Навигация
Місце освіти в системі цінностей молоді
61587
знаков
0
таблиц
0
изображений
2. Місце освіти в системі цінностей молоді
2.1 Цінність освіти в сучасному суспільстві
У комплексі загальновизнаних людських цінностей освіта утримує провідні позиції. З якнайдавніших часів людина незмінно чомусь - вчилася. Потім систематизувала свої уміння і навики у певні знання. По суті людина, яка як поза сумнівом "розумна", починаючи зі свого першого дня життя чомусь - те вчиться. Спочатку дихати, ходити, потім говорити.
У ті довгі роки, коли життя в наший країні відрізнялася відносною стабільністю для різних шарів молоді, освіта була привабливою метою, до якої вона прагнула. Це підтверджували соціологічні дослідження, об'єктивні дані: високі конкурси у вузи, реальні можливості просування в життя, які забезпечувала, як правило, вища освіта, соціальні престиж освіти і науки в очах суспільства. Все ця чинники формували соціальну установку на навчання, як засіб подальшого просування в життя, затвердження особового статусу, отримання цікавої роботи. Причому остання довго тримала першість в шкалі цінностей багатьох людей. Сьогодні можна констатувати, що життєві позиції, ідеали, стремління суспільства в цілому, і молоді сильно змінилися. Найсильніше ці зміни торкнулися молоді: її орієнтації міняються в межах року, навіть пів роки. [25 с. 193 ]
З початку 2000-х рр. у вітчизняних ЗМІ все частіше почали апелювати до поняття людського капіталу, освіти, що спочатку формується в рамках системи. Сфера освіти отримує визнання, як пріоритетної в контексті загальносвітового руху до так званої економіки знань, або навіть суспільству знань. При цьому саме поняття знання, що було ще до недавнього часу цілком визначеним сьогодні розмивається, диверсифікується, стаючи універсальною категорією з безліччю значень, використовуваних в різноманітних контекстах.
У всі часи освіта була значущою цінністю. Проте в деякі періоди ця цінність ставала особливо пріоритетною. При цьому те, що в самому характері освіти вважалося найбільш істотним, зазнавало серйозних зміни. Більш того, навіть формульована в однакових поняттях вимога до якості освіти могло мати різноманітні цілі.
О. Нікіфоров вважає, що цінність освіти необхідно розглядати з трьох позицій: як цінність державну; цінність суспільну; цінність особистісну. Перші дві цінності освіти відображають колективну, групову значущість цього культурного феномену, і в радянський період саме вони виступали в багатьох педагогічних концепціях на перший план. Останнім часом пріоритет віддається особистісній цінності освіти, індивідуально мотивованому, упередженому ставленню людини до її рівня та якості [23].
Напевне існує тісний зв'язок між визнанням особистісно-орієнтованої цінності освіти і тенденцій до розуміння освіти як неперервного процесу, що протікає протягом всього життя людини. Освіта здатна не лише підтримувати на належному рівні цінності суспільства, цінності соціуму, а й збагачувати, примножувати та розвивати їх.
Сучасна освіта прагне до реалізації гуманістично спрямованого навчання, яке формує систему життєвих цінностей - здоров'я, пізнання, впевненості у собі, ціннісного ставлення до людей, світу, що позитивно діє на інтенсивність та стійкість мотивації до навчально-пізнавальної діяльності, а через засвоєння основних цінностей створюється основа для формування мотивів професійної спрямованості майбутніх спеціалістів. [12 с. 243]
Освіченість не є засобом формування людини загалом, вона створює людину в конкретному суспільстві, відповідної до потреб даного суспільства, таку, яка усвідомлює цілі його розвитку та слугує їх реалізації. Таким чином цінність освіти полягає в тому, що вона, з одного боку, готує людину до життя у наявному суспільстві, а з іншого - формує у людини здатність приймати незалежні, автентичні рішення, щоб позитивно змінювати себе та суспільство, в якому живе [21 с.189].
Отже, в умовах ринкової економіки ціннісні орієнтації в системі вищої освіти більшою мірою орієнтовані на економічну ефективність освітніх послуг, чим пояснюється велика кількість комерційних навчальних закладів та ріст платних послуг. Проте ціннісно-орієнтоване навчання покликане задовольняти потребу суспільства в людях ініціативних, творчих, здатних самостійно мислити, не залишаючи поза увагою роль людини у створенні не лише матеріальних, але й духовних цінностей, не забуваючи про формування гармонійної, а не лише конкурентоспроможної особистості. Система освіти є ключовим моментом в соціалізації людини і ціннісні орієнтації майбутніх поколінь багато в чому залежать від неї.
В сучасному суспільстві освіта набуває все більшої цінності, зростає значення освіти протягом всього життя, освіта набуває якісно нового значення. В сучасному інформаційному суспільстві коли на перший план виходь вміння швидко орієнтуватися в інформації, схоплювати все за лічені секунди, освіта стає певним фундаментом для розвитку особистості у змінному світі.
2.2 Освіта, як особиста та суспільна цінність
Американський конгресмен, фахівець і політик в області освіти Дж. Брадемас так відзначає сучасну роль і значення освіти: "По-перше, освіта необхідна для щастя, бо як говорили греки, "за допомогою навчання у людини розвиваються життєві сили і розширюється його кругозір". По-друге, освіта є як би "сходами" для соціального і економічного успіху. Але крім високої здатності освіти до оформлення індивідуальних умінь і цінностей, до підвищення мобільності індивіда в суспільстві, освіта стала основою наших надій на зміцнення нації в економічних і матеріальних відносинах, на якісному рівні інтелектуального і культурного життя." [9. с.25]
Нікому сьогодні не треба доводити, що ХХI століття - століття науково-технічного прогресу, космічних досліджень і найбільших історичних змін - без сумніву, є і століттям освіти. Адже без успіхів останнього неможливі були б ніякі науково-технічні і соціальні досягнення. А вони з'являлися і, у свою чергу, робили найістотніший вплив на зміну, розвиток і цінність освіти.
Говорячи про цінність освіти, необхідно враховувати три "шари" цінностей: - цінність освіти, як державної цінності;
- як цінність суспільна;
- як цінність особиста;
Перші дві цінності освіти відображають колективну, групову значущість цього культурного феномена, і в радянський період вітчизняної освіти саме вони виступали в багатьох педагогічних концепціях на перший план. Останнім часом пріоритет віддається особистій цінності освіти, індивідуально мотивованого, упередженого відношення людини до рівня і якості своєї освіти. [2. с.125]
Існує тісний зв'язок між визнанням особово-орієнтованою цінністю освіти і тенденцією до розуміння освіти, як безперервного процесу, що протікає протягом всього життя людини. Освіта здатна не тільки підтримувати на належному рівні цінності суспільства, цінності соціуму, але і збагачувати, розвивати їх.
В цьому відношенні дуже цікавий аналіз молоді у зв'язку з вибраною ними професією. Вся сукупність молоді досить явно розділяється на три групи.
Першу складають особи, орієнтовані на освіту як на професію. У цій групі найбільше число молодих осіб, для яких інтерес до майбутньої роботи, бажання реалізувати себе в ній, є головне. Лише вони відзначили схильність продовжувати свою освіту. Решта всіх чинників для них менш значуща.
Другу групу складають особи, орієнтовані на бізнес. Вона складає близько 26% від загального числа опитаних. Відношення до освіти у них зовсім інше: для них освіта виступає як інструмент для того, щоб надалі спробувати створити власну справу, зайнятися торгівлею і тому подібне Вони розуміють, що з часом і ця сфера зажадає освіти, але до своєї професії вони відносяться менш зацікавлено, ніж перша група. [22 с.88]
Третю групу складають особи, яких, з одного боку, можна назвати такими, що не "визначилися", з другої – задавленими різними проблемами особистого, побутового плану. Всі їх параметри "розмиті" по відношенню до двох перших груп, в їх оцінках, позиціях немає ясності і спрямованості представників двох перших груп. У всіх вимірних на перший план у них виходять побутові, особисті, житлові, сімейні проблеми. Можна було б сказати, що це група тих, хто "пливе по течією" - вони не можуть вибрати свого шляху, для них освіта і професія не представляють того інтересу, як у перших груп. Можливо, самовизначення даної групи відбудеться пізніше, але можна припустити, що в цю групу потрапили люди, для яких процес самовизначення, вибору шляху, цілеспрямованості не характерний.
Проте на ділі до реального перетворення освіти на головну цінність суспільства поки говорити рано. Проголошення цієї тези носить поки швидше характер норми-ідеалу, чиє призначення полягає у впровадженні в суспільну свідомість думки про освіту як вищу цінність, організацію соціального ресурсу і зусиль доброї волі на досягнення цього ідеалу. Досить подивитися співвідношення суспільного продукту, що нині "проїдається", і що вкладається в освіту, особливо вищої освіти, яка частково є інституціолізованим засобом забезпечення суспільного виробництва кадрами, але частково є виробництвом того самого людського капіталу, параметри і характеристики якого виходять за рамки вузької прагматизациї відносин суспільства до індивіда. [29 с.40]
У сучасному суспільстві виникає соціальний конфлікт між ідеальним типом освіченої людини об'єктивно потрібним сучасному суспільству в аспекті його перспективного і позитивного розвитку, і конкретним зразком, використовуваним індивідом, що вибудовує стратегію власного життя відповідно до конкретної соціальної ситуацією - явище не нове. Цей конфлікт відображає ціннісні координати різних рівнів: макрорівня, як рівня суспільства в цілому і макрорівня, як рівня особи.
Цей конфлікт знаходить віддзеркалення і в поведінці людей у сфері освіти, що проявляє ціннісні установки населення в цілому.
Цінність освіти витікає з двох основних обставин.
По-перше, з самого по собі задоволення від володіння ним, пов'язаного з тим, що знання відповідає на властивий всім людям імпульс допитливості.
По-друге, освіта має істотну інструментальну цінність що допомагає в досягненні інших, більш значущих для людей, цінностей:
· Вона виступає, як механізм підвищення власного статусу - отримання кращої роботи, вищих заробітків, вищого рівня життя.
· Вона допомагає знайти владу, зокрема таку її різновид, як "експертну владу". [4]
Володіння спеціалізованими знаннями, повнішою в порівнянні з тією, що у інших людей, інформацією, кращою орієнтацією в справах, що мають істотне значення для всієї соціальної групи, виділяє людину в групу лідерів. Це дозволяє носіям влади робити вплив на інших, маніпулювати підлеглими проводити ефективну політику. Невипадково багато міністрів в сучасних урядах країн світу мають професорські звання. Освіта, особливо в тих випадках, коли ми розуміємо її широко, не тільки як формальне, "книжне" навчання, але і як тренування практичних навиків і здібностей, ключову умову отримання престижу і слави.
Проте співвідношення між цими двома аспектами цінності освіти - онтологічною і інструментальною - може бути різним. Освіта у сучасному суспільстві не є термінальною або цільовою життєвою цінністю для переважної більшості сучасних студентів, вона не самоцінна, як ідеал саморозвитку особи. Переважає відношення до освіти, як до інструментальної цінності, суспільно значущому способу досягнення інших важливих соціальних і індивідуальних цілей. Отже, домінують не інтелектуальні і соціально-професійні, а соціально матеріальні і соціально-економічні мотиви і установки. [1 с.39]
Отже, цінність освіти у сучасному суспільстві змінюється і це не дивно, адже із зміною суспільства, змінюються і вимоги до освіти, що не змінно впливає на останню. Можна сказати, що на сучасному етапі розвитку суспільства освіта стає для більшості молоді інструментом, а не самостійною ціллю, хоча не можна відкидати, що все таки відбуваються позитивні зрушення у цьому напрямку, освіті, як цінності приділяється все більше уваги, не лише з боку людей але і з боку суспільства в цілому.
Похожие работы
... дних знань. Самостійна соціомобільна функція диплома органічно пов'язана із протекціонізмом і деформаціями кадрової політики. 2.1 Канали соціальної мобільності особистості на основі вищої освіти Соціальна мобільність сама по собі є однією з найважливіших характеристик суспільства, ступеня його відкритості/закритості, сучасності/традиційності, демократичності/недемократичності, ліберальності/ ...
... і побудови держави. Виховання учнівської молоді на ідеях розуміння нової політичної і економічної думки є важливою складовою частиною позаурочного виховання в загальноосвітній школі. 2. Характеристика принципів позаурочної виховної роботи Основні принципи, які визначають зміст, форми і методи виховання учнів засобами позакласної роботи у відповідності із завданнями української школи, ...
... , самосвідомості індивіда, систему індивідуальних цінностей, тип особистості її Я-концепція та самооцінку, набір особистісних характеристик. З урахуванням зазначених психологічних чинників прояву політичної культури студентської молоді можна їх узагальнити і обєднати в цілісну систему аналізу. Виходячи з концептуальної моделі особистості Л.М.Собчик, до провідних психологічних чинників прояву полі ...
... культурною діяльністю для добра українського народу.[220,С.9] Значення постатей Митрополита А.Шептицького та Патріарха Й.Сліпого важко переоцінити. Яскравим свідченням цього є розпочатий Українською Греко-Католицькою Церквою процес беатифікації Митрополита Андрея Шептицького. Після розвалу тоталітарно-імперського СРСР Україна стала незалежною, самостійною державою, на території якої проживають ...
0 комментариев