Проблеми адекватного перекладу українською та російською мовами неологізмів

ЗМІСТ

Вступ

Розділ I. Визначення поняття та терміну “неологізм” або “інновація”та з’ясування його значеня

І.1 Використання словників для з`ясування значення неологізму

І.2 Зясування значення неологізму з контексту

I.3 Аналіз структури неологізму для з`ясування значення неологізму

І.4 Аналіз творення неологізмів сфери Інтернет та компютерних технологій для з`ясування їх значень

Розділ II. Переклад неологізмів сфери економіки, компютерних технологій та Інтернет засобами української та російської мов

II.1 Способи передачі неологізмів сфери економіки , комп`ютерних технологій та Інтернет засобами української та російської мов

Розділ ІІІ. Особливості адекватного перекладу неологізмів сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет Розділ ІV. Практика перекладу неологізмів ІV.1 Практика перекладу неологізмів сфери економіки ІV.2 Практика перекладу неологізмів сфери комп`ютерних технологий та Інтернет Висновки Список умовних скорочень

Список використаних джерел

Додаток
Вступ

Переклад, як вид духовної діяльності, бере свій початок ще з глибокої давнини. Він завжди відігравав важливу роль в історії культури окремих народів та світової культури в цілому. В теперішній час – із середини ХХ століття (після Другої світової війни) – перекладацька діяльність у всіх її різновидах набула неймовірного розвитку завдяки зростаючій інтенсивності міжнародних відносин.

Науково-технічна революція, охоплюючи все нові й нові сфери життя, та пов`язана з нею взаємодія всіх наук, очікуваний демографічний вибух та інші найважливіші явища цивілізації призводять до неймовірного розвитку різних видів відносин між державами та іншими іншомовними суспільствами людей. Вплив Інтернету відбивається не тільки у значному кількісному зростанні словникового складу англійської мови, але й у якісних змінах у ланках лексико-семантичної системи. Інтернетизація багатьох сторін повсякденного життя носіїв англійської мови супроводжується широкомасштабною детермінологізацією нової лексики, пов'язаної із сучасною технікою, або її перетворенням у біофункціональну лексику, що належить одночасно і загальнонародній мові, і мовам для спеціальних цілей.

Результати семантичних процесів і змін, викликаних інформаційною революцією, знаходять своє втілення у мовних явищах, що все більше пронизують мову, впливають на існуючі семантичні підсистеми й угруповання. Ключові одиниці ''інфореволюції'' перетворюються на центри слово- і фразотворення, стають домінантними елементами розгалужених лексико - семантичних парадигм. Актуальність процесів і явищ, співвіднесених із сучасним етапом науково-технічного прогресу, обумовлює прагнення відбити відповідні поняття варіативними мовними засобами, створює явище атракції синонімів навколо даних понять. Необхідність розмежування “кібернетичних” і “докібернетичних” понять викликає явище диференціюючої реномінації – більш чіткого позначення старих понять.

Інтернетизація внесла істотні зміни в систему словотвору, породила цілий ряд нових високопродуктивних словотворчих елементів або нових семантико-словотворчих варіантів існуючих афіксів, викликала переміщення суфіксів і префіксів від периферії системи до ядра, від мов для спеціальних цілей до загальнонародної мови, сприяла розширенню самого поняття “словотворчий елемент”. Нова лексика і фразеологія, що виникла у зв'язку з інформаційною революцією, зокрема, із широким використанням Інтернету, пронизує в даний час мову багатьох сфер соціального життя і відбиває як численні блага і вигоди, так і нові соціальні, психологічні й інші проблеми, негативні наслідки і побічні ефекти нинішнього етапу науково-технічного прогресу. В цих умовах надзвичайно зростає попит на переклад як засіб, який обслуговує економічні, технічні, суспільно-політичні, наукові, культурно-естетичні та інші відносини між народами.

Переклад – це комплексний процес. Для вірної та точної передачі думки та ідеї оригіналу потрібно не тільки знайти у мові перекладу найпідхожі слова, але й надати їм відповідної граматичної форми. У більшості випадків до цього ще й додається стилістичні чинники, які не можна не враховувати. Перекласти – означає виразити вірно та повно засобами однієї мови те, що до того було виражено засобами іншої мови.

Вибір еквівалента для передачі значення тільки-но з`явившегося слова в перекладному тексті є однією з найскладніших завдань перекладу.

Відомо, що жива мова знаходиться у стані постійних змін та розвитку, причому найрухливішою її складовою є словниковий склад. Змін та розвитку зазнає перш за все лексика внаслідок більшої динамічності у порівнянні з іншими рівнями мови.

Дипломна робота має на меті дослідити проблеми адекватного перекладу українською та російською мовами неологізмів сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет, нових слів, що з`явились у сучасній англійській мові у зв`язку з новими відкриттями, подіями, досягненнями людства.

Таким чином, об’єктом дослідження є інновації усфері економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет.

Актуальність системних досліджень та відносна невивченість обраного об’єкту щодо системних відношень визначають завдання дослідження:

·  визначити поняття “неологізм”;

·  розглянути значення неологізмів;

·  дослідити способи передачі неологізмів сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет засобами української та російської мов;

·  проаналізувати проблему адекватності перекладу неологізмів;

·  розглянути шляхи та засоби застосування визначених способів перекладу інновацій сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет на практиці;

Дослідження об`єкту здійснюється з урахуванням системного, комплексного характеру мови, її словникового складу шляхом поєднання ономасіологічного та семасіологічного підходів до проблем номінації, методів лінгвістичного та соціолінгвістичного аналізу. У дослідженні широко застосовуються таки види аналізу, як контекстуальний, порівняльний, компонентний.

Актуальність дослідження полягає в необхідності вивчення особливостей перекладу інновацій сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет засобами української та російської мов. Крім того, на сучасному етапі актуальними є роботи, що піднімають проблему формування та функціонування глобальної та національних картин світу. Самобутність націй, а звідси і використання мовної лексики, відбиває особливості культури, мовної ментальності та сприйняття тим чи іншим народом навколишньої дійсності.

Дипломна робота складається з вступу, чотирьох розділів та висновків, списку використаних джерел, додатку.

У вступі йдеться про актуальність теми, визначається мета та завдання дослідження, структура роботи.

У першому розділі йде мова про визначення поняття “неологізм” та з’ясування значення неологізму. У другому розділі розглядаються способи передачі неологізмів сфери економіки при перекладі українською мовою. Третій розділ присвячений проблемі адекватності передачі неологізмів сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет. Четвертий розділ являє собою практичну частину, в якій йдеться про застосування визначених способів передачі неологізмів сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет при перекладі на українську та російську мови.

У висновках формулюються результати проведеного дослідження.

Добір практичного матеріалу здійснювався?

Результати дипломного дослідження можуть застосовуватися на практичних заняттях з лексикології англійської мови, у ході навчання письмовому перекладу рідною мовою.

Розділ I. Визначення поняття та терміна “неологізм”

 

I.1 Роль словників для з`ясування значення неологізму

 

Дотепер не існує однозначного вирішення питання: за чим можна закріпити поняття неологізму або інновації, які критерії віднесення тієї чи іншої словникової одиниці до неологізмів.

При аналізі визначень поняття “неологізм” або “інновація” різними дослідниками, стають очевидними дві точки зору, які полягають у тому, що термін “неологізм” застосовується як до новоутворень, тобто до знов утворених на матеріалі мови, у повній відповідності з існуючими у мові словотворчими моделями словам або словосполученням, які означають нове, раніше невідоме, неіснуюче поняття, предмет, галузь науки, вид занять, професію тощо, наприклад, reactor – `ядерний реактор`, biocide – `біологічна війна` тощо, так власне і до неологізмів, а саме до знов утворених синонімів до вже існуючого у мові слова для визначення відомого поняття, однак яке має конототивні відтінки, тобто супровідні семантичні та стилістичні відтінки слова, які накладаються на його головне значення, а також до слів в новому значенні. Наприклад, слово boffin (науковець, який займається засекреченими розробками, найчастіше у військових цілях) є близьким синонімом слова scientist, але має інший семантичний відтінок тощо. Існує також деяка неоднорідність складу цих лексичних інновацій через причини своєї появи, за своєю сталістю у мові, за частотою вживання, за своєю подальшою долею, коли одні з них надовго входять у мову, а інші бувають менш стійкими і можуть вийти з ужитку через якийсь відносно короткий проміжок часу.

“Часто поява нових слів пов`язана з виникненням нових асоціацій, хоча поняття залишається тим самим, так як мова взагалі, лексика зокрема, виконуючи свою головну функцію як засіб спілкування, перебудовується, диференціюється й уточнюється для того, щоб більш адекватно відобразити, відтворити та закріпити нові поняття у відповідних словах та виразах”[1]. З`явившись на периферії мовної системи, неологізми перебувають якийсь час у її розпорядженні та тільки потім поступово, не всі, а ті, які найбільш відповідають структурним вимогам слова мови, пересуваються до центру мовної системи, до основного словникового фонду.

Новоутворення, у свою чергу, якщо й з`являються на периферії, то набагато швидше (а іноді й одразу) проникають ближче до центру, будучи затребуваними та незамінними, активно входять у словниковий склад. Інновації з`являються, як правило, у мові науки, техніки, культури, політики, в той час як неологізми – у розмовному мовленні.

Виходячи з того, що часовий критерій для виділення новоутворення та неологізмів об`єктивно визначити неможливо, то має сенс скористатися суб`єктивним критерієм: чи сприймає колективна (та особиста) мовна свідомість ту чи іншу лексичну одиницю як нове.

Надалі для зручності позначатимемо терміном “неологізм” будь-яке слово, що має якості як лексичних новоутворень, так і якості неологізмів зокрема.

При перекладі неологізмів взагалі, та неологізмів сфери економіки, комп`ютерних технологій та Інтернет зокрема, найскладнішим є з`ясування значення слова. Власне переклад неологізму, значення якого вже відомо перекладачеві, задача порівняно простіша, й вирішується вона за допомогою використання засобів, викладених нижче, у залежності від того, до якого типу слів належить даний неологізм.

Якщо нове слово відсутнє у англо-українському, англо-російському словнику, то слід спробувати знайти його в англо-англійському словнику. У багатьох широко відомих словниках існують розділи “Нові слова” (New Words Section). Багато неологізмів можна знайти у словниках та розділах, присвячених сленгу. Слід звернути увагу на те, що найбільш оперативно готуються та видаються словники малого та середнього обсягів, утім через те, що ці словники мають обмежений словниковий список, вони не можуть задовольнити потреби професіонала.

Проте, словники, з об`єктивних причин, не можуть відображати слова, що знов і знов з`являються , хоча б тому що лексикографи застерігаються включати в словники так звані “оказіональні” неологізми, тобто індивідуальні новоутворення, які вводяться окремими авторами для даного випадку. Найчастіше такі слова виявляються “нежиттєздатними” та зникають так само швидко, як з'являються.

I.2 З`ясування значення неологізму з контексту

 

Виходячи з визначення терміна “неологізм” можна припустити, що перекладач, вперше зустрічаючи власне неологізм, природно не має й гадки про поняття, яке воно позначає. Тому значення неологізму найчастіше визначається з контексту. При письмовому перекладі контекст, як правило дуже інформативний.

У процесі перекладу, звичайно, розрізняють два етапи: