4. ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
4.1 Управління охороною праці в економічній структурі
Вивчення та вирішення проблем, зв'язаних з забезпеченням здорових і безпечних умов, у яких протікає праця людини - одна з найбільш важливих задач у розробці нових технологій і систем виробництва. Вивчення і виявлення можливих причин виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж, і розробка заходів і вимог, спрямованих на усунення цих причин дозволяють створити безпечні і сприятливі умови для праці людини. Комфортні і безпечні умови праці - один з основних факторів, впливаючих на продуктивність і безпеку праці, здоров'я працівників. Охорона праці - система забезпечення безпеки життя і здоров'я працівників у процесі трудової діяльності, що включає правові, соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні, лікувально-профілактичні, реабілітаційні й інші заходи [22,c.9]. Виражені в правовій формі й у першу. черга закріплені в трудовому законодавстві, усі ці норми утворять найважливіший правовий інститут особливої частини трудового права, хоча, звичайно, не можна при цьому не враховувати, що під охороною праці в широкому змісті слова варто розуміти все трудове право, оскільки всі його норми спрямовані на захист інтересів усіх працюючих.
У вузькому змісті слова під охороною праці розуміється правовий інститут трудового права, що поєднує норми, безпосередньо спрямовані на забезпечення умов праці, безпечних для життя і здоров'я працівників. Він включає наступні групи норм (подінститути): - правила по техніці безпеки і виробничої санітарії; - спеціальні норми охорони праці осіб, що працюють у важких, шкідливих і небезпечних виробничих умовах;
- норми з охороні праці жінок, неповнолітніх і осіб зі зниженою працездатністю;
- норми, що регулюють діяльність органів державного нагляду і суспільного контролю, а також установлюють відповідальність за порушення законодавства про охорону праці;
- норми, що регулюють планування й організацію роботи з охорони праці. Охорона праці спрямована на збереження здоров'я і працездатності в процесі праці. Вона полягає в комплексі правових, соціально-економічних, організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних заходів і засобів.
Закон “про охорону праці” від 21.11.2002 [24] визначає основні положення, спрямовані на реалізацію прав громадян на охорону життя і здоров'я в процесі їхньої трудової діяльності, регулює відносини між власником підприємства і працівником з питань безпеки і гігієни праці, установлює єдиний порядок організації охорони праці на Україні. Правову основу охорони праці складає:
1) Конституція України [23];
2) Закон України “про охорону праці” [24];
3) Кодекс законів про працю;
4) Інші правові та законодавчі акти, стверджені Президентом України.
На підприємстві з кількістю працюючих більше 50 чоловік, роботодавець створює службу охорони праці. Якщо менше 50 чоловік, то функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, що мають відповідну підготовку. Якщо менше 20 чоловік, то для виконання функції охорони праці можуть залучатися сторонні фахівці (або керівник). Служба охорони праці підкоряється безпосередньо керівникові підприємства . На ДП ”Завод імені В.А. Малишева” працює більш ніж 50 робітників, тому організована служба охорони праці ( рисунок 4.1).
Рисунок 4.1 – Схема відділу охорони праці на підприємстві
Серед завдань служби охорони праці вирізняють:
- відпрацювання заходів державної політики з охорони праці на заводському рівні;
- підготовка, прийняття та реалізація заходів з забезпечення безпечних умов праці; утримування обладнання, споруд та будівль у належному стані;
- організація та проведення навчання робітників з охорони праці;
- облік, аналіз, оцінка стану умов охорони праці;
- забезпечення страхування робітників від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань;
- впровадження позитивного досвіду з охорони праці на підприємстві.
4.2 Організація безпечних умов праці на робочому місці
При виконанні робіт економіста у відділі крім рутинної канцелярської праці, багато видів роботи приходиться виконувати з застосуванням ПЭВМ. При роботі на ПЕОМ на людину впливають ряд шкідливих і небезпечних факторів, що класифікуються відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 [25].Шкідливі фактори перераховані в таблиці 4.1
Таблиця 4.1 – Перелік шкідливих і небезпечних факторів
Найменування фактора | Джерело його виникнення | Характер впливу на людину |
Рентгенівське випромінювання | Монітор ПК | Втома очей та захворювання шкіри |
Висока напруга | ЕОМ | Нервово-психічні захворювання |
Монотонність праці та емоційні перегрузки | Багаторазове повторення одних і тих самих операцій | Порушення репродуктивної функції |
Для виконання робіт потрібен певний температурний режим, нормовані значення швидкості повітря, відносної вологості. Робота оператора ЕОМ відноситься до категорії 1а (витрата енергії організму при виконанні роботи до 139Вт) і не вимагає фізичної напруги. Але оскільки робота оператора по обробці програми є нервово-напруженою працею, то мікроклімат приміщення повинен бути оптимальним.
З урахуванням ГОСТ 12.1.005-88, [26]. оптимальні метеорологічні умови приведені в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2 – Оптимальні метеорологічні умови
Категорія робіт | Період року | Температура, t0C | Відносна вологість, % | Швидкість руху повітря, м/с |
Легка–Iа | Холодний | 22-24 | 40-60 | 0,1 |
Легка–Iа | Теплий | 23-25 | 40-60 | 0,1 |
Виміряні метеорологічні умови у відділі відповідають оптимальним значенням. Забезпечення цих параметрів на підприємстві досягається у теплий період року вінтеляцією, а у холодний – системою опалення від централізованої теплосіті.
У досліджуваному приміщенні існує природне бічне освітлення. Світловий проїм загальною площею 3 кв. м орієнтован на північ. Робоче місце розташоване щодо світлового прорізу так, що природне світло падає збоку. Таким чином, у приміщенні досягається найкраще використання природного висвітлення для роботи. У приміщенні також використовується загальне рівномірне штучне освітлення (3 люмінесцентні лампи ЛБ20 з розсіювачами з органічного скла)
Згідно ДНАОП 0.00-1.31-99 [27] і СНіП ІІ–4–79[28], виконувана зорова робота відноситься до третього розряду, подрозряд – г. Нормуеме значення величин для цього розряду наступні: КПО при природному висвітленні – 2%, освітленість – 300лк.
Характеристика освітлення у відділі приведена у таблиці 4.3.
Таблиця 4.3 – Характеристика освітлення
Мінімальний розмір об’екту розлічення,мм | Фон | Контраст | Розряд зорових робіт | Освітлення | |
Природне | Штучне | ||||
еНIV, % | Еmin, лк | ||||
від 0,15 до 0,3 | Світлый | Средній | ІІІ, г | 1.8 | 300 |
еНIV = еНIII×m×c,
де m – коефіцієнт світового климата;
с – коефіцієнт сонечности;
еН - нормоване значення КПО.
еН = 2 * 0,9 * 1 = 1,8
Шум – це один з найпоширеніших у виробництві шкідливих факторів. Шум створюють переферічні прилади (принтер, ксерокс та інші). Згідно з ГОСТ 1.21.003-83[29] у приміщенні на робочому місті для вирішення завдань, які потребують уваги, рівень шуму не повинен бути більше ніж 50дБ. Але для зменшення його рівня використовують демпфіруючи матеріали (гумові прокладки).
Електробезпека – це комплекс організаційних та технічних заходів, які спрямовані на захист людини від шкідливої дії електрики ( ГОСТ 1.21.019-79[30]). Передбачають такі заходи електробезпеки, як конструкторські, схемно-конструктивні та експлуатаційні.
При роботі на ЕОМ необхідно дотримуватись правил техніки безпеки при праці з високою напругою, а також наступні заходи обережності:
1) не підключати та не відключати раз’єм кабелю при включеному постачанні;
2) технічне обслуговування та ремонт проводити лише при відключеному постачанні.
Приміщення, де працює маркетолог по ступеню враження можна вважати з підвищеною опасністю, а також нормальним за характером середовища. На робітників діє рентгенівське випромінювання, джерелом якого є моніторне покриття. Щоб запобігти його шкідливому впливу на усіх ПЕОМ встановлені захисні екрани. Згідно з НРБУ-97[31] доза рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрану не перевищує 100мкР/год.
... діяльності можна поділити на матеріальні, соціальні та мотиви примусового характеру. Відповідно до цього розрізняють економічні, соціально-психологічні та організаційні методи стратегічного управління діяльністю підприємств. Усі названі методи органічно взаємозв'язані й використовуються не ізольовано, а комплексно. Проте провідними треба вважати саме економічні методи. Організаційні методи ...
0 комментариев