5821 голів – 88 %
х – 100 %
Щорічне одержання поросят при опоросі визначаємо з урахуванням їх санітарного браку в підсисний період (12%).
6615 голів – 88%
х – 100%
Одержана величина є вихідною для визначеня кількості нормальних опоросів. Згідно з проектним завданням, багатоплідність технологічних ♀ дорівнює 9 голів на опорос, тому протягом року буде одержано:
Репродуктивний період ♀ визначаємо за формулою:
П = Тпор. + Тпід. + Тхол. , де: П = 114 + 42 + 22 = 178 днів
Тпор. – тривалість періоду поросності, днів;
Тпід. – тривалість підсисного періоду, днів;
Тхол. – період від відлучення поросят до запліднення свиноматки, днів.
Загальне поголів’я ♀ на комплексі прямо пропорційне його потужності, тривалості репродуктивного періоду і обернено пропорційне показникам ефективності використання ♀ :
, де (3.2)
М =
О – потужність свинарського підприємства, гол;
П – репродуктивний період, днів;
Т – коефіцієнт заплідненості ♀;
Д – вихід ділових поросят;
Кд – коефіцієнт збереженості підсвинків за період дорощування;
Кв – коефіцієнт збереженості молодняку за період відгодівлі.
Показником ефективного використання маточного поголів’я є кількість опоросів на ♀ за рік (в середньому по стаду):
; де А =
А – кількість опоросів на ♀ за рік;
Т – коефіцієнт заплідненості ♀;
П – репродуктивний період, днів;
Крок ритму залежить від розміру технологічної групи підсисних ♀. Свинарник-маточник, складається з двох ізольованих секцій по 30 станків у кожній.
Середня кількість опоросів, які припадають на одну добу, становить:
Таким чином, в одній секції свинарника-маточника опорос буде тривати:
Після визначення розміру технологічної групи підсисних свиноматок можна розрахувати розміри технологічних груп інших статево-вікових груп (табл. 1):
1) технологічна група глибокопоросних свиноматок під час постановки на опорос (з врахуванням 12 % аварійних опоросів) складається із 34 свиноматок
(30 підсисних свиноматок + 4 (12%), які опоросилися аварійно);
2) технологічна група умовно поросних свиноматок (яких запліднюють за крок ритму) з урахуванням прохолосту (14%) складається з 39 голів
(34 голів + 5 (14%));
3) технологічна група новонароджених поросят складається з 270 голів
(30 свиноматок * 9 новонароджених поросят),
а до відлучення зменшується на 12% (відхід за період), або на 32 голови, і становить 238 голів;
4) технологічна група на дільниці дорощування з урахуванням санітарного браку за даний період (12%) становитиме 209 голів
(238 голів – 29 голів (12%));
5) технологічна група на дільниці відгодівлі складається із 205 голів
(209 голів - 4 голів (2%)).
Таблиця 1. - Розміри технологічних груп свиней на виробничих дільницях
Статево-вікові групи | Розмір технологічної групи на початок періоду | Санітарний брак | Розмір технологіч-ної групи на кінець періоду | Середній розмір технологічної групи | |
% | голів | ||||
Умовно поросні ♀ | 39 | 14 | 5 | 34 | 37 |
Поросні ♀ | 34 | - | - | 34 | 34 |
Підсисні ♀ | 34 | 12 | 4 | 30 | 32 |
Поросята-сисуни | 270 | 12 | 32 | 238 | 254 |
Поросята на дорощуванні | 238 | 12 | 29 | 209 | 224 |
Молодняк на відгодівлі | 209 | 2 | 4 | 205 | 207 |
В цьому цеху займаються відтворенням стада, виявляють свиноматок в охоті, осіменяють їх після цього утримують в індивідуальних станках протягом 2-х, 3-х днів. Перші 30-33 дні після осіменіння свиноматки вважаються умовно поросними. За цей час виявляються незаплідненими від 20 до 30% маток. Їх переводять на повторне осіменіння, або вибраковують. Кнурів утримують індивідуально, або групами по 2-3 голови. Площа станка на одну голову 7 м2, температура приміщення на рівні 17-18 С, відносна вологість повітря 65-75%.
Техніка осіменіння передбачає визначення охоти у свиноматок кнуром-пробником 2 рази на добу: о 6.00 годині ранку й о 17.00 годині вечора. Час осіменіння молодих свинок – через 36 годин від початку охоти, дорослих – через 24 години. Початок охоти вважається середина проміжку від часу, коли свиноматка останній раз не прийняла кнура і прийняла перший раз (наприклад, останній раз не прийняла о 6.00, а перший раз прийняла о 17.00, значить, початком охоти можна вважати 12.30).
Якщо час осіменіння випадає на нічний період, то можна осіменять ввечері цього ж дня або зранку наступного дня.
Групу холостих свиноматок формують за рахунок свиноматок, від яких відлучили поросят і які не запліднилися після осіменіння. Їх утримують в групових станках. Норма площі станка на холосту і поросну свиноматку досягає 1,9 м2 при глибині станка до 3,5 м. Станки обладнують годівницями шириною по верху бортика 50 см, по низу при прямокутному і трапецєподібному-50 см, висота переднього бортика-25, фронт годівлі – 45 см. З боків біля свинарника обладнують вигули для холостих і поросних свиноматок з розрахунку 5 м2 на голову. Норми використання води на одну голову за добу 25 л, в тому числі 12 – для напування і 7 л для миття годівниць та прибирання приміщень. Вихід гною від свиноматок за добу становить 18 кг( 9 кг калу+8 кг сечі+1 кг підстилки). У свинарниках для холостих і поросних свиноматок оптимальними є температура повітря в межах 13-19 С та відносна вологість 40-75 %.
Для технологічної групи ♀ період умовної поросності становить 34 днів. На дільницю підсисних ♀ глибокопорсна ♀ переводиться на 107 добу. Період утримання явно поросних ♀ становить:
114 - (34+7)=73 днів.
Визначаємо, яка кількість технологічних груп ♀ буде постійно знаходитися на дільниці. Цикл складається з двох частин:
- періоду зайнятості тваринами:( 34 днів умовної поросності + 73 днів явної поросності = 107 днів);
- часу на виконання робіт по санації і ремонту приміщення.
Кількість технологічних груп на дільниці:
кількість ♀, що йтимуть на парування за 1 день:
група холостих ♀ (буферна група) на комплексі:
3 * 22 = 66 голів
Таблиця 2. - Основні параметри діяльності дільниці холостих і поросних свиноматок
Показники | Кількість | |
за ритм | За рік | |
Крок ритму виробництва, діб | 14 | |
Кількість технологічних груп на дільниці, голів | 8 | |
Розмір технологічної групи умовно поросних ♀ | 39 | 1014 |
Холостих ♀ , % | 14 | |
Холостих ♀ , голів | 5 | 130 |
Розмір технологічної групи явно поросних ♀, голів | 34 | 884 |
Сформовано технологічних груп ♀ | 1 | 26 |
Постійне поголів’я умовно поросних ♀ | 95 | |
Постійне поголів’я явно поросних ♀ | 177 | |
Постійне поголів’я холостих ♀ | 66 | |
Постійне поголів’я ♀ на дільниці | 338 | |
Типове приміщення місткістю, голів | 1200 | |
Потреба в приміщеннях | 1 |
Сформовано технологічних груп ♀ за рік:
365/14 = 26 раз
Постійне поголів’я умовно поросних ♀:
(39 голови*(34 днів : 14 днів)= 95 голови)
Постійне поголів’я явно поросних ♀:
(34 голови*(73 днів:14 днів) = 177 голів)
Постійне поголів’я ♀ на дільниці:
(66+95+177 = 338 голів)
Розрахунок поголів’я ♂:
За розрахунками буде запліднено за рік 26 технологічних груп ♀ по 39 голів в групі, тобто 1014 голів. При двократному заплідненні для цього потрібно 2028 робочих доз сперми (2*1014).
Використовуємо ♂ плідників у режимі 1 раз у 5 днів.
Середній об’єм еякуляту-250 мл. Всього за рік від 1 ♂ можна взяти сперми:
365 / 5 = 73 рази
При розмірі робочої дози сперми 150 мл від одного ♂ за рік можна одержати робочих доз:
Поголів’я ♂ буде становити:
Для гарантованого забезпечення спермою необхідно планувати 30 % резервних ♂ (2 голови).
Для нормального функціонування підприємства необхідно мати 6 основних кнурів-плідників. Перевірювані ♂, яких привчають до роботи, з врахуванням їх якості, досягають 50 % кількості основних, тобто 3 голови.
Загальна кількість ♂ – 9 голів (6+3).
На циклограмі відображаємо зайнятість дільниці холостих та поросних, з врахуванням кроку ритму та санітарного розриву на даній дільниці.
... коштів є важливим чинником у зниженні собівартості продукції чи виконаної роботи. Раціональне використання оборотних коштів залежить від правильного їхнього формування і ефективної організації виробництва. Зосередження н підприємствах зайвих оборотних коштів приводить до їхнього заморожування. Це завдає шкоди економіці господарства. Щоб уникнути такого положення, оборотні кошти нормуються, що є ...
... 2007 рік 2008 рік Основні свиноматки 85 120 Ремонтний молодняк 30 40 Свині на відгодівлю 400 800 Підсвинки 357 378 3. Організація відтворення поголів’я свиней 3.1 Характеристика виробничих груп свиней Характер продуктивності свиней, їх скороспілість, здатність до відгодівлі, а також здоров'я тісно пов'язані з будовою тіла та зовнішніми формами. Зовнішні ознаки свиней ...
... ї камери для зберігання сировини; для камер-дефростерів для розморожування м'яса; для миття і обсушування туш; основний виробничий (м'ясний) цех; для обробки кісток. Централізоване виробництво напівфабрикатів організовується переважно у м`zсних цехах заготівельних підприємств. Термін зберігання напівфабрикатів, кулінарних виробів поділяється за наступною схемою: 1. термін перебування в ...
... -горілчаної та пивоварної галузей промисловості, а також можливості експорту озимої пшениці, особливо її цінних сортів і пивоварного ячменю. ІІ. Рівень розвитку господарства та економічна оцінка виробництва зерна в ТОВ “Великоглибочецьке” 2.1 Загальна організаційно-економічна характеристика ТОВ “Великоглибочецьке”. Товариство з обмеженою відповідальністю “Великоглибочецьке” було створене в ...
0 комментариев