Навигация
Методи проведення дослідження
46936
знаков
10
таблиц
0
изображений
1.3 Методи проведення дослідження
Вимірити показники стану дихальної системи і дати аналіз теоретично й аналіз методом математичної статистики по Ст'юденту.
Використовуємо метод математичної статистики Ст'юдента.
При цьому уся сукупність людей, які беруть участь в експерименті, складає, так звану, генеральну групу. Ця група розбивається на дві - контрольну та експериментальну. Групи можуть складатися наступимо чином:
o без урахування індивідуальних особливостей членів групи;
o за віком, за статтю, за перебігом захворювання, за станом фізичного розвитку.
У курсовій роботі для дослідження показників стану дихальної системи відібрані хворі з урахуванням захворювання - в усіх діагноз - Хронічний бронхіт.
Для математичного порівняльного аналізу визначаються такі параметри:
1) середнє арифметичне значення величини показника (Х);
2) середнє квадратичне відхилення, яке характеризує мінливість ознаки (
);
3) помилка середньої (m);
Всі три показника розраховуємо для кожної групи окремо, для контрольної та експериментальної.
Середнє арифметичне значення величини показника Х вираховуємо за формулою (2.1):
Х = 
, (2.1)
де 
- сума значень показників в групі,
n – кількість людей в групі.
Середнє квадратичне відхилення значення показника 
вираховуємо за формулою (2.2):
= R (max - min)/А, (2.2)
де R - різниця між максимальним і мінімальним значеннями показника,
А - табличне значення із значень n (додаток Б).
Помилку середньої вираховуємо за формулою (2.3):
m = 
, (2.3)
де 
- середнє квадратичне відхилення,
n - кількість людей в групі.
Знаючи величини X та m кожної групи, можливо визначити значення t – критерію Ст”юдента за формулою (2.4):
t = 
, (2.4)
де Х1 та Х2 – середні арифметичні,
m1 та m2 – помилки середньої арифметичної.
В чисельнику формули (2.4) визначається різниця між Х кожної групи, причому з більшого значення віднімається менше значення.
В знаменнику формули – сума значень помилок середньої арифметичної в контрольній та експериментальній групах.
Після визначення значення t залишається встановити – достовірна чи недостовірна різниця у величині зазначеного показника міх контрольною та експериментальною групами.
Для цього використовується додаток В, в якому в одній з колонок знаходиться значення так званих “ступенів свободи”.
Ступень свободи визначається за формулою (2.5):
f = (nконтр + nексп) - 2, (2.5)
де n – кількість людей в контрольній та експериментальній групах.
Таким чином, знаючи значення ступеню свободи f та значення t – критерію Ст’юдента, визначаємо достовірність відмінностей. У додатоку В, таблиця граничних значень t – критерію Ст’юдента напроти знайденого значення ступеня свободи є два значення Р. Саме з цими значеннями Р слід порівнювати отримані значення t.
Якщо значення t буде менше значення (Р - 0,05), то достовірної відмінності між досліджуваним показником в контрольній та експериментальній групі немає, тобто Р > 0,05.
Якщо значення t дорівнює значенню (Р - 0,05), або буде знаходитися між значенням (Р – 0,01), або буде більше значення (Р - 0,01), то це говорить про наявність достовірної відмінності між величинами контрольної та експериментальної групи.
1.4 Хід дослідження
Для досягнення поставленої мети в дослідженні брали участь 20 хворих. Сформовано дві групи - контрольна й експериментальна. У кожній групі знаходилося по 10 чоловік. Період дослідження складає два місяці. Виміру показники стану дихальної системи проводилось на початку і по закінченні експерименту.
Отже, беремо контрольну групу хворих з 10 чоловік на початку експерименту і їхніх даних заносимо в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1 Показники стану дихальної системи контрольної групи на початку експерименту.
| № п/п | Показники стану дихальної системи | ||||
| Локальна вентиляція правої легені % | Локальна вентиляція лівої легені % | ЧДД у хв. | .Проба Штанге сек | Проба Генче сек. | |
| 1 | 70,3 | 70,9 | 15 | 42 | 28 |
| 2 | 69,8 | 71,0 | 19 | 48 | 26 |
| 3 | 69,9 | 70,1 | 18 | 44 | 27 |
| 4 | 69,6 | 70,4 | 20 | 47 | 24 |
| 5 | 70,1 | 70,8 | 17 | 43 | 26 |
| 6 | 70,4 | 70,9 | 16 | 44 | 25 |
| 7 | 69,7 | 70,5 | 20 | 48 | 23 |
| 8 | 69,9 | 70,7 | 19 | 46 | 24 |
| 9 | 69,6 | 70,3 | 22 | 50 | 21 |
| 10 | 69,8 | 70,5 | 21 | 52 | 20 |
Так само саме фіксуємо показники на початку експерименту і для експериментальної групи і формуємо таблицю 2.2.
Таблиця 2.2 Показники стану дихальної системи експериментальної групи на початку експерименту.
| № п/п | Показники стану дихальної системи | ||||
| Локальна вентиляція правої легені % | Локальна вентиляція лівої легені % | ЧДД у хв. | Проба Штанге сек. | Проба Генче сек. | |
| 1 | 70,2 | 70,8 | 16 | 50 | 26 |
| 2 | 69,7 | 71,1 | 20 | 46 | 22 |
| 3 | 69,8 | 70,0 | 17 | 48 | 23 |
| 4 | 69,5 | 70,3 | 19 | 46 | 22 |
| 5 | 70,0 | 70,6 | 18 | 42 | 21 |
| 6 | 69,6 | 70,4 | 21 | 45 | 24 |
| 7 | 69,8 | 70,6 | 20 | 44 | 25 |
| 8 | 70,4 | 70,7 | 15 | 42 | 20 |
| 9 | 70,1 | 70,9 | 21 | 43 | 21 |
| 10 | 70,4 | 70,8 | 16 | 46 | 27 |
Через два місяці, по закінченні експерименту, проводимо виміру показників стану дихальної системи: локальна вентиляція легень, ЧДД, проби Штанге і Генче в двох групах - контрольної й експериментальний. При цьому дані вимірів заносимо в таблицю 2.3 для контрольної групи й у таблицю 2.4 - для експериментальної.
Таблиця 2.3 Показники стану дихальної системи контрольної групи наприкінці експерименту.
| № п/п | Показники стану дихальної системи | ||||
| Локальна вентиляція правої легені % | Локальна вентиляція лівої легені % | ЧДД у хв. | Проба Штанге сек. | Проба Генче сек. | |
| 1 | 70,5 | 71,2 | 15 | 43 | 28 |
| 2 | 70,2 | 71,1 | 18 | 48 | 26 |
| 3 | 70,1 | 70,7 | 17 | 45 | 27 |
| 4 | 70,4 | 71,0 | 18 | 48 | 25 |
| 5 | 70,5 | 71,1 | 15 | 44 | 26 |
| 6 | 70,8 | 71,0 | 16 | 46 | 26 |
| 7 | 70,6 | 70,9 | 19 | 49 | 29 |
| 8 | 70,5 | 70,8 | 19 | 46 | 24 |
| 9 | 70,3 | 70,7 | 18 | 50 | 22 |
| 10 | 70,7 | 71,3 | 20 | 52 | 21 |
Таблиця 2.4 Показники стану дихальної системи експериментальної групи наприкінці експерименту.
| № п/п | Показники стану дихальної системи | ||||
| Локальна вентиляція правої легені % | Локальна вентиляція лівої легені % | ЧДД у хв. | Проба Штанге сек. | Проба Генче сек. | |
| 1 | 70,5 | 71,4 | 14 | 50 | 27 |
| 2 | 70,7 | 71,6 | 18 | 47 | 22 |
| 3 | 70,5 | 71,1 | 17 | 49 | 25 |
| 4 | 70,3 | 71,0 | 18 | 46 | 23 |
| 5 | 70,5 | 71,3 | 18 | 44 | 26 |
| 6 | 70,4 | 71,1 | 17 | 45 | 27 |
| 7 | 70,6 | 70,9 | 19 | 45 | 26 |
| 8 | 70,5 | 71,0 | 15 | 42 | 25 |
| 9 | 70,4 | 70,9 | 19 | 46 | 26 |
| 10 | 70,6 | 71,2 | 16 | 47 | 28 |
Похожие работы
... : Моршин, Трускавець, Березовські мінеральні води, Рай-Єланівка. Санація хронічних вогнищ інфекції. Не призначати медикаментів, що пошкоджують слизову оболонку шлунка і ДПК. 2. Фізична реабілітація при захворюванні Фізичні вправи сприяють оптимальному збалансуванню процесів збудження і гальмування, нормалізації регулюючої функції ЦНС і поліпшенню діяльності вегетативної нервової ...
... що доведено статистично. Підводячи підсумки, хотілося б відзначити необхідність і важливість проведеної нами роботи. Тому що хворі після операції на органах черевної порожнини, а саме після апендектомії, потребують не тільки допомоги лікарів-хірургів і медсестер, але й кваліфікованого реабілітолога, тому що вони є ланками одного ланцюга й переслідують одну меду - якнайшвидше видужання хворого з ...
... курса массажа и в течение 1-2 месяцев после него. 1.2 Формы лечебного массажа Форма воздействия лечебного массажа делится на общую и частную. Эти формы характерны для всех видов и методов массажа. Как частный, так и общий массаж может выполняться массажистом в виде взаимного массажа, парного или самомассажа [2]. 1.2.1 Общий массаж Общим называется такой сеанс массажа (независимо от ...
... ї системи, бездоганному дотриманні правил асептики і антисептики при проведенні інструментальних урологічних обстежень (цистоскопія, катетеризація тощо). ГЛАВА 2. КОМПЛЕКСНА ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ПРИ ХРОНІЧНИХ ЗАПАЛЮВАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ СЕЧОВИВІДНОЇ СИСТЕМИ (ПІЄЛОНЕФРИТ, ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ) НА ПОЛІКЛІНІЧНОМУ ЕТАПІ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ 2.1 Загальна характеристика засобів фізичної реабілітації ...
0 комментариев