Результати дослідження

3.2 Результати дослідження

Вивчення особливостей спілкування, спрямованості особистості, ціннісно-мотиваційної сфери та сфери інтересів підлітків, в різній мірі захоплених комп'ютером, визначення місця і часу взаємодії з електронними ресурсами, проводилося за допомогою анкети "Я і комп'ютер", результати якої дозволяють:

a)  судити про кількість часу, який підлітки проводять за комп'ютером;

b)  характеризувати спрямованість роботи користувачів електронними ресурсами;

c)  діагностувати ознаки, характерні для активної взаємодії користувача з комп'ютером;

d)  характеризувати наявність потреби в підлітків у спілкуванні й спосіб задоволення цієї потреби;

e)  виявити відношення підлітків до комп'ютера і їх оцінку впливу електронних ресурсів на реальне спілкування та на розвиток інтелектуальних здібностей.

Варто зазначити, що соціально-психологічний фактор доступності – можливості користування комп'ютером досить високий: 56% респондентів мають комп'ютер вдома, 16% підлітків відвідують Інтернет-кафе, 28% грають у друзів.

Що стосується часу користування комп'ютером, відмічаємо, що згідно з цим критерієм виділяється група підлітків з 13 чоловік (16% від вибірки), які звертають на себе увагу надмірним (більше 36 годин на тиждень) користуванням комп'ютером, що може свідчити про особливий їх статус. Тому поділимо групу досліджуваних на дві підгрупи: група А – підлітки, які користуються комп'ютером у межах норми; група B – досліджувані з особливим відношенням до електронних ресурсів, можливо, зі схильністю до патологічного використання.

Проведемо порівняння-співставлення отриманих по решті компонентів анкети даних по цих групах, опираючись на дані таблиці [див. додаток 1].

Переважаючими мотивами використання комп'ютера в групі А є мотиви, спрямовані на теперішній час: отримання нової інформації (60%) та спілкування (45%). Мотиви, спрямовані на майбутнє переважають у респондентів таким чином: можливість показати себе й проявити свої творчі здібності – 19%, можливість продовження освіти і пошуку роботи – 15%.

Переважаючими мотивами використання комп'ютера в групі В є також є мотиви, спрямовані на теперішній час: отримання нової інформації (31%) та спілкування (77%). Але більш значну кількість свого часу ці користувачі приділяють можливості показати себе і проявити свої творчі здібності – 31%. Можливості продовження освіти і пошуку роботи приділяють час 85% підлітків цієї групи. Звідси можна зробити висновок, що збільшення кількості часу, що проводять за комп'ютером підлітки групи В, спричинене в основному академічними цілями і супроводжується спрямованістю на майбутнє [див. додаток 2].

Відповідь, що відображає нечітко сформульований пріоритет "це стане мені в нагоді в майбутньому", зустрічається в 42% респондентів групи А, що може свідчити про відсутність чітких перспектив і планів на майбутнє, принаймні пов'язаних з діяльністю в сфері програмного забезпечення.

Як вже зазначалося вище важливими вміннями, що не дадуть користувачеві поринути в глибину, є вміння цілеспрямовано шукати інформацію, критичність і обізнаність з принципами влаштування й функціонування мережі.

Як бачимо, цілеспрямованість пошуку інформації в мережі в групах не дуже відрізняється, хоча в цілому можемо відмітити, що підлітки групи В дещо більше керуються власними цілями, ніж наявністю доступних ресурсів.

Стосовно уявлення про інструментарій підготовки, передачі й отримання інформації, однаковий процент – 15% – підлітків обох груп стверджують, що досконало обізнані з принципами влаштування й функціонування мережі; 85% групи В говорять, що знають його в загальних рисах, в той час як 12% користувачів групи А, зовсім не обізнаних з цим інструментарієм, зменшують цей показник в групі А до 73%.

Якщо говоритимемо про рівень довіри до інформації, то варто зазначити, що в цілому рівень критичності по відношенню до інформації, що надає мережа, серед досліджуваних групи В вищий – 15% довіри до інформації, здобутої в мережі, проти 34% впевненості у достовірності отриманої в Інтернет інформації в підлітків групи А.

Також серед підлітків групи А ще 42% думають, що в мережу може потрапити випадкова інформація, 6% вважають за доцільне перевірити надану Інтернет інформацію по іншим виданням, а 18% віддають перевагу здобуттю інформації за допомогою таких джерел, як ЗМІ та книги.

Серед підлітків групи В 62% думають, що мережа може надати неперевірену інформацію, а 23% віддають перевагу здобуттю інформації за допомогою інших джерел; перевіряти отриману в Інтернет інформацію досліджувані групи В вважають недоцільним [див. додаток 3].

Показники по комунікаційному компоненту свідчать про наявність потреби в спілкуванні, яка задовольняється в групі А за допомогою реального спілкування, а в групі В – за допомогою електронних ресурсів. Так, 16% респондентів групи А багато спілкуються в мережі з людьми, з якими інколи (один-два рази на тиждень) зустрічаються, а 84% частіше спілкуються з друзями й однокласниками. В групі В більша половина підлітків – 62% – спілкуються в мережі, при чому лише 15% відсотків зустрічалися зі своїми співрозмовниками кілька разів; а 38% досліджуваних в основному спілкуються в реальному житті [див. додаток 4].

Що стосується суб'єктивної оцінки користі чи шкоди, яку, ймовірно, несе комп'ютер для спілкування, то приблизно однаковий процент респондентів групи А (16%) та групи В (15%) стверджують, що спілкування з комп'ютером заважає "живому" спілкуванню; 36% підлітків групи А говорять, що на реальне спілкування комп'ютер не впливає, 48% досліджуваних цієї групи вважають, що він допомагає знайти спільні інтереси, теми для розмови, в той час як значно менше – 23% – підлітків групи В згодні з цим твердженням. Натомість, більша половина їх (62%) вважає, що комп'ютер ніяк не впливає на спілкування в реальному житті. Щоправда, варто ще раз нагадати, що підлітки цієї групи значно менше, ніж в мережі й ніж їх ровесники, задовольняють потребу в спілкуванні за допомогою "живого" спілкування [див. додаток 5].

Стосовно знань, які дає комп'ютер, то 61% учнів групи А говорять, що він допомагає отримати знання, корисні в технічній сфері, 30% вважають, що комп'ютер розвиває мислення і допомагає засвоїти знання з будь-якої області, 9% відповіли, що комп'ютер надає вузькоспеціальні знання.

Що стосується підлітків групи В і їх оцінки знань, які надає комп'ютер, то 46% учнів вважають, що лише знання, корисні в технічній сфері, можна отримати за допомогою електронних ресурсів, 23% респондентів відповіли, що комп'ютер розширює інтелект загалом, 31% учнів відповіли, що комп'ютер надає знання й навички, які доцільно можуть використовуватись лише спеціалістами [див. додаток 6].

Стосовно змістовного аналізу сфери інтересів підлітків обох груп можна відмітити недостатню їх різноманітність. На першому місці для дітей підліткового віку стоїть спілкування з друзями (82%), на другому – користування комп'ютером (28%); дуже малий відсоток підлітків у вільний час читають (5%) та займаються спортом (3%).

Перевага по виду комп'ютерних ігор надається рольовим (37%), спортивним та логічним іграм (по 27%).

Емоційне ставлення підлітків до комп'ютера: із задоволенням сідають за комп'ютер 56% респондентів, 3% чекають цього моменту з нетерпінням, 14% відчувають неспокій, що щось може піти не так, решта учнів (27%) перед грою/роботою нічого не відчувають.

Коли ж їх просять перервати гру, з нетерпінням чекають продовження 47% респондентів, полегшення відчувають 29%, байдуже до вимушених перерв ставляться 23%, а злість відчуває 1%.

Дані, отримані в ході аналізу анкети і співставлення її з даними по опитувальнику FPI, допомагають виявити особливості інтерактивної взаємодії підлітків з електронними ресурсами, які підтверджуються показниками по окремих шкалах опитувальника СПА К. Роджерса та Р. Даймонда.

Опираючись на дані анкети та результати дослідження по опитувальнику FPI, можемо зазначити, що потреба в спілкуванні й постійна готовність до задоволення цієї потреби у підлітків групи В більше виражена, ніж в групі А (69% проти 48%). При цьому нагадаємо, що спосіб задоволення цієї потреби в учнів різних груп також відрізняється: у групі А – це реальні прояви соціальної активності, в той час як у групі В задоволення названої потреби проходить за допомогою комп'ютера [див. додатки 4, 10].

Зображені на діаграмі дані підтверджуються також шкалою ІХ (відкритість), яка характеризує довірливе ставлення до соціального оточення при високому рівні самокритичності. Високі оцінки серед досліджуваних групи А – у 36%, низькі – у 12%. Серед підлітків групи В всі оцінки – середні, що може свідчити про відсутність прагнення до відвертої взаємодії з оточуючими людьми.

Оцінки по шкалі VII (реактивна агресивність) в групах досліджуваних також відрізняються. Високі оцінки в учнів групи В (62%) свідчать про агресивне ставлення до соціального оточення й виражене прагнення до домінування. Це стремління зустрічається у 44% респондентів групи А. Низькі оцінки по цій шкалі відсутні в обох групах. Дана тенденція підтверджується показниками по шкалі домінування опитувальника СПА (див. табл. 3): 46% високих оцінок у групі В; 30% високих і 6% низьких у групі А. Тобто, можемо зробити висновок, що підлітки групи В більш прагнуть до домінування й займання ведучої лідерської позиції [див. додаток 7].

Різниця в оцінках по інтегруючих шкалах опитувальника FPI E і M також значна.

Так, по шкалі екстравертованості E високі показники, що відповідають вираженій екстравертованості особистості, у групі А зустрічаються у 28% підлітків, а в групі В – у 92% досліджуваних. Показник низьких оцінок, що відповідають вираженій інтровертованості особистості, в обох групах невисокий: 4% у групі А й 8% у групі В.

Нагадаємо, що високі оцінки по шкалі M свідчать про протікання психічної діяльності переважно по чоловічому типу, а низькі – по жіночому. Як бачимо, серед користувачів електронними ресурсами групи В, в якій 69% досліджуваних – хлопці, а 31% – дівчата, протікання діяльності по чоловічому типу переважає в 92% учнів, а по жіночому типу – в 0%.

В групі В, де 52% досліджуваних – хлопці, а 48% – дівчата, також переважає маскулінний тип протікання психічної діяльності – у 44%; фемінний – у 24% підлітків.

Отже, можемо зробити висновок про переважання маскулінних характеристик в протіканні діяльності сучасних підлітків, які у дітей з особливим ставленням до комп'ютера більш яскраво виражені [див. додаток 8].

Високі оцінки по шкалі N (емоційна лабільність) вказують на нестійкість емоційного стану, яка проявляється в частих змінах настрою, підвищеній збудливості, дратівливості, недостатній саморегуляції. Такі оцінки переважають у 16% учнів групи А. Про емоційну стійкість і гарне вміння володіти собою 20% підлітків цієї групи свідчать низькі оцінки по шкалі.

Низькі оцінки по шкалі емоційної лабільності опитувальника FPI серед досліджуваних групи В можуть характеризувати не тільки високу стабільність емоційного стану й вміння володіти собою, але й можуть свідчити про збідніння емоційної сфери користувачів, про що говорилося в теоретичній частині роботи.

Наслідком цього, як і додатковим фактором, що підтверджує стримування емоцій серед підлітків групи В, можуть бути показники по шкалі емоційного комфорту опитувальника СПА [див. додаток 9].

Високий рівень задоволеності собою при можливості вільного виявлення почуттів і емоцій почувають 10% учнів групи А, в той час як в групі В цей показник становить 0%. Емоційний дискомфорт серед досліджуваних цієї групи становить 15%, що говорить про стриманість та невміння виражати почуття підлітками, значною мірою захопленими комп'ютером, що може мати наслідок в порушеннях психосоматичної сфери. Серед респондентів групи А цей показник становить 0%.

ВИСНОВКИ

Теоретичний аналіз впливу характеру взаємодії підлітків з електронними ресурсами й дані експериментального дослідження дають підстави вважати, що висунута гіпотеза підтвердилась.

Узагальнені матеріали дослідження дають можливість зробити наступні висновки:

1.  В психотерапії існує термін "Інтернет-залежність" – нехімічна залежність від користування комп'ютером, яка відображає патологічну пристрасть до використання електронних ресурсів.

2.  В психології питання залежності залишається невирішеним; більшість дослідників цієї проблеми акцентують увагу на особливостях особистісного розвитку користувачів, соціальної взаємодії їх з оточенням, специфіки інтелектуального розвитку.

3.  Інтернет – це, перш за все, безмежний ресурс інформації, засобів спілкування та розваг.

4.  Особливість діяльності в Інтернет полягає в тому, що вона будується в залежності від потенціалу особистості: її мотивів, потреб, інтересів, інтелектуального розвитку. У випадку гармонійності співвідношення ресурсів особистості і відсутності у неї невирішених життєвих проблем, від яких вона може втікати в мережу, комп'ютер може стати інструментом для особистісного й навчально-професійного розвитку.

5.  Підлітковий вік звертає на себе особливу увагу в питанні дослідження взаємодії користувача з електронними ресурсами, так як є важливим періодом розвитку особистості і може спричинити ряд проблем, на вирішення яких у майбутньому будуть затрачені значні зусилля як самих молодих людей, так і спеціалістів.

6.  Особливості підлітків-користувачів полягають у специфіці їх віку взагалі. Задачі розвитку та провідний вид діяльності підлітків можуть вирішуватися та задовольнятися в мережі.

7.  Проведене дослідження підтвердило наявність окремих груп підлітків, які звертають на себе увагу згідно різних показників взаємодії з електронними ресурсами.

8.  Ми визначили, що більшість підлітків, які проводять за комп'ютером більше прийнятного часу, займаються в мережі чітко вмотивованою діяльністю, спрямованою на майбутнє.

Метою підлітків, які проводять в мережі менше часу, є, в основному, спілкування та пошук цікавої інформації.

9.  Особливістю спілкування у групах підлітків, схильних до "зависання" в мережі, є недостатня різноманітність їх соціальних контактів.

10.  В цілому, учні з завищеним рівнем захопленості комп'ютером, проявляють більше прагнення до домінування і мають потребу у лідерстві.

11.  Загалом, сфера інтересів сучасних підлітків не відрізняється різноманітністю. Серед них на першому місці стоїть спілкування з друзями, на другому – користування комп'ютером. Мала частина підлітків у вільний час читають та займаються спортом.

12.  Особливістю процесу сприйняття та переробки інформації у підлітковому віці є недостатня їх обізнаність з принципами влаштування Інтернет та досить високий рівень критичності до здобутої інформації.

13.  В емоційному плані підлітки, захоплені комп'ютером, мають проблеми з вираженням своїх почуттів, що характеризує їх емоційне збідніння та може проявитися в соматичних захворюваннях.

14.  Оціночне ставлення підлітків-користувачів до комп'ютера різноманітне. Але більшість з них впевнені, що сильного впливу на спілкування та інтелект електронні ресурси не мають.

Таким чином, з метою зняття емоційної напруги, необхідний пошук активних засобів впливу на характер взаємодії підлітків-користувачів з електронними ресурсами, які б стимулювали їх навчально-пошукову активність, прагнення до задоволення потреби в спілкуванні, мотивацію, інтелект.

Будь-яка корекційна програма, яка буде складена на основі даного дослідження, повинна містити наступні основні блоки:

1.  Для групи підлітків з проблемами у вільному виявленні почуттів і емоцій – блок роботи з емоційною саморегуляцією і мотивацією.

2.  Для групи підлітків з проблемами науково-пізнавальної та пошукової активності – блок розвитку когнітивних процесів і навичок навчально-пошукової діяльності.

3.  Для групи підлітків з проблемами мотивації та контролю – блок розвитку структур головного мозку, узгодженої роботи систем контролю і програмування.

4.  Для групи підлітків з проблемами у задоволенні потреби в спілкуванні – блок формування навичок ефективного спілкування і соціальних норм.

Основними напрямками подальшої роботи над проблемою можуть бути:

1.  Більш детальне дослідження інтелекту.

2.  Дослідження гендерних особливостей взаємодії підлітків-користувачів з електронними ресурсами.

3.  Дослідження особливостей і стилів спілкування в самій мережі як аспекту формування субкультури.

Надалі планується подальша просвітницька робота і складання корекційних програм.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

 

1.  Алексеева А., Лебедева М. Интернет – рождение новой реальности. http://psyberia.ru/

2.  Арестова О.Н. Мотивация пользователей Интернета. http://relarn.ru/

3.  Арестова О.Н., Бабанин Н.Н., Войскунский А.Е. Коммуникация в компьютерных сетях: психологические детерминанты и последствия // Вестник Московского ун-та. – Серия 14 (психология), 1996. – №4 – С.14-20.

4.  Арестова О.Н., Войскунский А.Е. Исследование половых различий при работе с Интернетом на примере российских пользователей. http://relarn.ru/

5.  Бабаева Ю.Д. Психологические проблемы пользователей Интернета // Гуманитарные исследования в Интернете. – М., 2000. – С.71-79.

6.  Бабаева Ю.Д., Войскунский А.Е. Психологические последствия информатизации // Психологический журнал. – 1998. – №1. – С.89-100.

7.  Бабаева Ю.Д., Войскунский А.Е., Смыслова О.В. Интернет: воздействие на личность // Гуманитарные исследования в Интернете. – М., 2000.

8.  Белинская Е.П., Жичина А.Т. Современные исследования виртуальной коммуникации // Образование и информационная культура. – М.: Наука, 2000. – С.29-42.

9.  Белінська О. Дитина і комп'ютер: психологічні реалії віртуального світу // Психолог. – 2006. – №46. – с. 27-29.

10.  Беляева А.В., Коул М. Компьютерно-опосредованная совместная деятельность и проблема психического развития // Психологический журнал. – 1991. – №2. – С. 145-162.

11.  Божович Л. И. Личность и ее формирование в подростковом возрасте. – М., 1996.

12.  Болескина Е.Л. Потребители игровой потребительской культуры. // Социс. – 2000. – №9. – с. 80-88.

13.  Бурлаков И. Homo gamer: Психология компьютерной игры. – М.:Класс, 2000. – 144 с.

14.  Бурова В.А. Кибераддикт. Человек играющий. http://psynet.by.ru/

15.  Вакуліч Т. Феномен Інтернет-залежності підлітків у мережі Інтернет // Освіта і управління. – 2006 – №2. – С.155-158.

16.  Верховод Н., Коргун Л. Некоторые подходы к исследованию аддиктивности у подростков, увлеченных компьютерными играми// Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. – К.: Міленіум, 2007. – Вип.34.

17.  Возрастные и индивидуальные различия памяти / Под редакцией А.А. Смирнова. – М.: Просвещение, 1967.

18.  Герасимюк Т., Соломович Т. Интернет как среда и инструмент реализации Паблик Рилейшнз //Маркетинг в России и за рубежем, 2002 – №5. – С.269-270.

19.  Гуманитарные исследования в Internet / Под. ред. А.Е. Войскунского. М., 2000.

20.  Давыдова Л.Е. Компьютерные игры: психологический анализ // Вісник Харківського Університету. Серія "Психологія". – 2001. – №517. – С.35-38.

21.  Дайсон Э. Жизнь В эпоху Интернета:Relase. (пер. с англ.). – М., – 1998.

22.  Дроздов Ю. Комп'ютерні технології в контексті проблеми молодіжної агресії // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д.. – К, 2001. – Т.3. – Ч.1. – С.107-112.

23.  Жичкина А.Т., Социально-психологические аспекты общения. http://nogiston.ru/

24.  Иванов М.С. Психология компьютерной игры как проблема интегральной психологии личности. http://flogiston.ru/

25.  Иванов М.С. Формирование зависимости от ролевых компьютерных игр. http://myatp/narod.ru/

26.  Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. – Спб., 2000.

27.  Карабин Т.В. Особливості міжособистісного спілкування в мережі Інтернет // Актуальні проблеми психології. Т.1. – К.,2002. – Частина 5. – С. 41-47.

28.  Кле М. Психология подростка: Психосексуальное развитие. – М.: Педагогика, 1991. – 125c.

29.  Кон И.С. Психология ранней юности – М.: Просвещение, 1989.

30.  Кондратьев М.Ю. Типологические особенности психосоциального развития подростков // Вопросы психологии – 1997. – № 3. – С. 69-78.

31.  Крайг Г. Психология развития. – Спб.: Питер, 2000.

32.  Кротов В.Г. Массаж мысли. – М.: Совершенство, 1997.

33.  Курик М. Електромагнітні поля компютера і дитина. // Трибуна. – 2004. –№7-8. – с. 22-25.

34.  Мілютіна К.Л. Користування комп'ютером як задоволення базових потреб у підлітковому віці. // Психологічна газета. – №8. – С. 29-31.

35.  Мухина В.С. Возрастная психология. – М., 1997.

36.  Нарицын Н. Дистанционная программа консультативно-дидактической психотерапии. http://naritsyn.ru/

37.  Носов Н.А. Психология виртуальных реальностей // Психологическое обозрение. – 1998. – №1. – С.91-99.

38.  Обухова Л.В. Концепция Ж. Пиаже: за и против. – М., 1981.

39.  Пережогин Л.О. Интернет-аддикция в подростковой среде. http://myatp/narod.ru/

40.  Практикум по экспериментальной и прикладной психологии: Учебное пособие / Под ред. А.А. Крылова. – Л., 1990.

41.  Психология человека от рождения до смерти. Полный курс психологии развития / Под ред. члена-корреспондента РАО А.А. Реана. – Спб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. – 416с.

42.  Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. – Самара: Издательский дом БАХРАХ, 1998. – 672 с.

43.  Сартан М. Мир, которого нет // Школьный психолог. – 1999. – №8. – С.10.

44.  Тимофеева А. Психологическое воздействие компьютерных игр на формирование зависимости, развитие агрессивности. http://psyhelp.ru/

45.  Фельдштейн Д.И. Проблемы возрастной и педагогической психологии. – М.: Международная пед. академия, 1995.

46.  Фомичева Ю.В., Шмелев А.Г., Бурмистров И.В. Психологические корреляты увлеченности компьютерными играми // Вестник МГУ. – Серия 14 (психология), 1991. – №3 – С.27-39.

47.  Форман Н., Вильсон П. Использование виртуальной реальности в психологических исследованиях // Психологический журнал. – 1996. – №2. – С.64-79.

48.  Чудова Н.В. Особенности образа "Я" "жителя Интернета" // Психологический журнал. – 2002. – №1. – с. 113-117.

49.  Чудова Н.В., Евлампиева Н.А., Рахимова Н.А. Психологические особенности коммуникативного пространства Интернет // Медиапсихология. – М., 2001.

50.  Шайдулина А.Ф. Интернет-зависимость – новая форма аддиктивного поведения у подростков. http://comp-doctor.ru/

51.  Шевченко О. Інтернет: злий геній чи добрий чарівник. // Урядовий курєр. –2000. – №21 – с. 5-8.

52.  Эриксон Э. Детство и общество. – Спб., 1999.

53.  Якушина Е.В. Обучение подростков целенаправленому поиску информации и работе в сети // Сборник материалов научно-практической конференции молодых ученых. – М., 1999.

54.  Якушина Е.В. Подростки в Интернете: специфика информационного воздействия // Педагогика. – 2001. – №4. – с. 55-62.

55.  http://www.svoboda.org/

56.  http://comp-doctor.ru/

57.  http://www.netaddiction.com/