які є причиною обмеженого активного словникового запасу школярів, недостатньо сформованого вміння розрізняти стильові відтінки слів та висловлювань. РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ 7 КЛАСУ 2.1 Аналіз чинних програм і підручників в аспекті досліджуваної проблеми Навчальна програма – це документ, затверджений Міністерством освіти і ...
... пише, так і тим, хто ним повинен керуватися. Висновки Культура писемного мовлення – інтегративне утворення в структурі підготовки майбутнього вчителя початкових класів до практичної діяльності. З огляду на це формування та вдосконалення культури писемного мовлення слід вважати одним з важливих напрямів професійної підготовки сучасного вчителя початкових класів. Аналіз наукової літератури ...
0 комментариев