Місце освіти в системі цінностей молоді

Курсова робота

на тему:

"Місце освіти в системі цінностей молоді"

Зміст

Вступ

1. Ціннісні орієнтації сучасної молоді

1.1 Сутність та структура цінностей

1.2 Система цінностей сучасної молоді

1.3 Вплив освіти на формування цінностей сучасної молоді

Висновок до розділу 1

2. Аксіологічний вимір освіти

2.1 Цінність освіти в сучасному суспільстві

2.2 Освіта, як особиста та суспільна цінність

2.3 Освіта в ієрархії цінностей сучасної молоді

Висновок до розділу 2

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Проблема цінностей – споконвічна проблема як суспільства в цілому, так і кожної людини зокрема. Цінність – поняття, для означення об’єктів, явищ, їх властивостей, а також абстрактних ідей, які втілюють в собі суспільні ідеали та є еталонами, яких потрібно дотримуватися.

Попри існування загальнолюдських цінностей, які є "вічними", "невмирущими", такими, що спрямовують життя людей на доброчинність протягом багатьох століть, на кожному етапі історичного розвитку суспільства створюється специфічний набір цінностей, що сприяють перетворенню соціальних норм та ідеалів на особистісні принципи життєдіяльності кожної людини, належать до психологічної структури особистості у формі особистісних цінностей і є одним із джерел мотивації її поведінки. Набір цих цінностей та їх структура об’єктивно детерміновані економічними і політичними факторами, а також системою виховання, запровадженою і здійснюваною в суспільстві.

Проблема цінностей і ціннісних орієнтацій є предметом вивчення ряду наук про людину і суспільство, зокрема, соціології, психології, філософії і педагогіки. Система ціннісних орієнтацій має складну, багаторівневу структуру детермінацію. Вершина її - цінності, пов'язані з ідеалами і життєвими цілями особи. Система ціннісних орієнтацій не є чимось абсолютно впорядкованим і нерухомим, вона суперечлива і динамічна, відображає як головні, істотні, стрижньові зміни взаємозалежності особи зі світом, так і зміну поточних, швидкоплинних, певною мірою випадкових життєвих ситуацій.

Освіта завжди була одною із основних цінностей людини, адже саме освіта закладає у ще не сформованій молодій людині базисні цінності, формує її як особистість, закладає в ній ціннісні підвалини на все життя.

Актуальність теми "Місце освіти у системі цінностей молоді" полягає у тому, що у сучасному інформаційному суспільстві цінність освіти із кожним днем все більше зростає, набуває нового значення самоосвіта, і все більше поширюється поняття "освіта протягом всього життя", саме тому, важливо дослідити, як сучасна молодь сприймає освіту, на якому місце у системі цінностей молоді знаходиться освіти і чи взагалі сучасна молодь сприймає освіту, як цінність.

Предметом курсової роботи постає система цінностей сучасної молоді та місце освіти в ній.

Об’єктом роботи виступає ціннісний вимір освіти у свідомості молоді.

Метою курсової роботи є виявлення місця освіти у системі цінностей сучасної молоді.

Для досягнення мети необхідно виконати ряд завдань:

1.  З’ясувати, що таке поняття цінність, система цінностей та ціннісні орієнтації;

2.  Описати типологію цінностей;

3.  Висвітлити поняття молодь та освіта;

4.  Описати роль освіти у формуванні цінностей молоді;

5.  Визначити цінність освіти у сучасному;

6.  З’ясувати, яке місце займає освіта у системі цінностей сучасної молоді.

Ми з точки зору феноменології будемо орієнтуватися на життєвий досвід окремих індивідів, щоб побудувати загальну картину цінностей сучасної молоді та конкретизувати місце освіти в ній.

Методологічна основа та методи дослідження.

Теоретичну та методологічну основу курсової роботи складатимуть наукові праці, як українських, так і зарубіжних вчених‚ які розглядали у своїх роботах проблеми цінностей та освіти, як А.Г. Здравомислов, С.Г. Пішун, Д.А. Леонтьев, Т.Г.Прохоренко, О.П.Зборовська, В.Т.Лісовский., Е.С. Баразгової, Ю.Р.Вішневським. В.В. Гаврілюк, Г.Е. Зборовським, А.В. Меренковим, А.А.Овсянниковим, В.Г.Поповим, Л.П.Рубіной, М.Н.Руткевічем, Ж.Т. Тощенко, В.Н.Турченко, Ф.Р.Філліповим, Г.А. Чередніченко, В.І. Чупровим, Ф.Р.Шапко, Г.Ф.Шафрановим-Куцевим, Ф.Шереги, В.А. Ядовим.

У даній курсовій роботі будуть використовуватись загальнонаукові методи дослідження, а також метод глибинного інтерв’ю, узагальнені результати якого ми можемо розповсюджувати на всю сукупність і узагальнено говорити про певне суспільство.

1. Ціннісні орієнтації сучасної молоді

1.1  Ціннісні орієнтації молоді в умовах сучасного суспільства

Ценность есть опредмеченная цель, определенная потребностями такого представления, которое самоотчуждается в мире как картине.

Мартин Хайдеггер

Цінності відіграють важливу роль, як у житті кожної людини, так і у житті всього суспільства. Вони визначають сенс, стратегію діяльності, і тим самим регулюють соціальні взаємодії, спонукають до діяльності, формують ідеали, і орієнтують людину на зовнішнє середовище.

Дослідження цінностей в соціології привертало увагу багатьох авторів. Про це писали Ф. Знанецький і У. Томас, Г. Спенсер, М. Вебер, Е. Дюркгейм, Т. Парсонс. Вивчають цю проблему й сучасні науковці, зокрема О. Ручка , М. Титма , О. Здравомислов , В. Оссовський , І. Мигович , О. Балакірєва та інші. "Світ цінностей, – пише А. Здравомислов, – це, перш за все, світ культури в широкому розумінні слова, це сфера духовної діяльності людини, її моральної свідомості, її прихильність – тих оцінок, в яких виявляється міра духовного багатства особистості" [27 с. 24].

Система цінностей – це результат духовної роботи суспільства; це діюча сторона суспільної свідомості, взятої в єдності всіх її форм. Вона певним чином пронизує всі форми суспільної свідомості, об’єднуючи певні інтереси різними ідейними, моральними та естетичними засобами, і стає важливим джерелом безпосередніх мотивів поведінки, стимулів людської діяльності.

Ціннісні орієнтації – це "соціальні, економічні, політичні, моральні, релігійні, естетичні, гносеологічні, онтологічні та ідеологічні засади оціночних суджень суб’єкта про оточуючу дійсність, ті чи інші її сторони, сфери, об’єкти, які утворюють змістову сторону спрямованості особистості" [27, с. 27]. Це явище динамічне, оскільки кожне нове покоління засвоює цінності попереднього крізь призму власного сприйняття, додаючи власні цінності. Звичайно, процес зміни ціннісних орієнтацій безпосередньо пов’язаний із змінами в економічному, культурному, політичному та інших сферах життя суспільства певної країни.

Цінності - значимість явищ і предметів реальної дійсності з погляду їх відповідності або невідповідності потребам суспільства, соціальних спільнот і груп та особистості; моральні та естетичні вимоги, які виробила загальнолюдська культура. [9 с. 43]

Цінності - це властиві тій або іншій культурі уявлення про те, до чого слід прагнути. Успіх, святість, багатство, свобода, слава, любов - все це приклади цінностей. Цінності - це духовні орієнтири, які задають загальну стратегію поведінки індивіда в суспільстві. [19 с.]

Цінності забезпечують регуляцію поведінки людини не ситуативно, а узагальнено, цінності неможливо завчити, а необхідно усвідомити і внутрішньо сприйняти. Завдяки тому, що цінності є абстрактними уявленнями, люди оперують ними, порівнюють їх за допомогою міркувань та уявлень. Оперуючи цінностями людина може оцінити ті чи інші явища суспільного життя.

Щоб задовольнити свої потреби люди перш за все повинні оцінювати світ навколо себе, його окремі аспекти, зв’язки, уявлення про бажане, щоб діяти. Для цього людина повинна використовувати певні абстрактні критерії, оцінки, саме вони складаються у цінності. Отже, цінності – це бажаний, найкращий для даного соціального суб’єкта стан соціальних зв’язків, принципів і практик взаємовідносин, критеріїв оцінки явищ. В сучасному середовищі цінності виконують роль своєрідних центрів управління поведінкою людини.

Різним соціальним спільнотам можуть бути характерні різні системи цінностей, вони можуть проявлятися в наступному:

·  Відмінність в розумінні, трактуванні, інтерпретації тих чи інших цінностей;

·  Ряд цінностей які є характерними для однієї спільноти, можуть бути відсутніми у інших;

·  Різниця у ієрархії цінностей у різних соціальних спільнотах;

Всі люди, як правило, мають один і той самий набір цінностей, але в залежності від культурної приналежності може змінюватися ієрархія цінностей: всі люди вважають освіту цінністю, але не у всіх прошарках суспільства ця цінність вважається пріоритетною; цінність особистості, визнання її свободи, прав характерні для багатьох культур, але найбільше значення їм надається у західній культурі. Різниця в ієрархії цінностей характерна для культур різних соціальних класів, прошарків, груп. Складність вивчення цінностей полягає у тому, що ціннісні системи постійно трансформуються у зв’язку із тими змінами, що відбуваються у сучасному суспільстві, у світі. [25 с. 25]

Процеси, що відбуваються сьогодні в ціннісній системі суспільства складні, глибинні, іноді зовнішньо непомітні, але торкаються важливих компонентів цивілізації: ментальність, норми, мотиваційна база.

Цінності володіють яскраво вираженою культурною специфікою: те, що цінне для одного суспільства, може не бути цінністю в іншому. Так, "візитною карткою" західноєвропейських культур є визнання цінності свободи особи. Але в більшості незахідних культур такої цінності не було, і уявлення про необхідність індивідуальної свободи склалося в результаті західного культурного впливу. [4]

Культурна специфіка може виявлятися в особливостях ієрархії цінностей, властивих тому або іншому суспільству. Так, цінність життя - це приклад універсальної цінності. Немає жодної культури, яка заперечувала б життя і прагнула до смерті. Проте не у всіх культурах цінність життя займає однакове положення в ієрархії цінностей. Для стародавнього грека заслужити добру славу означало більше, ніж зберегти життя. Для індійського йога життя- це ілюзія, обтяжливий сон, від якого потрібно прокинутися. Для християнського подвижника, ченця або мирянина земне життя - тільки пролог перед вічним життям в Царстві Божому і самостійної цінності не має.

Для носіїв певної культури властиві нею цінності є об'єктами віри. Неможливо раціонально обґрунтувати перевагу одних цінностей над іншими, помилковість одних цінностей і істинність інших.

"Свої" цінності здаються нам очевидними, природними. Щоб примусити людину прийняти нові цінності, його потрібно не просто "переконати", його потрібно "обернути в свою віру", навіть якщо не йдеться власне про релігію.

Одну із найвідоміших типологій цінностей запропонував М. Рокіч. В основі його моделі лежить припущення, що цінності можуть трансформуватися під впливом виховання і культури. Він виділяє два класи цінностей: цінні самі по собі (термінальні) і використовувані для досягнення звичайних цілей (інструментальні).

Як інструментальні цінності зазвичай розглядаються особові риси, якими повинна володіти людина: ввічливий, відповідальний, інтелігентний, хоробрий, обдарований уявою, честолюбний, контролюючий, логічний, ніжний, чесний, корисний, здатний, чистий, веселий, незалежний, слухняний, з широким кругозором.

Термінальні цінності – це те до чого варто прагнути в житті, розглядаються такі: повноцінна любов, щастя, безпека, задоволення, внутрішня гармонія, відчуття завершеності, мудрість, комфортне життя, натхнення, свобода, дружба, краса, визнання, пошана, надійна сім'я, рівність.[16 с. 19]

Також виділяють інші типи цінностей:

– ті, що визначаються інтересами і потребами особистості;

– ті, що надають сенс існуванню самої особистості.

В. Малахов диференціює їх приблизно так: "цінності, які обслуговують самоствердження людської особистості, якою вона є, — і цінності, які творять і відроджують людину в певній принципово новій якості". Другий вид цінностей називається "вищими" — вони є автономними, такими, що вимагають морального ставлення до себе. Серед цих видів вищу категорію як орієнтир людської свідомості становить ідея добра. До вищих цінностей належать цінності суспільного ладу, комунікативної діяльності, цінності особистих якостей; і, окремо, загальнолюдські цінності — добро, краса, віра, істина, правда, свобода, творчість. [7 с. 54]

Вищі цінності для кожної особистості обираються суто індивідуально, і це залежить від певних життєвих обставин. Іноді — це такі цінності, як істина, честь, праця, здоров’я, сім’я, кохання, свобода та інші. Власне, перелічені цінності християнсько-демократична мораль відносить до вічних, а саме вона і є основою української народної моралі.

Важливою підставою для типологізації цінностей можна вважати поділ їх на основі видів або сфер людської діяльності. У зв’язку з цією підставою звичайно виділяють матеріальні, соціальні і духовні цінності.

Оцінюючи потенціал матеріальних цінностей, слід відзначити, що вони насамперед призначені для задоволення безпосередніх потреб людини в необхідних для життя засобах, у них об’єднані умови і фактори, важливі для виробництва і споживання матеріальних благ, фізичного виживання людини. Природно, що матеріальні цінності мають визначену ціну, що в одних випадках зовсім чітко виражена у відповідних еквівалентах, хоча в деяких інших визначити вартісне вираження задоволі складно (наприклад, скільки можуть коштувати природні ресурси України).[19 с. 171]

Соціальні (соціально-політичні) цінності відбивають особливості соціального життя і можуть виступати фундаментом життя суспільства, забезпечуючи його функціонування як співтовариства людей. Вважається, що соціально-політичні цінності – найбільш динамічний і мінливий елемент системи соціальних цінностей. Саме в ньому відбивається система відносин суспільства й особистості, рівень розвитку суспільства, характер соціальних відносин.

Види соціальних цінностей: економічні, етичні, політичні, естетичні і ін. Всю цю систему пронизують етичні цінності. В цілому, культурні цінності можна класифікувати по наступних ознаках.

По масштабності: загальнолюдські, загально цивілізаційні, загальнонаціональні, локальні (субкультурні). Загальносуспільні цінності - це цінності, що визнаються більшістю членів суспільства: загальні цілі діяльності; морально-етичні; естетичні ідеї, вірування. Локальні цінності підтримуються визначеними соціальними групами. Не можна зрозуміти суспільство, не знаючи ціннісно-смислових аспектів діяльності його членів. [7 с. 55]

По критеріях відповідності потребам людей: прогресивні цінності, анти ціннісні, раніше створені, але "незатребувані" цінності, які обігнали свій час.

За способом входження цінностей в епоху: твори культури минулого і сучасності, створені різними напрямами (школами) на основі їх співпраці або протиборства. Цінності вічні, не скороминущі: класика, архетипи національних культур, культурний потік, тобто масова культура.

Ціннісну основу суспільства утворює система цінностей, що загально розділяється, яка видозмінюється з його розвитком. Без такої системи не може нормально існувати жоден народ. На основі фундаментальних цінностей формуються ціннісні орієнтації особи: її найважливіші потреби, цілі життєдіяльності; тобто цінності не тільки інтегрує особу в соціальну систему, але і прищеплюють їй певні інтереси і цілі. Загальноприйняті цінності прищеплюються добровільно або нав'язуються особам, це залежить від ступеня розвиненості демократії в суспільстві. Таким чином, цінності, як регулятори соціальних зв'язків можуть об'єднувати і роз'єднувати людей. [8. с. 25]

Може спостерігатися і конфлікт цінностей (політика і моральність, економіка і демократія). Конфлікт між цінностями різних поколінь, груповими і загальнолюдськими. Дане природно, якщо конфлікт вирішується цивілізованими методами (не руйнуються церкви, пам'ятники, не викидаються з церковних будівель музеї і так далі). Дезінтеграція українського суспільства викликала і диференціацію загальноприйнятих культурних цінностей, тому формування нової системи загальних цінностей для є актуальним завданням. [9 с.43]

В цілому, цінності орієнтують людину на навколишньому світі, спонукають на конкретні дії, поведінку.

Об’єктами духовного виробництва є духовні цінності, у цьому випадку мова йде про "духовну їжу". До духовних цінностей можуть належати філософські концепції, принципи світогляду, релігійні постулати, моральні норми, естетичні канони, політичні переконання і т.д. Іншими словами, до духовних цінностей відноситься все те, що сприяє духовному освоєнню світу. [20]

Зміни в культурі бувають різні. Зміни в розвитку матеріальної культури, технологіях легко виявляються. відчутні і, як правило, сприймаються однозначно. Зміни в розвитку соціальних норм, цінностей, традицій важко піддаються однозначній оцінці, проявляються в прихованій формі. Більш того, соціальні цінності більш консервативні, що пов'язано не тільки з "відставанням свідомості бід буття", скільки з самою функцією соціальної культури: забезпечити надійні, передбачувані взаємодії між людьми, стійкість, стабільність соціальних систем. Тому заради стабільності і передбачуваності соціального розвитку інколи краще відмовитися від нової ідеї, яка може привести до невідомої, нестабільної ситуації.

Будучи одним з ключових понять сучасної суспільної думки, цінність використовується у філософії, соціології, культурології, психології і педагогіці для позначення об'єктів і явищ, їх властивостей, а також абстрактних ідей, що утілюють в собі етичні ідеали і виступаючих як еталони належного. [3 с.58]

По суті, все різноманіття предметів людської діяльності, суспільних відносин і включених в їх круг природних явищ може виступати, як цінності, як об'єкти ціннісного відношення, може оцінюватися в дихотомії добра і зла, істини і брехні, краси і неподобства, допустимого або забороненого, справедливого і несправедливого.