4 РОЗРАХУНОК ДОПОМІЖНОГО ОБЛАДНАННЯ
барабанна сушарка сульфат амоній
4.1 Розрахунок циклону
Для очищення газу, що виходить з барабану сушарки від захопленого пилу сульфату амонію використовується циклон (рис. 4.1). У циклоні через виникнення відцентрових сил, внаслідок закручування газового потоку, що тангенціально увійшов до циклону у вхідний патрубок 1, частки пилу прижимаються до стінок апарату 2 та зсипаються у бункер пилозбірник 3, а очищений газ виходить з циклону через відхідний патрубок 4 [6].
Рисунок 4.1 - Циклон
Для розрахунку циклону необхідні наступні дані:
- витрата газу при робочих умовах: Qp = 2,02 м3/с;
- щільність газу: ρг=1,02 кг/м3;
- динамічний коефіцієнт в’язкості газу: 22*10-6 Па*с.
Задамося типом циклону ЦН – 24, виконаним НИИОГаз та визначимо оптимальну швидкість газу в апараті за [6]:
ωопт= 4,5 м/с
Визначимо необхідну площу перерізу циклону, м2:
(4.1)
За формулою:
(4.2)
визначимо діаметр циклону, м:
Згідно з ГОСТ 9617-67 приймаємо циклон діаметром 800 мм.
Розрахуємо дійсну швидкість газів в циклоні:
, (4.3)
звідси
Перевіримо, як вона відрізняється від оптимальної. Розбіг не повинен перевищувати 15 %:
, що менше 15 %.
Розрахуємо коефіцієнт гідравлічного опору:
(4.4)
де - коефіцієнт опору стандартного циклону НЦ – 24, = 80;
к1 = 1,05 - поправочний коефіцієнт на діаметр циклону [6];
к2 = 1 - поправочний коефіцієнт на запиленість газу, що прийнята 1 г/м3.
Звідси:
Розрахуємо гідравлічний опір обраного циклону за формулою:
(4.5)
Конструктивні параметри обраного циклону:
діаметр циклону D – 0,8 м
внутрішній діаметр вихлопної труби (0,59D), d – 0,45 м
внутрішній діаметр пиловипускного отвору (0,3D), d1 - 0,23 м
кут нахилу кришки та вхідного патрубку, a - 24°
висота вхідного патрубку (1.11D), а - 0,84 м
висота вихлопної труби (2,11D), hт - 1,6 м
висота циліндричної частини циклону (2,11D), Hц - 1,6 м
висота конусу циклону (1,75D), Hk - 1,3 м
висота зовнішньої частини вихлопної труби (0,4D), hв - 0,3 м
загальна висота циклону (4,26D), H – 3.25 м.
Циклон НЦ-24 та схема основних розмірів зображена на рисунку 4.2
Рисунок 4.2 – Схема циклону НЦ-24
4.2 Розрахунок відцентрового вентилятору
„Хвостовий” вентилятор встановлюється наприкінці гідравлічної мережі для транспорту газів з сушарки до атмосфери. Обираючи тип вентилятора необхідно врахувати втрати тиску в гідравлічної мережі та те, що сушарка повинна роботати при розрідженні 250 Па.
Вихідні данні для розрахунку:
Витрата газу: 2,02 м3/с;
Длина трубопроводу: 15 м;
Трубопровід має 4 повороти на 90°, 2 засувки та 1 вентиль.
Гідравлічний опір циклону: 693 Па;
Розрідження у барабані сушарки: 250 Па.
Для розрахунку гідравлічного опору трубопроводу необхідно визначити діаметр. Його можна визначити знаючи швидкість газів у трубопроводі за формулою:
(4.6)
де Vг – витрата газу, м3/с; ω0 – прийнята швидкість газів у трубопроводі, м/с. Приймаємо її за [3] 10м/с.
Звідси:
Приймаємо найближчий за типорозміром газохід 529×5.
Дійсна швидкість газу в трубопроводі:
(4.7)
Визначимо режим руху газу через критерій Рейнольдсу:
(4.8)
де r - густина повітря кг/м3;
μ - динамічна в’язкість повітря при фактичних умовах, Па*с.
Тоді:
Отже режим руху турбулентний та визначення коефіцієнту тертя можливе за формулою:
(4.9)
де λ – коефіцієнт тертя;
ε – відносна шорсткість трубопроводу. Її можна визначити через формулу:
(4.10)
де Δ – абсолютна шорсткість, мм.
Розрахуємо 4.10:
Звідси
Розрахуємо сумарний коефіцієнт місцевих опорів що є у гідравлічній системі:
(4.11)
де x1 – коефіцієнт місцевого опору на вхід до труби x1 = 0,5 ;
n – кількість поворотів на 90° n = 2 ;
x2 - коефіцієнт місцевого опору на поворот 90° x2 = 1,1 ;
x3 – коефіцієнт місцевого опору на засувку x3 = 0,15;
x4 – коефіцієнт місцевого опору на вентиль x4 = 0,29
x5 – коефіцієнт місцевого опору на вихід з труби x5 = 1 [3];
Тоді:
Сумарні втрати тиску у газоході розраховуються по формулі:
(4.12)
Вони складуть:
Загальну втрату тиску у гідравлічній системі „хвостового” вентилятору можна розрахувати за формулою:
звідси
Теоретичну потужність електродвигуна вентиляторної установки розраховується по формулі:
(4.13)
Звідси:
Потужність на валу електродвигуна розраховують по формулі:
(4.14)
де hв – к.к.д. вентилятору, 71%;
hп – к.к.д. передачі, 100%;
hе – к.к.д. електродвигуна, 87% [3].
Тоді:
Встановлену потужність електродвигуна з урахуванням пускових перевантажень знаходимо по формулі:
Nвст = b * N, (4.15)
де b - коефіцієнт запасу потужності [3].
Знаходимо:
Nвст = 1,1 * 3,35 = 3.7 кВт
Виходячи з розрахованих втрат тиску та потужності двигуна можна обрати відцентровий вентилятор В-Ц14-46-5К-02, що має наступні характеристики:
- об’ємна витрата газу: Q =3,67 м3/с;
- напір: Н = 2360 Па;
- частота обертів робочого колеса вентилятора: n = 24,1 c-1;
- к.к.д. вентилятора: η=0,71;
та обладнати його двигуном АО2-41-2 номінальною потужністю 5,5 кВт [3].
ВИСНОВКИ
У результаті виконання курсового проекту був проведений розрахунок барабанної сушарки для сушіння сульфату амонію топочними газами.
Проведено ознайомлення із фізико-хімічними аспектами процесу, розглянуто конструкції різних апаратів для конвективного сушіння сипких матеріалів.
У розрахунковій частині проекту наведені матеріальні, теплові розрахунки барабанної сушарки, що використовує топочні гази як сушильний агент. Витрата теплоносія на сушку становить L.= 6561 кг/год, витрата паливного газу на сушку становить Gп = 17,2 кг/год, випаруємої вологи 103,1 кг/год.
Виконаний конструктивний розрахунок барабанної сушарки. Для встановлення обраний сушильний барабан діаметром 1,2 м, та довжиною 6 м, з об’ємом сушильного простору V = 6,78м3. Маса барабану 8300 кг. Частота обертів n = 1,5 хв-1. Тривалість сушіння сульфату амонію у сушарці становить t = 1936,5 с. Кут нахилу барабану 5,4о.
Проведено розрахунок та вибір циклону. До встановлення прийнято циклон НДІОГазу типу ЦН - 24 діаметром D = 0,8 м. Гідравличний опір циклону становить DР = 693 Па. По результатах гідравлічного розрахунку прийнятий до встановлення відцентровий вентилятор марки В-Ц14-46-5К-02, що обладнаний двигуном АО2-41-2.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
1. Иоффе И.Л. Проектирование процессов и аппаратов химической технологии. Л.: Химия, 1991. – 296 с.
2. Касаткин А.Г. Основные процессы и аппараты химической технологии. – М.: Госхимиздат, 1961. – 830с.
3. Основные процессы и аппараты химической технологии/Под ред. Ю.И. Дытнерского. – М.: Химия, 1991. – 494 с.
4. Павлов К.Ф., Романков П.Г., Носков А.А. Примеры и задачи по курсу процессов и аппаратов химической технологии. – Л.: Химия, 1987. – 576 с.
5. Сажин Б.С. Основы техники сушки. – М.: Химия, 1984. – 320с.
6. Справочник по пыле- и золоулавливанию/ Под ред.: Русанова А.А. – изд. 2-е, перераб. И доп. – М.: Энергоатомиздат, 1983. – 312с.
0 комментариев