Навигация
4 Коаксіальна пара
Коаксіальна пара – основа коаксіального кабелю, це направляюча система є закритою, тобто електромагнітне поле не розповсюджується за межі зовнішнього провідника. Внаслідок поверхневого ефекту, робочий струм зосереджується на внутрішній стінці зовнішнього провідника, а струми завад загасають у зовнішньому провіднику (рис 4)
Рисунок 4 – Поле коаксіальої пари
Методика визначення первинних параметрів така ж сама , як і для симетричного кола. Коаксіальні кабелі використовуються на високих частотах (понад 100 кГц). Для цих частот первинні параметри предачі розраховуються за формулами:
− електричний опір для кола з мідними провідниками
; (21)
− електричний опір для кола з алюмінієвими провідниками
; (22)
− внутрішня індуктивність для кола з мідними провідниками
; (23)
− внутрішня індуктивність для кола з алюмінієвими провідниками
. (24)
Зовнішня індуктивність 
та ємність 
кола визначаються
;
. (25)
Провідність ізоляціі дорівнює 
, в коаксіальній парі 
.
Вторинні параметри передачі пов’язані з первинними. Хвилевий опір 
та загасання 
на високих частотах доцільно розраховувати за формулами
; (26)
для мідних проводів
, (27)
де 
; 
.
В коаксіальній парі iснує оптимальне співвідношення діаметрів провідників. Якщо
, то коаксіальна пара має мінімальні втрати в металі (рис. 5). Якщо
, то кабель має максимальну пробивну напругу. Якщо
, кабелем передається максимальна потужність.
Рисунок 5 − Залежність втрат в коаксіальному колі з мідними провідниками від спiввiдношення дiаметрiв
5 Властивості неоднорідних ліній
Під час виготовлення кабелів внаслідок недосконалості технології виникають різні дефекти, що змінюють структуру електромагнітного поля, а отже і хвильовий опір лiнiї. Лінія стає неоднорідною, в ній виникають відбиття. Однорідність лінії визначається сталістю її хвильового опору вздовж лінії. Схеми однорідної та неоднорідної лінії наведені на рис. 6.
Рисунок 6 − Схема однорідної(а) та неоднорідної(б) ліній
Ступінь неоднорідності лінії визначається коефіцієнтом відбиття в місці розташування неоднорідності
. (28)
В неоднорідній лінії з’являються відбиті хвилі, що викривляють характеристику власного вхідного опору лінії. Лінія в цьому випадку характеризується не хвилевим опором, а вхідним. Неузгодженість опорів на кінцях лінії призводить до появи кінцевих відбиттів з коефіцієнтом відбиття
лінія енергія передача
, (29)
де 
– вхідний опір лінії, 
– власний хвилевий опір лінії.
Дальність зв’язку в неоднорідній лінії визначається не її власним загасанням, а робочим
, (30)
де 
– кілометричне загасання кабелю, дБ/км; 
– довжина лінії, км; 
– загасання внаслідок відбиття на стиках будівельних довжин кабелю та на кінцях лінії. Внаслідок відбиттів в лінії виникають зворотний та попутний потоки, що приводить до погіршення якості зв’язку.
Похожие работы
... начало от одного конца полярона, так и в двух направлениях (с обоих концов полярона). Больше того, предполагают даже, что рекомбинация очень сходна по своему механизму с процессом транскрипции генетической информации (образования мРНК) в смысле определения конца гена, с которого начинается разделение ДНК, и что в рекомбинации также работает ген-оператор, сходный с оператором оперона. Анализ всех ...
... «Три пальмы», пушкинский «Узник» («Сижу за решеткой в темнице сырой») — лермонтовскому «Пленному рыцарю», пушкинский «Пророк» — лермонтовскому «Пророку» и т. д. В курсе «Из лекций по теории словесности» Потебня также рассматривает на конкретных примерах из классики феномен образно-текстуальной переклички произведений разных авторов, когда образность более поздно творившего художника оказывается « ...
... , в которых проградуированы все существующие СИ одной и той же величины. Это достигается путем точного воспроизведения и хранения в специализированных учреждениях установленных единиц ФВ и передачи их размеров применяемым СИ. Воспроизведение единицы физической величины — это совокупность операций по материализации единицы ФВ с наивысшей в стране точностью посредством государственного эталона или ...
... Эйнштейн интерпретировал преобразования Лоренца кинетически, т.е. как характеризующие свойства движения в пространстве и времени, тем самым заложив основы теории относительности. Он снял проблему эфира, упразднив его, радикально изменил классические представления о пространстве и времени. Явления, описываемые теорией относительности, называются релятивистскими (от латинского - относительный) и ...
0 комментариев