Для музикантів

2.  Для музикантів.

Вдихання, задержування й випускання повітря, при чому треба пильнувати того, щоб діафрагма розправлялася зовсім поступово, без конвульсивних стрибків, що обов'язково з'явля­тимуться при початку вправ [4,27]. Щоб контролювати цю поступовість випускання повітря, можна злегенька шипіти або просто по­шепки лічити: «раз, два, три» і т. д. Коли ми візьмемо метроом, поставимо його на 60 і будемо лічити під його стукання або й просто під стукання маятника стінного годинника, то за кілька день ми побачимо її себе великий прогрес: спершу ми будемо в змозі налічувати до 12—15 разів, а скоро дійдемо до З0—40 й далі. С. Волконський радить задержувати дихання перед випусканням з лічбою чи й без неї за такою схемою: робимо припинки дихання на протязі перших чотирьох днів студіювання по 5 секунд, 8 днів по 10 секунд, 16 днів по 20 секунд, 30 днів по 35 секунд, і не раніш, як через два-три місяці — від 45 секунд до 60. Проте останні вправи радить С. Волконський виконувати тільки тоді, коли вдаються вони лю­дині зовсім легко.

Відновлення дихання. Вправа на скорочування першого моменту — вдихання та на розтягування третього — випускання повітря. Ми повинні навикати зберігати як можна довше запас повітря при його випусканні, а також і набірати повітря як можна скоріше, коли це иноді буває потрібно при швидкому читанні. Вправа виконується так: набіраємо повітря і лічимо: «Раз, два, три»... (швидко вдихаємо) «чотири, п'ять, шість»... (знову швидке вдихання) і т. д. Потім, замість трьох, лічимо групами в п'ять, десять і т. д. чисел. Кожен раз після групи чисел коротке, отже повне вдихання.

Видихання із звуком. Набіраємо повітря, затримуємо на момент і далі починаємо випускати, при чому даємо який-небудь голосний звук. Тут треба стежити, щоб все повітря, що його ми випускаємо, було пройняте голосним звуком; отжеж не треба давати й повітря і більш, ніж потрібно, не треба, щоб поруч з утворенням звуку розтрачувалося зайве повітря, бо це шкодить і самому звукові.

Перед тим, як починати працю над своїм диханням, треба звернути обов'язково увагу на оці перестороги:

Кожна людина, що має якісь хвороби легенів, чи то серця, чи инші які, повинна порадитися з своїм лікарем перед початком праці, щоб не пошкодити собі.

Всі вправи треба робити не за один раз підряд, а краще 2—3 рази на день по кілька хвилин за раз. Взагалі робити вправи з диханням не рекомендуємо більше, як 10 хвилин підряд.

Після кожної вправи повинен бути відпочинок!

Усі вправи треба робити на свіжу силу (краще над усе зранку). Дуже шкідливо для здоров'я студіювати вправи з диханням під той час, коли почуваєш себе стомленим.

Не треба вправи провадити через міру — ні набірати над­міру повітря, ні видихати дощенту, бо такими нерозумними ек­спериментами можна нажити собі емфизему легенів.

Всі вправи треба виконувати доконче в свіжім повітрі або надворі, коли тепло, або в кімнаті, що її добре перед тим провітрено.

При всіх вправах, а також і взагалі при читанні або співі, за винятком тих випадків, коли треба швидко захопити багато повітря протягом короткої паузи, вдихати повітря слід обов'язково носом.

Вправа (для тих, що звикли не дихати носом) [4,29].

Вдихання повітря носом. Одна ніздря затуляється пальцем, в другу втягається повітря; видихається через рот. Те ж по черзі робиться з другою.

Мал. 2

Як ми бачили вище, в диханні беруть участь плечовий пояс, діафрагма та черевні м'язи. Спостереження навчає нас, що часто люди дихають лиш самими вершечками легенів, так що вони просто не вміють розправити нижні ребра, от треба їм допо­могти в цім, а також і в тім, щоб одночасно з розвитком спеціально дихального апарату хоч трошки розвивались і м'язи всього корпусу. На цю мету радимо ранком щодня пророблювати таку вправу: Ми стаємо п'ятами докупи, носками нарізно; в руки беремо ціпок, метрів, два завдовжки; зодягаємося як можна легше.

Ступінь перший — поза, як показано на мал. 2.

Ступінь другий — разом повагом підіймаємо випрямлені руки з ціпком вгору, а ступні навшпинячки (мал. 3). Одночасно з тим повагом же робиться вдихання носом.

Ступінь третій — повагом присідаємо й спускаємо за спину випрямлені руки, як показано на мал. 4. Одночасно — повагом видихання носом. Дві уваги:

1) пильнувати, щоб руки не зги­налися в ліктях, хоч це спершу й буде трудно;

2) стежити, щоб корпус не хилився вперед, а присідати так, щоб потилиця, нижній кінець кряжу й п'яти були на одній вертикальній лінії.

Ступінь четвертий — вертаємось повагом до пози мал. 3. Одночасно — повагом вдихання носом.

Ступінь п'ятий — повагом спускаємо руки й ноги до пози мал. 2 Робимо одночасно видихання носом.

Ступінь шостий — пауза. Увага: протяг ціпка між руками з початку вправ робимо більший (весь час руки посуваються то сюди, то туди); далі бажано його трохи зменшити.

Вправа повторюється щодня від 10 до 25 раз (починаючи від меншого числа й поступово збільшуючи). Треба запам'ятати при всіх гімнастичних вправах, що ніколи не слід робити їх як-небудь в'яло, не думаючи про саму вправу; навпаки — в кожний рух повинні ми вкладати напру­ження м'язів і особливо волі —тоді тільки досягаємо ми своєї мети — розвиваємо мускулатуру тих або инших органів Вихідні положення лежачи: лежачи на спині - прямі ноги ккнуті, носки трохи розставлені, руки вздовж тулуба, долоні низу, тулуб прямий; лежачи на животі - прямі ноги зімкнуті, руки зігнуті у ліктях долоні одна на одну або руки в упорі, руки вперед; лежачи на правому (лівому) боці - з опорою одним бо­ком, ноги прямі зімкнуті, руки витягнуті вгору.

Загальнорозвиваючі вправи - це спеціальні рухи, спрямовані на оздоровлення та зміцнення організму, розвиток рухових і психіч­них якостей студентів [2,180]. Вони мають характерну особливість: доз­воляють вибірково впливати на окремі м'язові групи (рук, ніг. тулуба), чітко дозувати фізичне навантаження на організм лю­дини. Ці вправи сприяють удосконаленню координації рухів, їх точності, свідомому оволодінню положеннями та рухами тулуба, формуванню правильної постави, а також використовуються як профілактичні вправи і вправи, спрямовані на коригування:

Мал. 3

Руки за голову - руки зігнути в ліктях і підняти в сторони, злоні повернути вперед, пальці прицьому торкаються потилиці, голову тримати прямо, лікті відведені в сторони до відказу (мал. 5 г).

Руки до плечей - руки зігнути в ліктях і напівзігнутими пальцями доторкатися до плечей, плечі розвести, лікті притиснуті до боків (мал. 6 д).

Руки перед грудьми - руки зігнути в ліктях і підняти перед- ніччя та кисті до рівня плечей, кисті долонями вниз, пальці - ізом (мал. 6 е). зад, інші чотири - вперед), плечі розвести, лікті трохи відвести назад (мал. 6 ж).

Руки на пояс - руки зігнути в ліктях, кисті на пояс (великий палець повернути направо.

Руки за спину - руки, зігнуті в ліктях, торкаються передпліччями спини, кисті тримають якомога ближче до ліктів (мал. 6 з).

Руки назад - прямі руки відвести назад долонями досередини (мал. 6 к).

Вихідні положення лежачи: лежачи на спині - прямі ноги ккнуті, носки трохи розставлені, руки вздовж тулуба, долоні низу, тулуб прямий; лежачи на животі - прямі ноги зімкнуті, руки зігнуті у ліктях долоні одна на одну або руки в упорі, руки вперед; лежачи на правому (лівому) боці - з опорою одним бо­ком, ноги прямі зімкнуті, руки витягнуті вгору.

 

 

 

Мал. 4

медецинские огляд спорт студент

Вихідні положення сидячи: ноги вперед - сидячи на підлозі, пряма спина і ноги зімкнуті, носки відтягнуті; ноги нарізно - ноги прямі, розве- ні на 30-40 см, носки відтягнуті; ноги зігнуті - ноги зігнуті у колі, зімкнуті, ступні на підлозі; ноги схресно - ноги зігнуті у колі, руки одна перед іншою; сидячи на п'ятах- гомілки та носки спираються на підлогу, носки повернуті досередини, сідниці на п'ятах, поставлено вертикально. Положення для рук залежить від характеру вправ [2, 182].

Стійка.  Ноги нарізно - ноги на ширині плечей, вага тіла рівно­мірно розподілена на обидві ноги. Положення рук може бути різним (мал. 5).

Зімкнута стійка - ступні ніг (п'ятки та носки) разом (мал. 5).

Упор стоячи на колінах - стоячи на обох колінах, спира­тись прямими руками на підлогу, спина при цьому пряма, диви­тися вперед (мал. 5).

Стійка на колінах - коліна, гомілки, носки спираються об підлогу (мал. 5).

Стійка на правому (лівому) коліні - одна нога коліном, го­мілкою та носком спирається на підлогу, інша виставлена впе­ред, зігнута в коліні, ступня на підлозі; стегно опорної ноги та гомілки виставленої вперед ноги перпендикулярні до підлоги.

Вихідні положення для рук. Руки вперед - руки підняти на висоту й ширину плечей, долонями всередину (мал. 5).

Руки в сторони - руки підняти в сторони на висоту плечей, долонями донизу (мал. 6 б).

Руки вгору - руки підняти вгору, паралельно одна одній і відвести назад до відказу, долоні всередину; голова піднята так, щоб можна було бачити кисті рук (мал. 6в).

Спринтерське плавання, що збільшує об'єм легенів, добре доповнює цей вид спорту. Необхідно їсти продукти, що містять залізо і вітамін. С: птицю, рибу, борошняні вироби з фруктами (наприклад, кислі яблука, грейпфрут)

Висновки. Аналітичні дослідження проблеми порушень дихальної і серцево-судинної систем, ОРА і ролі ППФП в його корекції у студентів різних напрямів факультету культури і мистецтв ЛНУ ім., І. Франка показали, що тривале їх перебування у вимушеній позі призводить до напруження статичних рефлексів, ослаблення сили м'язового корсету, утруднює дихання, ускладнює роботу серця тощо. У результаті передчасно розвивається стомлення, порушується загальний стан організму. У літературі практично не знайшли методичних вказівок стосовно професійної орієнтації ППФП студентів різних напрямів, немає технологічних розробок процесу ППФП з одночасною корекцією порушень постави.

Розроблена програма ППФП студентів-музикантів, яка включає на першому етапі корекцію фізичної підготовленості, на другому - включення студентів у усвідомлене формування фізичної кондиції і певних м'язових напружень для корекції порушень постави. Вона передбачає одночасне відновлення правильного положення тіла і його частин, зміцнення м'язового корсету тулуба і глибоких м'язів хребта, формування м'язової пам'яті, що посилює вплив засобів корекції за допомогою розроблених технологій: створення певного змісту процесу ППФП з використанням розроблених технічних пристроїв та пристосувань.

Розроблено зміст занять з ППФП, який включає використання танцювальної аеробіки, спеціально розроблених вправ цільової коригувальної спрямованості круговим методом тренування, певним чином побудованої спільної діяльності викладача і студентів, що забезпечує активну їх участь у формуванні фізичного здоров'я. Це стало дієвим засобом як в підвищенні рівня функціонального стану і фізичної підготовленості (у дівчат знизилася ЧСС після функціональної проби з присіданнями з 155±1,87 до 134±0,86 уд/хв; зросла кількість піднімання тулуба в сід за 1 хв з 19,0±2,03 до 46,3±0,92 разів; збільшилася кількість згинань рук в упорі лежачи з 9,3±1,2 до 23,1±0,44 разів; у юнаків відповідно - з 152,4±2,61 до 130,7±0,53 уд/хв; з 34,5±2,36 до 53,4±1,09 разів; з 15,5±2,04 до 32±0,82 разів), так і в корекції функціональних порушень постави (у дівчат збільшилася ширина плечей з 41,9±0,52 до 43,5±0,55 см; зменшилася плечова дуга з 49,8±0,49 до 48,4±0,49см; зменшилася відстань між лопатками з 16,0±0,3 до 14,2±0,35см; у юнаків відповідно - з 47,8±0,75 до 50,3±0,95 см; з 58,3±0,91 до 56,2±0,78см; з 19,3±0,62 до 17,3±0,54 см). Всі зміни мають високий рівень статистичної значущості.

Згідно аналізу результатів рефлексії показано, що студенти-музиканти сформували нові м'язові відчуття постави, що відрізняються від раніше звичного сприйняття положення спини, плечових суглобів і рухів рук. Це підтверджується зменшенням відстані між лопатками у дівчат на 11%, у юнаків на 10,4%. У процесі ідеомоторного тренування у студентів з'явилися "сигнальні" відчуття змін тонусу м'язових груп (збільшилася кількість рухів, що виконуються протягом 10 с з 58,1±4,6 до 64,3±3,0 на рівні Р<0,05), сформувалася стійка потреба виконувати опановані вправи. За результатами анкетування 93,5% студентів вважають, що розроблений процес ФВ сприяв корекції фізичного стану, успішності музичних занять, зменшенню неприємних і больових відчуттів під час занять на музичних інструментах.

Ефективністю впровадження розроблених педагогічних технологій у процес ППФП студентів-бібліотекарів є виявлені позитивні зміни у фізичному розвитку (покращав, як у дівчаті; так і у юнаків відповідно на 4 і 6% індекс Кетле; збільшився на 2,8 і 4,9% об'єм грудної клітини; зросла більше ніж на 50% екскурсія грудної клітини; статистично значущо збільшилася Ж?Л), у підвищенні рівня функціонального стану і фізичної підготовленості (знизилася функціональна напруженість організму протягом стандартизованого заняття, меншою стала його пульсова вартість, зросла сила і швидкісно-силова витривалість, покращала гнучкість).

Аналіз стану постави в сагітальній і фронтальній площинах переконливо підтвердив ефективність розроблених засобів і методів корекції її порушень. Свідченням значущого зменшення виразності кіфотичної постави (сутулості) є збільшення плечового індексу на 6,7% у дівчат і на 8,8% у юнаків (зміни у дівчат - з 84,1±0,64 до 89,8±0,81% на рівні Р<0,001, у юнаків - з 82,1±0,99 до 89,3±1,45% на рівні Р<0,01) у поєднанні із зменшенням відстані між лопатками на 10,4% і 11,2% відповідно (зміни у дівчат - з 16,0±0,3 до 14,2±0,35 см на рівні Р<0,0001, у юнаків - з 19,3*0,62 до 17,3±0,54см на рівні Р<0,01). Корекція асиметричної постави підтверджена зменшенням асиметрії положення лопаток на 76,4% і 84,4% (зміни у дівчат - з 1,57±0,05 до 0,37±0,08 см на рівні Р<0,0001, у юнаків - з 1,73±0,22 до 0,27±0,12 см на рівні Р<0,01). У контрольній групі значущих змін виявлено не було.

У студентів, процес ППФП яких здійснювався за розробленою програмою коригувальної спрямованості, виявлені позитивні психофізіологічні зміни в регуляції нейродинамічних процесів, які мають професійне значення для музикантів (знизився час простої рухової реакції з 39,1 ±0,71 до 37,0±0,64 мс і складної - з 66,9±0,78 до 64,4±0,67 мс). У дівчат і юнаків покращало диференціювання м'язових зусиль (відповідно з 0,98±0,20 до 0,39±0,12 кг і з 0,91 ±0,28 до 0,23±0,1 кг), часових інтервалів (з 1,91±0,39 до 1,0±0,20с і з 1,91 ±0,65 до 0,73±0,26 с), відстані (з 47,6±6,93 до 21,3±2,48см і з 41,0±7,29 до 16,7±2,8 см), при цьому відмінності статистично значущі на рівні Р<0,0001 у дівчат і Р<0,01 у юнаків. Також зросла здатність збільшувати кількість рухових дій за короткий інтервал часу, можливість утримувати при цьому високу швидкість рухів.

Таким чином, потрібно говорити про необхідність занять спортом у житті кожної людини. І при цьому не варто забувати про рівень фізичної підготовки та стан здоров'я, щоб не завдати шкоди організму студентів.

Список літератури:

1.  Агаджанян Н.А. Ритмы жизни и здоровье. М., 1975.- 145 с.

2.  Вільчковський Е.С., Курок О.І. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку: Навч. Посіб. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – 428 с. ISBN 966 – 680 – 142 -6

3.  Посадова інструкція бібліотекаря http://www.profi.ua/ukr/job-descriptions/view/169/

4.  Ревуцький Дмитро Живе слово: Теорія виразного читання для школи: Перевидання. – Львів, 2001. – 200 с.

5.  Юмашева Л.И. Пути оптимизации профессионально-прикладной физической подготовки студентов музыкальных вузов // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: 36. наук. пр. під ред. Єрмакова С.С. - Харків:ХХПІ, 2001. - №29.-С. 62-67.

6.  Юмашева Л.И. Особенности профессионально-прикладной физической подготовки студентов музыкальных вузов различных специализаций // Физическое воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. тр. под ред. Ермакова С.С. - X.: ХГАДИ (ХХПИ), 2002,- №2.- С. 82-86.

7.  Юмашева Л.І., ФіліпповМ.М. Корекція постави в процесі фізичного виховання студентів музичного вузу // Теорія и методика фізичного виховання і спорту. - К., 2-3/2005.- С. 110- 113. Внесок здобувача складається з проведення педагогічних та інструментальних досліджень і їх часткової інтерпретації.

8.  Юмашева Л.И. Формирование идеомоторного образа для коррекции осанки студентов- музыкантов // Материалы X Междунар. науч.-практ. конф. "Современные достижения спортивной медицины, лечебной физкультуры и валеологии". - Одесса, 2004.- С. 159.

9.  Юмашева Л.И., Филиппов М.М. Особенности программы коррекции осанки в процессе физического воспитания студентов-музыкантов // Материалы IX Междунар. науч. конгр. "Олимпийский спорт и спорт для всех". - К., 2005 - С. 847. Внесок здобувача складається з проведення педагогічних та інструментальних досліджень і їх часткової інтерпретації.