Управління ризиком

План

1.  Вступ.

1.1  Що таке небезпека?

1.2  Поняття ризику.

1.3  Причини ризику.

1.4  Управління ризиком: актуальність проблеми.

1.5  Завдання даного дослідження.

2. Оцінка ризику небезпеки.

2.1 Відносність поняття безпеки.

2.2 Принципи безпеки.

2.3 Класифікація небезпек за серйозністю.

2.4 Оцінка ризику.

2.4.1 Класифікація ризиків.

2.4.2 Концепція прийнятого ризику.

2.4.3 Оцінка ступеню ризику.

2.4.4 Якісна та кількісна оцінка ризику.

2.4.5 Методи визначення та оцінки ризику.

3. Управління ризиком.

4. Висновок

1. Вступ

1.1 Що таке небезпека?

Небезпека – це явища, процеси, об’єкти, які здатні за певних умов завдавати шкоди та спричиняти небажані наслідки як відразу, так і в майбутньому.

1.2 Поняття ризику

Ризик – це дія, що загрожує чому-небудь, що представляє цінність. (Великий тлумачний психологічний словник)

Ризик – це ступінь ймовірності певної негативної події, яка може відбутися певний час за певних обставин. (Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки»)

Ризик є крайнім критерієм реалізації небезпеки. Він визначається ймовірністю проявлення небезпеки та ймовірністю присутності людини в зоні дії небезпеки. Нескінченно малий (нульовий) ризик свідчить про відсутність реальної небезпеки в системі, і, навпаки, чим вищий ризик, тим вища реальність впливу небезпеки.[1]

Ризик буває системним та особистісним.

Системний ризик – це ризик взаємодії людини з тією чи іншою системою.

Особистісний ризик – це ризик для конкретної людини, пов'язаний з її психічними, фізичними та розумовими можливостями, досвідом тощо.

Теорія ризику ґрунтується на двох положеннях:

1) Будь-яка діяльність потенційно небезпечна.

2) Ризик – частота реалізації небезпеки.

1.3 Причини ризику

Причинами формування ризику можуть бути такі чинники:

ü  Необережність – дії, які виходять за рамки вимог безпеки, правил та інструкцій, режиму праці та відпочинку, через недисциплінованість чи незнання технічних процесів і пов’язаних з ними потенційних небезпек.

ü  Анатомічні і фізичні вади людини.

ü  Звикання до безпеки.

ü  Некомпетентність – відсутність у людини знань, умінь і повноважень, необхідних для вирішення справи.

ü  Розлад здоров’я працюючого. [2]

Для зменшення ризику небезпеки необхідно враховувати такі складові:

1) професійна – враховує складність професії і ступінь відповідальності людини за прийняття рішення, а також наслідки її помилкових дій.

2) якість психофізіологічних функцій – враховує особливості зміни професійно важливих характеристик за певний час.

3) період, що пройшов після відпочинку.

4) річна періодична зміна функціонального стану людини (зміна фаз біоритмів).

1.4 Управління ризиком: актуальність проблеми

Основним питанням теорії і практики безпеки життєдіяльності є питання підвищення рівня безпеки. Порядок пріоритетів при розробці будь-якого проекту вимагає, щоб у неї (розробку) були включені елементи, що виключають небезпеку. Щоб вчасно розпізнати ризик небажаної проблеми, необхідно бути знайомим зі способами управління ризиком. Отже, актуальність проблеми управління ризиком є безперечною, адже дана проблема неодмінно супроводжує будь-яку діяльність людини.

1.5 Завдання даної роботи

Метою цієї роботи є дослідження:

ü  управління ризиком;

ü   його методів;

ü   актуальності цих методів у нашому суспільстві;

ü   шляхів їх застосування.

2. Оцінка ризику небезпеки

Управління ризиком не має смислу без оцінки ризику, адже неможливо підібрати необхідні способи управління, не визначивши ступінь ризику. Оцінка ризику небезпеки відіграє важливу роль для правильного управління ризиком.

2.1 Відносність поняття безпеки

Будь-яка система, що надає деякий рівень особистих, соціальних, технічних, наукових або промислових переваг, містить хоча б невеликий елемент ризику.

Наприклад, так звані безпечні леза на практиці зовсім не є абсолютно безпечними – вони лише є менш небезпечними, ніж їхні аналоги.

Жоден літак не злетів би, жоден автомобіль не поїхав би, жоден корабель не відплив би, якби людство повністю виключило фактор ризику.

Без деякої долі ризику не можна йти вулицею, кататися на велосипеді, подорожувати потягом, пити воду.

Отже, абсолютної безпеки не існує. Безпека є відносним поняттям.

2.3 Принципи безпеки

Ризик і безпека тісно пов’язані із залежністю «Безпека – якість – надійність». Ці поняття слід розглядати у взаємозв’язку як принципи безпеки.

Принципи безпеки:

1) системний (комплексний) підхід до створення цілісної системи для рішення цільових задач найбільш ефективним способом, організація взаємозв’язку і взаємодії суб’єктів і об’єктів управління, розподіл ролей і обов’язків персоналу, безупинне удосконалення системи.

2) людський фактор – участь всіх працівників у системі забезпечення якості, надійності, безпеки.

3) управлінський – залучення людей до процесу управління та адекватне використання їх здібностей і потенціалу.