Довідково-інформаційне обслуговування: нові технології

2.2 Довідково-інформаційне обслуговування: нові технології

інформаційний шкільний бібліотека читальний зал

Ресурси соціальної інформації досить великі. Однак, одна з інформаційних, соціальних, економічних і культурних проблем полягає в тім, як знайти, одержати потрібну інформацію.

Іншими словами це проблема розриву між інформацією, що накопичується, і її використанням. При наявності в суспільстві багатьох мільярдів документів, мільйонів баз даних, людина часто не одержує відповіді на своє питання (запити, на які потенційно можна надати інформацію). Можна назвати різні причини, чому це відбувається: все зростаючий обсяг інформації, з якою важко впоратися, низький рівень технічної оснащеності бібліотек; слабка інформованість читачів, їх низька інформаційна культура (невміння сформулювати запит, здійснювати пошук і т.п.), а також недостатня кваліфікація бібліотечних працівників.

Діяльність, що забезпечує задоволення інформаційних потреб людей, є інформаційне обслуговування (інформаційний сервіс).

 

2.2.1 Для чого потрібна автоматизація?

Розвиток нових технологій в новому, постіндустріальному суспільстві, масове використання ресурсів Інтернет у повсякденному житті і навчанні привели до істотних змін як у уявленнях людей про навколишній світ, так і в освітній діяльності.

Інтенсивне впровадження інформаційних технологій в освіту багато в чому змінило напрямок обслуговування читачів: за останні десять років потреба в інформації на електронних носіях значно зросла. Тому необхідні нові підходи для організації довідкового обслуговування, переосмислення його місця й ролі в загальній структурі бібліотеки. Використання електронних каталогів дозволяє здійснювати швидкий пошук по кожному з елементів опису документа або їхніх комбінацій, а також виконувати складні читацькі запити.

Сьогодні інформація стає одним з основних продуктів діяльності людини. Традиційно користувачі звикли до думки, що в бібліотеці можна одержати будь-яку інформацію. Тепер, в умовах інформаційного перенасичення, бібліотеці усе складніше виконувати основні функції: фондоутворення, інформаційно-бібліографічне й абонементне обслуговування. Поліпшити збір, зберігання й забезпечення доступу до інформації бібліотека зможе тільки за умови зміни її технічного оснащення.

Впровадження інформаційних технологій у діяльність бібліотек приводить до значного збільшення доступу й реалізує основні критерії якості інформаційного обслуговування – повноту й оперативність одержання даних. Тому одним з найбільш перспективних напрямків розвитку бібліотек визнане використання електронних ресурсів: бази даних, у тому числі повнотекстові; організація віддаленого доступу; оптимізація електронних ресурсів довідково-пошукового апарату і т.п.

Наскільки ж необхідно обзаводитися обчислювальною технікою, і, взагалі, що нам можуть дати автоматизовані бібліотечно-інформаційні системи (АБІС)?

Найчастіше приводиться наступний аргумент – підвищення швидкості пошуку інформації. Насправді це не головне. Зрештою, у невеликому масиві даних шкільних бібліотек ручний пошук займає не занадто багато часу.

Більш істотні наступні можливості:

-  одноразове введення даних і багатоцільове їхнє використання для пошуку документів, друку підібраної інформації, передачі масивів даних іншим школам, підготовки видань і т.д.;

-  багатоаспектний пошук даних по різних ознаках і їхніх сполученнях без формування додаткових картотек і покажчиків;

-  пошук у каталогах інших бібліотек і зведених каталогах, що здійснюється з дисплея свого комп'ютера;

-  автоматизований облік і ведення статистики у всіх процесах, включаючи обслуговування читачів;

-  надійне зберігання бібліотечних каталогів у декількох копіях;

-  скорочення витрат на комплектування фондів і обробку вхідних потоків документів;

-  розширення сфери послуг за рахунок залучення нових інформаційних джерел.

На практиці це означає виконання автоматизованої обробки нових надходжень у бібліотеку; звільнення співробітників від ряду рутинних робіт по підготовці картотек, видань, списків, звітної документації; створення бази даних про надходження; здійснення операцій по створенню й копіюванню тематичних архівів літератури. Завдяки автоматизації можна виконувати предметний пошук інформації із запитів читачів, обслуговування баз даних інформаційних і періодичних видань бібліотеки, ведення масиву бібліографічних описів журнальних статей, пошук записів по ключових словах, створення електронних довідників, контроль за виданою літературою: облік читачів і їхніх формулярів; автоматичний запис у формуляр читача виданої літератури; контроль строку повернення книг. А головне – забезпечення читачам своєї бібліотеки виходу у вітчизняний і світовий інформаційний простір.

Які ж саме функції шкільних бібліотек доцільно автоматизувати?

В АБІС звичайно виділяються наступні функціональні розділи:

-  каталогізація, електронний каталог (ЕК), довідково-бібліографічне обслуговування;

-  бібліографічне обслуговування на основі використання баз даних інших ЭК в Інтернеті;

-  підсистема обслуговування читачів;

-  комплектування, включаючи книгообмін;

-  реєстрація періодичних видань і ведення відповідного ЭК;

-  міжбібліотечний абонемент;

-  автоматизована підготовка бібліографічних видань, включаючи каталожні картки;

-  підсистема керування (облік, статистика, і т.д.).

Обмеженість фінансування змушує зробити вибір убік автоматизації найбільш важливих функцій. Як правило, бібліотека зупиняється, у першу чергу, на створенні ЕК з функціями комплектування і книгообміну.

Незважаючи на те, що впровадження комп'ютерних технологій – пріоритетний напрямок діяльності бібліотек, існує чимало проблем, пов'язаних з автоматизованим обслуговуванням споживачів. Найгостріша – недостача техніки й засобів на її придбання, а також співробітників для введення інформації. Сьогодні для підвищення ефективності інформаційно-бібліографічної діяльності необхідні висококваліфіковані кадри, які досконало володіють комп'ютерами.

Але наявність висококваліфікованих кадрів, оснащення бібліотек засобами автоматизованого пошуку, переробка, передача й поширення інформації уможливить підключення їх до національних і міжнародних банків і баз даних, що дозволить перетворити шкільні бібліотеки в справжні центри, що забезпечують доступ до світових інформаційних ресурсів споживачів на будь-якому рівні.

Соціальний аспект доступності інформації в цей час досить актуальний: більшість сільського населення не мають змоги користуватися Інтернетом; існують проблеми доступності інформації для соціально незахищених верств населення. Вільний доступ до інформації сприяє адаптації в суспільстві цих груп населення, вирівнюванню інформаційно-культурного потенціалу сільського та міського населення, конкурентоспроможності випускників сільських шкіл.

Створення нових поколінь обчислювальної техніки, постійне вдосконалення програмних продуктів, можливість перекладу традиційних джерел інформації на електронні носії, нові методи електронної передачі інформації в сполученні з гіпертекстом і можливістю графічного надання інформації, робота по створенню ЭК, a також досвід роботи в міжнародних інформаційних мережах через Інтернет визначили ряд нових тенденцій організації довідково-бібліографічного обслуговування, до яких можна віднести:

-  розширення меж довідкового обслуговування за рахунок поступової інтеграції функцій пошуку інформації, надання повного тексту документа, оформлення замовлень і передачі заявок у служби міжбібліотечного абонемента й доставки документів;

-  розширення можливостей обслуговування й надання графічної інформації, доступної в результаті перекладу на електронні носії фотографій, картографічних видань, рукописів, архівних матеріалів, спеціальних колекцій;

-  підвищення оперативності обслуговування за рахунок переваг автоматизованого пошуку;

-  розширення тимчасових рамок обслуговування, раніше обмежених режимом роботи бібліотеки, до 24 годинного доступу до електронних масивів у плині всього тижня в режимі віддаленого доступу;

-  посилення навчальної функції в загальній структурі довідково-бібліографічного обслуговування, що пов'язане з необхідністю ознайомлення користувачів зі специфікою структури й пошукових можливостей різних баз даних, використання методів пошуку через інтернет-мережу в режимі віддаленого доступу.

У зв'язку з цим перед шкільною бібліотекою встає ряд завдань, від рішення яких залежать ефективність обслуговування. До першорядного можна віднести: уведення в експлуатацію мережного доступу; подальше навчання персоналу й активізацію діяльності бібліотекарів по освоєнню нових баз даних і пакетів прикладних програм.

2.2.2 Етапи впровадження засобів автоматизації

I.  Автоматизація процесів вхідної обробки масивів документів (функції обробки документів, створення на поточних потоках бази даних, запису читачів). Масиви документів визначають види документів, для яких складаються записи (бібліографічні, про одиниці зберігання, про партнерів по книгообміну і т.д.). Кожний запис складається з набору елементів.

Способом зображення складу елементів кожного виду записів є формат. Його функція – кодування елементів записів. У бібліотечних системах багатьох країн використовуються формати типу MARC (формати машиночитаемої каталогізації) в різних модифікаціях. Розроблений також міжнародний комунікативний формат UNIMARC для обміну бібліографічними записами між бібліотеками різних країн. В АБІС нашої країни використовуються різні варіанти цих форматів, UKMARC, RUSMARC і UNIMARC.

II.  Нарощування парку комп'ютерів і вибіркова обробка фондів документів для прискореного формування ЭК, службових і користувацьких баз даних. При цьому продуктивність обробки зростає в 2-3 рази й вище через відсутність необхідності роздруківки каталожних карток, використання кооперації в обробці ретроспективи з іншими бібліотеками.

III. Установка й освоєння засобів автоматизованого зовнішнього зв'язку, початок їхнього використання для рішення внутрібібліотечних завдань, початок підготовки потенційних користувачів до нових для них послуг і інформаційної продукції.

IV.Установка й використання засобів автоматизації на ділянках обслуговування читачів бібліотеки.

V.  Обробка й впровадження комплексних організаційно-технологічних засобів забезпечення й керування роботою АБІС, відпрацьовування організації й технології виконання робіт персоналом системи й підготовка відповідних рішень і документації.

VI.Повномасштабне впровадження АБІС і його експлуатація.

VII.Розвиток АБІС.