Основні етапи і тенденції у розвитку сучасної теорії туризму
Взаємозв’язок теорії туризму з іншими науками
Класифікація подорожуючих осіб
Основні функції туризму
Основні етапи історичного розвитку туризму
Організаційні форми туризму
Типологія підприємств сфери туризму
Схема: туроператор — оптовик — туристична агенція — турист
Навигация
Основні функції туризму
Історія розвитку, види та функції туризму
108161
знак
4
таблицы
8
изображений
2.3 Основні функції туризму
Туризм – глобальне, поліфункціональне явище сучасного світу. Серед основних функцій туризму слід зазначити рекреаційну, соціальну, культурну, екологічну, економічну, просвітницьку і виховну. [9, с. 8-10]
Туризм є складовою рекреації, пов’язаною з подоланням простору задля відпочинку, розваги, лікування або з будь-якою іншою метою, не пов’язаною з отриманням прибутку.
Сутністю рекреаційної функції туризму є фізіологічна та психологічна релаксація людини. Вона знаходить своє вираження у відновленні під час туристичної поїздки фізичних сил людини, її оздоровленні, набутті нових вражень та відчуттів.
Сучасний стиль життя урізноманітнює проведення дозвілля в бік інтелектуалізації, саморозвитку, посилюючи тим самим культурну функцію туризму. Туризм виступає засобом комунікації та саморозвитку, підвищення рівня освіти та загальної культури шляхом ознайомлення з культурою, побутом, традиціями та віруванням, стилем та характером життя інших народів, з культурною спадщиною людства та перлинами природи.
В свою чергу, оздоровлення населення, підвищення його працездатності та рівня культури шляхом здійснення культурно-просвітницької та рекреаційної діяльності посилює соціальну значущість туризму. В наш час подорожування виступає ознакою певного рівня і стилю життя, фіксатором соціального статусу, засобом закріплення іміджу та інших соціальних ознак. Доступність туристичних послуг, соціальна орієнтованість туризму розширює коло споживачів, залучаючи нові та нові верстви населення до туризму.
Дедалі більшого значення набуває екологічна функція туризму. З одного боку, туризм виступає споживачем певних природно-рекреаційних благ і зацікавлений в їх збереженні. З іншого боку, зростання попиту призводить до збільшення антропогенного тиску на територіальні рекреаційні системи, особливо традиційні або людні. Це ставить одразу цілу низку питань збереження світової та національної природної та культурно-історичної спадщини, зокрема засобами туризму. Захист довкілля має бути невід’ємною складовою розвитку туризму, однією з ключових проблем його сталого розвитку.
Значною є і економічна функція туризму. Потреби подорожуючої людини, з огляду на масовість, сформували галузь сфери обслуговування населення, яка при подальшому розвитку перетворилась в індустрію туризму – міжгалузевий комплекс, що відіграє провідну роль в економіці багатьох країн світу.
Економічна складова туристичної діяльності проявляється не тільки в комерційній спрямованості, а й в посиленні соціальної та економічної ролі туризму (реставрація пам’яток історії та культури, природоохоронні заходи, реконструкція матеріальної бази, освітянська та виховна робота засобами туризму тощо).
Питання для самоперевірки
1. Які мотиви викликають потреби людей в туризмі?
2. Коли і де з’явилось поняття „туризм” та що воно значило?
3. У чому полягають об’єктивні труднощі, пов’язані з визначенням поняття „туризм”.
4. Яке визначення поняттям „туризм” і „турист” дає Закон України „Про туризм”?
5. Які є ознаки, що відрізняють туристів від інших подорожуючих осіб?
6. Чи можна віднести до категорії туристів таких осіб:
- службовець фірми вилітає до столиці на конференцію, а ввечері повертається додому;
- група студентів вирушає в гості до однокурсниці у сусіднє місто;
- переможниця місцевого конкурсу „Міс красуня” відправляється на фінальний конкурс до столиці;
- політик з Києва знаходиться протягом дня в обласному центрі на зустрічі з виборцями у ході передвиборної кампанії.
ТЕМА 3. Історичний розвиток туризму
План лекції
3.1. Періодизація світового туризму.
3.2. Основні етапи історичного розвитку туризму.
Література: 2, 4, 11, 15, 18, 19
3.1 Періодизація світового туризму
Людині протягом всієї своєї еволюції було притаманне прагнення до світопізнання та першовідкривательства з метою розвитку торгівлі, завоювання та освоєння нових земель, пошуку ресурсів та нових транспортних шляхів.
За багатовікову історію подорожей, географічних знахідок, промислового освоєння нових територій, розширення господарчих зв’язків у світі було зібрано величезну кількість наукових літературних матеріалів, звітів та щоденників. Вони зіграли визначну роль у накопиченні людиною знань в різноманітних областях науки, культури, техніки.
У свою чергу завжди існував і спостерігається зараз інтерес до історії самого туризму. Це зрозуміло, адже знання історії туризму дозволяє продовжувати його дослідження і сприяє конкретизації відповіді на питання: „Що собою уявляє сучасний туризм як явище суспільного життя?”
На сьогоднішній день існує чимало історичних досліджень мандрівництва і туризму. У окремих публікаціях вони розглядаються у контексті розвитку основних суспільно-економічних формацій: первісне, рабовласницьке суспільство, феодалізм, капіталізм, соціалізм.
Інші історичні дослідження містять, перш за все, хронологію фактів і подій, пов’язаних із розвитком подорожей в окремих країнах і частинах світу.
Однак і перші, і другі дослідження об’єднує одна ціль – визначити внутрішньо однорідні етапи, які б найкращим чином характеризували історичний розвиток туризму.
Спираючись на існуючі літературні джерела можна виділити два таких варіанти, або способи періодизації світового туризму.
Перший полягає у досліджуванні явища у такій послідовності: стародавня історія (до розпаду Римської імперії); середньовіччя (ранній і пізній феодалізм – до 40-х років XVII ст.); нова історія (до першої світової війни) і новітня історія [18].
Другий варіант періодизації туризму характеризується чітким розподіленням його розвитку на передісторію і сучасний період [11, 15, 19, 21].
Відмінності у поглядах авторів полягають саме по відношенню до визначення точної межі між зазначеними двома періодами. Так, наприклад французькі вчені А. Mesplier та P. Durraffour визначають цю межу між XV і XVII сторіччям [19, с.62]. Німецький науковець W. Frayer прокладає її близько 1850 р. [21, с.19]. У історичному розвитку туризму він виділяє 4 фази: передісторія, початкова фаза, фаза розвитку і вища фаза. В основу своєї періодизації W. Frayer закладає такі критерії: використання транспортних засобів, мотивація подорожуючих і склад учасників подорожей. Періодизація розвитку світового туризму, яка пропонується російським автором Александровою А.Ю., побудована виключно на підставі одного критерію – прогресу в транспорті [2].
Окремі етапи у історичному розвитку туризму вона пов’язує з промисловим переворотом, транспортною революцією, розвитком залізничного, автомобільного і авіаційного транспорту, лібералізацією авіаперевезень.
Деякі варіанти періодизації розвитку світового туризму наведені у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1. Періодизація розвитку світового туризму
| Автори періодизації, джерело | Назва етапів розвитку туризму | Історичний період |
| Frayer W. [21; с.19-20] | 1. Передісторія туризму. 2. Початкова фаза. 3. Фаза розвитку. 4. Вища фаза. | З античних часів до 1850 року 1850 – 19124 роки. 1914 – 1945 роки після 1945 року |
| Сапрунова В.Б. [11; с.8-17] | 1. Передісторія туризму 2. Елітарний туризм, зародження масового туризму. 3. Становлення масового туризму. 4. Масовий туризм | З античних часів до початку XIX ст. Початок XIX ст.- початок XX ст. Початок XX ст. - до другої світової війни Після другої світової війни – сучасний етап. |
| Атанасова Е. І колектив авторів[1] [18, с. 41-60] | 1. Туризм епохи старої історії. 2. Туризм епохи середньовіччя. 3. Туризм епохи нової історії. 4. Туризм епохи новітньої історії. | З античних часів до IV сторіччя. Початок Vст. – кінець XVIII ст. Початок XIX ст. - початок XX ст. Початок XX ст.- сучасний етап. |
| Федорченко В.К.; Дьорова Т.А.[2] [15, с. 6-147] | 1. Мандрівництво як праобраз туризму. 2. Початок організованого туризму. 3. Туризм міжвоєнного періоду 4. Туризм повоєнних років. 5. Зоряний час радянського туризму. 6. Сучасний етап розвитку туризму | IX – XIX ст. Кінець XIXст. - початок XX ст. 1918 – 1939 рр. 50 – 60 рр. 70 – 80 рр. 90-ті роки – сучасний етап. |
Отже, туризм має свою історію розвитку. Розглянемо більш детально основні етапи його еволюції, використовуючи позитивні моменти періодизацій туризму, які були розглянуті вище.
Похожие работы
... місць, памяток, які приваблюватимуть туристів. Більшість з цих памяток, на жаль, перебуває в занедбаному, непривабливому стані. Створення сучасної цивілізаційної інфраструктури міжнародного паломницького туризму (шляхи сполучення, звязок, місця відпочинку). Підготовка кваліфікованих кадрів (гідів, провідників туристських груп, організаторів туристських маршрутів) із знанням історії, культури, ...
... ія сільськогосподарського виробництва, оскільки останнє пов’язане зі збільшенням споживачів його продукції; для території – розвиток інфраструктури і зменшення безробіття. Таблиця 2.1 Профіль ефективності розвитку сільського зеленого туризму в західних областях України Позиція оцінки Оцінка позиції в балах 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Активізація с.-г. виробництва господарства ...
... і, веслувальний у Херсоні та ін. Популярний на Україні туризм диспонує понад 50 туристичними базами і понад 800 туристичними й відпочинковими таборами. 3 СУЧАСНІ ПРІОРИТЕТИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В УКРАЇНІ Фізична культура в Україні є часткою загальної культури суспільства, що спрямована на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою ...
... і екзоти як кипарис болотяний, туя західна, софора японська, бархат амурський та інші. З парку в усі кінці країни та за кордон надходять саджанці троянд. Тут їх вирощується понад 150 сортів.Історія розвитку парків в УРСР Соціалістичні принципи природокористування закріплено у статті 18 Конституції СРСР, в якій записано „В інтересах нинішнього і майбутнього поколінь в СРСР здійснюються необх ...
0 комментариев