Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Інформаційні потреби користувачів та їх вплив на організацію інформаційного обслуговування

РОЗДІЛ 2. Бібліотечно-інформаційний сервіс: сучасний стан і можливості вдосконалення

2.1 Довідково-інформаційне обслуговування користувачів у режимі “запит-відповідь” в системі інформаційного забезпечення користувачів Сарненської ЦСПШБ

2.2 Інформування користувачів як вид інформаційного обслуговування: стан і новації

РОЗДІЛ 3. Ресурси Інтернет і трансформація системи інформаційного обслуговування у Сарненській ЦСПШБ

3.1 Роль Інтернет-центру Сарненської ЦСПШБ у вирішенні завдання розширення доступу користувачів до інформаційних ресурсів

3.2 Популяризація Інтернет–ресурсів в Сарненській ЦСПШБ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


СПИСОК СКОРОЧЕНЬ СЛІВ ТА СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ

БД– база даних

ВРІ – вибіркове розповсюдження інформації

ДБА – довідково-бібліографічний апарат

ДБІ– довідково-базова інформація

ДІО – довідково-інформаційне обслуговування

ДПА – довідково-пошуковий - апарат

ДЗК – диференційоване забезпечення керівництва

ІП – інформаційна потреба

ІР - інформаційні ресурси

ІТ – інформаційні технології

ЦСПШБ – централізована система публічно-шкільних бібліотек


ВСТУП

Процеси інформатизації, що мають місце в сучасному суспільстві, вимагають суттєвої корекції інформаційної діяльності. Теоретичне осмислення і розробка прикладних аспектів розв’язання цієї проблеми потребують системного дослідження середовища користувачів інформаційних установ, інформаційних ресурсів, формі методів інформаційного обслуговування.

Зміни в інформаційному суспільстві та все більше розповсюдження нових інформаційних технологій, продуктів, послуг призводять до зменшення ролі традиційних форм інформаційного обслуговування. Виходячи з цього умовою підвищення ефективності функціонування системи інформаційного обслуговування сьогодні є інноваційні процеси впровадження нових інформаційних технологій.

Модернізація інформаційного обслуговування можлива лише за умови зміни пріоритетів, пов’язаних із доступом до знань і розширенням номенклатури послуг інформаційно-бібліотечного сервісу, це й обумовлює актуальність дослідження аспектів функціонування системи інформаційного обслуговування у сучасних умовах.

Стан наукової розробленості теми: Різноманітні аспекти функціонування інформаційних установ викликають значну зацікавленість дослідників. Так, проблеми соціокультурного обслуговування досліджувались М. Дворкіною, зміст та можливості вдосконалення забезпечення ІП користувачів С.Д. Коготкова. Питання довідково-інформаційного обслуговування в режимі “запит-відповідь” за умов інформатизації суспільства вивчала Т. Добко. Тенденції розвитку інформаційного обслуговування в онлайновому режимі розглядались Є.Жабко.

Інновації у сфері бібліотечного сервісу складають предмет наукового інтересу для М. Нещерет, Т. Коаль, Д. Солов’яненко, Н. Каліберди, інші. Однак незважаючи на безперечне теоретичне і практичне значення сформованого масиву профільних публікацій, проблеми інформаційного обслуговування розглядаються науковими переважно в контексті діяльності наукових бібліотек, органів НТІ тощо. В той же час питання інформаційного обслуговування користувачів публічно-шкільних бібліотек потребують системного дослідження.

Мета роботи полягає в узагальнення існуючого досвіду функціонування інформаційних установ у сучасних умовах та встановленні на цій основі можливих напрямків, вдосконалення інформаційного обслуговування користувачів Сарненської ЦСПШБ.

Досягнення зазначеної мети забезпечується виконанням таких завдань:

-      розглянути зміст та особливості вивчення ІП користувачів інформаційних установ як суб’єктів обслуговування;

-      дослідити сучасний стан провідних напрямків інформаційного обслуговування у вітчизняних інформаційних установах;

-      розглянути інноваційні аспекти функціонування інформаційних установ в сучасних умовах;

-      дослідити напрямки діяльності новітніх структурних підрозділів інформаційних установ;


-      Інтернет-центрів по забезпеченню ІП користувачів;

-      здійснити моніторинг використання користувачами Інтернет-центру Сарненської ЦСПШБ його послуг.

Об’єкт дослідження: система інформаційного обслуговування користувачів, а предметом є напрямки і форми інформаційного обслуговування читачів Сарненської ЦСПШБ. База дослідження: Сарненська ЦСПШБ.

Методологічну базу допломної роботи склав комплекс загальнонаукових (аналіз, синтез) та спеціальних методів дослідження (моніторинг), об’єднаних системно-функціональним підходом до об’єкту дослідження.

Наукова і практична значущість роботи полягає в узагальненні інформації щодо системи обслуговування користувачів Сарнеської ЦСПШБ та визначенні перспективних напрямків її вдосконалення.

Структура дипломної роботи обумовлена комплексним характером досліджуваної проблеми і передбачає освітлення в першому розділі аспектів впливу ІП користувачів інформаційної установи на організацію інформаційного обслуговування. Другий розділ розкриває сучасний стан і можливості вдосконалення бібліотечно-інформаційного сервісу. Третій розділ стосується трансформації системи інформаційного обслуговування у Сарненській ЦСПШБ в умовах впровадження Інтернет-технологій.


РОЗДІЛ 1. ІНФОРМАЦІЙНІ ПОТРЕБИ КОРИСТУВАЧІВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ОРГАНІЗАЦІЮ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

Поняття «Інформаційна потреба» (ІП) стало одним з центральних в теорії науково-інформаційної діяльності. Задоволення ІП розглядається в теперішній час як основна мета діяльності інформаційних установ — засіб реалізації своїх суспільних функцій. Працівники інформаційних установ у своїй роботі постійно мають справу з ІП своїх користувачів.

Слід відмітити, що, як видно з чисельних публікацій, різні автори вкладають в поняття „ІП" далеко не завжди однаковий зміст. На це вказують різні несумісні визначення цього поняття, наявність поряд з поняттям „ІП" понять „потреба в інформаційних ресурсах", „потреба в документах", які не завжди узгоджуються один з одним. В зв'язку з цим важливим є подальше поглиблення теорії ІП, яке повинно сприяти розвиткові теорії і практики інформаційної діяльності.

Основною проблемою теорії ІП є розкриття механізму їх формування і функціонування. Це не тільки дає уявлення про самі потреби і їх властивості, але й дозволяє виявити реальні фактори, що впливають на формування і задоволення ІП, і визначають їх місце в інформаційному процесі, що проходить в суспільстві.

В публікаціях, які присвячені цій проблемі, автори в основному намагаються визначити фактори, що впливають на виникнення потреб і їх властивості. При цьому думки з приводу цих факторів, як правило, розходяться. Так, В.П. Файбусович пов'язує виникнення потреб в інформації безпосередньо зі спілкуванням спеціалістів в процесі їх діяльності і суспільними відносинами. Ю.С. Шум виділяє комплекс умов, що визначають формування ІП, в тому числі виробничі, суспільні і особисті цілі, а також „стан виробництва" і „стан соціального середовища". М.С. Карташов вважає, що „на потребу спеціалістів в інформаційних ресурсах" впливає сукупність різних факторів: спеціальність, характер діяльності, кваліфікація, посада, досвід дослідницької, наукової, літературної, винахідницької і раціоналізаторської праці, лінгвістична і інформаційна підготовка, а також особливості інформаційних потоків в різних галузях знань". Він вказує, що ІП виникає тоді, коли спеціалістом „усвідомлюється недостатність власних знань для „добудови" тієї психічної моделі досліджуваного об'єкта, яка відображає уявлення дослідника про об'єкт.

Та все ж перший, хто ґрунтовно дослідив основні етапи формування ІП споживачів - С.Д. Коготков. Він виявив схему формування потреб в інформації. Згідно загальної теорії людських потреб, в основі формування потреб лежить діяльність. Цю діяльність також називають базовою діяльністю. Існують такі основні види базової діяльності людини: 1. професійна діяльність; наукова, виробнича, творча, педагогічна; 2. учбова діяльність; 3. популяризаторська діяльність; 4. виховна діяльність; 5. самоосвітня діяльність; 6. дозвільницька діяльність. Центром діяльності, що забезпечує взаємозв'язок всіх її компонентів є суб'єкт, який ставить мету діяльності, визначає предмет і його відповідні цілі, обирає засоби і методи діяльності, які необхідні для впливу на предмет і досягнення мети. Діяльність в цілому має загальну мету-мотив, яка спрямовує і стимулює активність суб'єкта. Досягнення мети-мотива забезпечується реалізацією „етапних" цілей, яким відповідають певні дії суб'єкта. Дії здійснюється певними способами дії, які залежать від конкретних умов, в яких протікає діяльність.

Все це стає можливим завдяки тому, що перед тим, як почати діяти, суб'єкт будує в своїй свідомості ідеальний образ, модель діяльності, в якому оцінює і пов'язує всі елементи діяльності в одну систему, планує й імітує сам процес діяльності, коректуючи її у відповідності з метою і умовами. Ідеальна модель будується на основі тієї інформації про мету, предмет, засоби, методи і інші компоненти і умови діяльності, яка є у суб'єкта. Сучасна діяльність людини в різних сферах культури, науки, техніки і виробництва постійно змінюється і ускладнюється. Якщо суб'єкт не володіє в даний момент відповідною інформацією, він не може побудувати нову ідеальну модель діяльності, а, отже, не має можливості ефективно здійснювати саму діяльність в змінених умовах. Даний момент позначається як проблемна ситуація.

Проблемна ситуація в тій чи іншій мірі усвідомлюється суб'єктом діяльності, в ході чого у споживача виникає споживацький стан. Згідно з цим споживач повинен усвідомити, що для подальшого успішного здійснення діяльності інформації, яка в нього є, недостатньо, і потрібно знайти цю недостатню інформацію. Виникнення у споживача уявлень про необхідну інформацію веде до того, що споживацький стан отримує певну спрямованість, наповнюється конкретним змістом і перетворюється в певну інформаційну потребу. Запропонована теоретична схема формування ІП на думку дослідників не дає поки достатньо повного опису реального процесу, так як з її допомогою складно пояснити той факт, що потреби, хоч і співвідносяться з „базовою" діяльністю, однак можуть мати певну змістовність і тимчасову незалежність по відношенню до умов цієї діяльності. Відмічені невідповідності можна пояснити наступними причинами. Стан потреби являє собою „особливий вид" психічної напруженості. Ця психічна напруженість генетично пов'язана з базовою діяльністю, однак виникнувши раз, вона може бути відносно незалежною від діяльності і відтворюється „по пам'яті", поза конкретної проблемної ситуації. В цих випадках суб'єкт, як правило, має доволі приблизні уявлення про потрібну інформацію і намагається просто бути в курсі. Іншим суттєвим моментом є той факт, що на ІП впливає не тільки базова діяльність, а й інформаційно-споживча діяльність. Суб'єкт ІП має певний інформаційний потенціал і досвід інформаційно-споживчої діяльності, володіє системою засвоєних суспільних норм, цінностей, уявлень і установок в сфері інформації.

Таким чином, процес формування ІП йде одночасно як би по двох взаємозв'язаних напрямках. З одного боку, в ході базової діяльності виникає стан потреби, що утворює внутрішнє поле потреби. З іншого — наявний у суб'єкта інформаційний потенціал, засвоєний на суспільні норми і способи дії ведуть до того, що стан потреби отримує спрямованість на інформацію певної тематики.

Приведений опис процесу формування ІП необхідно доповнити наступними положеннями. Практично кожна людина сучасного суспільства здійснює не одну діяльність, а є спеціалістом в певній галузі, вчиться, веде суспільну роботу, має хобі, займається влаштуванням свого побуту і т.д. Будь-яка діяльність на певному рівні свого розвитку може привести до виникнення ІП. Розвиток і ускладнення діяльності проходить в результаті використання суб'єктами вже існуючої в суспільстві соціальної інформації. Це - найважливіша умова підтримання діяльності індивідуальних і колективних суб'єктів на рівні сучасних вимог, цілей і задач. В свою чергу, розвиток і ускладнення діяльності веде до виробництва нової соціальної інформації, найбільш значна частина якої потім розповсюджується в суспільстві. Ця інформація споживається суб'єктами в процесі діяльності, в результаті чого розвивається їх інформаційний потенціал і досвід. Це знову приводить до розвитку діяльності і повторення всього процесу руху соціальної інформації на більш високому рівні. В цілому описаний процес у спеціальній літературі визначають як суспільний інформаціогенез. ІП змінюються разом з рухом соціальної інформації в суспільстві, оскільки в процесі цього руху постійно змінюються основні передумови їх формування - діяльність та інформаційний потенціал і досвід суб'єктів. Однак зв'язок між ІП і процесами виробництва, розповсюдження і споживання соціальної інформації не є жорстким, а здійснюється людьми і відповідними суспільними інститутами.

ІП впливають на розвиток самої діяльності, передусім, через споживання інформації, зміцнення інформаційного потенціалу суб'єктів і використання інформації в діяльності. Однак можливий і прямий зв'язок між потребою і діяльністю, який найчастіше зустрічається в сфері науки і інших видах творчості. В тих випадках, коли необхідна соціальна інформація ще не вироблена, чи суб'єкт не може її знайти, ІП стимулює отримання цієї інформації в самій діяльності. В результаті суб'єкт одночасно з досягненням мети виробляє необхідну йому інформацію і задовольняє існуючі ІП. Отже, ІП відіграють значну роль не тільки в процесах споживання і використання інформації, яка є в суспільстві, але й при вирішенні проблем і створенні нової соціальної інформації. В цьому випадку вони, як правило, позначаються як пізнавальні потреби.

Суспільство впливає практично на всі елементи суспільного інформаціогенеза. Воно визначає цілі і завдання діяльності і створює умови для її розвитку, формує інформаційний потенціал і досвід суб'єктів через існуючі інститути освіти і виховання, а також систему виробництва і розповсюдження соціальної інформації, створює відповідні умови і стимули використання інформації в діяльності і т.д. Цим самим суспільство безпосередньо впливає на процеси формування і задоволення ІП і визначає їх зміст.

Вивчення ІП набуває зараз все більш масового характеру, і є одним з головних напрямків в наукових дослідженнях в галузі інформаційної діяльності. В зв'язку з цим велику актуальність набуває розробка методологічних проблем вивчення ІП, від вирішення яких багато в чому залежить якість і ефективність досліджень, що проводяться. Тільки два моменти цього процесу дозволяють визначити зміст ІП: професійна і інформаційна діяльність споживачів інформації. Інші моменти процесу є внутрішніми і піддаються лише опосередкованому вивченню. Аналогічний погляд у Т.М. Колибиної, яка виділила такі три основні напрямки вивчення ІП: науково-інформаційний аналіз потреб; виявлення суб'єктивної думки споживачів про необхідність інформації в різні моменти їх діяльності і можливість задоволення цих потреб в межах обслуговуючої їх інформаційної системи; спостереження за запитом і циркуляцією інформаційних матеріалів.

Отже, перший із виділених напрямків має на меті дослідження професійної діяльності вчених і спеціалістів, а другий і третій - інформаційної діяльності. Таким чином, в якості об'єктів при вивченні змісту ІП можуть виступати ті чи інші елементи професійної чи інформаційної діяльності споживачів інформації. В професійній діяльності в якості об'єктів можуть бути взяті: процес діяльності, її результати, думки суб'єктів про зміст діяльності, а також звітна, директивна і планова документація. При вивченні інформаційної діяльності можуть досліджуватися: поведінка споживачів інформації, їх думки відносно змісту і форм інформаційного обслуговування, різні результати вже існуючої, здійсненої інформаційної діяльності.

В залежності від особливостей обраного об'єкта дослідження змінюються можливості застосування різних методів. Методи, які застосовують для вивчення ІП споживачів, можна умовно поділити на три групи:

1. методи одержання фактичних даних (спостереження, аналіз документальних джерел, опитування).

2. методи обробки та аналізу даних (статистичний аналіз, моделювання);

3. методи прогнозування ІП (експертні оцінки, математичне моделювання).

В застосуванні до вивчення ІП спостереження може використовуватися стосовно поведінки користувачів, коли вони звертаються до ДПА, первинних і вторинних документів на виставках. Аналіз документальних джерел використовується частіше, ніж спостереження. Звичайно, вивчається директивна і планово-звітна документація, що містить дані про діяльність підприємства, установи. Більш точні дані про ІП конкретних осіб містять документи, що знаходяться в інформаційних установах (листки вимог на літературу, читацькі формуляри, записи про відмови, талони зворотного зв'язку в системі ВРІ та ін.). ІП доволі швидко змінюються, тому виявлені одного разу потреби користувача повинні через визначені проміжки часу уточнюватися.

Опитування є найбільш ефективним і найбільш розповсюдженим методом вивчення ІП. Воно здійснюється або усно (інтерв'ю), або письмово (анкетування). Поряд з предметним змістом ІП реципієнтів уточнюється мета використання інформації, її характер (фактографічна, бібліографічна). В анкетах містяться питання, що відносяться до особистості анкетованих: освіта, посада, стаж роботи, наявність домашньої бібліотеки, яким видам інформації надається перевага та ін. Тому в інформаційних установах, що не мають таких можливостей, застосовують більш простий спосіб опитування. Особам, ІП яких хочуть вивчити, пропонують заздалегідь розроблений рубрикатор (перелік тем у визначеній предметній галузі), в котрому вони повинні відмітити ті тематичні рубрики, які викликають в них інтерес.

Один і той самий метод може бути використаний для вивчення елементів як професійної, так і інформаційної діяльності споживачів. В такому випадку застосування одного і того самого методу може дати різні результати, які при достатньо коректному використанні будуть залежати значною мірою від обраного об'єкта дослідження і його зв'язку з потребами в інформації.

В процесі документального аналізу професійної діяльності споживачів мають бути виявлені документи, які містять необхідну інформацію про дану діяльність. До числа таких документів входять: загальний план роботи організації, плани відділів і груп, посадові інструкції і положення різних категорій спеціалістів, директиви, накази, положення, що регламентують цілі, задачі, напрямки і якість проектування і т.д.

Для обробки отриманих даних застосовується метод „структурно-функціонального аналізу", який являє собою певний напрямок вивчення професійної діяльності споживачів інформації, заснований на аналізі структури і функцій колективних та індивідуальних суб'єктів цієї діяльності. Подібні дослідження мають такий перебіг: шляхом поетапного поділу основних цілей діяльності на підцілі і так до конкретних функцій будується дерево цілей, при чому елементи більш низьких рівнів забезпечують виконання задач більш високого рівня.

Подібні дослідження виявили, що функції спеціалістів мають відносно постійну спрямованість на певні об'єкти і процеси, які є елементами загальної системи науково-виробничої діяльності певної установи, підприємства, тощо. У відповідності з їх характером змінюється ступінь необхідності отримання суб'єктом інформації з даної тематики. Для врахування цього фактора існує спеціальна шкала порядку, що характеризує ступінь необхідності знання суб'єктами певного предмету чи процесу. Шкала має такі ранги:

4- необхідне глибоке знання предмету;

3-необхідне знання основ предмету;

2 — необхідно загальне знайомство з предметом;

1 - доцільне поверхневе знайомство з предметом.

З метою виявлення ІП шляхом вивчення інформаційної діяльності доцільно використовувати анкети, що містять серед інших питання про зміст інформації, яка, на думку споживачів, необхідна їм в науково-виробничій діяльності. При цьому споживачі інформації диференціюються на групи, кожній з яких це питання ставиться в анкеті дещо по-різному. В першій групі споживачам інформації слід запропонувати самостійно сформулювати теми, що їх цікавлять. Друга група споживачів має отримувати анкети разом з галузевим рубрикатором. Анкети, призначені для третьої групи, необхідно заповнювати темами, що відповідають змісту ІП споживачів інформації, які анкетуються. Спеціалісти четвертої групи отримують анкети одночасно і з рубрикатором, і з занесеними в анкету темами.

Таким чином, буде отримано два види даних, добутих шляхом дослідження різних об'єктів різними методами. Передусім, щоб отримані результати можна було порівняти, теми, сформульовані самими споживачами інформації, потрібно перекласти мовою рубрикатора. Потім вони мають бути зіставлені з темами, отриманими в процесі аналізу науково-виробничої діяльності споживачів.

З метою отримання кінцевих даних про зміст ІП неспівпадаючі результати необхідно піддати експертній оцінці. Експерти, відібрані з числа провідних спеціалістів установи, організації, тощо приймають рішення про відповідність чи невідповідність тем, що не співпали, спрямованості змісту науково-виробничої діяльності суб'єктів і за шкалою оцінюють необхідність одержання інформації з даної теми. Отже, дослідження науково-виробничої діяльності і дослідження інформаційної діяльності споживачів не дають стопроцентних даних про зміст ІП. При першому в середньому виявляється 30% необхідних тем, вивчення інформаційної діяльності дозволяє з’ясовувати всього до 50 % тем. Цікаво розподіляються дані за рангами шкали, яка характеризує ступінь необхідності отримання спеціалістам інформації з певної теми. Найбільш точні результати відповідають 4-му рангу, тобто найбільшому ступеню необхідності. При дослідження професійної діяльності вони складають правило більш 90%, при вивченні інформаційної діяльності - більше 50%. На інших рангах шкали процент співпадаючих рубрик за даними більшості дослідження постійно знижується, це характерно для обох напрямків дослідження і підтверджується результатами досліджень. Одночасно збільшується процентна кількість «зайвих» рубрик. При цьому спостерігається пряма залежність між рангом шкали та точністю отримання результатів. Зменшення ступеню необхідності інформації приводить до зменшення точності даних напрямків дослідження. Це говорить про те, що виявлення ІП в «суміжній», непрофільній інформації пов'язане і значними труднощами при дослідженні професійної, так і інформаційної діяльності споживачів. Але помилки, отримані в результаті цих напрямків дослідження мають різний характер. При вивченні науково-виробничої діяльності, основний тип помилок складають, як правило «зайві» рубрики, процент не вказаних тем коливається в межах від 4% до 21%. При вивченні інформаційної діяльності, навпаки, процент не вказаних рубрик великий, а відносна кількість «зайвих» тем не перевищує 10% від кількості необхідних.

Порівняння результатів анкетувань проведених за допомогою чотирьох видів анкет, показує, що для різних груп споживачів інформації, які анкетуються, характерний різний степінь точності зазначення змісту ІП. Але результати коригування даних, отриманих різними шляхами, застосування в анкеті варіантів запитань про зміст ІП, аналогічних прийнятому в соціології поділу питань на відкриті, напівзакриті і закриті, дозволяє підвищити точність досліджень, що проводяться. Порівняння результатів показує, що найбільш ефективним є застосування закритих і напівзакритих типів запитань. В той же час відомо, що використання їх в дослідженні пов'язане з певними труднощами, так як для цього необхідно попередньо виявити набір можливих відповідей. При вивченні змісту ІП таких відповідей може бути багато, а для їх виявлення треба проводити додаткові дослідження. Особливою складністю є відбір найбільш значних для споживачів інформації варіантів відповідей. Такий відбір передбачає, що інформаційні потреби спеціалістів певною мірою вже відомі досліднику. Якщо це розповсюджується на дослідження ІП, то можна припустити, що результати анкетування залежать не тільки від характеру запитань, а й від структури відносин окремих споживачів до інформації. Ці відносини формуються у спеціалістів в результаті пошуку необхідної інформації в процесі науково-виробничої діяльності. Основним фактором, що визначає інформаційний аспект діяльності фахівців, є характер виробничих рішень, що приймаються ними. При цьому, чим вище посадовий рівень спеціаліста в установі чи організації, тим ширше і складніше коло проблем, що ним вирішується. Точність результатів анкетування значною мірою залежить від посади респондентів.

Кінцеве вирішення питань про об'єкти і методи вивчення ІП можливе тільки в результаті великої серії експериментів, що охоплюють широкі групи споживачів інформації і використовують різні методи досліджень.


РОЗДІЛ 2. БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНИЙ СЕРВІС: СУЧАСНИЙ СТАН І МОЖЛИВОСТІ ВДОСКОНАЛЕННЯ


Информация о работе «Функціонування системи інформаційного обслуговування користувачів бібліотек у сучасних умовах»
Раздел: Информатика, программирование
Количество знаков с пробелами: 75916
Количество таблиц: 1
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
95302
10
0

... сного нового рівня функціонування системи ІО . [9,10,17,19,22]   2. Інформаційні потреби споживачів як основний фактор формування системи інформаційного обслуговування   2.1  Значення вивчення споживачів інформації та їх інформаційних потреб для організації діяльності інформаційних установ Як вже підкреслювалось, на даному етапі функціонування ІУ повинні будувати свою діяльність на основі ...

Скачать
139561
5
0

... якість і обсяги роботи будь-якої бібліотеки в значній мірі залежать від підбору книг, журналів та інших документів у її фонді. Саме ДФ є основою роботи бібліотеки. Саме вони визначають зміст, повноту і якість задоволення та розвитку ІП користувачів [Цимбалюк П.І. Інформаційний ресурс Бібліотеки. – Стратегічна основа її життєдіяльності [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 56]. В інформаційному ...

Скачать
103955
11
5

... знесу, документообігу, ведення архіву, обліку цінних паперів. 2. Аналіз функціонування існуючої інформаційно-керуючої системи управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Дніпропетровській області 2.1 Загальна характеристика фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професі ...

Скачать
135562
0
0

... ї електронної прірви називаються електронні бібліотеки ,архіви і різного роду інформаційні установи. В статті Петрова В.В.[28] наведено аналіз сучасного стану інформаційних ресурсів в Україні та проблеми їх створення і використання. Запропоновано концептуальні положення формування системи національних інформаційних ресурсів. Розглянуто шляхи розвитку інфраструктури національних інформаційних ...

0 комментариев


Наверх