Словотворчі засоби стилістики. Стилістичне забарвлення значущих частин слова: префіксів і суфіксів

Словотворчі засоби стилістики. Стилістичне забарвлення значущих частин слова: префіксів і суфіксів

Порівняйте записані парами слова. Визначте їхню будову. Чим цікаві ці слова з погляду словотворення? Поміркуйте, яке слово кожної пари є похідним, а яке – твірним. Обґрунтуйте думку.

Доярка – дояр.

Швея – швейник.

Бандурист – бандуристка.

Спортсмен – спортсменка.

Слова поділяються на морфеми – найменші значущі частини (корінь, префікс, суфікс, закінчення). За допомогою префіксів і суфіксів утворюються нові слова та їхні форми, а за допомогою закінчень – лише форми слова.

словотворення суфіксальний префіксальний стилістичний

Відповідне розміщення морфем у слові є його будовою.

Наприклад: учень, переведений, високо, ходити.

Зверніть увагу! При визначенні кореня треба враховувати чергування звуків. Наприклад: ходити – ходжу – хід (спільнокореневі слова).

Основним засобом збагачення словникового складу мови є словотворення. При цьому нові слова утворюються на основі вже існуючих.

Основа, від якої твориться нове слово, називається твірною. До неї додаються словотворчі суфікси і префікси (афікси). Наприклад:

1. ліс + ов лісовий (твірна основа ліс).

2. лісов(ий) + ик лісовик (твірна основа лісов).

Слова поділяються на непохідні і похідні. Похідне слово мотивується через зв’язки з іншим словом того самого кореня.

Порівняйте:

ліс →  лісовий → лісовик (непохідне) (похідне) (похідне)

І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Чи розкриває заголовок тему висловлювання?

Архітектурна спадщина Львова

Небагато міст можна порівняти з музеями просто неба. Саме до них належить Львів, у чудових архітектурних ансамблях і пам’ятниках якого втілена складна історична доля, пов’язана з багатовіковою боротьбою українського народу проти чужоземних пригноблювачів, відображений розвиток архітектури від давньоруських і готичних будівель ХІІІ–ХVІ століть, творів модерну й конструктивізму перших десятиріч двадцятого століття до сучасних споруд. Сам план міста з вулицями, що радіально розходяться від середнього ядра, характерний для поселень, які складалися століттями.

Особливість архітектурної спадщини міста – її багатонаціональний характер, історично зумовлений важливим значенням Львова в міжнародній торгівлі. Поряд з корінним українським населенням тут жили й трудилися вірменські купці та ремісники, німці, поляки, євреї, працювали італійські майстри-будівничі тощо. Загальноєвропейські стильові системи, збагачені місцевими традиціями, що беруть свій початок з часів Київської Русі, лишили на львівській землі глибоко самобутні витвори, які складають одну з найяскравіших сторінок в історії культури України.

Львів виник як невелике місто-фортеця Галицько-Волинського князівства, а виріс у значний економічний і культурний центр, що справив великий вплив на розвиток архітектури довколишнього регіону

(Т. Трегубова, Р. Мих).

ІІ. Виконайте подані завдання до тексту.

1. Укажіть два повнозначних слова, творення яких неможливо пояснити.

2. Випишіть слова, які містять три і більше морфеми. Розберіть ці слова за будовою.

3. Випишіть форми слова місто. Виділіть закінчення.

4. Знайдіть два слова, утворені префіксально-суфіксальним способом. Виділіть словотворчі суфікси і префікси.

5. Знайдіть два слова з нульовими закінченнями. Змініть ці слова так, щоб закінчення стали буквеними. Чи є в тексті слова без закінчень?

6. Наведіть приклади похідних слів. Від яких слів їх утворено? Визначте твірні основи.

7. Розберіть за будовою виділені слова, визначте спосіб їхнього творення.

8. Доберіть усно до слів Львів і архітектура спільнокореневі.

9. Утворіть від слів місто і вулиця по два нових.

Мікрофон. Чи доречно змінювати, осучаснювати архітектурну спадщину наших міст? Чому?

І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте пунктограми. Накресліть схему першого речення.

1. Ми ніколи не станемо математиками навіть знаючи напам’ять усі чужі доведення якщо наш розум не здатний самостійно розв’язувати проблеми (Р. Декарт). 2. Мої сліди змиває сірий дощ їх обриси травою заростають (Н. Кир’ян). 3. Об стежку вдарилось тверду і розкололось до зернини останнє яблуко в саду (Л. Талалай). 4. Маленький хлопчик молоко несе у білому бляшаному бідоні а надвечір’я сторожко пасе натомлені жнивами сиві коні (Т. Яковенко). 5. Обличчя натхненно розшарілось і освітившись якимись новими думками стало мовби тоншим інтелектуальнішим багатшим (О. Гончар). 6. Дозволь мені мій вечоровий світе упасти зерном в рідній стороні (В. Стус).

ІІ. Розберіть виділені слова за будовою. Доберіть до кожного по 2–3 спільнокореневих.

Мозковий штурм. Чому словотворення є основним засобом збагачення словникового складу мови?

І. Згрупуйте слова за способами їхнього творення. Чи всі вони утворені за допомогою морфем? Виділіть, де можливо, словотворчі суфікси і префікси. За потреби скористайтеся словотворчим словником.

Розказати, крижина, ЄС, краєзнавство, по-нашому, ГЕС, надзвичайний, запуск, швидко, подорожник, степеневий, пароутворення, настільний, черговий (іменник), черговий (прикметник), юннат, ООН.

ІІ. З одним із поданих слів складіть речення, ускладнене однорідними членами речення.

Два – чотири – всі разом. І. Установіть послідовність словотворення слів у кожній групі.