1.2 Вхідна інформація
Вхідна інформація - це інформація, що надходить від керованого об'єкта й із зовнішнього світу (від інших підприємств і організацій), використається як первинна інформація для реалізації економічних і управлінських функцій і завдань керування [7;184].
До вхідної інформації відносять різного роду накладні.
Для бухгалтерії “Сумбуд” характерна наступна вхідна інформація:
- Чеки касових апаратів;
- Отримані від споживачів квитанції за сплату послуг предоставлених “Сумбуд”.
- Відповіді в суд на запити з приводу позову на користувачів за несплату заборгованості.
- Товарні накладні про отриману продукцію.
У подальшому вся ця інформація обробляється на підприємстві, бухгалтера складають звітності та бухгалтерські баланси на основі отриманих даних, а потім подають, отриману в процесі роботи інформації, в інші служби.
Розглянемо докладніше документ як товарна накладна.
Матеріальні, сировинні та паливні ресурси, які складають виробничі запаси, являються одним із важних у ділянці обліку на підприємстві. Структура документооборота повинна бути такою, щоб забезпечити своєчасне доставляння необхідної інформації як для обліку, так і для контролю й оперативного управління руху матеріальних цінностей.
Основну масу матеріалів підприємства отримують від постачальників на основі заключних договорів.
Відпустка матеріалів постачальником підприємствам - отримувачам здійснюється на основі Накладної на відпустку товарно-матеріальних цінностей, яка виписується в трьох екземплярах на основі договору , нарядів та інших відповідних документів і підписується особою, яка дозволяє відпустку товарно-матеріальних цінностей, та головним бухгалтером. Перший екземпляр накладної вручається підприємству – отримувачу матеріалів як супровідний документ на основі для їхнього оприбуткування; другий залишається на складі підприємства-постачальника і служить основою для списання відпущених матеріалів; третій екземпляр накладної передається пропускному пункту для контролю за вивозом матеріальних цінностей за межі території підприємства. Другий і третій екземпляри накладної вказаними службами здаються в бухгалтерію для відображенні в звіті.
Матеріальні цінності, які відпускаються і вивозяться за автотранспортом на сторону, оформляються товарно-транспортною накладною. Товарно-транспортна накладна являється єдиним документом для постачальника, покупця і автотранспортного підприємства .
Накладна на відпустку товарно-матеріальних цінностей .
Згідно Закону України “Про податок на додану вартість” постачальник (продавець) подає підприємству –покупцю податкову накладну, форма і порядок заповнення якої затвердженні ГНА України. В податковій накладній, крім інших реквізитів, вказується ціна матеріалів, ставка і сума ПДВ, загальна сума , яка належить сплаті постачальнику. Податкова накладна виписується в двох екземплярах, оригінал якої вручається підприємству – покупцю, а копія зберігається постачальника (покупця) як звітний і розрахунковий податковий документ. Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення в податковий кредит розходів за сплату ПДВ постачальнику при отримані матеріальних цінностей .
На основі накладної на відпустку товарно-матеріальних цінностей та податкової накладної постачальник виписує рахунок-фактуру та інші розрахунки, але платіжні документи, які підтверджують факт передачі матеріальних цінностей за його сплату з указаною сумою ПДВ.
Матеріальні цінності, поступлені на склади підприємства, матеріально - відповідальними особами (завідуючий складом, комірник) взятих на основі накладних, рахунків-фактур та інших товаросупровідних документів.
інформаційна система бухгалтерській відділ
1.3 Вихідна інформація
Вихідна інформація - це інформація, оброблена системою й надана органу керування й зовнішньому світу [7].
У даній курсовій роботі прикладом вихідної інформації служить "Баланс" (Додаток 1) підприємства і "Звіт про фінансові результати" (Додаток 2).
Розглянемо докладніше баланс підприємства.
Підприємства становлять місячну, квартальну й річну бухгалтерську звітність, у якій відображаються склад майна й джерела його формування. Основною формою звіту є баланс.
Баланс - це документ фінансової звітності підприємства, що відображає активи, зобов'язання й власний капітал підприємства.
Нормативним документом, що визначає зміст, форму балансу й загальні вимоги при розкритті його статей, є Стандарт бухгалтерського обліку, затверджений розпорядженням Міністерства Фінансів України від 31.03.1999 р. № 87. Норми цього стандарту застосовуються до балансів підприємств, організацій і юридичних осіб всіх форм власності [3].
Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої інформації про фінансовий стан підприємства [11].
Баланс складається із двох частин: активу й пасиву. Актив і пасив балансу складаються з окремих розділів, що в свою чергу включають окремі статті, кожна з яких відображає величину (розмір) економічно-однорідного виду господарських активів та джерел їх утворення [2].
Актив балансу – система показників, яка надає інформацію про господарські засоби за їх складом і функціональною роллю в процесі виробництва.
Пасив балансу – система показників, яка відображає джерела утворення та цільове призначення господарських засобів підприємства, що об’єднанні у якісно однорідні групи.
Актив балансу складається із трьох розділів:
I розділ - "Необоротні активи":
• нематеріальні активи;
• незавершене будівництво;
• основні кошти;
• довгострокові фінансові інвестиції;
• довгострокова дебіторська заборгованість;
• відстрочені податкові активи;
• інші необоротні активи.
II розділ - "Оборотні активи", він містить у собі:
• запаси;
• векселі отримані;
• дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги;
• резерв підозрілих боргів;
• дебіторська заборгованість по розрахунках;
• інша поточна дебіторська заборгованість;
• поточні фінансові інвестиції;
• кошти і їхні еквіваленти;
• інші оборотні активи.
III розділ - "Витрати майбутніх періодів"
На підставі підсумовування підсумкових даних розділів активу балансу формується баланс [8].
Якщо актив балансу характеризує склад господарських коштів, то пасив показує, з яких джерел ці кошти утворені.
Пасив балансу складається з п'яти розділів:
I - "Власний капітал":
• статутний капітал;
• пайовий капітал;
• додатковий вкладений капітал;
• резервний капітал;
• нерозподілений прибуток;
• неоплачений капітал;
• отриманий капітал.
II - "Забезпечення наступних витрат і платежів":
• забезпечення виплат персоналу;
• цільове фінансування;
• інші забезпечення.
III - "Довгострокові доручення":
• довгострокові кредити банків;
• довгострокові фінансові зобов'язання;
• відстроченні фінансові зобов'язання;
• інші довгострокові зобов'язання.
IV - "Поточні доручення":
• короткострокові кредити банків;
• поточна заборгованість по довгострокових зобов'язаннях;
• векселі видані;
• кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги;
• поточні зобов'язання по розрахунках;
• інші потокові зобов'язання.
V - "Доходи майбутніх періодів"
На підставі підсумовування підсумкових даних розділів пасиву балансу формується баланс [4].
Найбільш узагальнені показники фінансових результатів підприємства формуються у формі №2 річна й квартальна звітності.
Зміст і форма Звіту про фінансові результати, загальні вимоги до розкриття його статей визначено в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку «Звіт про фінансові результати», затвердженому наказом Міністерством фінансів України 31.03.99р. № 87.
Метою складання "Звіту про фінансові результати" є надання користувачам повної, правдивої інформації про доходи, витрати, прибуток і збитки від діяльності підприємства за певний період.
Форма №2 "Звіт про фінансові результати" складається з трьох розділів:
1.Фінансові результати.
2.Елементи операційних витрат.
3.Розрахунок показників прибутковості акцій.
Звіт про фінансові результати повинен надавати достовірне і повне уявлення про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Інформація , наведена у фінансовій звітності вважається достовірною, якщо вона не містить помилок і викривлень, які можуть вплинути на рішення користувачів звітності [8].
0 комментариев