1. Дроздова І.П. Стислий конспект лекцій з курсу "Педагогіка і психологія вищої освіти." –Харків: ХНАМГ, 2007.
Методичні вказівки до практичних занять
1.Головна мета практичних занять – засвоєння та закріплення найважливіших теоретичних понять курсу.
2.Студент повинен продемонструвати наявність відповідних теоретичних знать та вміння використовувати їх на практиці.
3.Підготовка до практичного заняття передбачає уважне ознайомлення з конспектом лекцій та рекомендованою літературою.
4.Теми практичних занять надаються викладачем та повністю співпадають з навчальною робочою програмою.
5.Практичне заняття проводиться на підставі як теоретичного матеріалу, що відбито у лекційному курсі, так і містить матеріал, що належить до самостійної навчальної роботи студента.
6.За бажанням студента на практичному занятті їм може бути представлено додаткові, більш поглиблені знання з курсу у вигляді реферату або усного повідомлення.
7. Вивчаючи відповідну теоретичну тему курсу, слід постійно приділяти увагу практичній спрямованості теоретичного матеріалу.
8. Відповідаючи на питання, поставлені викладачем, бажано самостійно наводити практичні приклади, що відбивають та підтверджують зміст та функцію теоретичних понять, які розглядаються.
9. Обговорюючи будь-яку теоретичну тему, особливу увагу слід приділяти аналізу різних методологічних та практичних шляхів її вирішення.
10.Дискусійні та багатопланові теоретичні проблеми готуються студентом для обговорення на практичному занятті заздалегідь та виключно під керівництвом викладача.
11. Практичне заняття передбачає як усне обговорення, так і письмові відповіді на окремі теми курсу, що залежить від змісту теоретичного матеріалу.
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи
університет болонський процес освіта
1.Тематика контрольних робіт надається викладачем та повністю співпадає з навчальною робочою програмою.
2.Роботу слід виконувати як самостійне осмислення теоретичного матеріалу.
3.Перед вибором теми контрольної роботи слід уважно ознайомитись із змістом теоретичного матеріалу в цілому.
4.Контрольну роботу треба виконувати самостійно.
5.На поставлені питання відповідати конкретно.
6.У роботі вказувати відповідні джерела інформації.
7.Відповіді на питання передбачають наведення прикладів.
8.На поставлені питання відповідати стисло, уникаючи зайвої та несуттєвої інформації.
9.Робота оформлюється у зошиті у письмовому вигляді.
10.Обсяг роботи – дві сторінки на одне питання.
11. Після відповіді на кожне питання вказати використану літературу.
12. Контрольна робота перевіряється викладачем до екзамену або заліку.
13. Контрольна робота має бути підготовлена у термін, визначений викладачем.
14. Студент, що виконав роботу на "задовільно" та вищу оцінку, допускається до заліку або екзамену.
15. Якщо контрольну роботу не виконано, студент до заліку не допускається.
16. Залежно від рівня виконаної контрольної роботи, викладач може винести деякі її питання для обговорення на залік або екзамен.
17. Роботу слід оформлювати охайно, писати чітко.
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів
Самостійна робота – найважливіша складова частина навчальної роботи студентів, що виконується під керівництвом викладача.
Тематика та зміст самостійної роботи позначено у навчальній робочій програмі. Викладач знайомить студентів із тематикою та змістом самостійної роботи. Питання за кожною темою, що виносяться на самостійне вивчення, питання для самоконтролю та рекомендована література також надаються викладачем.
Загальні рекомендації до організації самостійної роботи:
1.Уважно ознайомитись із розгорнутим змістом дисципліни, використовуючи конспект лекцій та відповідні підручники.
2.Знайти на визначити місце зазначених для самостійної роботи тем у загальній структурі курсу.
3.Уважно прочитати питання за кожною темою та знайти відповіді на них у рекомендованій літературі.
4.Законспектувати найважливіші теоретичні положення кожної теми.
5.У ході опрацьовування теоретичного матеріалу визначити незрозумілі теоретичні виклади з метою подальшої консультації з викладачем.
6. Виконуючи самостійну роботу, завести та постійно поповнювати словник нових термінів.
7. Найбільш складні теоретичні положення рекомендується зазначити у окремому конспекті з метою їх засвоєння та подальшої рекомендації з викладачем.
10.Вивчаючи матеріал, чітко відокремлювати його теоретичну та практичну частини.
11.Кожне питання теоретичної частини співвіднести із змістом курсу в цілому, проаналізувати його значення.
10. Визначити ключові положення у кожному питанні за відповідною темою.
11. Скласти тезисний план кожного питання та зіставити такі плани із загальною структурою теми в цілому.
12. Уважно повторити нові терміни кожного питання, дати їм визначення.
13. За вибором студента, окремі теоретичні теми або питання можна оформити у вигляді реферату.
14. У рефераті слід вказати тему, питання, що розглядаються, літературу, що було використано.
15. Багатопланові теоретичні питання висвітлювати, спираючись на різні джерела їх тлумачення, або глибоко проаналізувати один, найбільш обґрунтований з точки зору студента, підхід.
16. Якщо матеріал, що самостійно вивчається, містить практичну частину, то вона має бути опрацьована окремо.
17. Практичні питання кожної теоретичної теми винести у окремий конспект.
18. Кожне практичне питання уважно проаналізувати та зіставити зі змістом його теоретичного підґрунтя.
19. Найбільш складні практичні питання можна відбити, оформивши їх у вигляді графіку або таблиці.
20. Практична частина кожної теми має бути проілюстрована відповідними прикладами.
21. Опрацьовуючи практичний матеріал, постійно звертати увагу на його значущість та перспективи подальшого втілення у життя.
22. Наприкінці роботи уважно зіставити теоретичну та практичну частини кожної теми.
23. Винести окремим списком питання, що викликали труднощі або нерозуміння, з метою подальшої консультації з викладачем.
24. Самостійну роботу виконувати систематично, за відповідним планом.
25. Представити роботу у вигляді конспекту або реферату.
Тематика практичних занять курсу "університетська освіта"
1. Зміст та головні тенденції Болонського процесу.
2. Індивідуалізація навчання і вища освіта.
3. Структура та форми організації процесу навчання.
4. Особливості педагогічного спілкування.
Контрольні завдання до практичних занять
1. Проаналізуйте головні тенденції розвитку вищої освіти в Європі.
2. Визначте найважливіші історичні етапи Болонського процесу.
3. Мета та шляхи розвитку Болонського процесу.
4. Доведіть твердження "українська освіта – частина євроінтеграції."
5. Проаналізуйте зміст поняття "індивідуалізація навчання."
6. Назвіть психологічні особливості індивідуальності, визначте їх зв`язок.
7. Розкрийте зміст поняття "індивідуальний стиль діяльності."
8. Проаналізуйте твердження А.А.Леонтьєва "індивідуалізація – двобічний процес."
9. Визначте структуру навчальної діяльності.
10.Проаналізуйте форми організації процесу навчання.
11.Розкрийте зміст поняття "педагогічне спілкування."
12.Доведіть твердження "викладач –це перш за все професіонал."
Література
1.Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу. – За ред. Кременя В.Г. –Тернопіль, 2004.
2.Основи психології та педагогіки.- За ред.Степанова О.М., Фіцука Київ, 2003.
3. Педагогічні технології: теорія та пратика. Навч.-методичний посібник. – За ред. Гриньової М.В. – Полтава, 2006.
4. Дубровська Д.М. Основи психології. –Львів, 2001.
Завдання до контрольних робіт з курсу «університетська освіта»
Варіант №1
1. Болонський процес в Україні
2. Поняття гуманізації процесу навчання.
3. Структура навчальної діяльності.
Варіант №2
1. Форми навчальної діяльності
2. Фактори розвитку особистості професіонала.
3. Соціально-культурна структура вузу.
Варіант №3
1. Поняття демократизації процесу навчання.
2. Болонський процес. Історія розвитку.
3. Фундаментальні дисципліни в структурі вищої освіти.
Варіант №4
1. Особливості індивідуалізації навчання у вузі.
2. Вимоги до лекції як форми організації навчального процесу.
3. Професія та розвиток особистості майбутнього фахівця.
Варіант №5
1. Поняття інтеграції та інтернаціоналізації вищої школи.
2. Роль і місце самостійної роботи в умовах вищої освіти.
3. Фактори формування професійної свідомості фахівця.
Варіант №6
1. Мета та зміст Болонського процесу.
2. Практичне заняття як одна із поширених форм навчальної діяльності.
3. Роль виховання у загальній структурі навчального процесу.
Завдання до самостійної роботи студентів з курсу "університетська освіта"
1. Визначте та опишіть головні тенденції розвитку вищої освіти Європи.
2. Розкрийте зміст поняття "Болонський процес."
3. Опишіть історію формування Болонського процесу.
4. Доведіть думку: "Українська вища освіта – частина європейської інтеграції."
5. Проаналізуйте роль фундаментальних наук в системі вищої освіти.
6. Проаналізуйте роль індивідуалізації навчання в системі вищої освіти.
7. Визначте, що належить до індивідуально-психологічних особливостей людини.
8. Визначте головні умови розвитку здібностей тих, хто навчається.
9. Доведіть думку: "Навчання – один із головних видів діяльності людини."
10.Проаналізуйте провідні форми організації навчання у вузі.
11.Визначте види лекційних занять та головні вимоги до лекції.
12.Обгрунтуйте твердження: "Навчання – двобічний процес."
13.Як Ви розумієте професійну свідомість?
14. Опишіть соціально-культурну інфраструктуру університету.
15.Визначте зміст поняття "студентське самоврядування."
Питання до заліку з курсу "університетська освіта"
1.Головні тенденції розвитку освіти в європейських країнах.
2. Болонський процес в Україні.
3. Роль та місце фундаментальних дисциплін в загальній системі освіти.
4. Індивідуалізація навчання та шляхи її впровадження.
5. Структура та форми організації процесу навчання.
6.Навчання як різновид педагогічного спілкування.
7.Умови ефективного розвитку особистості майбутнього фахівця.
8.Формування професійної свідомості.
9.Особливості соціально-культурної інфраструктури вузу.
10.Бібліотека як складова соціально-культурної інфраструктури вузу.
Тести для самоконтролю з курсу "університетська освіта"
1. Головна мета Болонського процесу - це:
а) створення ідентичної систем освіти у різних країнах;
б) сприяння необхідним європейським вимірам у вищій освіті;
в) формування єдиного центру керування вищою освітою.
2. Фундаменталізація навчання - це:
а) збільшення кількості дисциплін гуманітарного циклу;
б) збільшення кількості дисциплін за фахом;
в) збільшення кількості загальноосвітніх дисциплін.
3. Індивідуалізація навчання - це:
а) урахування індивідуально-психологічних особливостей студентів, змісту дисципліни;
б) індивідуальне навчання;
в) посилення індивідуального впливу викладача на студентів.
4. Навчання у широкому значенні розглядається як:
а) один із найважливіших видів діяльності людини;
б) засвоєння відповідної кількості інформації;
в) формування вмінь та навичок.
5. Провідною формою організації навчального процесу у вузі є:
а) практичне заняття;
б) лекція;
в) семінарське заняття.
1. Педагогічне спілкування - це:
а) процес навчання;
б) процес виховання;
в) процес взаємодій між викладачем та студентами.
2. До професійної свідомості фахівця належать:
а) професійні знання та цінності;
б) темп роботи;
в) індивідуальний стиль діяльності.
3. У загальній соціально-культурній структурі вузу бібліотека розглядається як :
а) складова даної структури;
б) повністю самостійна установа;
в) частково самостійна установа.
4. Мета студентського самоврядування це:
а) забезпечення та захист прав та інтересів студентів;
б) самостійне керівництво вузом;
в) організація дозвілля студентства.
10.Первинна структурна одиниця системи самоврядування це:
а) деканат;
б) загальні збори студентства;
в) академічна група.
Список літератури
1. Закон України "Про освіту." Відомості Верховної Ради. -1996. -№ 21.
2. Закон України "Про вищу освіту." Відомості Верховної Ради. -2002.- № 20.
3. Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні" від 04.07.05 №1013-2005.
4. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии.–Санкт-Петербург, 2001.
5. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу.- За ред. Кременя В.Г. – Тернопіль, 2004.
6. Середа Д.Г. Психологічні аспекти становлення особистості професіонала конкретних професій.- \\ Формування та розвиток особистості в умовах вищих навчальних закладів МНС України. Матеріали 1 міжвузівської науково-практичної конференції 19 грудня 2003р.- Харків, 2003.
7. Леонтьев А.А. Язык. Речь. Речевая деятельность. –М., 1998.
8. Тадіян С.В. Проблеми формування професійної свідомості фахівця ДПО в умовах ВНЗ. Формування та розвиток особистості в умовах вищих навчальних закладів МНС України. Матеріали 1 міжвузівської науково-практичної конференції 19 грудня 2003р. – Харків, 2003.
9. Шептуха Н. М. Тенденции развития высшего образования в зарубежных высокоразвитых странах. – Ученые записки Харьковского гуманитарного института "Народная украинская академия" – Харків, 1998.
10. Дроздова І.П. Стислий конспект лекцій з курсу "Педагогіка і психологія вищої освіти." – Харків: ХНАМГ, 2007.
... ії навчального процесу та навчального навантаження студента, а також взаємозв’язок між ними. Кредитно-модульна система має розвиватися в Україні в рамках реалізації, зокрема, дистанційної освіти поза залежністю від Болонського процесу. Безсумнівно, що модульна технологія навчання є незамінною для дистанційної освіти. 1.5 Європейська система трансферу кредитів – ECTS та шкала оцінювання ECTS ...
... і післяступеневому рівнях, мобільність студентів, привабливість освіти. Основні завдання та принципи створення зони Європейської вищої освіти (шість цілей Болонського процесу): введення двоциклового навчання; запровадження кредитної системи; формування системи контролю якості освіти; розширення мобільності студентів і викладачів; забезпечення працевлаштування випускників та привабливості є ...
... ічних технологій освіти, навчання, професійної підготовки, виховання та ін; - перебудова навчально-виховного процесу у вищій школі відповідно до вимог Болонського процесу. 1.3 Обгрунтування потреби підготовки фахівців заявленого напряму Підготовка фахівців з педагогіки вищої школи кардинально відрізняється від системи підготовки інших освітянських кадрів. Основні відмінності визначаються ...
... це зумовлює розвиток освітніх закладів, запровадження інноваційних методик, підвищення якості освіти та менеджменту з метою приваблення абітурієнтів та навчання. Оскільки Україна стала учасницею Болонського процесу у травні 2005 року, напрацьованого значного досвіду впровадження реформ вищої освіти відповідно до міжнародних принципів немає. Ті ж реформи, які здійснюються у нашій державі “в ім’я ...
0 комментариев