3. Фінансова санація підприємства
Одним із засобів подолання платіжної кризи та запобігання банкрутству підприємства є фінансова санація. В чому ж суть фінансової санації підприємств? Термін "санація" походить від латинського "sanare" і перекладається як оздоровлення або видужання. Економічний словник трактує це поняття як систему заходів, що здійснюються для запобігання банкрутством промислових, торгових, банківських монополій. Санація може відбуватися способом об'єднання підприємства, яке перебуває на межі банкрутства з потужнішою компанією; з допомогою випуску нових акцій або облігацій для мобілізації грошового капіталу; збільшення банківських кредитів і надання урядових субсидій; перетворення короткострокової заборгованості в довгострокову; повної або часткової купівлі державою акцій підприємства, що перебуває на межі банкрутства.
Згідно із Законом України "Про банкрутство" 1992 p., під санацією розуміють задоволення вимог кредиторів та виконання зобов'язань перед бюджетом та іншими державними цільовими фондами. Згідно з таким підходом санація є лише інститутом переведення боргу. З цим теж аж ніяк не можна погодитися.
Новий Закон про банкрутство, ухвалений 1999 року, розрізняє поняття "санація" та "досудова санація". Згідно із Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" санація - це система заходів, що здійснюються в процесі провадження справи про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення його фінансового стану, а також на задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів через кредитування, реструктуризацію боргів і капіталу та (або) зміну організаційної чи виробничої структури суб'єктів підприємницької діяльності. Досудова санація - система заходів для відновлення платоспроможності боржника, які здійснюються власником підприємства-боржника з метою запобігання його ліквідації. Ці заходи стосуються реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових питань і провадяться згідно з чинним законодавством до початку порушення справи про банкрутство.
Власне тлумачення поняття "санація" має Національний банк України. Згідно з версією НБУ режим фінансової санації - це система не примусових та примусових заходів, спрямованих на збільшення протягом визначеного періоду обсягів капіталу до необхідного рівня з метою відновлення ліквідності, платоспроможності та усунення порушень, які спричинили збиткову діяльність комерційного банку, призвели до скрутного фінансового становища, а також для ліквідації інших наслідків цих порушень. У Законі України "Про страхування" є ще одне, досить оригінальне трактування терміна "санація". Згідно з ним, примусова санація страхової компанії передбачає:
- проведення комплексної перевірки фінансово-господарської діяльності страховика, у тому числі обов'язкової аудиторської перевірки;
- установлення заборони на вільне користування майном страховика та прийняття страхових зобов'язань без дозволу Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю;
- установлення обов'язкового для виконання графіка здійснення розрахунків зі страхувальниками;
- прийняття рішення про ліквідацію або реорганізацію страховика.
Інакше кажучи, санація - це сукупність усіх можливих заходів, які спроможні привести підприємство до фінансового оздоровлення. Особливе місце в процесі санації належить заходам фінансово-економічного характеру, які відображають фінансові відносини, що виникають у процесі мобілізації та використання внутрішніх і зовнішніх фінансових джерел оздоровлення підприємств. Джерелами фінансування санації можуть бути кошти, залучені на умовах позики чи на умовах власності; на поворотній або безповоротній основі.
Метою фінансової санації є покриття поточних збитків та усунення причин їхнього виникнення, поновлення або збереження ліквідності та платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.
Санація носить тільки довго та середньостроковий характер.
Санація ( 4 блоки):
1. Соціальні заходи;
2. Організаційні заходи;
3. Виробничо-технічні заходи;
4. Фінансово – економічні заходи.
Заходи даного характеру відображають фінансові відносини, що з'являються в процесі мобілізації та використання внутрішніх та зовнішніх джерел оздоровлення підприємства .
Випадки проведення санації підприємства :
- за ініціативою суб'єкта господарювання, який знаходиться в кризі якщо існує загроза неплатоспроможності та оголошення його банкрутом в недалекому майбутньому.
Рішення про санацію приймається до звернення кредиторів в Арбітраж із заявою про оголошення банкрутом даного підприємства ( то же через газету).
Після того, як боржник з власної ініціативи звернувся в Арбітраж із заявою про порушення справи про своє банкрутство ( якщо підприємство фінансово неспроможні, або існує реальна загроза такої неспроможності). Право вибору умов санації , реорганізації – за боржником. Одночасно з подачею заяви боржник повинен представити в Арбітраж список дебіторів-кредиторів, баланс, і т.д. інформацію про фін-майновий стан підприємства + має запропонувати умови проведення своєї санації. Право вибору санатора - за підприємством.
По закінченні місячного терміну з моменту опублікування в офіційному друкованому органі ВР чи КМ( Голос У, Урядовий кур'єр) оголошення про банкрутство даного підприємства - якщо надійшли пропозиції від фізичних чи юридичних осіб , які бажають задовольнить вимоги кредиторів до боржника та представили акцептовані Комітетом кредиторів та Арбітражем пропозиції щодо санації чи реорганізації підприємства.
У випадку згоди кредиторів з умовами та механізмом задоволення їх претензій Арбітраж приймає рішення про припинення провадження справи про банкрутство та про проведення санації підприємства .
- за ініціативою фін-кред установи. У відповідності до закону “ Про банки та ...” установа банку має право відносно клієнта, оголошеного неплатоспроможнім( не повернули кредит) використати комплекс заходів щодо його санації, в т.ч. : 1) передати оперативне управління даним підприємством адміністрації, сформованій за участю банку; 2) Реорганізувати боржника; 3) Змінити порядок платежів; 4) Направити на погашення заборгованості виручку і т.д.
- за ініціативою заставодержателя цілісного майнового комплексу підприємства. У випадку невиконання зобов'язань, забезпечених іпотекою цілісного майнового комплексу підприємства , заставодержатель має право здійснити передбачені договором заходи щодо оздоровлення фін. Стану боржника, включаючи призначення своїх представників в керівництво підприємства , обмеження в праві розпоряджатися виробленою продукцією. Та іншим майном підприємства. Якщо санаційні заходи не призвели до поновлення платоспроможності , то заставодержатель має право звернутися в Арбітраж з вимогою про стягнення майна , яке є в іпотеці( а оскільки цілісний майновий комплекс – це фактично усе підприємство, то заставодержатель тут становиться фактичним володарем підприємства - боржника ).
- за ініціативою Агентства по запобіганню банкрутств підприємств та організацій( далі – Агентства).Після внесення боржника в Реєстр неплатоспроможних підприємств , Агентство уповноважене здійснювати управління його майном та розробляти пропозиції щодо фінансової санації підприємства .
За джерелами мобілізації фінансових ресурсів, розрізняють автономну та гетерономну санацію. Автономна санація передбачає фінансування оздоровлення підприємства за рахунок його власних ресурсів і коштів, наданих власниками та іншими особами (без залучення в санаційний процес сторонніх осіб). Гетерономна (зовнішня) санація характеризується участю в ній сторонніх осіб, зокрема банків та інших кредиторів, клієнтів, держави.
Список використаної літератури
1. О.П.Кириленко. Фінанси (Теорія та вітчизняна практика): Навч. посібник. - Тернопіль: Економічна думка, 2000.- 182 с.
2. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посібник, Терещенко О.О.—К КНЕУ,2004
3. Фінанси: Навч.-метод. посібник, Романенко О.Р., Огородник С.Я., Зязюн М.С.—К:КНЕУ,1999.-152с.
4. Фінанси підприємств: Підручник/Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М.Поддєрьогін. 3-тє вид.,—К.:КНЕУ,2001
5. Фінанси підприємств :Підручник/за ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид.-К.:КНЕУ,2000.-350 с.
6. «Формування ринкової економіки . Спеціальний вип. Фінанси: Навч.-метод. посіб., О.Р.Романенко, С.Я.Огородник, М.С.Зязюн, А.А.Славкова.—К.:КНЕУ2003
Тести
А. Оборотні виробничі фонди - це оборотні кошти у виробничих запасах та виробництві.
Б. Назвіть складові від іншої звичайної діяльності.
3. Доход від реалiзації фінансових інвестицій.
4. Відсотки, нараховані за депозитним рахунком підприємства в банку.
В. Назвіть суб’єкти малого підприємства ( юридичних осіб ), які не можуть бути переведені на сплату єдиного податку.
1. Довiрче товариство.
З. Фінансово - кредитні та небанкiвськi фінансові установи.
4. Страхова компанія.
Г. Акредитив відкличний - це такий, що його можна змінити або анулювати без згоди постачальника.
... мств розуміють форми, методи, способи формування та використання ресурсів, контроль за їх кругооборотом для досягнення економічних цілей згідно з чинними законодавчими актами. В основу організації фінансів підприємств покладено комерційний розрахунок. За ринкової економіки господарський механізм саморозвитку базується на таких основних принципах: саморегулювання, самоокупність та самофінансування ...
... від інвесторів нових інвестицій. Оперативна реструктуризація полягає у визначенні головних видів діяльності і розробці конкретних пропозицій, а також заходів по ліквідації недоліків у господарсько-фінансовій діяльності підприємства з мінімальними витратами. Вона здійснюється в короткостроковому періоді й коли підприємство вирішує питання підвищення платоспроможності та ліквідності за рахунок ...
... Ринок цінних паперів України.- 2003.- №3-4.- С. 55-57 49. Осовська Г. В. Основи менеджменту / Навчальний посібник / Київ: „Кондор", 2003. - с. 89-91 - 553 с. 50. Панасенко О.В. Вдосконалення фінансового планування на підприємстві з використанням економіко-математичних моделей// Актуальні проблеми економіки.- 2008.- №7.- С. 219-227 51. Петленко Ю.В. Фінансовий менеджмент: навчальний посібник.- ...
... ів майже у 8 разів. Але до кінця 2009 року цей показник підвищився до майже 8%. Загалом відбувся спад прибутковості активів майже у 2 рази. РОЗДІЛ 2. БУХГАЛТЕРСЬКА ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ 2.1 Звітність, її призначення та вимоги до неї Не рідко ситуації складаються так, що представники податкових органів на місцях вимагають від підприємств надати ті чи інші документи, звіти, в ...
0 комментариев