Глобаліз фін ринку. Ключові аспекти фін револ

8. Глобаліз фін ринку. Ключові аспекти фін револ.

З 1980р сист фін ринку функціонув на глобал рівні. Виникла світ фін мережа, що поєднала провідні фін центри різних кр: Нью- Й., Лондон, Токіо, Цюріх, Амстердам, Париж і т.д. Здійснення зв`язків між фін центрами здійснила фін революція, ключовими аспектами якої стали:

· глобальна присутність міжнар фін інститутів

· міжнар фін інтеграція

· швидкий розв фін іновацій (фін інов.- це створ нових фін інструм та технологій: інвест фонди відкритого типу, що вклад кошти в короткострок зобов`яз грош ринку, банк автомати, деривативи.)

9.Окреслить коло завдач, що постали перед урядами та ін.в результ. техн. прогресу фін. іновацій.

Ріст ринку євровалюти, розвиток загального європейського ринку, посилення ролі ТНК, міжнародні фінансові кризи, ряд нафтових криз, міжнародна криза заборгованості, розпад комуністичної системи в Радянському Союзі та країнах Східної Європи і їх перехід до ринкової економіки- Ці зміни ставлять перед урядами, підприємствами, фінансовими інститутами та міжнародними організаціями нові задачі. США продовжує відчувати великий дефіцит бюджету та дефіцит торгового балансу. Активне сальдо торгового балансу Японії повинне бути направлене у продуктивні капіталовкладення в інших країнах. Країни, що розвиваються, повинні знайти можливості для обслуговування зовнішнього боргу, а також платити за постійне збільшення вартості імпортних товарів та капіталу. Країни з перехідною економікою у Східній Європі повинні зайняти відповідне місце в світовій ринковій системі. Нові індустріальні країни : Східна Азія – Південна Корея, Гонконг, Сінгапур, Тайвань; країни Латинської Америки – Бразилія, Аргентина, Мексика повинні піднятися на передкризові економічні позиції. ТНК потрібно вирішити задачу максимілізації розподілу ресурсів та інші проблеми. Фінансові інститути потребують високоосвічених фінансових працівників для прийняття своєчасних рішень в умовах нестабільної ситуації на фінансових ринках. МВФ відіграє основну роль у міжнародних фінансах. Він повинен підтримувати життєздатність міжнародної системи платежів та обирати відповідну політику по відношенню до країн, що потребують кредитів. Крім цього виконувати координаційні функції у фінансовій політиці країн – учасниць.

10. Окреслить коло завдач, що постали перед урядами та ін.в результ. змін світ екон.

Ріст ринку євровалюти, розвиток загального європейського ринку, посилення ролі ТНК, міжнародні фінансові кризи, ряд нафтових криз, міжнародна криза заборгованості, розпад комуністичної системи в Радянському Союзі та країнах Східної Європи і їх перехід до ринкової економіки- Ці зміни ставлять перед урядами, підприємствами, фінансовими інститутами та міжнародними організаціями нові задачі. США продовжує відчувати великий дефіцит бюджету та дефіцит торгового балансу. Активне сальдо торгового балансу Японії повинне бути направлене у продуктивні капіталовкладення в інших країнах. Країни, що розвиваються, повинні знайти можливості для обслуговування зовнішнього боргу, а також платити за постійне збільшення вартості імпортних товарів та капіталу. Країни з перехідною економікою у Східній Європі повинні зайняти відповідне місце в світовій ринковій системі. Нові індустріальні країни : Східна Азія – Південна Корея, Гонконг, Сінгапур, Тайвань; країни Латинської Америки – Бразилія, Аргентина, Мексика повинні піднятися на передкризові економічні позиції. ТНК потрібно вирішити задачу максимілізації розподілу ресурсів та інші проблеми. Фінансові інститути потребують високоосвічених фінансових працівників для прийняття своєчасних рішень в умовах нестабільної ситуації на фінансових ринках. МВФ відіграє основну роль у міжнародних фінансах. Він повинен підтримувати життєздатність міжнародної системи платежів та обирати відповідну політику по відношенню до країн, що потребують кредитів. Крім цього виконувати координаційні функції у фінансовій політиці країн – учасниць.

11.Опишіть, яку роль відіграє МВФ у світ фін середов.

МВФ повинен підтримувати життездатність сист платежів та обирати політику для кр, що потребують кредитів, виконувати координацію функ у фін політ кр.- учасниць. Але політики багатьох кр вваж., що кредити, надані МВФ, спроможні завдати більше шкоди, ніж користі, оскільки вимоги підвищення процентної ставки і здійсн жорсткої монетар політ, фіскальна строгість, ліберелізація цін, руху капіт, відкритість ек за пасивності держ., закриття неприбутк підпр, банків за умов фін кризи- цей стандартний набір обов`язкових умов, які має викон. Держ для отрим доп від МВФ, нині ніде не може бути впровадж без значних застережень. У світі панує майже загальна конвертованість валют їз поточних рах. А тому МВФ виявл непотрібним розвинутим кр. Тож його осн напрямок- кр., що розвив, і кр з перехід ек.

12-15. Суб`єкти міжнар фін та їх хар-ка

Держава

· Суверенна держава є основним суб”єктом міжнародного права, що діє в сфері міжнародних фінансів, наділену здатністю здійснювати міжнародні права та обов”язки

· Основні критерії хар-ки

територія

населення

публічна влада

· правосуб”єктність ( здатність вступати у відношення з іншими державами та суб”єктами міжнародного права )

q Центральний банк

юридична особа, що знаходиться в державній власності і у відповідності з державними цілями здійснює повноваження по володінню, користуванню та розпорядженню майном Банку.

· Статус центрального банку

§ Цілі

Розвиток та укріплення фінансово – кредитної системи національної держави.

Забезпечення ефективного та безперебійного функціонування системи розрахунків.

Регулювання, контроль та нагляд за діяльністю національних і іноземних фінансово – кредитних інститутів.

§ Підпорядковується Парламенту ( як правило ).

§ Основні функції :

Разом з Урядом розробляє та проводить єдину державну грошово – кредитну політику, направлену на захист та забезпечення стабільності національної валюти.

Монопольно здійснює емісію готівкових грошей та організує їх обіг.

Є кредитором в останній інстанції для кредитних організацій, організує систему рефінансування.

Встановлює правила здійснення розрахунків.

Встановлює правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку та звітності для банківської системи.

Здійснює державну реєстрацію кредитних організацій, видає та відкликає ліцензії кредитних і аудитних організацій.

Здійснює нагляд за діяльністю кредитних організацій.

§ Комерційна діяльність

Центральні банки пропонують ті ж самі послуги, що комерційні банки, а саме : надання кредитів, позик, проведення консультацій і т. д.

q Міждержавні ( міжнародні, регіональні ) організації

§ Статус та класифікація

Міжнародна організація – це об”єднання суверенних держав , створене на основі міжнародного договору та уставу для виконання визначених цілей, а також має систему постійно діючих органів, міжнародну правосуб”єктність та засноване у відповідності з міжнародним правом.

Класифікація :

Міжд+ержавні універсальні організації ООН

Спеціалізовані установи ООН ( що є

самостійними міжнародними

організаціями : МВФ, МБРР, МФК,

МАР )

Міжнародні організації регіонального

характеру

Ліга арабських держав

Європейський союз

Організація африканської єдності

Міждержавні неурядові організації

Юридична сила нормативних актів міжнародних організацій

Рішення, що мають обов”язкову юридичну силу

( приймаються по процедурним питанням : прийняття правил процедури, затвердження бюджету організації, розподіл коштів по направленням діяльності, витрати між членами, прийняття та виключення із членів організації і т.д.) .Ці рішення обов”язкові для держав – членів організації.

Рекомендації ( мають меншу юридичну силу )

Міжнародні фінансові організації

Міжнародні і регіональні валютно - кредитні і фінансові організації – це інститути, створені на основі міждержавних угод з метою врегулювання міжнародних економічних відносин, в тому числі валютно – кредитних і фінансових.

МВФ ( Міжнародний валютний фонд )

БМР ( Банк міжнародних розрахунків )

СБ ( Світовий банк )

МАР ( Міжнародна асоціація розвитку )

МАІГ ( Міжнародна агенція по інвестиційним

гарантіях )

Регіональні банки розвитку

16.Норми та джерела міжнар права у сфері міжнар фін.

Норми та джерела міжнародного права у сфері міжнародних фінансів.

Норма міжнародного права – правило поведінки, що регулює відношення

на міжнародному, регіональному чи

локальному рівнях визначених суб”єктів

міжнародного права, є юридично

обов”язковими.

Диспозитивні - норми, від яких суб”єкти міжнародного

права можуть відступати за взаємною

угодою.

Імперативні - відхилення від таких норм не допускаються.

Норма може бути змінена тільки наступною

нормою такого ж характеру.

Для забезпечення реалізації норм міжнародного права існують санкції.

Застосування санкцій дуже слабке місце в міжнародному праві, тому що у міждержавних відношеннях не має таких інститутів ( ідентичних внутрішньодержавним ), які могли б ( адекватно внутрішнім діям держав ) гарантувати застосування міжнародних норм. Міжнародне право передбачає застосування санкцій самими державами індивідуально чи колективно, а також міжнародними організаціями, що наділені значними повноваженнями у цій сфері. Кількість видів санкцій, що можуть застосовуватися постійно зменшується. Та разом з тим, держави мають право застосовувати різні дії дипломатичного характеру, включаючи розірвання дипломатичних відносин, обмеження економічних, фінансових, науково – технічних та інших зв”язків, а також часткова або повна відмова від надання інформації про діяльність держави, обмеження доступу до інформації та її використання.

Міжнародно – правові джерела ( ст.38 Статуту Міжнародного суду )

Загальні принципи права, признані цивілізованими націями

Міжнародні конвенції, загальні та спеціальні, що встановлюють правила, визначено признані конфліктуючими державами

Міжнародний звичай як доказ загальної практики, признаної в якості правової норми

Судові рішення та доктрини найбільш кваліфікованих спеціалістів з публічного права різних націй як додатковий засіб для визначення правових норм

Основні принципи міжнародного права – загальновизнані норми , що мають суттєве найбільш важливе значення для забезпечення нормального функціонування міждержавної системи відношень. Визначені у Декларації про принципи міжнародного права 1970р., Уставі ООН, Заключному акті Гельсінської наради щодо безпеки та співробітництва в Європі 1975р.

Принцип мирного співіснування держав незалежно від їх економічних, соціальних та політичних систем.

Принципи, що безпосередньо відносяться до підтримання міжнародного миру та безпеки : принцип незастосування сили чи погрози силою;

принцип мирного вирішення міжнародних спорів;

принцип територіальної цілісності держав;

принцип нерушимості післявоєнних кордонів.

Загальні принципи міжнародного співробітництва:

принцип суверенної рівності держав,

принцип невтручання,

принцип рівноправності та самовизначення народів,

принцип співробітництва держав,

принцип поваги прав людини,

принцип добросовісного виконання зобов”язань.

17.Сист міжнар договорів, щодо фін діял суб`єктів міжнар фін.

Міжнародні конвенції (договори ) – угоди між суб”єктами

міжнародного права для регулювання відносин

між ними через створення взаємних прав та

обов”язків.

Система міжнародних договорів щодо фінансової діяльності

Угоди про створення міжнародних ( регіональних ) організацій, основним предметом діяльності яких є забезпечення міжнародних валютно – кредитних відносин ( включаючи норми, викладені в уставах вказаних організацій ) :

Міждержавних міжнародних та регіональних організацій :

Договір про створення Міжнародного валютного фонду ( 1944 );

Договір про заснування Європейського економічного співтовариства (1957), Договір про заснування Європейського фонду валютного співробітництва (1973), Єдиний Європейський акт ( 1985 ), Договір про Європейський союз (1993);

Договір про створення Арабського валютного фонду (1977);

Договір про заснування Валютного союзу Центральної Африки (1972) та інші;

Міжнародних ( регіональних ) міждержавних банків :

Договір про створення Міжнародного банку реконструкції та розвитку (1944);

Договір про створення Банку міжнародних розрахунків (1930);

Договори про створення Азіатського банку розвитку (1965); Арабсько – Африканського міжнародного банку ( 1964); Європейського інвестиційного банку ( 1957); Європейського банку реконструкції та розвитку (1989); розвитку ( 1974); Центральноамериканського банку економічної інтеграції (1960); Чорноморського банку торгівлі та розвитку (1994); та інші.

Угоди про міжнародні розрахунки, тобто про порядок здійснення розрахунків за торгові та неторгові операції в сфері міжнародних економічних відносин :

Платіжні угоди, в яких держави висловлюють свою волю відносно платежів у вільно або обмежено конвертованих валютах у відповідності з законодавством, що діє в країнах – учасницях угод :

Договір про товарообіг та платежі між СРСР ( Росією ) і Японією (1991), Фінляндією (1989), Болгарією (1990);

Протокол про врегулювання розрахунків та платежів між Росією та КНР ( 1990);

Клірингові угоди про взаємний зарахування боргів та вимог по

зовнішньоекономічним операціям між державами без переказів валюти :

Договори СРСР з Італією (до 1957), з Францією ( до 1960), з Норвегією і Швецією ( до 1965) та інші.

Платіжно- клірингові угоди:

Договір про товарообіг і платежі між СРСР та Фінляндією (1979);

Договір про товарообіг та платежі між Росією і Японією (1991) та інші.

Міжнародні кредитні угоди, тобто міждержавні угоди про надання кредитів, в тому числі угоди про синдиційовані кредити, у визначеній валюті чи міжнародній рахунковій одиниці (ЄКЮ, СРД), або про поставку товару у кредит :

Угоди про врегулювання заборгованості держави Камбоджа перед СРСР (Росією) по державним кредитам (1991);

Угода про державний кредит для поставок з КНР в СРСР ( Росію ) товарів (1991);

Угода про форму обміну листами щодо кредитної гарантії для експорту сільськогосподарських товарів та продовольства з Європейської спільноти в СРСР (1991).

Міждержавні угоди про інвестиції ( вкладення капіталів ) :

Єдиний інвестиційний кодекс Андської групи країн;

Сеульська конвенція про заснування Міжнародної агенції щодогарантій іноземних інвестицій ( 1985);

Міжнародні угоди про забезпечення фінансових зобов”язань суб”єктів міжнародної фінансової діяльності :

Конвенція ООН про міжнародні перевідні векселі і міжнародні прості векселі (1988);

Женевська конвенція про одноманітний закон про перевідний та простий вексель (1930);

Женевська конвенція щодо колізій законів про перевідний та простий вексель (1930);

Женевська конвенція про одноманітний закон про чеки (1931);

Женевська конвенція про гербовий збір у відношенні перевідних та простих векселів ( 1930 );

Брюссельська конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент (1924);

Брюссельський протокол до Брюссельської конвенції про уніфікацію деяких правил щодо коносаменту 1924р. (1968);

Конвенція про міжнародну фінансову оренду ( лізинг ) (1988);

Конвенція про міжнародне фінансове представництво ( факторинг ) (1990);

Міжнародні податкові угоди, що систематизують оподаткування суб”єктів міжнародної діяльності та виключають подвійне оподаткування :

Угода про уникнення подвійного оподаткування прибутків та майна між СРСР ( Росією ) та Бельгією ( 1987 ) та інші.

Міжнародні угоди про економічне співробітництво :

Угода про партнерство та співробітництво між Російською Федерацією і Європейським співтовариством і його державами – членами ( 1989 );

Угода між Урядом і Центральним банком Російської Федерації і Урядом і Національним банком Республіки Казахстан про взаємні зобов”язання та взаємну підтримку у зв”язку з введенням національних грошових знаків Республікою Казахстан (1993)

Інші міжнародні угоди про відношення майнового та немайнового характеру, що виникають при функціонуванні суб”єктів міжнародної фінансової діяльності, а також про порядок розгляду спорів між ними :

Віденська конвенція ООН про договори міжнародної купівлі – продажу товарів ( 1980 );

Н”ю – Йоркська конвенція про іскову давність у міжнародній купівлі – продажу товарів ( 1974), Віденський протокол про зміни Конвенції про іскову давність в міжнародній купівлі – продажу товарів (1980);

Типовий закон ЮНСІТРАЛ про міжнародний торговий арбітраж (1985);

Європейська конвенція про зовнішньоторговий арбітраж ( 1961);

Вашингтонська конвенція про порядок розгляду інвестиційних спорів між державами і іноземними особами (1965);

Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ (1976);

Арбітражний регламент Європейської економічної комісії ООН (1966);

Гаагська конвенція про полегшення міжнародного доступу до судів (1980);

Брюссельська конвенція про судову підсудність та виконання судових рішень по громадянським та торговим справах (1968);

Гаагська конвенція про громадянський процес (1954);

Гаагська конвенція про надання судових та позасудових документів (1965);

Гаагська конвенція про докази (1970);

Н”ю – Йоркська конвенція про визнання та приведення до виконання арбітражних рішень (1958);

Регламент Арбітражного суду Міжнародної торгової палати (1975; із змінами 1988р.).

Перелік проблем щодо ефективності дії міжнародних угод, що регламентують міжнародну фінансову діяльність

Міжнародні угоди розділяються по ступеню ефективної дії в залежності від державного органу ( президент, уряд, державні відомства іт.д. ), від імені якого укладалася угода.

Сфера дії міжнародних норм може бути обмежена в залежності від регіону, у якому визнано її дію.

Ефективність дії міжнародних норм, на які посилаються суб”єкти міжнародної фінансової діяльності, може бути обмежена їх різним статусом по відношенню до системи внутрішнього права різних держав :

Ефективність дії міжнародних норм може бути знижена в результаті не однообразного їх створення, тобто в тому випадку, коли держава заявляє про якісь обмовки відносно дії міжнародних норм.

В сферу компетенції національних судових органів не входять функції відносно сфери діяльності законодавчої та виконавчої влади національної держави ( в тому числі національного банку ), - відповідно суди не можуть не тільки розглядати спори між суб”єктами міжнародної фінансової діяльності, але й роз”яснювати положення міжнародних договорів, в яких приймають участь державні органи США.

Похожие работы

Ответы на экзаменационные вопросы по истории России

Скачать

315824

0

0

... ). Гуманитарные науки выделились в особую отрасль. Усилилось стремление познавать Русскую историю. Было опубликовано “Слово о полку Игореве”, 8 томов “История гос-ва Российского” Н.М. Карамзина.29 томов “ История России с древнейших времен” С.М. Соловьева. Важной задачей в процессе становления национальной культуры была разработка правил русского литературного и разговорного языка, т.к. многие ...

История государства и права зарубежных стран (полный курс)

Скачать

548176

10

0

... сборники, в которых нашли отражение обязанности каждого класса в отдельности? А. Конституция. В. Рицу. С. Риц у - ре. D. Ре.. ИСТОРИЯ ГОСУДАРСТВА И ПРАВА ЗАРУБЕЖНЫХ СТРАН ЧАСТЬ 3 ГОСУДАРСТВО И ПРАВО ЗАРУБЕЖНЫХ СТРАН НОВОГО ВРЕМЕНИ Курс: ИСТОРИЯ ГОСУДАРСТВА И ПРАВА ЗАРУБЕЖНЫХ СТРАН Часть 1. История государства и права Древнего мира (рабовладельческие государства и право). Часть 2. ...

Подготовка персонала: организация и проблема на примере ОАО ММК им. Ильича

Скачать

139586

31

9

... продолжает стабильно работать и развиваться. Большой вклад в это внес и УКК. 3. Анализ подготовки и переподготовки работников ОАО «ММК им. Ильича». С помощью экономического анализа выявляются резервы улучшения хозяйствования, повышение эффективности производства. Состав персонала цехов комбината за 1995-1999 годы приведена в табл. 3.1-3.5. ...

Политэкономия

Скачать

399946

0

3

... : Ссылки следует обозначать порядковым номером по списку используемой литературы, например: " : в трудах:" [ 1, c.56]. ( 1 - это номер источника по списку литературы, 56 - номер страницы в источнике). В работах по политэкономии обычно используется большое количество иллюстраций (графиков, рисунков, диаграмм). Наличие иллюстраций помогает читателю лучше воспринять материал. Известно, что мозг ...